Рішення

від 01.04.2024 по справі 916/2234/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2234/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №916/2234/23

за позовом Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 19, код ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-а, код ЄДРПОУ 43877338);

до відповідачів: 1. Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3, код ЄДРПОУ 39766281), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Річковий термінал (73035, м. Херсон, смт. Антонівка, шосе В`ячеслава Чорновола, 6), 3. Херсонської міської ради Херсонської області (73000, м. Херсон, пр-кт. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681)

про визнання незаконною та скасування державної реєстрації, припинення права власності та визнання недійсним договору

Представник:

Від прокуратури: Кобзар А. І. посвідчення;

Від позивача: не з`явився;

Від відповідачів: 1. Новіков М.М. самопредставництво;

2. Предместніков О.Г. ордер;

3. не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівник Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та до Товариства з обмеженою відповідальністю Річковий термінал про визнання незаконною та скасування державної реєстрації, припинення права власності та визнання недійсним договору.

Ухвалою суду від 30.05.2023р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури було залишено без руху.

01.06.2023р. до господарського суду надійшла заява (вх. №18106/23) від Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.06.2023р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2234/23 в порядку загального позовного провадження.

28.06.2023р. за вх. №ГСОО 21337/23 до суду від Херсонської обласної прокуратури надійшло клопотання про залучення співвідповідача до участі у справі, згідно якої останній просить суд залучити до участі у справі № 916/2234/23 Херсонську міську раду Херсонської області.

Ухвалою суду від 08.08.2023р. клопотання Херсонської обласної прокуратури від 28.06.2023р. за вх.№21337/23 було задоволено, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Херсонську міську раду Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2024р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

16.06.2023р. за вх. №19774/23 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору, згідно яких останній позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

26.06.2023р. за вх.№20876/23 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними у зв`язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити повністю.

28.06.2023р. за вх. №31336/23 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача 1 згідно якої прокурор вважає що заперечення відповідача 1 є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

15.08.2023р. за вх.№27695/23 до суду від відповідача 1 надійшла заява про застосування строку позовної давності до вимог прокурора в частині визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земельних ділянок з виключенням відомостей з Державного земельного кадастру.

23.10.2023 за вх. №37717/23 до суду від прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення щодо правових підстав позову, в яких останній зокрема зазначає, що з урахуванням того, що порушення вимог законодавства про навколишнього природного середовища та охорону земель у спірних правовідносинах було допущено під час розроблення документації із землеустрою, на підставі якої у подальшому виникли речові права на земельну ділянку, єдиним належним та ефективним способом захисту інтересів держави у цій сфері є скасування у судовому порядку державної реєстрації земельної ділянки та речових прав на неї і повноваження на звернення з таким позовом до суду у цих правовідносинах належить саме органам Держекоінспекції. Як зазначив прокурор, само по собі повернення спірної земельної ділянки з наявними незаконно визначеними категорією, площею, межами, без визначення законодавством обмежень у її використанні, до комунальної власності не забезпечить захист інтересів держави у спірних правовідносинах та не усуне порушення вимог природоохоронного законодавства, допущене під час її формування та реєстрації.

08.12.2023р. за вх. №44070/23 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними у зв`язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити повністю. Крім того у відзиві на позов відповідачем 2 зроблено заяву про застосування строків позовної давності.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням Антонівської селищної ради м. Херсона №358 від 07.02.2019 надано дозвіл виконавчому комітету Антонівської селищної ради м. Херсона на проведення інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 4 5864 га, розташованої за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, пров. Янтарний, 34-А (землі промисловості).

На підставі вказаного рішення представником Антонівської селищної ради м. Херсона Горєловим В. В. 22.03.2019 затверджено технічне завдання на виконання робіт з інвентаризації земель (завдання на складання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель).

За результатами виконання цих робіт сертифікований інженер землевпорядник, фізична особа - підприємець Брек П. І. зобов`язувався надати замовнику технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельної ділянки загальною площею 4,5864 га, що розміщена на землях комунальної власності (землі промисловості) Антонівської селищної ради м. Херсона під розміщення та обслуговування бази, яка планується до відведення під об`єктами нерухомого майна для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташованої за адресою: пров. Янтарний, 34-А, смт. Антонівка, м. Херсон, Херсонської області.

25.04.2019 міжрегіональним управлінням у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на підставі заяви ОСОБА_1 зареєстровано земельну ділянку площею 4,5864 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 6510165300:02:001:1518.

Державну реєстрацію даної земельної ділянки проведено на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої фізичною особою - підприємцем Брек П.І. від 09.04.2019р.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки державним кадастровим реєстратором міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області 25.04.2019 сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-6506235662019.

Як вказує прокурор, 14.05.2019 на підставі заяви голови Антонівської селищної ради м. Херсона Семенчева І.І. від 14.05.2019 державним реєстратором прав ва нерухоме майно - приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Гороховою Н.В. прийнято рішення №46848021 про реєстрацію за Антонівською селищною радою м. Херсона права комунальної власності на вказану земельну ділянку, відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майва з реєстраційним номером 1831600465101. Номер відомостей про речове право 31592295.

В подальшому, як зазначає прокурор, Антонівською селищною радою м. Херсона на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.05.2019 передано у користування ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, що належать на праві власності останньому.

Додатковою угодою від 23.07.2019 до договору оренди земельної ділянки від 22.05.2019 сторонами внесено до нього зміни в частині орендаря, а саме визначено орендарем земельної ділянки ТОВ «Річковий термінал», у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці.

За посиланнями прокурора, в подальшому Антонівською селищною радою М. Херсона на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.09.2019 продано ТОВ «Річковий термінал» земельну ділянку площею 4,5864 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельно ділянки: 6510165300:02:001:1518

За посиланнями прокурора, відповідно до зареєстрованої 13.09.2019 за №2034 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Казачковою М.О. заяви директора ТОВ «Річковий термінал» Кулік М.О., до уповноважених органів остання просить надати дозвіл на об`єднання земельної ділянки площею 4,5864 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6510165300:02:001:1518 із земельною ділянкою площею 2,6762 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6510165300:02:001 :1154 по АДРЕСА_1 , яка також належить ТОВ «Річковий термінал» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2019.

21.09.2019 ТОВ «Річковий термінал» звернулось із заявою до сертифікованого інженера-землевпорядника, фізичної особи - підприємця Брек П. Т. щодо розробки технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок загальною площею 7,2626 га, наданих у приватну власність товариству та на підставі вказаної заяви ФОП Брек П.І. та ТОВ «Річковий термінал» 24.09.2019 затверджено технічне завдання на складання технічної документації із землеустрою.

12.11.2019 міжрегіональним управлінням у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на підставі заяви ТОВ «Річковий термінал» від 06.11.2019 зареєстровано земельну ділянку площею 7,2626 га по пров. Янтарний, 34-А, в смт. Антонівка, м. Херсона з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 6510165300:02:001:1684.

Прокурор вказує, що державну реєстрацію даної земельної ділянки проведено на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробленої фізичною особою - підприємцем Брек П.І. від 24.09.2019.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки державним кадастровим реєстратором міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області 12.11.2019 сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-6507079212019.

Як зазначає прокурор 26.11.2019 на підставі заяви директора ТОВ «Річковий термінал» Кулік М.О. від 19.11.2019, державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Музиківської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області Хмарою Л. А. прийнято рішення №49856813 про реєстрацію за ТОВ «Річковий термінал» права власності на вказану земельну ділянку, відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1969964265101. Номер запису про право власності 34311481.

Однак, на переконання прокурора формування земельної ділянки площею 4,5864 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 6510165300:02:001:1518, як об`єкта цивільних прав, а також її державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі та набуття права власності на неї здійснено у порушення порядку встановленого земельним законодавством та у порушення природоохоронного законодавства.

Прокурор вказує, що розроблена та погоджена у встановленому законодавством порядку технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельної ділянки загальною площею 4,5864 га, що розміщена на землях комунальної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку) Антонівської селищної ради м. Херсона для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту за адресою: пров. Янтарний, 34-А, смт. Антонівка, м. Херсон, Херсонська область мала бути затверджена рішенням Антонівської селищної ради м. Херсона, яким, у тому числі, віднесено дану земельну ділянку до відповідної категорії.

Проте, у технічній документації відсутні рішення органу місцевого самоврядування про віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Крім того прокурор зазначає, що в порушення вимог ст. ст. 35,57 Закону України "Про землеустрій' , пунктів 7, 26, 27 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №476 від 05.06.2019 технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельної ділянки загальною площею 4,5864 га, що розміщена на землях комунальної власності (землі промисловості) Антонівської селищної ради м. Херсона для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташованої за адресою: пров. Янтарний, 34-А, смт. Антонівка, м. Херсон, Херсонська область, розроблена за відсутності визначених законодавством вихідних даних, необхідних для проведення інвентаризації та не затверджена рішенням Антонівської селищної ради м. Херсона.

Також, за посиланнями прокурора технічна документація із землеустрою була розроблена з порушенням вимог природоохоронного законодавства, оскільки земельна ділянка знаходиться у межах водно-болотного угіддя міжнародного значення "Дельта р. Дніпра".

Отже, на думку прокурора, безпідставне віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку та надання її у власність для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту порушує правовий режим використання водно-болотного угіддя міжнародного значення "Дельта р. Дніпра", а ненадання документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 4,5864 га з кадастровим номером: 6510165300:02:001:1518 на погодження до органів державної влади та контролю унеможливило забезпечення захисту земель природоохоронного призначення та водного фонду.

За посиланнями прокурора, державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,5864 га з кадастровим номером: 6510165300:02:001: 1518 проведено у порушення вимог ст. ст. 15,22 Закону України "Про Державний земельний кадастр", пунктів 75, 76 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 та внаслідок незаконності формування та державної реєстрації земельної ділянки площею 4,5864 га з кадастровим номером: 6510165300:02:001:1518 незаконною є у подальшому формування та державна реєстрація земельної ділянки площею 7,2626 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 6510165300:02:001:1684, частиною якої є земельна ділянка площею 4,5864 га.

Прокурор наголошує, що формування земельних ділянок площею 4,5864 га з кадастровим номером: 6510165300:02:001:1518 та площею 7,2626 га з кадастровим номером: 6510165300:02:001:1684 їх державна реєстрація та набуття права власності на них за Антонівською селищною радою м. Херсона, а у подальшому ТОВ «Річковий термінал» здійснено у порушення вимог ст. ст.15, 22 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ст. ст. 35, 57 Закону України "Про землеустрій", ст. ст. 186,186-1 ЗК України, що є підставою для визнання державної реєстрації земельних ділянок та договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсними.

Крім того, прокурор зазначає, що Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) є уповноваженим державою органом на здійснення нагляду за додержанням вимог природоохоронного законодавства, додержанням законодавства про використання та охорону земель щодо збереження водно-болотних угідь, виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, у тому числі в оренду, земельних ділянок та належним позивачем у справі.

Херсонською обласною прокуратурою 10.05.2023 направлено лист до Державної екологічної інспекції Південного округу, у якому зазначено про наявний факт порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства під час формування спірної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, а також її державної реєстрації та набуття права власності на неї. Також у листі запропоновано інспекції провести перевірку додержання вимог природоохоронного та земельного законодавства за даним фактом та вжити заходи направлені на усунення порушень вимог законодавства.

Однак згідно інформації Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 17.05.2023 інспекцією до цього часу вказану перевірку не проведено, заходи реагування, направлені на усунення порушень вимог законодавства не вжито, що свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з відповідним позовом за захистом порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За змістом ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ст. 20 ЗК України, в редакції на час спірної реєстрації земельної ділянки, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Статтею 80 ЗК України визначено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

За змістом ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

За умовами ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

За змістом ст. 35 Закону України Про землеустрій інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 13 ст. 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджується замовником технічної документації. У разі проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується також сільською, селищною, міською радою (крім випадків проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення земель державної власності). У разі якщо на підставі матеріалів інвентаризації здійснюються формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель (крім технічної документації, за якою проводиться інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення) погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Віднесення особливо цінних земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель інших категорій за матеріалами інвентаризації заборонено.

Відповідно до ч. 3 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, а земельної ділянки, розташованої у зоні відчуження або зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища; - водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

Згідно з ст. 14-2 ЗК України до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі земельних відносин, належить здійснення державного контролю за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства іноземної держави, вимог законодавства про використання та охорону земель, зокрема, щодо збереження водно-болотних угідь.

Відповідно до ст. 43, 44 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Згідно з п. а ч. 1 ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЗК України, чинній на момент реєстрації земельної ділянки, прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту. Згідно з ч. 3 ст. 60 ЗК України в чинній редакції прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 ЗК України, чинній на момент реєстрації земельної ділянки, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах, зокрема, забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

За змістом п. а ч. 1 ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про стратегічну екологічну оцінку, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та відновлення відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на відновлення; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі; у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

Відповідно до ст. 2 Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів, набрала чинності для України 15.11.1997, кожна Договірна Сторона визначає придатні водно-болотні угіддя на своїй території для включення їх до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення (далі - Список), який зберігається в Бюро, що засновується відповідно до статті 8. Межі кожного водно-болотного угіддя точно описуються та наносяться на карту й можуть уключати прибережні річкові й морські зони, суміжні з водно-болотними угіддями, та острови або морські акваторії, глибина яких перевищує шість метрів під час відпливу, що розташовані в межах водно-болотних угідь, особливо там, де вони важливі як середовище існування водоплавних птахів.

Згідно з п. 2 Порядку надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29 серпня 2002 року № 1287 (в редакції, на момент проведення реєстрації спірної земельної ділянки) (далі Порядок) статус водно-болотних угідь міжнародного значення може бути надано цінним природним комплексам боліт, заплавних лук і лісів, а також водних об`єктів - природних або штучно створених, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих чи солоних, у тому числі морським акваторіям, що знаходяться у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, земель водного та лісового фонду України.

Відповідно до п. 4. Порядку визначення водно-болотних угідь, що можуть бути заявленими для надання їм статусу водно-болотних угідь міжнародного значення, здійснюється Міндовкіллям за поданням наукових установ, громадських організацій, інших заінтересованих підприємств, установ, організацій та громадян. Для розгляду цих пропозицій у Міндовкіллі може утворюватися експертна рада.

За змістом п. 8. Порядку після надання заявленому водно-болотному угіддю статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення Мінекоенерго повідомляє про це заінтересований центральний орган виконавчої влади, користувачів (власників) земельних ділянок та інших природних ресурсів, орган місцевого самоврядування та надсилає їм копію міжнародного сертифіката.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що на всі водно-болотні угіддя міжнародного значення складаються паспорти, ведення яких покладається на адміністрації установ природно-заповідного фонду, у межах яких знаходяться ці угіддя, а у разі їх знаходження за межами територій природних заповідників, біосферних заповідників і національних природних парків - на облдержадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з користувачами (власниками) земельних ділянок та інших природних ресурсів. Структуру, зміст та порядок заповнення паспорта визначає Мінекоенерго.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, прокурор звернувся до суду з позовом до відповідачів з метою захисту інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), стверджує про бездіяльність даного органу при виконанні своїх функцій.

Обґрунтовуючи заявлені до відповідачів вимоги про визнання незаконною та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, припинення речового права відповідача-2 на спірну земельну ділянку, прокурор посилається на те, що у спірних правовідносинах технічна документація із землеустрою на земельну ділянку була розроблена за відсутності вихідних даних та не затверджена рішенням Антонівської селищної ради м. Херсона, категорія земельної ділянки визначена також без рішення Антонівської селищної ради м. Херсона.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття компетентний орган у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Оцінивши ці доводи прокурора, суд зазначає, що відповідно до вищенаведених норм законодавства України відносини порядку затвердження (погодження) технічної документації земельної ділянки, віднесення її до певної категорії та виду цільового призначення без рішення органу місцевого самоврядування є обставинами, які можуть свідчити про порушення інтересів держави в особі цього органу або іншого компетентного органу, а не позивача, який є органом держави, компетенційним у сфері додержання вимог природоохоронного законодавства та охорони навколишнього природного середовища, зокрема, щодо збереження водно-болотних угідь.

З цього приводу суд враховує висновки Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постанові від 20 вересня 2023 року у справі № 910/1978/22, які зводяться до того, що встановлення факту звернення прокурора в інтересах держави в особі неналежного позивача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Окремою підставою позову прокурор визначив обставину, що формування спірної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, а також проведення її державної реєстрації у ДЗК і ДРРП та набуття відповідачем речових прав на неї здійснено з порушенням природоохоронного законодавства, оскільки спірна земельна ділянках розташована у межах водно-болотного угіддя міжнародного значення "Дельта р. Дніпра".

Щодо цієї підстави позову судом встановлено, що з поданих прокурором доказів та з матеріалів справи неможливо встановити, що спірна земельна ділянка розташована у межах водно-болотного угіддя міжнародного значення "Дельта р. Дніпра" та, відповідно, порушення у спірних правовідносинах природоохоронного законодавства щодо збереження цих водно-болотних угідь.

Судом встановлено, що позивачем у спірних правовідносинах перевірка не проводилась, а прокурором не подано суду паспорту на відповідне водно-болотне угіддя міжнародного значення. З поданої прокурором роздруківки з сайту http://carto-lab.mapr.arcgis.com. не вбачається жодних ідентифікуючих відомостей щодо належності спірної земельної ділянки до водно-болотних угідь, а у кольоровому викопіюванні з інтерактивного картографічного застосунку Смарагдова мережа України також не міститься даних щодо місцезнаходження спірної земельної ділянки, її кадастрового номера, категорії, розташування водно-болотних угідь (на цих викопіюваннях від руки олівцем нанесено позначення місця розташування спірної земельної ділянки, при цьому без зазначення даних особи, які виконала таке позначення).

Також суд зазначає, що учасники справи не заявляли суду клопотань про проведення у справі експертизи для з`ясування обставин щодо знаходження спірної земельної ділянки у межах водно-болотного угіддя міжнародного значення Дельта р. Дніпра, а також суду не подано ані прокурором, ані іншими учасниками судового процесу відповідного висновку експерта, складеного на замовлення одним з учасників справи.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявний лист Херсонської міської військової адміністрації від 23.05.2023 № 8-1435-11/26 з кольоровим викопіюванням з генерального плану м. Херсон, в якому повідомлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в зонах Ж-2, Р-1, Р-3 та Тр-2, які, відповідно, передбачають розміщення: Ж-2 - блокована малоповерхова забудова; Р-1 - зона об`єктів природно-заповідного фонду і ПЗС; Р-3 рекреаційна зона озеленених територій загального користування; Тр-2- зона магістральних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях).

Отже, дослідивши подані прокурором докази на підтвердження обставини розташування спірної земельної ділянки в межах водно-болотного угіддя, суд констатує, що з цих доказів встановити достеменно обставину знаходження земельної ділянки в межах території водно-болотного угіддя міжнародного значення "Дельта р. Дніпра" не є можливим, а тому суд дійшов висновку, що прокурором не доведено належним чином обставини порушення відповідачами інтересів держави в особі позивача.

Інші посилання прокурора не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на Херсонську обласну прокуратуру відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 19, код ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-а, код ЄДРПОУ 43877338) до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3, код ЄДРПОУ 39766281), Товариства з обмеженою відповідальністю Річковий термінал (73035, м. Херсон, смт. Антонівка, шосе В`ячеслава Чорновола, 6) та до Херсонської міської ради Херсонської області (73000, м. Херсон, пр-кт. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681) - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Херсонську обласну прокуратуру (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 7300, код ЄДРПОУ 04851120).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна