Рішення

від 11.04.2024 по справі 922/156/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/156/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП МТРАНС" (61001, м. Харків, пров. Микитинський, буд. 2, кв. 11) 2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 3. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Алектранс" (61204, м. Харків, пр-т. Перемоги, буд. 72-Д) про стягнення 896026,52 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП МТРАНС", 2. ОСОБА_1 , 3. ОСОБА_2 , 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Алектранс" про солідарне стягнення 896026,52 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 826043,65 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 69982,87 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 10752,32 грн.

Позовна заява обґрунтована невиконанням з боку відповідача - 1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №015/1800/1272919/1 від 10.05.2023, який забезпечується порукою відповідачів 2, 3, 4 за договорами №015/1800/1272919/1/П1 від 10.05.2023, №015/1800/1272919/1/П2 від 10.05.2023, №015/1800/1272919/1/П3 від 10.05.2023.

Відповідно до частини 6 статті 176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Керуючись частиною 6 статті 176 ГПК України, з огляду на те, що відповідачем 2, 3 у позовній заяві вказано фізичну особу, що не є підприємцем, суд звернувся до ГУ ДМС України у Харківській області із запитом щодо надання інформації про офіційне місце реєстрації (проживання) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

05.02.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відповідь ГУ ДМС України у Харківській області на запит про реєстрацію місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вх. №3276), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.

Відповідачами у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подано до суду відзив на позовну заяву. При цьому, суд зазначає, що копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 12.02.2024, яку було надіслано на належну адресу відповідачів, що підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адресу, що отримана на запит суду від органу реєстрації місця проживання в порядку частини 6 статті 176 ГПК України було повернуто на адресу суду з довідкою відділення оператора поштового зв`язку Ф.20, в якій значиться причина повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 12.02.2024 по справі №922/156/24 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачами не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

10.05.2023 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (далі - позивач, банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП МТРАНС" (далі - відповідач 1, позичальник) було укладено кредитний договір №015/1800/1272919/1 (далі - кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (далі - кредит) в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 826043,65 (Вісімсот двадцять шість тисяч сорок три гривні 65 копійок) гривень (далі ліміт), а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

Пунктом 1.2. кредитного договору погоджено, що кінцевий термін надання кредиту - 10 червня 2023 р. (останній день, коли позичальник може звернутися до кредитора з метою отримання кредиту або його частини (траншу).

Умовами пункту 1.3. договору визначено, що кінцевий термін погашення кредиту - 31.12.2025, або інша дата, визначена відповідно до статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

Умовами пункту 1.4. кредитного договору погоджено, що кредит надається позичальнику на погашення заборгованості за кредитом, що виникла згідно умов договору про надання овердрафту №015/1800/1272919 від 23.11.2021, укладеного позичальником з АТ "Райффайзен Банк", а саме: на погашення основної заборгованості, на погашення заборгованості за простроченими та нарахованими відсотками. Фактична заборгованість позичальника за кредитним договором визначається кредитором самостійно на підставі умов кредитного договору та даних обліку кредитора на дату видачі кредиту за цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. договору протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3. договору включно, позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 14,45% річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 2.2. договору у випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору проценти (як відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 Цивільного кодексу України), що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 14,45% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту).

Умовами пункту 2.3. кредитного договору погоджено, що нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом (в т.ч. простроченої) протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту); останній день строку користування кредитом не враховується.

Пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, але до дня надання кредиту за договором між кредитором і поручителем (-ями) - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Алектранс", код ЄДРПОУ 31642282. Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору.

Відповідно до пункту 10.3. кредитного договору позичальник свідчить, що всі ризики, пов`язані з істотною зміною обставин, з яких позичальник виходив при укладанні договору, договорів забезпечення (за наявності) позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання позичальником договору, договорів забезпечення, а також для невиконання позичальником зобов`язань за вищезазначеними договорами.

Умовами пункту 11.1. кредитного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.

Додатком №1 до кредитного договору №015/1800/1272919/1 від 10.05.2023 погоджено Графік зниження ліміту.

Із обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів також убачається, що 10.05.2023 з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та громадянином України ОСОБА_1 (далі - відповідач 2, поручитель) укладено договір поруки №015/1800/1272919/1/П1 (далі договір поруки).

Окрім того, матеріали справи свідчать, що 10.05.2023 з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та громадянином України ОСОБА_2 (далі - відповідач 3, поручитель) укладено договір поруки №015/1800/1272919/1/П2 (далі - договір поруки).

Водночас 10.05.2023 з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Алектранс" (далі - відповідач 4, поручитель) укладено договір поруки №015/1800/1272919/1/П3 (далі - договір поруки).

Умовами пункту 1.1. договору поруки погоджено, що поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникають у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

Відповідно до пункту 2.1. договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями, а поручитель - зобов`язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями.

