Рішення

від 11.04.2024 по справі 910/18182/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2024Справа № 910/18182/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит"

про солідарне стягнення 94527,43 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит", ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у сумі 94527,43 грн.

У позовній заяві в редакції заяви про усунення недоліків, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 94527,43 грн до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит".

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит" взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №011/2555/421293 від 26.07.2018, у зв`язку із чим у відповідача утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 77311,67 грн та заборгованість за процентами у розмірі 17215,76 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 постановлено звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 .

05.01.2024 через засоби поштового зв`язку від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь на запит суду, відповідно до якої ОСОБА_1 з 23.02.2021 знята з реєстраційного обліку у зв`язку із смертю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 позовну заяву залишено без руху. Також запропоновано позивачу надати письмові пояснення щодо уточнення суб`єктного складу учасників справи.

25.01.2024 через засоби поштового зв`язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач просить виключити із суб`єктного складу учасників справи відповідача-2 ( ОСОБА_1 ). Позивачем надано позовну заяву у новій редакції, в якій відповідачем визначено лише Товариство з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит", а згідно прохальної частини позову позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит" заборгованість за кредитним договором №011/2555/421293 від 26.07.2018 у загальному розмірі 94527,43 грн.

Господарським судом міста Києва ухвалою від 31.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/18182/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит" про стягнення 94527,43 грн, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.01.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1 , зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвала суду від 31.01.2024, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач (позичальник) допустив порушення взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №011/2555/421293 від 26.07.2018, укладеним АТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо своєчасного та у повному обсязі повернення кредитних коштів, у зв`язку із чим у відповідача станом на 20.10.2023 утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 77311,67 грн та заборгованість за процентами у розмірі 17215,76 грн.

Позивач зазначає, що право вимоги за кредитним договором №011/2555/421293 від 26.07.2018 АТ "Райффайзен Банк Аваль" відступило ТОВ "Вердикт Капітал", яке у подальшому відступило ТОВ "Коллект Центр" (позивачу у справі).

Оскільки заборгованість за кредитом у розмірі 77311,67 грн та процентами у розмірі 17215,76 грн позичальник не сплатив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит" заборгованість за кредитним договором №011/2555/421293 від 26.07.2018 у загальному розмірі 94527,43 грн.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

26.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит" (далі також - відповідач, позичальник) та Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - кредитор) було укладено кредитний договір №011/2555/421293 (далі - договір), відповідно до умов якого кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в суму 250000,00 грн (надалі - ліміт), а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

Відповідно до п.1.3. договору, кінцевий термін погашення кредиту - 26.07.2021 або інша дата визначена відповідно до п.5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

Згідно із 2.1 договору протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24 % річних, в т.ч. за користування кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п.2.1. договору.

Відповідно до п.2.3. договору нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році.

Пунктом 5.7. договору сторонами погоджено, що при простроченні кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення та підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком.

Згідно із п.5.8. договору, кредитор зобов`язаний вести облік платежів в рахунок погашення заборгованості і, на вимогу позичальника, проводити звірку розрахунків та надавати інформацію про поточний стан заборгованості позичальника за договором. Сторони погоджуються, що остаточною підставою для визначення будь-яких грошових зобов`язань позичальника перед кредитором за договором є дані аналітичного обліку та розрахунки, що ведуться установою кредитора.

Відповідно до п.5.9. договору, вимоги кредитора щодо погашення заборгованості підлягають задоволенню в залежності від терміну виникнення заборгованості за договором у такій черговості: сплата пені, за неналежне виконання зобов`язань за договором; сплата прострочених нарахованих процентів; погашення простроченої заборгованості за кредитом; сплата штрафу за неналежне виконання зобов`язань; сплата нарахованих процентів; погашення основної заборгованості за кредитом; сплата інших платежів, передбачених договором або договорами забезпечення.

При цьому кредитор на власний розсуд має право направити грошові кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості, зокрема на погашення простроченої заборгованості за договором, у разі її наявності.

У пункті 11.5. договору сторонами погоджено, що до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років.

За умовами п.12.1. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором.

Додатком 1 до договору сторони погодили графік погашення заборгованості за договором, відповідно до якого, відповідач зобов`язувався повернути кредитні кошти у строк до 26.07.2021.

30.11.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-47, відповідно до якого Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором №011/2555/421293 від 26.07.2018, що укладений між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Ажур-Аудит".

16.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі - позивач) укладено договір №16-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором №011/2555/421293 від 26.07.2018, що укладений між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Ажур-Аудит".

Позивач вказує, що станом на 20.10.2023 позичальник не виконав умови кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом та процентами. Загальний розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит" складає 94527,43 грн, з яких: 77311,67 грн - заборгованість за кредитом та 17215,76 грн - заборгованість за процентами. Докази сплати цієї заборгованості в матеріалах справи відсутні.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На виконання умов кредитного договору кредитор надав відповідачу кредитні кошти у межах встановленого ліміту, що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 26.07.2018 по 25.07.2019.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1.3. договору, додатку 1 до договору (графік погашення заборгованості) кінцевий термін погашення кредиту - 26.07.2021. Отже, строк для виконання відповідачем свого грошового зобов`язання є таким, що настав.

Як підтверджено наданою позивачем у матеріали справи виписками по рахунку за загальний період з 26.07.2018 по 09.12.2021 позичальника заборгованість відповідача за кредитним договором становить 77311,67 грн.

При цьому, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18.

Судом встановлено, що банківські виписки по рахунку відповідача підтверджують факт передачі кредитних коштів позичальнику та заборгованість за кредитним договором.

Також згідно із наявними у матеріалах справи розрахунками заборгованості та виписками по рахунку позичальника за загальний період з 26.07.2018 по 09.12.2021 заборгованість відповідача за процентами становить 17215,76 грн.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання передбачені в статті 625 ЦК України, згідно з частиною другою якої боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункти 80-87), за змістом яких "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (постанови від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54), від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19), від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункт 91)).

У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (п.141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16).

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд робить висновок, що після спливу строку кредитування (з 26.07.2021), у позикодавця відсутні правові підстави для нарахування відсотків за користування кредитними коштами у розмірі визначеному договором (24%). За таких обставин кредитор не позбавлений можливості захистити свої права щодо прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання із застосуванням положень статті 625 ЦК України.

За таких обставин, необґрунтованим є нарахування процентів у сумі 5337,69 грн на підставі ст.1048 ЦК України після закінчення строку кредитування.

Відтак, обґрунтованою є заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 11878,07 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Враховуючи вище наведене, невиконане зобов`язання відповідача за кредитним договором №011/2555/421293 від 26.07.2018 становить 89189,74 грн, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 77311,67 грн та заборгованість за процентами у розмірі 11878,07 грн.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем не спростовано належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Доказів того, що відповідачем виконано своє зобов`язання матеріали справи не містять.

Водночас, як встановлено судом вище, 30.11.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-47, відповідно до якого Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором №011/2555/421293 від 26.07.2018, що укладений між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Ажур-Аудит".

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" набуло право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит".

У подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі - позивач) укладено договір №16-01/2023 від 16.01.2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором №011/2555/421293 від 26.07.2018, що укладений між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Ажур-Аудит".

Таким чином, Товариство з обмеженою власністю "Коллект Центр" набуло право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит".

Відповідно до ст.513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч.1, 2 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Так, відповідно до вказаних договорів про відступлення права вимоги, сторони дійшли згоди про заміну кредитора у зобов`язанні, яким, за наслідком укладення вказаних договорів, став позивач.

Відповідно з ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на зміст зобов`язання, після підписання договору про відступлення права вимоги, що підтверджує факт відсутності заперечень з боку відповідача (боржника) щодо заміни кредитора, до нового кредитора перейшли всі обов`язки первісного кредитора.

За таких обставин, на підставі зазначених договорів про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги право вимоги на стягнення заборгованості за вказаними вище кредитним договором перейшло до позивача.

Частиною першою статті 518 Цивільного кодексу України передбачено, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

У матеріалах справи відсутні докази наявності заперечень з боку відповідача (боржника) щодо заміни кредитора.

Приписами ст. 76. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом встановлено, що відповідач є таким, що порушив договірні зобов`язання, зокрема, не повернув кредитні кошти у передбачений договором строк та не здійснив в повному обсязі сплату процентів, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь нового кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованості за кредитом у розмірі 77311,67 грн та заборгованості за процентами у розмірі 11878,07 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Водночас позовні вимоги про стягнення процентів у сумі 5337,69 грн за встановлених вище судом обставин є необґрунтованими та у задоволенні позову у цій частині належить відмовити.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит" заборгованості за кредитним договором №011/2555/421293 від 26.07.2018, а саме в частині заборгованості у сумі 89189,74 грн. у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів у сумі 5337,69 грн суд відмовляє з підстав їх необґрунтованості.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до наявних матеріалів справи, 02.01.2023 між позивачем (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" (далі - адвокатське об`єднання) було укладено договір про надання правової допомоги №02-01/2023 (далі - договір правової допомоги), відповідно до п.1.1. якого, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 4.1. договору правової допомоги, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Пунктом 4.2. договору правової допомоги встановлено, що якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги у строк до 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати.

Згідно із п. 4.3. та 4.4. договору правової допомоги, акт про надання юридичної допомоги готується адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту не пізніше 10 числа місяці, наступного з місяцем, в якому була надана юридична допомога. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 (п`яти) днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.

В матеріалах справи міститься долучені позивачем заявка на надання юридичної допомоги №4 від 30.10.2023 та витяг з акту №4 про надання юридичної допомоги від 02.11.2023 складені адвокатським об`єднанням на підставі договору про надання правової допомоги №02-01/2023, відповідно до якого адвокатське об`єднання надало позивачу послуги з правової допомоги на загальну суму 20000,00 грн.

Позивач здійснив оплату за надані послуги з правової допомоги на суму 20000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0394730006 від 01.11.2023.

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не надав заперечень щодо заявленої позивачем до відшкодування суми витрат на правову допомогу та не надав доказів на спростування їх співмірності.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки згідно ухваленого судом рішення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" задоволені частково, зважаючи на приписи ч.4 ст.129 ГПК України, на відповідача покладаються витрати позивача на правову допомогу у сумі 18870,66 грн.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит" (02097, м. Київ, вулиця Радунська, будинок 42/10, квартира 314, ідентифікаційний код 34183495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (01133. м. Київ, вул. Мечнікова 3, офіс 306, ідентифікаційний код 44276926) заборгованість у сумі 89189,74 грн, судовий збір у сумі 2532,44 грн та витрати на правову допомогу у сумі 18870,66 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 11.04.2024.

Суддя С.О. Турчин