Рішення

від 02.04.2024 по справі 918/1237/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/1237/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖЕЛ ТРЕЙД"

про стягнення заборгованості в розмірі 28 430 471,79 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

представник сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖЕЛ ТРЕЙД" про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 28 430 471,79 грн.

Ухвалою суду від 14.12.2023 позовну заяву залишено без руху. Встановлено Публічному акціонерному товариству "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали шляхом подання до суду доказів відправлення відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖЕЛ ТРЕЙД" копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення.

19.12.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, підготовче засідання призначено на 18.01.2024.

Ухвалою суду від 18.01.2024 підготовче засідання відкладено на 15.02.2024.

Ухвалою суду від 15.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2024.

Судове засідання 19.03.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Горплюка А.М. у відпустці, про що сторони були повідомлені.

Ухвалою суду від 25.03.2024 розгляд справи по суті призначено на 02.04.2024.

В судове засідання 02.04.2024 представники сторін не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За приписами ч. 3 та ч. 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 33024, м. Рівне, вул. Соборна, 442-Д, офіс 307, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (така ж адреса міститься у позовній заяві та Договорі поставки нафтопродуктів № 395/2/2118 від 01.05.2021).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду від 21.12.2023 та від 15.02.2024 відповідач отримав, а ухвала від 18.01.2024 повернулася з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того пунктом сьомим статті 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином і його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 910/16409/15 свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про дату, час та місце судового розгляду.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судом зазначається, що у даній справі не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

01.05.2021 між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (позивач /постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖЕЛ ТРЕЙД" (відповідач /покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів № 395/2/2118 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти (товар), а покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору одиниця виміру товару - тонна.

Згідно з пунктом 3.1 Договору базис поставки - EXW (резервуари, що використовуються ПАТ "Укртатнафта" на підставі цивільно-правових договорів, у т.ч. резервуари нафтобаз ТОВ "НАФТАСІТІ" та інших нафтобаз, що належать ТОВ "НАФТАСІТІ" на підставі права власності або ті, що використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), згідно з "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі".

Поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів (пункт 3.2. Договору).

Строк поставки товару: травень 2021 - грудень 2021 (пункт 3.3. Договору).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до даного договору. Оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник вказує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до даного договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку про оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті.

Строк дії договору: з моменту підписання сторонами по 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення (пункт 7.1. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплено відтисками печаток останніх.

Додатковою угодою від 17.12.2021 до Договору поставки нафтопродуктів № 395/2/2118 від 01.05.2021 сторони внесли зміни, виклавши в наступній редакції пункт 3.3.: "3.3. Строк поставки: з моменту підписання сторонами договору по 31.12.2022" та пункт 7.1. в редакції: "7.1. Строк дії договору: з моменту підписання його сторонами по 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення".

На виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято нафтопродукти на загальну суму 34 061 631,59 грн, що підтверджується наступними актами приймання-передачі: №1/10 від 31.10.2021 на суму 12 511 327,80 грн, №1/11 від 30.11.2021 на суму 9 163 745,72 грн, №1/01 від 31.01.2022 на суму 12 386 558,07 грн.

Вказані акти підписані сторонами та скріплеті відтисками печаток товариств без зауважень та заперечень.

Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" зазначає, що виставило та направило Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖЕЛ ТРЕЙД" рахунки-фактури на оплату: № 90834969 від 31.10.2021 на суму 3 901 590,00 грн; № 90834970 від 31.10.2021 на суму 2 561 376,13 грн; № 90834974 від 31.10.2021 на суму 6 048 361,67 грн; № 90842951 від 30.11.2021 на суму 2 138 989,33 грн; № 90842954 від 30.11.2021 на суму 4 882 140,07 грн; № 90842959 від 30.11.2021 на суму 2 142 616,32 грн; № 90863172 від 31.01.2022 на суму 4 620 750,97 грн; № 90863176 від 31.01.2022 на суму 4 022 665,92 грн; № 90863178 від 31.01.2022 на суму 3 290 436,28 грн; № 90863182 від 31.01.2022 на суму 452 704,90 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Однак, за твердженням позивача, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого товару виконав не у повному обсязі, сплативши лише частину боргу у розмірі 5 631 159,80 грн. Відтак заборгованість за поставлений товар відповідача перед позивачем складає 28 430 471,79 грн (34 061 631,59 грн - 5 631 159,80 грн = 28 430 471,79 грн).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № 14/05-159 від 25.01.2023 з вимогою погашення суми основної заборгованості за Договорами постачання нафтопродуктів № 250/2/2118 від 01.04.2021 та № 395/2/2118 від 01.05.2021.

Згодом позивачем на адресу відповідача був надісланий лист вих. № 38/10-780 від 04.04.2023, в якому повідомлено, що у зв`язку зі зміною поточного рахунку ПАТ "Укртатнафта", повторно виставляються для оплати неоплачені раніше рахунки. В нових рахунках зазначені актуальні банківські реквізити ПАТ "Укртатнафта", за якими просило здійснити оплату існуючої заборгованості.

Доказів сплати позивачу відповідачем заборгованості в сумі 28 430 471,79 грн за поставлений товар суду не подано.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині сплати за поставлений товар стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом про стягнення основного боргу.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, що кореспондується із ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З умов Договору поставки №395/2/2118 від 01.05.2021 слідує, що оплата товару повинна бути проведена не пізніше 60-ти календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів.

Таким чином, строк оплати поставлених відповідачу та отриманих ним у власність нафтопродуктів згідно з актами прийому-передачі №1/10 від 31.10.2021 на суму 12 511 327,80 грн, №1/11 від 30.11.2021 на суму 9 163 745,72 грн, №1/01 від 31.01.2022 на суму 12 386 558,07 грн є таким, що настав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, відсутність належних та допустимих доказів, які би їх спростовували, беручи до уваги законодавчі норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.

З урахуванням положень ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖЕЛ ТРЕЙД" (33024, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 442-Д, офіс 307, код ЄДРПОУ 44126606) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307) 28 430 471,79 грн (двадцять вісім мільйонів чотириста тридцять тисяч чотириста сімдесят одна грн 79 коп.) основної заборгованості та 341 165,66 грн (триста сорок одна тисяча сто шістдесят п`ять грн 66 коп.) судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2024

Суддя А.М.Горплюк