Рішення

від 14.03.2024 по справі 910/17840/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.03.2024Справа № 910/17840/23

За позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська машинобудівельна техніка»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Рєпкіна Ю.Є.

Представники учасників справи:

від позивача: Пономаренко В.О.

від відповідача: не з`явилися.

В судовому засіданні 14.03.2024 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 04.04.2024 року, проте через завантаженість суду повне рішення складено 11.04.2024 року.

СУТЬ СПОРУ:

21 листопада 2023 року до Господарського суду міста Києва від Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (позивач) надійшла позовна заява від 17.11.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська машинобудівельна техніка» (відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 2 448 000,00 грн. та пені у розмірі 2 448 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу № 70/130-р/к від 29.10.2023 року у справі № 14-10/2021, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу та пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17840/23, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.12.2023 року.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено відповідачу за адресою, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» - 05.01.2024 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

Крім того, суд враховує, що відповідач не був позбавлений права ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 року в Єдиному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним.

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 року підготовче засідання відкладено на 30.01.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 року забезпечено участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 30.01.2024 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/17840/23 до судового розгляду по суті на 14.03.2024 року.

В судовому засіданні 14.03.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 14.03.2024 року не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.10.2021 року № 70/130-р/к у справі № 7/01-231-21 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що відповідачем вчинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), на закупівлю товарів, проведених філіями «Стрийський вагоноремонтний завод», «Дарницький вагоноремонтний завод», «Панютинський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця».

За вчинені порушення накладено на відповідача 36 штрафи в розмірі 68 000,00 грн., загальним розміром 2 448 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Супровідним листом від 02.11.2021 року № 70-02/п-9141 позивачем було направлено на адресу відповідача копію рішення від 29.10.2021 року № 70/130-р/к у справі № 7/01-231-21.

Рішення від 29.10.2021 року № 70/130-р/к у справі № 7/01-231-21 не було вручене відповідачу та було повернуте на адресу відділення з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

З метою повідомлення відповідача про прийняте рішення Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур`єр" від 17.02.2022 року № 33 (7154) була оприлюднена інформація на підставі абзацу 5 частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Таким чином, рішення вважається вручене відповідачу 28.02.2022 року.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення позивача від 29.10.2021 року № 70/130-р/к у справі № 7/01-231-21 у судовому порядку не оскаржувалося.

Отже, рішення від 29.10.2021 року № 70/130-р/к у справі № 7/01-231-21 є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином, кінцевий строк для добровільної сплати штрафу спливає 25.04.2022 року.

Згідно п. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем Південному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України документів, що підтверджують сплату штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не виконано рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.10.2021 року № 70/130-р/к у справі № 7/01-231-21 щодо сплати штрафів, з огляду на що позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 2 448 000,00 грн. та пеню у розмірі 2 448 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пов`язує початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу АМК України.

Статтею 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" унормовано, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

За приписами частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, строк рахується з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

У відповідності до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарського кодексу України визнаються штрафними санкціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

У зв`язку з простроченням відповідачем сплати штрафу, позивач нарахував відповідачу пеню.

Так, з наведеного у позовній заяві розрахунку пені вбачається, що позивач здійснює відповідне нарахування з 29.04.2022 року по 13.11.2023 року (564 днів) і таким чином розмір пені, за розрахунком позивача, становить 20 710 080,00 грн.

З огляду на те, що в силу положень ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 2 448 000,00 грн.

Доказів на підтвердження сплати штрафу у розмірі 2 448 000,00 грн. та пені у розмірі 2 448 000,00 грн. матеріали справи не містять, відповідачем до суду не надано.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 2 448 000,00 грн. штрафу та 2 448 000,00 грн. пені підлягають задоволенню.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 73440,20 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська машинобудівельна техніка» (ідентифікаційний код 40783148, адреса: 03148, м. Київ, пр-т Леся Курбаса 7, корпус Б) штраф у розмірі 2 448 000,00 грн. (два мільйони чотириста сорок вісім тисяч гривень) та пеню у розмірі 2 448 000,00 грн. (два мільйони чотириста сорок вісім тисяч гривень), зарахувавши зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок: ГУК у м. Києві/ Святош.р-н/21081100, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA598999980313030106000026009, код класифікації доходів бюджету: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська машинобудівельна техніка» (ідентифікаційний код 40783148, адреса: 03148, м. Київ, пр-т Леся Курбаса 7, корпус Б) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 22630473, адреса: 61022, м. Харків, м-н Свободи 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кім. 35) судовий збір - 73 440,00 грн. (сімдесят три тисячі чотириста сорок гривень).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.04.2024р.

Суддя О.В. Котков