Згідно умов пункту 2.2. договору поруки поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 10 календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань позичальника перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направити вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

Відповідно до пункту 5.2. договору поруки якщо інше не встановлено чинним законодавством України, поручитель несе відповідальність за невиконання договору, у т.ч. за завдані кредитору таким невиконанням збитки, всім своїм майном та коштами, на які відповідно до законодавства України може бути звернене стягнення.

Відповідно до пункту 5.1. договору поруки у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.

Позивачем у позовній заяві зазначено про належне виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №015/1800/1272919/1 від 10.05.2023 та надано позичальнику кредитні кошти відповідно до умов договору. Поряд з цим, позивач стверджує про порушення позичальником умов кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та сплати заборгованості по відсотках. Позивач вказує, що станом на 11.12.2023 загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 896026,52 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 826043,65 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 69982,87 грн.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, 13.12.2023 банком на адресу відповідача 1 направлено повідомлення/вимогу №188/2/870 від 12.12.2023 про дострокове повне погашення заборгованості, в якій з викладенням фактичних підстав звернення банк вимагав виконати порушене зобов`язання у строк, що не перевищує 5 календарних днів з моменту направлення вимоги та погасити заборгованість за кредитним договором №015/1800/1272919/1 від 10.05.2023 у розмірі 826043,65 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 69982,87 грн.

19.12.2023 банком на адресу відповідача 2 направлено повідомлення/вимогу №188/2/883 від 19.12.2023 про погашення заборгованості за кредитним договором, в якій з викладенням фактичних підстав звернення банк вимагав виконати порушене зобов`язання за договором поруки №015/1800/1272919/1/П1 від 10.05.2023 у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати відправлення вимоги та погасити заборгованість за кредитним договором №015/1800/1272919/1 від 10.05.2023 у розмірі 826043,65 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 69982,87 грн.

19.12.2023 банком на адресу відповідача 3 направлено повідомлення/вимогу №188/2/884 від 19.12.2023 про погашення заборгованості за кредитним договором, в якій з викладенням фактичних підстав звернення вимагав виконати порушене зобов`язання за договором поруки №015/1800/1272919/1/П2 від 10.05.2023 у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати відправлення вимоги та погасити заборгованість за кредитним договором №015/1800/1272919/1 від 10.05.2023 у розмірі 826043,65 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 69982,87 грн.

19.12.2023 банком на адресу відповідача 4 направлено повідомлення/вимогу №188/2/885 від 19.12.2023 про погашення заборгованості за кредитним договором, в якій з викладенням фактичних підстав звернення вимагав виконати порушене зобов`язання за договором поруки №015/1800/1272919/1/П3 від 10.05.2023 у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати відправлення вимоги та погасити заборгованість за кредитним договором №015/1800/1272919/1 від 10.05.2023 у розмірі 826043,65 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 69982,87 грн.

Вище вказані вимоги про погашення заборгованості за кредитом та відсотками з боку відповідачів залишилися без відповіді та задоволення.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з частиною 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Слід зазначити, що за своєю правовою природою кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов`язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит). Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.

Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, укладаючи та підписуючи кредитний договір №015/1800/1272919/1 від 10.05.2023, а також вказані договори поруки №015/1800/1272919/1/П1 від 10.05.2023, №015/1800/1272919/1/П2 від 10.05.2023, №015/1800/1272919/1/П3 від 10.05.2023 сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов`язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.

Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означених договорів, суд вважає їх належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договорами кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (далі - кредит) в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 826043,65 грн., а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання погоджених умов пункту 1.1. кредитного договору, позивачем перераховано відповідачу 1 кошти у розмірі 826043,65 грн., про що свідчать банківські виписки №204302150073 з відповідним призначенням платежу: "26005634383#рефінансування КД №015/1800/1272919 від 23.11.2021 р. зг. КД №015/1800/1272919/1 від 10.05.2023 р. ТОВ "АТП ТРАНС"_41110572", а також розрахунок позовних вимог.

Таким чином, суд констатує, що позивачем належним чином виконано взяті на себе договірні зобов`язання та надано відповідачу 1 кредитні кошти у погодженому між сторонами розмірі.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із змісту наведеної норми права слідує, що однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. При цьому коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним, що є порушенням умов договору.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов`язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Нормами частини 1 статті 202 ГК України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1049 ЦК України унормовано, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно пункту 5.1. кредитного договору, позичальник зобов`язаний виконати зобов`язання за договором (в т.ч. здійснити погашення кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штраф та інші платежі) в порядку, визначеному договором.

Натомість матеріали справи свідчать, що відповідачем 1 порушено умови кредитного договору №015/1800/1272919/1 від 10.05.2023 та допущено прострочення строків сплати заборгованості по відсотках.

Пунктом 8.1. кредитного договору передбачено, що у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежне виконання позичальником свої зобов`язань за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які, на думку кредитора свідчать про те, що зобов`язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни вжити один або декілька таких заходів, зокрема: вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості (п.п. 8.1.3.).

Згідно з пунктом 8.2. кредитного договору кредитор має право скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1. договору та пред`явити позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин дефолту, зокрема в таких випадках: порушення позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань за договором (п.п. 8.2.1.).

13.12.2023 банком на адресу відповідача 1 направлено повідомлення/вимогу №188/2/870 від 12.12.2023 про дострокове повне погашення заборгованості, в якій з викладенням фактичних підстав звернення повідомив про порушення кредитного договору в частині своєчасного та належного виконання зобов`язань по сплаті відсотків, внаслідок чого за позичальником виникла прострочена заборгованість з червня 2023 року. Відтак, банк вимагав виконати порушене зобов`язання у строк, що не перевищує 5 календарних днів з моменту направлення вимоги та погасити заборгованість за кредитним договором №015/1800/1272919/1 від 10.05.2023 у розмірі 826043,65 грн., а також заборгованість за відсотками у розмірі 69982,87 грн.

Однак з огляду на наведені вище положення законодавства та погоджені між сторонами умови кредитного договору, вимога позивача №188/2/870 від 12.12.2023 з боку відповідача 1 залишилася без відповіді та задоволення, а тому відповідач 1 визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання за кредитним договором №015/1800/1272919/1 від 10.05.2023.

Положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Тобто, уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти) за користування кредитом.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку заборгованості за кредитом у розмірі 826043,65 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 69982,87 грн., суд зазначає, що відповідні нарахування не суперечать положенням чинного законодавства, встановленим обставинам справи, погодженими умовам договору, розрахунки є арифметично вірними, у зв`язку з чим, позовна вимога про стягнення вказаних суми є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України унормовано, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 543 ЦК України передбачає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Як зазначено судом вище та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та відповідачами 2, 3, 4 було укладено договори поруки №015/1800/1272919/1/П1 від 10.05.2023, №015/1800/1272919/1/П2 від 10.05.2023, №015/1800/1272919/1/П3 від 10.05.2023.

Умовами пункту 1.1. договору поруки погоджено, що поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникають у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

Відповідно до пункту 2.1. договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями, а поручитель - зобов`язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями.

Згідно умов пункту 2.2. договору поруки поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 10 календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань позичальника перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направити вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

Матеріалами справи свідчать, що 19.12.2023 банком на адресу відповідачів 2, 3, 4 направлено повідомлення/вимогу №188/2/883 від 19.12.2023, №188/2/884 від 19.12.2023, №188/2/885 від 19.12.2023 про погашення заборгованості за кредитним договором, в якій з викладенням фактичних підстав звернення банк вимагав виконати порушене зобов`язання за договорами поруки у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати відправлення вимоги та погасити заборгованість за кредитним договором №015/1800/1272919/1 від 10.05.2023 у розмірі 826043,65 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 69982,87 грн.

Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак у даному разі матеріали справи свідчать, що відповідачами 2, 3, 4 також не виконано зобов`язань за договором поруки, що суперечить приписам статті 546, 553, 554 ЦК України, умовам пунктів 1.1., 1.2., 2.1., 2.2. договору поруки, а тому відповідачі 2, 3, 4, які є поручителями визнаються судом такими, що мають нести солідарну відповідальність з відповідачем 1 за неналежне виконання останнім взятих на себе договірних зобов`язань за кредитним договором.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Натомість відповідачами не надано та матеріали справи не містять доказів, які б спростовували правомірність та обґрунтованість позовних вимог та вказували б на відсутність перед позивачем підтвердженої матеріалами справи заборгованості.

При цьому судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП МТРАНС" (61001, м. Харків, пров. Микитинський, буд. 2, кв. 11, код ЄДРПОУ 41110572), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Алектранс" (61204, м. Харків, пр-т. Перемоги, буд. 72-Д, код ЄДРПОУ 31642282) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитом у розмірі 826043,65 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 69982,87 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП МТРАНС" (61001, м. Харків, пров. Микитинський, буд. 2, кв. 11, код ЄДРПОУ 41110572) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, код ЄДРПОУ 14305909) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2688,08 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, код ЄДРПОУ 14305909) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2688,08 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, код ЄДРПОУ 14305909) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2688,08 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Алектранс" (61204, м. Харків, пр-т. Перемоги, буд. 72-Д, код ЄДРПОУ 31642282) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, код ЄДРПОУ 14305909) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2688,08 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "11" квітня 2024 р.

СуддяГ.І. Сальнікова