Рішення

від 01.04.2024 по справі 916/5028/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5028/23

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Державного підприємства Львіввугілля ( 80000, м. Сокаль Львівської обл., вул. Б. Хмельницького, 26) в особі Відокремленого підрозділу "Управління" Західвуглепостач" Державного підприємства "Львіввугілля" (80051, с. Острів Сокальського р-ну Львівської обл., вул. Центральна,112) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СФІНКС-ОЛВІН" (вул. Космонавтів, 36, Одеса, Одеська область, 65078) про стягнення 381779,81 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Львіввугілля в особі Відокремленого підрозділу "Управління" Західвуглепостач" Державного підприємства "Львіввугілля" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СФІНКС-ОЛВІН" про стягнення 381779,81грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору №56 від 18.02.2021 про закупівлю товару за результатами відкритих торгів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2023р. за даним позовом було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження .

Ухвалою суду від 26.02.2024 закрито підготовче провадження у справі № 916/5028/23 за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу "Управління" Західвуглепостач" Державного підприємства "Львіввугілля" до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СФІНКС-ОЛВІН" про стягнення 381779,81 грн. та призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за адресою яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвали суду у справі направлялись судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.04.2024р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

18.02.2021 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІНКС-ОЛВІН» в якості постачальника та Державне підприємство «Львіввугілля», в якості покупця, було укладено договір №56 про закупівлю Товару за результатами відкритих торгів від 26.01.2021.

Згідно п.5.2. вказаного договору зобов`язаний здійснити поставку товару протягом 20-ти днів з моменту отримання письмової заявки на конкретну партію товару.

Додатковою угодою №1 до Договору №56 від 18.02.2021 року продовжено строк дії договору до 31.12.2022 року, а в частині зобов`язань до повного і належного їх виконання.

14 квітня 2022 року додатковою угодою №2 до Договору №56 від 18.02.2021 року за спільною взаємною згодою сторін внесено зміни до специфікації №1, а саме, зменшено вартість комплекту з`єднувача стрічки конвеєрної механічний «Майстер» 10/14 зі з`єднуючим стержнем «Майстер» діаметром 8,2 мм в кількості 2700 к-т., по ціні 1 800,00 грн. за комплект.

На виконання вказаних умов, ДП «Львіввугілля» 14.09.2022 було направлено заявку за №3/1490 на постачання згідно Додаткової угоди №1 від 20.12.2021, №2 від 14.04.2022 до договору №56 від 18.02.2021 року наступний товар: з`єднувач стрічки конвеєрної механічний «Майстер» 10/14 зі з`єднуючим стержнем «Майстер» діаметром 8,2 мм в кількості 2465 к-т., по ціні 1 800,00 грн. за комплект.

29 вересня 2022 року додатковою угодою №3 до Договору №56 від 18.02.2021 року за спільною взаємною згодою сторін внесено зміни до специфікації №1, а саме, збільшено вартість комплекту з`єднувача стрічки конвеєрної механічний «Майстер» 10/14 зі з`єднуючим стержнем «Майстер» діаметром 8,2 мм в кількості 2202 к-т., по ціні 1 974,00 грн. за комплект.

09.12.2022 року за №3/1941 ДП «Львіввугілля» подано лист з нагадуванням про термінове виконання зобов`язань по договору згідно заявленої заявки від 14.09.2022 за №3/1490.

19.12.2022 року №106 отримано відповідь від відповідача, на наш лист №3/1941, де відповідач просить відтермінувати поставкиутовару та надає помісячний графік поставок з`єднувачів в кількості 1852 комп.: Грудень 2022 200 комп.; Січень 2023 200 комп.; Лютий 2023 200 комп.; Березень 2023 200 комп.; Квітень 2023 350 комп.; Травень 2023 350 комп.; Червень 2023 352 комп.

Як зазначає позивач, станом на 05.09.2023 року договірні зобов`язання відповідачем не виконані. Відповідно до заявленої заявки від 09.12.2022 №3/1941 відповідач не поставив товар в кількості 852 компл. на загальну суму 1 681 848,00 грн.

Пунктом 7.2. договору № 56 від 18.02.2021 року передбачено, що за порушення строку поставки товару, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленого товару. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання.

За прострочення поставки товару понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару.

Отже, за прострочку термінів виконання зобов`язань стосовно поставки товару за договором № 56 від 18.02.2021 року позивачем відповідачу нараховані штрафні санкції на загальну суму 381 779,81грн.

Враховуючи вищевикладене, Державне підприємство Львіввугілля в особі Відокремленого підрозділу "Управління" Західвуглепостач" Державного підприємства "Львіввугілля" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СФІНКС-ОЛВІН" про стягнення 381 779,81грн., з яких пеня в розмірі 264050,45грн. та штраф в розмірі 117729,36грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст.. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Cудом встановлено, що 18.02.2021 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІНКС-ОЛВІН» в якості постачальника та Державне підприємство «Львіввугілля», в якості покупця, було укладено договір №56 про закупівлю Товару за результатами відкритих торгів від 26.01.2021.

Згідно п.5.2. вказаного договору зобов`язаний здійснити поставку товару протягом 20-ти днів з моменту отримання письмової заявки на конкретну партію товару.

Додатковою угодою №1 до Договору №56 від 18.02.2021 року продовжено строк дії договору до 31.12.2022 року, а в частині зобов`язань до повного і належного їх виконання.

14 квітня 2022 року додатковою угодою №2 до Договору №56 від 18.02.2021 року за спільною взаємною згодою сторін внесено зміни до специфікації №1, а саме, зменшено вартість комплекту з`єднувача стрічки конвеєрної механічний «Майстер» 10/14 зі з`єднуючим стержнем «Майстер» діаметром 8,2 мм в кількості 2700 к-т., по ціні 1 800,00 грн. за комплект.

На виконання вказаних умов, ДП «Львіввугілля» 14.09.2022 було направлено заявку за №3/1490 на постачання згідно Додаткової угоди №1 від 20.12.2021, №2 від 14.04.2022 до договору №56 від 18.02.2021 року наступний товар: з`єднувач стрічки конвеєрної механічний «Майстер» 10/14 зі з`єднуючим стержнем «Майстер» діаметром 8,2 мм в кількості 2465 к-т., по ціні 1 800,00 грн. за комплект.

29 вересня 2022 року додатковою угодою №3 до Договору №56 від 18.02.2021 року за спільною взаємною згодою сторін внесено зміни до специфікації №1, а саме, збільшено вартість комплекту з`єднувача стрічки конвеєрної механічний «Майстер» 10/14 зі з`єднуючим стержнем «Майстер» діаметром 8,2 мм в кількості 2202 к-т., по ціні 1 974,00 грн. за комплект.

09.12.2022 року за №3/1941 ДП «Львіввугілля» подано лист з нагадуванням про термінове виконання зобов`язань по договору згідно заявленої заявки від 14.09.2022 за №3/1490.

19.12.2022 року №106 отримано відповідь від відповідача, на наш лист №3/1941, де відповідач просить відтермінувати поставкиутовару та надає помісячний графік поставок з`єднувачів в кількості 1852 комп.: Грудень 2022 200 комп.; Січень 2023 200 комп.; Лютий 2023 200 комп.; Березень 2023 200 комп.; Квітень 2023 350 комп.; Травень 2023 350 комп.; Червень 2023 352 комп.

Договірні зобов`язання відповідачем не виконані, товар в кількості 852 компл. на загальну суму 1 681 848,00 грн. не був поставлений позивачу

За ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним із таких правових наслідків є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. У свою чергу, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За правилами ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами

та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2. договору № 56 від 18.02.2021 року передбачено, що за порушення строку поставки товару, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленого товару. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання. За прострочення поставки товару понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару.

Відповідно до п. 7.2 Договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 264050,45грн. та штраф в розмірі 117729,36грн..

Наданий позивачем розрахунок пені а штрафу, на думку суду, здійснений належним чином, тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 264050,45грн. та штрафу у розмірі 117729,36грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "СФІНКС-ОЛВІН" (вул. Космонавтів, 36, Одеса, Одеська область, 65078, код 32727272) на користь Державного підприємства Львіввугілля ( 80000, м. Сокаль Львівської обл., вул. Б. Хмельницького, 26, код 32323256) в особі Відокремленого підрозділу "Управління" Західвуглепостач" Державного підприємства "Львіввугілля" (80051, с. Острів Сокальського р-ну Львівської обл., вул. Центральна,112, код 26360693) грошові кошти у розмірі 381779,81 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 5726,70грн.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов