Рішення

від 11.04.2024 по справі 922/270/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/270/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністью "Союз Регіон", м.Харків до Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33", м.Харків про стягнення коштів 245 089,20 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз Регіон" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33" про стягнення 245 089,20 грн, що складається з: боргу за Договором №23 від 05 травня 2021 року в розмірі 166 285,43 грн., нейстойки (пені) подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу в розмірі 13 749,30 грн., суми індексу інфляції за весь час прострочення оплати в сумі 62 553,35 грн.,3% річних за весь час прострочення оплати в сумі 2 501,12 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.02.2024 позовну заяву залишено без руху; надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства копій доданих до позовної заяви документів.

07.02.204 позивачем разом з заявою (вх.№3520) усунено недоліки, які були зазначені в ухвалі суду від 05.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/270/24, справу постановлено розглядати без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали від 12.02.2024 про відкриття провадження у справі № 922/270/24 було направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за юридичною адресою Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33", яка зазначена в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.

Проте, Публічне акціонерне товариство "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений статтею 251 ГПК України п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши справу № 922/270/24 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

05.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз Регіон" (надалі-позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33" (надалі- відповідач, покупець) був укладений Договір поставки №23 за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар цемент (далі-Товар) в кількості та за ціною, передбаченою даним Договором. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.2 Договору загальна його сума складається із сум вартості Товару, вказаних в Специфікаціях, та визначається виходячи із вартості фактичного поставленого Товару, у відповідності із видатковими накладними.

Пунктом п.2.6 Договору визначено, що стороні дійшли до згоди, що у разі здійснення розрахунків на умовах відстрочення платежу - оплата Товару відбувається Покупцем згідно рахунку не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з моменту поставки Товару.

Позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому зазначає про те, що останній, як Постачальник за вищевказаним договором поставив відповідачу, як Покупцю обумовлений сторонами товар за видатковими накладними №705-8 від 07.05.2021р, №705-9 від 07.05.2021р., №1105-2 від 11.05.2021р., №1505-1 від 15.05.2021р., №1705-2 від 17.05.2021р., №2105-1 від 21.05.2021р., №3105-3 від 31.05.2021р., №0106-3 від 01.06.2021р., №0106-4 від 01.06.2021р., №1906-1 від 19.06.2021 на загальну вартість 566 285,43 грн.

Відповідач товар від позивача отримав, втім його вартість сплатив частково на суму 400 000,00 грн., у зв`язку із чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, яка за Договором поставки №23 від 05.05.2021 року складає 166 285,43 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до п. 1 ч. 2ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно дост. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки продукції на підставі укладеного договору.

Відповідно до ст.712 ЦК Україниза договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що позивачем поставка товару відповідачу за Договором поставки №23 від 05.05.2021 року підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних №705-8 від 07.05.2021р, №705-9 від 07.05.2021р., №1105-2 від 11.05.2021р., №1505-1 від 15.05.2021р., №1705-2 від 17.05.2021р., №2105-1 від 21.05.2021р., №3105-3 від 31.05.2021р., №0106-3 від 01.06.2021р., №0106-4 від 01.06.2021р., №1906-1 від 19.06.2021, які підписані уповноваженими представниками покупця та постачальника без будь-яких претензій та зауважень щодо кількості та якості поставленого товару. Загальна вартість поставленого товара за вказаними видатковими накладними складає 566 285,43 грн.

Строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо оплати поставленого товару, визначений пунктом 2.6, та є таким, що настав.

За таких обставин у зв`язку із частковою оплатою відповідачем товару на загальну суму 400 000,00 грн., суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором поставки №23 від 05.05.2021 року в сумі 166 285,43 грн.

У зв`язку із простроченням виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №23 від 05.05.2021 року позивачем нараховано за період з 24.06.2021 по 26.01.2024 до стягнення 62 553,35 грн. індекс інфляції, за період з 24.06.2021 по 23.12.2021 нараховано 2501,12 грн. 3% річних та за період з 24.06.2021 по 23.12.2021 нараховано 13 749,30 пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати поставленого товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується. Відповідно до умов п.2.6 Договору строк оплати поставленого товару сплинув 24.06.2021.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування 3% річних та інфляційних за таке прострочення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п.5.4 Договору за порушення терміну оплати Товару Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції 62 553,35 грн., 3% річних 2501,12 грн. та пені 13 749,30 грн. законними та обґрунтованими.

Відповідно дост. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідност. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Регіон" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.123,129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-238, 240-241, 247, 251, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ШЛЯХОВЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ №33" (61009, м.Харків, вулиця Желєзнякова, буд. 235; код ЄДРПОУ 05422384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Регіон" (61058, м.Харків, пров. Поштовий, буд.5; код ЄДРПОУ 36987543) заборгованість за Договором №23 від 05 травня 2021 року в розмірі 166 285 грн. 43 коп., пеню в розмірі 13 749 грн. 30 коп., індекс інфляції за весь час прострочення оплати 62 553 грн. 35 коп., 3% річних за весь час прострочення оплати в сумі 2501 грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору 3 676 грн. 35 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "11" квітня 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне