Рішення

від 10.04.2024 по справі 912/156/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 рокуСправа № 912/156/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Коваленко Т.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/156/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон"

до Фермерського господарства Горбенко Оксани Володимирівни

про стягнення 3 600 446,52 грн,

представники:

від позивача - Гладка В.О., довіреність від 09.04.2024;

від відповідача - Пономарьов О.В., ордер від 20.02.2024 серія СА № 1076412.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" (з урахуванням уточненої позовної заяви від 22.01.2024), яка містить вимоги до Фермерського господарства Горбенко Оксани Володимирівни про стягнення 2 941 673,26 грн основного боргу, 363 800,16 грн пені та 294 973,10 грн 30% річних, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання Фермерським господарством Горбенко Оксани Володимирівни зобов`язань за Договором купівлі-продажу від 11.10.2021 № 6000АЛ в частині своєчасного та повного розрахунку за прийнятий товар.

Ухвалою від 19.01.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альбіон" залишено без руху.

22.01.2024 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" надійшла заява від 22.01.2024 про усунення недоліків, в якій позивач зазначив, що у зв`язку з відсутністю у нього доказів, які містять інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер серію паспорта Горбенко Оксани Володимирівни, позивач подає уточнену позовну заяву із позовними вимогами лише до Фермерського господарства Горбенко Оксани Володимирівни.

Ухвалою від 25.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/156/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.02.2024 на 11:00 год; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

21.02.2024 суд відкрив підготовче засідання. У підготовчому засіданні брали участь уповноваженні представники сторін.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з укладенням Фермерським господарством Горбенко Оксани Володимирівни з адвокатом договору про надання правової допомоги тільки 20.02.2024, необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та можливістю вирішення питання щодо погашення спірної заборгованості у добровільному порядку.

Представник позивача заперечив проти клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 21.02.2024 господарський суд відмовив у задоволенні усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки ухвалу про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 30.01.2024, строк на подання відзиву сплив.

Ухвалою від 21.02.2024 господарський суд закрив підготовче провадження у справі № 912/156/24; справу № 912/156/24 призначив до судового розгляду по суті на 25.03.2024 на 11:00 год.

25.03.2024 до суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання представника.

25.03.2024 господарський суд відкрив судове засідання.

Протокольною ухвалою від 25.03.2024 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України відкладено судове засідання з розгляду справи № 912/156/24 до 10.04.2024 на 11:00 год.

10.04.2024 господарський суд продовжив розгляд справи по суті. У судовому засіданні брали участь представники сторін.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність у нього заперечень з приводу заявлених позовних вимог. Разом з тим, присутній у судовому засіданні представник відповідача у вступному слові заперечив проти задоволення позовних вимог, вказав, що Фермерське господарство Горбенко Оксани Володимирівни не змогло зареєструвати за собою товар - комбайн Deutz-Fahr 6095, оскільки згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником товару була інша особа, а не позивач; здійснив посилання на п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та необхідність застосування вказаних положень до спірних правовідносин; зазначив про неможливість нарахування інфляційних втрат.

Представник відповідача у судових дебатах також заявив усне клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на правову допомогу до 10 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

11.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" (надалі - позивач, продавець) та Фермерським господарством Горбенко Оксани Володимирівни (далі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 6000АЛ (надалі - Договір, а.с. 13-14), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити Комбайн Deutz-Fahr 6095 HTS № 6228015680, б/в (надалі - товар).

Господарський суд приймає до уваги, що 12.12.2022 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (а.с. 18).

Відповідно до п. 1.2. Договору комплектація товару та строк його оплати обговорені в Додатку № 1 до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 2.1. Договору поставка товару покупцю здійснюється продавцем на умовах DDP (за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., с. Новогомельське, вул. Набережна, буд. 39), згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року. Строк поставки товару - протягом 3-х робочих днів після 20 % оплати Товару, але не раніше 01.12.2021. Товар буде переданий покупцю після проведення останнім 20 % оплати за товар на розрахунковий рахунок продавця, у відповідності до п. 3.1., п. 3.2., п. 5.1. та Графіку оплати Товару, вказаному в Додатку № 1 до Договору, з наданням видаткових накладних на Товар.

У п. 2.2. Договору сторони погодили, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент підписання сторонами акту приймання-передачі відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору зобов`язання продавця по поставці товару покупцеві (а також передачі покупцеві всіх супровідних документів на товар, що вимагаються цим Договором та чинним законодавством, включаючи документи, що підтверджують якість товару, а також документи, що вимагаються чинним законодавством для здійснення покупцем реєстрації товару в органах Держтехнагляду) вважаються виконаними в повному обсязі з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі (момент поставки).

Згідно з п. 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1) ціна на товар формується виходячи з вартості товару в Євро (в еквіваленті, по курсу, передбаченому цим Договором) і встановлюється в українських гривнях, та вказується в Додатку № 1 до Договору. При цьому оплата товару здійснюється в національній валюті України у відповідності до нижченаведеної формули за відрахуванням раніше здійснених платежів:

S = Z х А гривень, де

S - ціна товару на момент оплати, (грн);

Z - ціна товару у валюті, зазначена у п. 3.2 цього Договору;

A - курс продажу Доларах США, визначений на підставі Постанови НБУ № 18 від 24.02.2022 (зі змінами та доповненнями), збільшений на 2% та помножений на крос-курс EUR/USD (надалі іменується "Міжбанківський курс") на дату, що передує даті сплати Покупцем коштів за Товар. При цьому, крос-курс EUR/USD - це значення "ASK" з сайту http://www.udinform.com/ - вкладка "Календар" (на відповідну дату) - розділ "Міжнародний ринок" - валюта "EUR/USD" - колонка "Закриття".

Відповідно до п. 3.2. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1) ціна Договору складає 3 949 212,54 грн, в тому числі ПДВ 20 % у розмірі 658 202,09 грн, що складає грошовий еквівалент 107 620,00 євро, який розраховуються наступним чином:

- 152 995,28 грн по курсу на 10.11.2021 (30,1386 за 1 євро) - 5 076,39 євро;

- 616 895,43 грн по курсу на 16.11.2021 (30,0945 за 1 євро) - 20 498,61 євро;

- 328 280,70 грн по курсу на 29.04.2022 (32,09 за 1 євро) - 10 230,00 євро;

- 2 851 041,13 грн по курсу на 11.12.2022 (39,6998 за 1 євро) - 71 815,00 євро.

Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України згідно з п. 3.1 цього Договору та Додатком №1 до Договору (п. 3.3. Договору).

У п. 3.4. Договору сторони домовились, що при зміні курсу валют на дату зарахування грошових коштів, по відношенню до курсу, встановленого п. 3.2. Договору, пропорційно автоматично змінюється і загальна вартість товару (ціна Договору), і, в даному випадку, не має потреби в підписанні додаткової угоди про зміну Загальної вартості товару (Ціни Договору).

Платежі здійснюються у відповідності з Графіком оплати товару, вказаним в Додатку № 1 до цього Договору, з обов`язковим врахуванням вимог розділу 3 цього Договору (п.5.1. Договору).

Пунктом 6.2. Договору сторони узгодили, що у разі порушення покупцем строків оплати, передбачених Договором, він сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу за весь період прострочення та 30% річних від суми простроченого платежу.

Згідно з п. 6.5. Договору сплата штрафних санкцій, передбачених цим Договором, не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п. 10.1. Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 11.10.2021, але, у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов`язань.

Додатком № 1 до Договору (в редакції Додаткової угоди № 1) сторони визначили Специфікацію товару: Комбайн Deutz-Fahr 6095 HTS № 6228015680, б/в, графік оплати товару, а також суму оплати Договору, що становить 107 620,00 Євро, в строк до 20.08.2023.

Згідно Графіку оплати покупець має оплатити товар у таких розмірах та у такі строки:

1. Перший платіж - 5 076,39 євро (в т.ч. ПДВ) - до 11.11.2021;

2. Другий платіж - 20 498,61 євро (в т.ч. ПДВ) - до 17.11.2021;

3. Третій платіж - 10 230,00 євро (в т.ч. ПДВ) - до 02.05.2022;

4. Оплата суми договору, що залишилася - 71 815,00 євро (в т.ч. ПДВ) - до 20.08.2023.

11.11.2021 покупцем була здійснена часткова оплата першого платежу за Договором на суму 152 995,28 грн по курсу на 10.11.2021 (30,1386 грн за 1 євро), що згідно п. 3.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 1) склало гривневий еквівалент 5 076,39 євро (а.с. 12).

17.11.2021 покупцем була здійснена часткова оплата другого платежу за Договором на суму 616 895,43 грн по курсу на 16.11.2021 (30,0945 грн за 1 євро), що згідно п. 3.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 1) склало гривневий еквівалент 20 498,61 євро (а.с. 12).

18.11.2021 року між продавцем та покупцем складено та підписано Акт приймання-передачі (Додаток № 2 до Договору), згідно яких продавець передав покупцю, а Покупець прийняв Комбайн Deutz-Fahr 6095 HTS, серійний номер 6228015680 (а.с. 10, 16).

Пунктом 3 даного Акту сторони узгодили, що з моменту його підписання зобов`язання Продавця з передачі товару покупцю вважаються виконаними.

02.05.2022 покупцем була здійснена часткова оплата Третього платежу за Договором на суму 328 280,70 грн по курсу на 29.04.2022 (32,09 грн за 1 євро), що згідно п. 3.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 1) склало гривневий еквівалент 10 230,00 євро (а.с. 11 оборот).

З матеріалів справи вбачається, що інших платежів у межах Договору відповідачем здійснено не було, таким чином, в порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач за товар розрахувався частково, у зв`язку з чим заборгованість, з врахуванням умов п. 3.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1) та положень Постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 становить 2 941 673,26 грн ((71 815,00 Євро х 36,5686 грн за 1 Євро + 1% + 2%)* 1,0873)).

На підставі п. 6.2 Договору позивач також нарахував та просить стягнути з відповідача 363 800,16 грн пені та 294 973,10 грн 30% річних.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору купівлі-продажу, є господарськими зобов`язаннями, тому згідно положень ст. 4, 173-175 та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За нормами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням умов п. 5.1. Договору та додатку № 1 до нього (в редакції додаткової угоди № 1), строк оплати переданого позивачем товару є таким, що настав.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати товару на суму 2 941 673,26 грн, а позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та не спростованими відповідачем.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2. Договору сторони узгодили, що у разі порушення покупцем строків оплати, передбачених Договором, він сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу за весь період прострочення та 30% річних від суми простроченого платежу.

Перевіривши правильність нарахування пені та 30% річних (а.с. 25, 26) за період з 22.08.2023 по 21.12.2023, суд дійшов висновку, що дані нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснені позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги про стягнення з Фермерського господарства Горбенко Оксани Володимирівни 363 800,16 грн пені та 294 973,10 грн 30% річних суд визнає обґрунтованими.

Відповідач контр розрахунок суми пені та 30% річних не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.

Щодо заперечень відповідача, оголошених у вступному слові, господарський суд зазначає, що на підтвердження викладених обставин Фермерське господарство Горбенко Оксани Володимирівни належних доказів не надало ((з врахуванням того, що відповідач був обізнаний про поставку товару бувшого у використані, що вбачається із підписаної Специфікації до Договору (додаток № 1 до Договору) - Комбайн Deutz-Fahr 6095 HTS № 6228015680, б/в)), відзив на позов із викладенням заперечень проти позову у визначений судом строк не надав.

Суд звертає увагу, що посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким передбачено звільнення позичальника від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, які по своїй суті є - правовідносинами з поставки товару.

Крім того, позивач не заявляє позовні вимоги до відповідача про стягнення інфляційного збільшення боргу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України " суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" про стягнення з Фермерського господарства Горбенко Оксани Володимирівни 2 941 673,26 грн основного боргу, 363 800,16 грн пені та 294 973,10 грн 30% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" у позовній заяві було заявлено про понесення ним судовихвитратнапрофесійну правничудопомогув розмірі 40 000,00 грн.

Положеннямист. 123 Господарського процесуального кодексу Україниунормовано, що судові витрати складаються з судового збору тавитрат, пов`язаних з розглядом справи. Довитрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)напрофесійну правничудопомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витратинапрофесійну правничудопомогуадвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судовихвитрат: 1) розмірвитратнапрофесійну правничудопомогуадвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничудопомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги танапідставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсаціївитратадвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомогинапідставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповіднихвитрат. Для визначення розмірувитратнапрофесійну правничудопомогуз метою розподілу судовихвитратучасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених нимвитрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмірвитратнаоплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатомнавиконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справинарепутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 1-4ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2022 між Адвокатським бюро Талоконова Кирила (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" (клієнт) укладено Договір про надання професійної правничої допомоги № 1/02-22 (надалі - Договір від 17.01.2022 №1/02-22), відповідно п.1.1., якого, бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань; будь-яких інших питань правового характеру.

Відповідно до п. 2.2 Договору від 17.01.2022 №1/02-22 безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Талоконов Кирило Валерійович. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах.

Згідно з п. 2.3 Договору від 17.01.2022 №1/02-22 визначений ним об`єм правничої (правової) допомоги може бути змінений (збільшений/зменшений) виключно за згодою сторін шляхом укладення додаткової письмової угоди.

Пунктом 3.1 Договору від 17.01.2022 №1/02-22 передбачено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правничу (правову) допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 4.1 Договору від 17.01.2022 № 1/02-22 цей Договір діє з моменту погодження сторонами всіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод до нього).

Відповідно до п. 4.2. Договору від 17.01.2022 №1/02-22 дія Договору припиняється через п`ять років з дня його укладення.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

У матеріалах справи міститься Додаткова угода від 26.12.2023 № 16 до Договору від 17.01.2022 №1/02-22 (надалі - Додаткова угода від 26.12.2023 № 16), відповідно до п. 1 якої, дана Додаткова угода визначає порядок та умови оплати правничої (правової) допомоги бюро у спорі про стягнення з Фермерського господарства Горбенко Оксани Володимирівни (42042823) та ОСОБА_1 (2776817916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" заборгованості за договором купівлі-продажу від 11.10.2021 № 6000АЛ.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди від 26.12.2023 № 16 розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги по комплексному веденню вказаної в п. 1 цієї додаткової угоди справи у суді першої інстанції складає 25 000,00 гривень. Повна оплата гонорару за надання правничої (правової) допомоги за цією додатковою угодою здійснюється впродовж 30 календарних днів з дати укладення цієї додаткової угоди.

У п. 3 Додаткової угоди від 26.12.2023 № 16 сторони погодили, що розмір "гонорару успіху" за досягнення позитивного результату внаслідок надання бюро правничої (правової) допомоги клієнту відповідно до цієї додаткової угоди складає 15 000,00 грн. Під "досягненням позитивного результату" сторони розуміють винесення судом першої інстанції рішення на користь клієнта про стягнення з відповідача/відповідачів не менше 70% ціни позову без врахування штрафних санкцій.

Сплата узгодженого сторонами гонорару за надання правничої (правової) допомоги здійснюється клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок бюро, зазначений в Договорі (п. 4 Додаткової угоди від 24.01.2023 № 10).

Додаткову угоду від 26.12.2023 № 16 підписано та кріплено печатками сторін.

Окрім того в матеріалах справи міститься копія платіжної інструкції від 28.12.2023 № 9743, відповідно до якої Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" на виконання умов Договору від 17.01.2022 № 01/02-22 сплачено на рахунок Адвокатського бюро Талоконова Кирила грошові кошти в сумі 25 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "Оплата за надання правової допомоги зг. додаткової угоди № 16 від 26.12.2023 по дог-ру 01/02-22 від 17.01.2022 Без ПДВ".

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" складено та підписано наступні документи: позовна заява від 17.01.2024 з додатками, заява від 22.01.2024 про усунення недоліків з додатками, заява від 22.01.2024 про повернення судового збору, заява від 25.01.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд також враховує участь представника позивача, адвоката Талоконова К.В. у двох засіданнях суду в режимі відеоконференції.

Частиною 2 ст. 126 Господарського кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як зазначалось раніше в тексі рішення, сторони Договору від 17.01.2022 № 1/02-22 дійшли згоди встановити фіксований розмір гонорару адвоката - 25 000,00 грн за супровід справи у суді першої інстанції та 15 000,00 грн "гонорар успіху".

Поряд з цим у п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (п. 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (п. 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Господарський суд враховує, що клопотання відповідача в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу до 10 000,00 грн було заявлено в усній формі у судовому засіданні 10.04.2024, однак ним не доведено та не підтверджено жодними доказами неспівмірності цих витрат відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, доводи відповідача, викладені в усному клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

В той час, у ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому на предмет відповідності критеріям зазначеним в ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7 та 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7 та 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97), незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 Євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Господарський суд, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат, врахувавши поведінку відповідача, який відзив не подав, відсутність будь-яких інших заяв по суті спору чи процесуальних клопотань, які б потребували відповіді позивача, незначну складність розрахунків, проведених позивачем, невеликий об`єм доказів у справі, хід розгляду справи, який не вимагав від адвоката докладання додаткових процесуальних зусиль для "досягнення позитивного результату" для клієнта, зважаючи на положення ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, дійшов висновку, що "гонорар успіху" у розмірі 15 000,00 грн не був необхідним у зв`язку з розглядом даної справи.

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.01.2024 по справі № 906/462/22 та від 24.01.2022 по справі № 911/2737/17.

Відтак, враховуючи наведене та оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат під час розгляду справи, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, керуючись ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд прийшов до висновку, що витрати позивача на правову допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи, підлягають задоволенню частково у сумі 25 000,00 грн.

Таким чином з відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства Горбенко Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" (49083, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 31Д, код ЄДРПОУ 35396734) 2 941 673,26 грн основного боргу, 363 800,16 грн пені та 294 973,10 грн 30% річних, а також судовий збір у розмірі 43 205,36 грн та 25 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" та його уповноваженому представнику, адвокату Талоконову К.В. до електронних кабінетів у системі "Електронний суд"; Фермерському господарству Горбенко Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 11.04.2024.

Суддя О.Л. Бестаченко