Ухвала

від 10.04.2024 по справі 159/2258/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/2258/24

Провадження № 1-кс/159/799/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Ковель

Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

з участю :

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

слідчої ОСОБА_5 ,

представника володільців майна ОСОБА_6 ,

власника майна ОСОБА_7

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняслідчого СВКовельського РУПГУНП уВолинській області ОСОБА_5 про арештмайна укримінальному провадженні№12024030550000248від 23.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України,

в с т а н о в и в:

08.04.2024 до суду надійшли клопотання слідчого Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, погоджені прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024030550000248.

Клопотання мотивоване тим, що 22.02.2024 надійшло повідомлення про те, що невстановлені особи незаконно вирубують дерева поблизу с.Турія Ковельського району на земельних ділянках Мокрецького лісництва Філії «Володимир-Волинське ЛМГ» ДП «Ліси України».

Відомості про вказане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог частин 1, 4, 5 ст. 214 КПК України, слідчим внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2024 за №12024030550000248 і розпочате досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що у 2013 році Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області проведено розподіл земельних ділянок та передачу їх у комунальну власність сільських, селищних, міських рад. У 2018 році, на підставі заяви Головного управління Держгеокадастру у Волинській області сформовано земельні ділянки 0725583100:05:001:1820 та 0725583100:05:001:1821 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Мокрецької сільської ради Турійського району, Волинської області.

В подальшому, земельна ділянка 0725583100:05:001:1820 розділена на три земельні ділянки з кадастровими номерами: 0725583100:05:001:0677 розміром 15,0 га, 0725583100:05:001:0678 розміром 13,0319 га, 0725583100:05:001:0679 розміром 15,0 га без зміни цільового призначення.

За результатами проведеного у 2023 році аукціону перелічені земельні ділянки надані Турійською селищною радою, як власником землі, в оренду фізичним особам підприємцям в строкове платне користування як землі сільськогосподарського призначення рілля.

У 2024 році ФОП ОСОБА_8 розпочала роботи із розчищення земельних ділянок.

В ході проведення огляду місця події 05.04.2024 у період з 18 год 48 хв по 19 год 05 хв на земельній ділянці за координатами 50.9467199. 24.4608163 було виявлено три транспортні засоби, а саме «Рено Магнум» р.н.з. НОМЕР_1 з причіпом НОМЕР_2 , «Зил» р.н.з. НОМЕР_3 , «Зил» р.н.з. НОМЕР_4 , які були завантажені деревиною різних порід. Зазначена деревина являється свіжо спиляною та ймовірно спиляною на вище перелічених земельних ділянках.

Зазначені транспортні засоби та лісодеревину вилучено, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні і передано на відповідальне зберігання під розписку майстру лісу на територію Мокрецького лісництва.

Орган досудового розслідування вважає, що дані земельні ділянки неправомірно обліковуються як землі сільськогосподарського призначення (рілля), оскільки за матеріалами таксаційного обліку та лісовпорядкування 2012 року вони відносяться до земель лісового фонду України. Зазначені земельні ділянки відносяться до 43 кварталу 1,2,3,4 виділів Мокрецького лісництва Філії «Володимир-Волинське ЛМГ» ДП «Ліси України».

Вказані земельні ділянки віднеслися до земель лісового фонду України після їх самозалісення та проведення їхньої інвентаризації.

Філією «Володимир-Волинське ЛМГ» ДП «Ліси України» скеровано листи із проханням вирішення зазначеного спору, оскільки незаконної порубкою усіх насаджень на зазначених земельних ділянках спричинено шкоди навколишньому природному середовищу та завдано збитків державі.

З метою захисту інтересів держави, забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, недопущення знищення, заволодіння деревами та іншими зеленими насадженнями, забезпечення подальшого повернення державі збитків шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру (цивільного позову у кримінальному провадженні), слідча просила накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 0725583100:05:001:1821, 0725583100:05:001:0677, 0725583100:05:001:0678, 0725583100:05:001:0679, які протиправно активно вирубуються ФОП « ОСОБА_8 », з метою збереження доказів по даному кримінальному провадженню.

В судовому засіданні слідча ОСОБА_5 , прокурор ОСОБА_4 і прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримали.

Захисник ОСОБА_6 , який є представником інтересів ФОП ОСОБА_8 , володільців вилучених транспортних засобів ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , проти задоволення клопотання в частині арешту земельних ділянок та транспортних засобів заперечив, щодо арешту деревини покладається на розсуд слідчого судді. Захисник просив звернути увагу суду на ту обставину, що спірні земельні ділянки обліковуються як рілля, передані органом місцевого самоврядування фізичним особам підприємцям в оренду за плату, тому твердження прокурора про те, що ці земельні ділянки вочевидь є лісами або автоматично після самозалісення повинні переходити у категорію лісів є спірними. До розірвання або скасування договору оренди, за яким ФОП зобов`язаний сплачувати значну орендну плату, він не може бути позбавлений права використовувати землю за призначенням, як ріллю і не нести відповідальність за незаконну порубку лісу. Щодо транспортних засобів, то вважає їх вилучення безпідставним, оскільки їх власники надавали ОСОБА_8 лише послуги з автоперевезення на підставі відповідних договорів.

Власник майна ОСОБА_7 просив відмовити в арешті транспортних засобів з тих мотивів, що надає послуги з автоперевезення різним суб`єктам господарювання і зазнає значних збитків через неправомірне утримання майна.

Вивчивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов такого висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно слідчий суддя зобов`язаний перевірити дотримання органом досудового розслідування процедури отримання цього майна та вирішити питання про можливість та необхідність обмеження прав володільця майна задля досягнення органом досудового розслідування мети кримінального провадження.

Частиною другою статтею 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Порядок тимчасового вилучення майна визначений статтею 168 КПК України, зокрема тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207,208 цього Кодексу, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій статті 167 КПК майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

За змістом пункту 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно допункту 1частини другоїстатті 170КПК України арешт майна допускається з метою зокрема забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

За будь яких умов арешт майна не допускається (частина третя статті 132 КПК України) , якщо слідчий/прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (стаття 173 КПК України):

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З наданих слідчому судді документів вбачається, що на даний час перелічені у клопотанні слідчого земельні ділянки офіційно оголошені державою і обліковуються у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі як землі комунальної власності Турійської селищної ради із цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення.

Орган місцевого самоврядування надав ці земельні ділянки фізичним особам підприємцям в оренду з метою використання за плату (приблизно 75000 грн в рік) для товарного сільськогосподарського виробництва як ріллю.

ДП «Ліси України» покликаючись на картографічні матеріали вважає ці землі лісом і просить прокурора вжити заходів для вирішення спору.

Відтак фактично існує спір щодо категорії земель та суб`єкта, який наділений правом ними розпоряджатися.

До вирішення спору по суті чи до подання заяви про забезпечення позову, чи до розірвання договору оренди слідчий суддя не може позбавити орендаря можливості використовувати землю за цільовим призначенням. Таке втручання суперечить наданим статтею 41 Конституції України гарантіям правомірного володіння і може мати ознаки порушення статті 1 Протоколу № 1 Європейської конвенції з прав людини.

Під час огляду місця події орган досудового розслідування зафіксував необхідну для розслідування інформацію, тому відсутні підстави для арешту земельних ділянок.

Відмовляючи в арешті земельних ділянок, слідчий суддя тим самим не надає дозвіл на подальшу порубку дерев, як помилково вважає прокурор, оскільки питання поводження із самозалісеними ділянками повинно бути окремо врегульоване між власником землі і орендарем відповідно до вимог законодавства і лише порушення цих правил може свідчити про ознаки частини першої статті 246 КК України.

У клопотанні слідча не мотивує які правові акти порушив орендар, а прокурор на час розгляду клопотання такою інформацією не володіє.

Ураховуючи наведене, на даному етапі досудового розслідування ознакам речового доказу відповідає лише вилучена деревина, як предмет можливого кримінального правопорушення за частиною першою статті 246 КК України.

Що стосується вилучених транспортних засобів, то вони підлягають поверненню власникам, оскільки не містять окремої слідової інформації, отже не є речовими доказами, належать третім особам, які надавали послуги перевезення за договором, тому не підлягають спеціальній конфіскації. Крім того, у клопотанні орган досудового розслідування мотивував потребу в арешті транспортних засобів необхідністю зберегти речові докази.

Таким чином, слідчий суддя задовольняє клопотання частково, накладає арешт на деревину, у решті вимог відмовляє.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (частина третя статті 173 КПК України).

Керуючись статтями 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучену 05.04.2024 під час огляду місця події лісодеревину породи сосна 28 АДРЕСА_1 , заборонивши цим майном користуватися, розпоряджатися та відчужувати.

Відмовити у арешті земельних ділянок з кадастровими номерами 0725583100:05:001:1821 площею 14,012 га на праві власності належить Територіальній громаді (Турійська селищна рада, ЄДРПОУ 04333052) з правом оренди земельної ділянки (орендар ФГ « ОСОБА_10 » ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), 0725583100:05:001:0677 площею 15,0 га, 0725583100:05:001:0678 площею 13,0319 га, 0725583100:05:001:0679 площею 15,0 га (категорія землі сільськогосподарського призначення), які на праві власності належать Територіальній громаді (Турійська селищна рада, ЄДРПОУ 04333052) з правом оренди земельних ділянок (орендар ФОП ОСОБА_8 ), які розташовані за межами населених пунктів на території Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області.

Відмовити у арешті вилучених 05.04.2024 під час огляду місця події транспортних засобів «Рено Магнум» р.н.з. НОМЕР_1 з причіпом НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_9 , «Зил 131» р.н.з. НОМЕР_3 , що на праві власності належить ОСОБА_11 , «Зил 131 D» р.н.з. НОМЕР_4 , що на праві власності належить ОСОБА_12 .

Зобов`язати слідчого Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , повернути власникам вилучені транспортні засоби «Рено Магнум» р.н.з. НОМЕР_1 з причіпом НОМЕР_2 , «Зил 131» р.н.з. НОМЕР_3 , «Зил 131 D» р.н.з. НОМЕР_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

На підставі частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Повний текст ухвали складений 11.04.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1