Рішення

від 10.04.2024 по справі 917/73/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024 Справа № 917/73/24

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛІЦСЕРВІС» (код ЄДРПОУ - 34322787, адреса реєстрації: 36024, вул. Гетьмана, буд. 11, кв. 32, м. Полтава, Полтавська обл.)

про стягнення 102 562,24 грн.

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛІЦСЕРВІС» про стягнення заборгованості за Договором про відкриття рахунку в цінних паперах №4078/09 від 03.09.2009 року у розмірі 102 562,24 грн., з яких:

заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи строкова - 0,00 грн;

заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи прострочена - 24 320,00 грн.

заборгованість по пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи за період з 19.12.2022 по 19.12.2023 - 42 629,00 грн.

заборгованість по штрафу за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи -12 160,00 грн.

заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України - 4 833,76 грн.

заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи, інфляційні нарахування -18 619,48 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 15.01.2024 надіслана на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛІЦСЕРВІС» (36024, вул. Гетьмана, буд. 11, кв. 32, м. Полтава, Полтавська обл.), повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Ухвала суду надіслана на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

В рішеннях від 28.10.1998 у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В суду відсутня інформація щодо зміни місцезнаходження відповідача, ухвала суду надсилались судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття належних заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Ухвалою від 02.04.24 суд постановив залишити позовну заяву без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 3 дні з дня вручення позивачу даної ухвали.

08.04.2024 через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх.№4755) про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву в новій редакції, в якій позивач усунув недоліки на виконання ухвали суду від 02.04.24.

Ухвалою від 10.04.24 суд постановив продовжити розгляд справи №917/73/24.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/73/23.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

03.09.2009 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (далі - АБ «УКРГАЗБАНК», Банк, Позивач, Депозитарна установа, Зберігач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЛІЦСЕРВІС» (далі - ТОВ «БЛІЦСЕРВІС», Відповідач, Депонент) було укладено Договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 4078/09 (далі - Договір), умовами якого передбачено, що Депонент доручає, а Зберігач зобов`язується надавати Депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах (надалі ЦП), зберігання належних Депоненту ЦП, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по ЦП на викладених нижче умовах згідно Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17 жовтая 2006 року за N3 999, внутрішньому положенню Зберігача ЦП та інших внутрішніх документах Збврігача, чинному законодавству України та на підставі розпоряджень Депонента.

Згідно пункту 2.1. Договору, Зберігач зобов`язаний, зокрема:

-відкрити Депоненту рахунок у ЦП протягом трьох робочих днів, після подання Депонентом належним чином оформлених документів згідно з вимогами Зберігана та чинного законодавства України;

-здійснити зберігання та облік ЦП Депонента, що зберігаються у Зберігана;

-здійснювати ведення рахунку в ЦП шляхом виконання операцій згідно та в строки обумовлені внутрішніми документами Зберігана, якщо порядок виконання операції не суперечить чинному законодавству України.

Згідно пункту 2.2. Договору, Зберігач має право, зокрема, вносити зміни до внутрішніх документів Зберігана, відносно взаємодії Депонента та Зберігана, порядку виконання розпоряджень від Депонента та в тарифи Зберігана.

Відповідно п. 2.3. Договору, Депонент зобов`язаний, зокрема:

-виконувати вимоги чинного законодавства України та внутрішніх документів Зберігана;

-сплачувати послуги Зберігача у відповідності з тарифами, умовами та строками передбаченими даним Договором.

За змістом Розділу 3 Договору «Вартість робіт та послуг та їх розрахунок», Депонент сплачує послуги Зберігача згідно з даним Договором та у відповідності з затвердженими тарифами Зберігача (дод. №1), котрі є невід`ємною частиною даного Договору та нге суперечать вимогам встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України.

Оплата послуг Зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами Зберігача.

Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих Депоненту згідно з даним Договором, в т.ч. проведених за відповідний період, належним чином відображаються в Акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують Сторони.

Плата за послуги надані Зберігачем, вноситься Депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги згідно Акту прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках Акт прийому-передачі наданих послуг може надаватися в строки за домовленістю Сторін.

Відповідно п. 4.1. Договору, кожна сторона зобов`язана виконувати свої обов`язки покладені на неї даним Договором.

Розділом 6 Договору «Відповідальність сторін» встановлено - у випадку не виконання або неналежного виконання однією із сторін своїх обов`язків, передбачених даним Договором або чинним законодавством України, винна сторона несе майнову відповідальність за нанесені збитки іншій стороні та повинна усунути дані порушення в найкоротші строки.

У випадку затримки сплати вартості наданих послуг Зберігана Депонент сплачує Зберігачу пеню у розмірі 0.5 % від загальної суми (за кожен день прострочення). що підлягає до сплати.

Якщо платіж за надані Депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на тпи літ ять днів то така дія Депонента вважається відмовою від віиконання умов даного Договору, та зобов`язує Депонента сплатити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості Депонента, визначеної на день фактичної сплати.

Виплата штрафу та/або пені не звільняє сторони від виконання умов по даному Договору.

Згідно Положення про депозитарну діяльність Депозитарної установи АБ «УКРГАЗБАНК» розміщеного на сайті в мережі інтернет за адресою: https://www.ukrgasbank.com Розділом IV передбачено основні функції депозитарної установи. Перелік депозитарних операцій та додаткових послуг, які надає Депозитарна установа.

Так відповідно до п. 4.2.2. розділу 4 Положення про депозитарну діяльність Депозитарної установи АБ «УКРГАЗБАНК» облікові операції:

Облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу. До облікових операцій Депозитарної установи належать операції зарахування, списання, переказу.

а) Зарахування - облікова операція, яка відображає уведення до системи депозитарного обліку Депозитарної установи визначеної кількості депозитарних активів та збільшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах депонента, на таку саму кількість.

б) Списання - облікова операція, яка відображає виведення (вилучення) визначеної кількості депозитарних активів, за якими Депозитарна установа здійснювала депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах депонента, на таку саму кількість.

в) Переказ - облікова операція, що відображає переведення цінних паперів (прав на цінні папери та прав за цінними паперами) відповідного випуску з одного рахунку в цінних паперах на інший рахунок у цінних паперах, при якому обсяг депозитарного активу за цим випуском не змінюється, або проведення операцій, пов`язаних із встановленням та зняттям обмежень прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами. Операції переказу цінних паперів, прав на цінні папери, пов`язані з встановленням або зняттям обмежень щодо обігу цінних паперів, не призводять до переходу прав на цінні папери. При їх здійсненні певна кількість або всі цінні папери, права на цінні папери, що обліковуються на рахунку в цінних паперах депонента, а блокуються/розблоковуються на цьому рахунку в цінних паперах шляхом здійснення відповідних облікових записів.

Відповідно до Розділу 7 Договору «Строк дії Договору. Умови розірвання Договору та закриття рахунку в ЦП», даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами.

Строк дії Договору один рік. У випадку, коли строк дії Договору закінчуватиметься, а сторони не виявляють письмового бажання розірвати Договір, він вважається продовженим на кожен наступний рік відповідно. Сторона, що виявила бажання з будь-яких причин розірвати договір повинна письмово повідомити іншу сторону за сорок п`ять днів до моменту розірвання із зазначенням причин.

Договір може бути розірваний лише за умови відсутності на рахунку Депонента ЦП. За три робочі дні до моменту розірвання даного Договору Депонент зобов`язаний оплатити Зберігачу всі надані або неоплачені послуги, а також закрити рахунок до моменту розірвання даного Договору.

Відповідно Розділу 9 Договору «Заключні положення», підписуючи даний Договір Депонент підтверджує, що його було ознайомлено з внутрішніми документами Зберігана, що регулюють відносини Сторін за цим Договором та вважаються обов`язковими для виконання Депонентом (включаючи тарифи, що невід`ємною частиною даного Договору).

Як зазначає позивач, на виконання пунктів 2.1. Договору Банком було відкрито ТОВ «БЛІЦСЕРВІС» рахунок у цінних паперах та надано послуги, щодо його обслуговування в системі депозитарного обліку. Станом на даний час цінні папери на рахунку №004078 обліковуються за Відповідачем, що підтверджує виписка про стан рахунку в цінних паперах станом на 27.12.2023.

Позивач також вказує, що станом на дату подання позовної заяви Договір про обслуговування рахунку в цінних паперах №4078/09 від 03.09.2009 р. не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони АБ «УКРГАЗБАНК» продовжує здійснюватись.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до умов договору на адресу відповідача направлялись Акти-рахунки включно, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих рекомендованих відправлень та фіскальними чеками, які не підписані та не оплачені відповідачем.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання за договором, внаслідок чого за надані послуги щодо обслуговування рахунку у цінних паперах виникла заборгованість у розмірі 102 562,24 урн.. зокрема: заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи строкова - 0,00 грн; заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи прострочена - 24 320,00 грн., заборгованість по пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи за-період з 19.12.2022 по 19.12.2023 - 42 629,00 грн., заборгованість по штрафу за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи -12 160,00 грн., заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов язань за сплатою комісії депозитарної установи 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України - 4 833,76 грн., заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи, інфляційні нарахування -18 619,48 грн. (в редакції первісної позовної заяви).

У позовній заяві в новій редакції, в якій позивач усунув недоліки на виконання ухвали суду від 02.04.24, позивач зазначив, що станом на 19.12.2023 року заборгованість Відповідача становить 37 030,41 грн., зокрема:

заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи строкова - 0,00 грн;

заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи прострочена - 16 200,00 грн.

заборгованість по пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи за період з 19.06.2023 по 19.12.2023 - З 203,69 грн.

заборгованість по штрафу за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи - 8 100,00 грн.

заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України - 2 171,32 грн.

заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи, інфляційні нарахування - 7 355,40 грн.

Разом з тим, позивач заяву про зменшення позовних вимог не подавав.

Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Внаслідок укладення Договору про обслуговування рахунку в цінних паперах №4078/09 від 03.09.2009 р. між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України "Про депозитарну систему України".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

Статтею 4 Закону України "Про депозитарну систему України" передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України" власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Частиною 1 статті 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про депозитарну систему" рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

За змістом статті 6 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом Розділу 3 Договору «Вартість робіт та послуг та їх розрахунок», Депонент сплачує послуги Зберігача згідно з даним Договором та у відповідності з затвердженими тарифами Зберігача (дод. №1), котрі є невід`ємною частиною даного Договору та не суперечать вимогам встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України.

Оплата послуг Зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами Зберігача.

Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих Депоненту згідно з даним Договором, в т.ч. проведених за відповідний період, належним чином відображаються в Акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують Сторони.

Плата за послуги надані Зберігачем, вноситься Депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги згідно Акту прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках Акт прийому-передачі наданих послуг може надаватися в строки за домовленістю Сторін.

Судом встановлено, що Позивачем відповідно до умов договору на адресу Відповідача Акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг згідно з Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих рекомендованих відправлень та фіскальними чеками, які не підписані та не оплачені відповідачем.

Суд зазначає, що непідписання відповідачем актів за умови відсутності письмової вмотивованої відмови, є фактом визнання відповідачем повного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, послуги вважаються наданими/виконаними у повному обсязі та прийнятими відповідачем без зауважень, відповідно останній зобов`язаний здійснити оплату послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах за тарифами, за якими позивачем проводились нарахування.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, суд зазначає, що станом на дату винесення рішення у даній справі, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості за Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №4078/09 від 03.09.2009 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив своєчасне погашення заборгованості за надані позивачем послуги, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи прострочена у розмірі 16 200,00 грн. (за період з січня 2016 по листопад 2023 року) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо іншої частини вимог про стягнення заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи прострочена, то суд зазначає, що спір щодо частини боргу вирішений в межах справи №917/690/15, в іншій частині наявність боргу не підтверджується матеріалами справи, тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє, зважаючи на їх безпідставність та необгрунтованість.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за порушення виконання зобов`язань за договором заборгованість по пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи за-період з 19.12.2022 по 19.12.2023 - 42 629,00 грн., заборгованість по штрафу за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи -12 160,00 грн., заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України - 4 833,76 грн., заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов язань за сплатою комісії депозитарної установи, інфляційні нарахування -18 619,48 грн.

При цьому, позивач зазначив у позовній заяві в новій редакції, що станом на 19.12.2023 року заборгованість Відповідача становить:

заборгованість по пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи за період з 19.06.2023 по 19.12.2023 - З 203,69 грн.

заборгованість по штрафу за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи - 8 100,00 грн.

заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України - 2 171,32 грн.

заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи, інфляційні нарахування - 7 355,40 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого грошового зобов`язання з оплати одержаних послуг не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідач не навів обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 6 Договору у випадку затримки сплати вартості наданих послуг зберігача депонент сплачує зберігачу пеню в розмірі 0,5% від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати.

Із наданого Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" розрахунку пені вбачається, що позивачем нараховується пеня на всю заявлену ним до стягнення суму боргу.

Зважаючи, що обгрунтованими суд визнав вимоги про стягнення заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи прострочена у розмірі 16 200,00 грн. (за період з січня 2016 по листопад 2023 року), суд визнає розрахунок Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" пені необґрунтованим.

При перерахунку заявленого розміру пені суд врахував приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та те, що станом на день звернення позивача до суду розмір неустойки, яка нараховується за несвоєчасне виконання саме грошового зобов`язання, регулюється положеннями Закону України "Про несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та встановлений у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначених судом періодів в межах заявленого позивачем періоду, протягом якого є правомірним нарахування пені, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування пені станом на 18.12.23 на прострочений борг у розмірі 3 203,69 грн., в іншій частині вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Також п. 6 Договору передбачено, що якщо платіж за надані депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на 30 днів, то така дія депонента вважається відмовою від виконання умов даного договору та зобов`язує депонента сплатити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості депонента, визначеної на день фактичної сплати.

Оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф, та враховуючи те, що положення пункту 6 Договору не суперечить нормам законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на суму неоплачених у встановлений строк послуг, і є правовим наслідком прострочення оплати послуг з вини відповідача, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов`язання, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення штрафу на суму заборгованості є обґрунтованою.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України. Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. № 06/5026/1052/2011.

Позивачем нараховано відповідачу штраф, що становить 50% від заявленої до стягнення суми боргу, однак суд вважає необґрунтованим заявлений Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" розмір штрафу.

Так, суд після здійсненого перерахунку вважає правомірним нарахування штрафу у розмірі 8 100,00 грн, що складає 50% від суми боргу, стягнення якого є правомірним в межах даного спору. В іншій частині вимоги про стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" також заявлено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних, нараховані за період з 16.02.2012 по 18.12.2023 суми боргу за кожен місяць у вказаному періоді.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, з наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат у межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов висновку про те, що обгрунтованими є вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 2 171,32 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 7 355,40 грн. за період з 16.01.2015 року по 18.12.2023, що нараховані на визнану судом обгрунтовану суму заборгованості, в іншій частині вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Заяви про застосування строків позовної давності матеріали справи не містять, що виключає можливість застосування строків позовної давності, визначених ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України, до вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк".

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" підлягає частковому задоволенню, зокрема в частині вимог про стягнення:

заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи строкова - 0,00 грн;

заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи прострочена - 16 200,00 грн.

заборгованості по пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи за період з 19.06.2023 по 19.12.2023 - З 203,69 грн.

заборгованості по штрафу за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи - 8 100,00 грн.

заборгованості за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України - 2 171,32 грн.

заборгованості за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи, інфляційні нарахування - 7 355,40 грн.

В іншій частині вимог суд відмовляє у задоволенні позову за необгрунтованістю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 1093,27 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛІЦСЕРВІС» (код ЄДРПОУ - 34322787, адреса реєстрації: 36024, вул. Гетьмана, буд. 11, кв. 32, м. Полтава, Полтавська обл.) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи прострочена - 16 200,00 грн., заборгованість по пені - 3 203,69 грн., заборгованість по штрафу - 8 100,00 грн., 3% річних - 2 171,32 грн., інфляційні нарахування - 7 355,40 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1093,27 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.04.2024р.

Суддя Киричук О.А.