Рішення

від 11.04.2024 по справі 910/273/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2024Справа № 910/273/24

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "А-сонячна енергія"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сумагротрейд"пророзірвання договору та про стягнення 160000,00 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А-сонячна енергія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумагротрейд", в якому просить:

- розірвати Товариство з обмеженою відповідальністю "А-сонячна енергія";

- стягнути 160000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умовам вищевказаного договору відповідач не надав позивачу послуги у встановлений цим правочином строк, чим допустив істотне порушення умов даного договору, у зв`язку з чим позивач позбавлений того, на що розраховував при укладенні цього правочину. Крім того, за твердженнями позивача, поверненню підлягають кошти попередньої оплати у розмірі 160000,00 грн, які сплачені ним на виконання умов договору про надання консультаційних (інформаційних) послуг №21-m від 04.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А-сонячна енергія" було залишено без руху.

Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 судом відкрито провадження у справі №910/273/24; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "А-сонячна енергія" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумагротрейд" (виконавець, відповідач) було укладено договір надання консультаційних (інформаційних) послуг №21т (договів), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується організувати замовнику отримання міжнародної допомоги в системі Дія для отримання гранту згідно вартості проекту (послуги), а замовник зобов`язується оплатити надані йому послуги в строки, в порядку та на умовах, визначених в договорі (п.1.1).

Вартість виконання робіт (послуг) відповідаю до цього договору становить 160000,00 грн. Оплата здійснюється у національній валюті України та в безготівковій формі. Оплата здійснюється протягом одного робочого дня в повному обсязі після отримання рахунку. До моменту оплати замовником вказаної суми виконавець не проводить дій щодо виконання замовником отримання державної допомоги в системі Дія відповідно до розділу 1 цього договору. Вартість комплексу послуг виконавця за організацію видачі та забезпечення за грантом, що надаються за розділом 1 нього договору, визначається сторонами та становить суму у розмірі 10% від суми гранту, яка сплачується замовником виконавцю протягом трьох робочих днів з моменту отримання замовником грантових коштів з відрахуванням попередньої оплати за п.2.1 цього договору в розмірі 160000,00 грн (п.п.2.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору).

Договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору. У разі відсутності заперечень сторін один місяць до закінчення дії Договору, Договір вважається поновленим на той самий строк (п.6.1 договору).

На виконання умов укладеного між сторонами правочину, позивачем було сплачено відповідачу 160000,00 грн згідно платіжних інструкцій №115 від 04.05.2023 на суму 60000,00 грн, №126 від 08.05.2023 на суму 30000,00 грн, №127 від 11.05.2023 на суму 70000,00 грн.

07.11.2023 позивач надіслав на адресу відповідача лист-претензію про розірвання договору та повернення коштів №548 від 23.10.2023. Відповіді на вказаний лист відповідач не надав.

Як зазначив позивач у позові, всупереч умовам вищевказаного договору відповідач не надав позивачу послуги у встановлений цим правочином строк, чим допустив істотне порушення умов даного договору, у зв`язку з чим позивач позбавлений того, на що розраховував при укладенні цього правочину. Крім того, поверненню підлягають кошти попередньої оплати у розмірі 160000,00 грн, які сплачені позивачем на виконання умов договору про надання консультаційних (інформаційних) послуг №21-m від 04.05.2020.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "А-сонячна енергія" було сплачено відповідачу попередню оплату у розмірі 160000,00 грн.

Проте відповідач погоджені між сторонами послуги не надав.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №927/877/17).

З аналізу змісту ст.651 Цивільного кодексу України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суд повинен встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Отже, із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства України слідує, що для встановлення можливості розірвання спірного договору необхідно визначити чи були допущені відповідачем саме істотні порушення умов такого договору, чи наявна шкода і її розмір внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, а також співвіднести очікуваний результат від укладеного договору та фактичні обставини внаслідок неналежного його виконання.

Як встановлено судом, внаслідок невиконання відповідачем своїх обов`язків за укладеним між сторонами договором, позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при його укладенні, а отже суд дійшов висновку про наявність передбачених положеннями чинного законодавства правових підстав для розірвання договору про надання консультаційних (інформаційних) послуг №21-m від 04.05.2023, укладеного між Товариство з обмеженою відповідальністю "А-сонячна енергія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумагротрейд", внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 160000,00 грн попередньої оплати, суд зазначає наступне.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Системний аналіз положень ст.ст.11, 177, 202, 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідно до приписів ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже із врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази надання відповідачем послуг за договором, а укладений між сторонами правочин підлягає розірванню у зв`язку з порушення відповідачем своїх зобов`язань за вказаним правочином, підстава для отримання грошових коштів, які були оплачені позивачем в якості попередньої оплати за спірним договором, відпала. Внаслідок цього позовні вимоги про стягнення з відповідача 160000,00 грн передплати підлягають задоволенню.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір про надання консультаційних (інформаційних) послуг №21-m від 04.05.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "А-сонячна енергія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумагротрейд".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумагротрейд" (03142, місто Київ, вулиця Семашка, будинок 13, ідентифікаційний код 37969991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-сонячна енергія" (24412, Вінницька обл., Гайсинський р-н, село Війтівка, вул.Соборна, будинок 204, ідентифікаційний код 41751604) попередню оплату на суму 160000 (сто шістдесят тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова