Рішення

від 04.04.2024 по справі 170/79/24

ШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/79/24

Позовне провадження Провадження № 2/170/53/24

Шацький районний суд Волинської області

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2024 року смт Шацьк

Шацький районний суд Волинської області у складі головуючого судді Стрілець Н.В., за участю секретаря судових засідань Турич Т.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника органу опіки та піклування Пех А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Москалюк О.О. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітню дитину. Вимоги обґрунтовано тим, що в 2003 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який в 2014 році було розірвано. Внаслідок укладення шлюбу 22.04.2014 з ОСОБА_4 позивач змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » .Від шлюбу з відповідачем у них є неповнолітній син, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часу розірвання шлюбу і по даний час ОСОБА_8 проживає разом з зі своєю матір`ю, позивачем у справі, та вітчимом ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 . З початку 2022 року відповідач свої батьківські обов`язки щодо свого сина не виконує, про стан здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток сина не піклується, участі у його вихованні та утриманні не бере. Весь цей період він не проявляв до сина щонайменшої батьківської турботи, хоча мав таку можливість, оскільки позивач жодним чином не перешкоджала йому у цьому. Фактично з початку 2022 року відповідач нехтує своїми обов`язками як батько та проявляє грубу неповагу до дитини. Всі питання щодо виховання дитини вирішуються позивачем без участі та підтримки відповідача. За весь цей період він жодного разу не приїхав до сина, не цікавився ні його життям, ні здоров`ям, ні навчанням, за два останні роки він лише один раз зателефонував до сина. Відповідач не бачив сина, хоча проживає за 100 км від місця його проживання. З викладеного випливає, що доля сина йому байдужа. Вищезазначені обставини підтверджуються довідкою «Прип`ятська гімназія» Шацької селищної ради від 26.12.2023 №83/01-25. Також дані обставини можуть посвідчити свідки: сусіди, вітчим дитини, класний керівник дитини. Отже, враховуючи, що відповідач вихованням сина не займається, його життям та здоров`ям не цікавиться, не забезпечує необхідним харчуванням, лікуванням, позивач вважає, що перераховані факти, як кожен окремо так і усі в сукупності можна розцінити, як такі, що свідчать про навмисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, що у відповідності з п. 2 ч.1 ст.164 СК України є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав. Окремо позивач зазначила, що з 2014 року вона із сином ОСОБА_8 проживають однією сім`єю з ОСОБА_4 , з яким з 2014 року позивач перебуває у шлюбі. Теперішній чоловік позивача, ОСОБА_9 , дуже любить ОСОБА_8 , називає його сином, а ОСОБА_8 в свою чергу, називає його татом. У них склалися теплі і приязні відносини. ОСОБА_4 вже понад дев`ять років як піклується та займається вихованням ОСОБА_8 . З 13.03.2022 ОСОБА_9 був призваний на військову службу до Збройних Сил України, де перебуває і по даний час, однак ОСОБА_9 і протягом цього часу по можливості продовжує брати участь у вихованні ОСОБА_8 , з яким він переважно спілкується по телефону. Так як своїх дітей ОСОБА_10 немає, то у разі позитивного рішення даного спору він бажає усиновити ОСОБА_8 , який сприймає батьком саме його, а не відповідача. В свою чергу ОСОБА_8 ставиться позитивно до того, щоб його усиновив ОСОБА_10 . З урахуванням вищевикладеного, позбавлення батьківських прав відповідача, який не займається вихованням ОСОБА_8 та не піклується про нього, буде відповідати якнайкращим інтересам останнього. Також позивач просить стягнути на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_7 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. При визначенні розміру аліментів позивач просить суд врахувати, що відповідач є особою працездатного віку, фізично здоровим чоловіком працює трактористом в ТзОВ «Прогрес», що знаходиться в с. Білин Володимир-Волинського району Волинської області, де отримує заробітну плату, інших дітей, непрацездатної дружини чи батьків на його утриманні нема; позивач на даний час не працює, є пенсіонеркою, яка отримує пенсію в розмірі 3252 грн. на місяць.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Москалюк О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у заяві та просили їх задовольнити.

Відповідач всудовому засіданніз-приводустягнення аліментівна користьпозивача наутримання неповнолітнього ОСОБА_7 не заперечував.При вирішеніпитання пропозбавлення йогобатьківських правщодо сина ОСОБА_8 пояснив,що визнає,що рідкоспілкується зсином потелефону,не цікавивсяйого навчанняв Прип`ятськійгімназії.Востаннє синабачив влютому 2022,коли вінприїжджав донього всело ОСОБА_11 .Зазначає,що заскладених сімейнихобставин післярозірвання йогошлюбу з ОСОБА_1 ,і проживання сина в іншій сім`ї, йому важко знайти спільну мову з матір`ю дитини чи приїхати до сина в с. Прип`ять. Крім цього, пояснив, що від шлюбу з відповідачем у них ще є повнолітній син, який на даний час навчається на ІІ курсі Львівського коледжу сержантського складу, який до вступу до навчального закладу, будучи неповнолітнім проживав разом з ним і він перебував на його повному утриманні. На даний час він надає йому фінансову допомогу, зокрема віддав свій картковий рахунок з коштами у його користування. В подальшому, після того як старший син здобуде освіту, він передасть картковий рахунок ОСОБА_8 . Обіцяє в подальшому належно виконувати свої батьківські обов`язки щодо сина ОСОБА_8 .

Представник органу опіки і піклування ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що Шацькою селищною радою затверджено висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо неповнолітнього ОСОБА_7 , оскільки в діях батька прослідковується заінтересованість в збереженні родинних відносин зі своїм неповнолітнім сином.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували в шлюбі до 2014 року.

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Зорянської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області 16.09.2008 вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

22.04.2014 позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 (а.с. 7).

З довідки №178 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої старостою Прип`ятського старостинського округу 26.12.2023 вбачається, що ОСОБА_7 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 (а.с. 8).

З довідки Прип`ятської гімназії Шацької селищної ради Волинської області №83/01-25 від 26.12.2023 вбачається, що ОСОБА_3 участі у навчанні та вихованні ОСОБА_7 , учня 9 класу Прип`ятської гімназії, не бере (а.с. 10).

Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першоюстатті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першоїстатті 164 СК Українивизначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першоїстатті 164 СК Українидозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду № 161/9034/20 від 05.08.2021 року.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та не бере участі у вихованні сина.

Такі доводи сторони позивача підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 (класний керівник ОСОБА_7 ) та ОСОБА_14 (сусідка), які вказали, що не бачили відповідача ні разу в навальному закладі де навчається ОСОБА_15 та по місцю проживання дитини відповідно.

Судом також було заслухано неповнолітнього ОСОБА_16 , який суду пояснив, що проживає разом з мамою та ОСОБА_4 . З рідним батьком він майже не спілкується, в останнє був за місцем проживання батька в лютому 2023 року, під час дистанційного навчання в школі, однак в той час більше спілкувався з старшим братом. З приводу позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо нього покликався на розсуд суду.

Частиною четвертоюстатті 19 СК Українивизначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 19 СК Україниорган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку органу опіки та піклування Шацької селищної ради, який затверджений рішенням виконавчого комітету Шацької селищної ради 02.04.2024 № 26.1, виконавчий комітет вважає недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , 1966 року народження, щодо сина ОСОБА_7 . При вивчені даного питання органом опіки та піклування встановлені наступні обставини. ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , разом з неповнолітнім сином ОСОБА_8 та теперішнім чоловіком ОСОБА_4 . ОСОБА_1 є пенсіонеркою, а її чоловік військовослужбовцем. ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_2 , зі своїм сином, якого після розірвання шлюбу виховував самостійно. Син на даний час є студентом Львівського коледжу сержантського складу ім. Гетьмана Петра Сагайдачного на ІІ курсі. ОСОБА_3 тривалий час працює на підприємстві ТзОВ "Прогрес", з місця роботи характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою Устилузької міської ради та актом обстеження матеріально-побутових умов проживання. Алкогольними напоями не зловживає. Підтримує добрі стосунки з сім`ями своїх дочок, спілкується з онуками. ОСОБА_15 повідомив, що час від часу спілкується з біологічним батьком по телефону (востаннє батько телефонував у лютому 2024 року), і з теперішнім чоловіком матері в нього склались доброзичливі стосунки, він його також називає "татом". Востаннє відвідував батька в с. Ворчин в лютому місяці 2023 року, під час дистанційного навчання в школі. Саме тоді, як повідомив ОСОБА_3 вони з сином обговорювали можливість вступу ОСОБА_8 до Володимир-Волинського центру професійної освіти за спеціальністю механізатор, та спільного проживання в с. Ворчин. Службою у справах дітей обстежено умови проживання неповнолітнього ОСОБА_16 . Комісією зафіксовано, що ОСОБА_1 створила всі необхідні умови для виховання та навчання дитини. Питання про висновок щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 виносились на розгляд комісії з питань захисту прав дитини (протокол №3 від 21.03.2024 року), де не встановлено вагомих підстав доцільності позбавлення батьківських прав батька дитини. ОСОБА_3 визнає, що рідко спілкувався з сином по телефону, не цікавився його навчанням в Прип`ятській гімназії, проте, на думку членів комісії, на даний час постановка про позбавлення його батьківських прав є передчасною, оскільки в діях батька прослідковується заінтересованість в збереженні родинних відносин зі своїм неповнолітнім сином (а.с.41).

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, враховуючи поведінку відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні, його пояснення з-приводу спору, з яких вбачається, що він прагне брати участь у вихованні дитини та зобов`язується надавати кошти на її утримання, те, що він брав особисту участь при засіданнях комісії органу опіки і піклування щодо питання про доцільність (недоцільність) позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_17 , а також те, що позбавлення батьківських прав є крайнім і винятковим заходом, то суд вважає, що позов цій частині до задоволення не підлягає. На думку суду, відповідач, на час розгляду справи в суді, не втратив інтересу до участі у вихованні сина та має намір налагодити відносини з ним.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до вимог ст. 141 цього кодексу мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що на даний час не працює, однак є пенсіонеркою, яка отримує пенсію в розмірі 3252 грн. на місяць, що також підтверджується довідкою про доходи №7577 4752 4625 1511, видану ГУ Пенсійного фонду України 27.12.2023 (а.с. 12).

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що працює трактористом-машиністом сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництв ТзОВ "Прогрес", інших утриманців немає.

З довідки про доходи, виданої ТзОВ "Прогрес" розмір середньомісячної заробітної плати ОСОБА_3 становить 11594,95 грн. (а.с.27).

В судовому засіданні ОСОБА_3 позовну вимогу про стягнення аліментів визнав повністю.

Тому суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (двох тисяч) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 січня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає визначений розмір аліментів достатнім та справедливим.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи зазначене, з ОСОБА_3 в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 гривень. На підставі ст.ст. 150, 155, 164, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 56, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (двох тисяч) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 січня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів на дитину в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складанняповного судовогорішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11.04.2024.

Суддя /підпис/ Н.В.Стрілець

Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Стрілець