Рішення

від 09.04.2024 по справі 922/544/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024м. ХарківСправа № 922/544/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 00100227) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітідез" (пр. Московський, буд. 259, кімн. 9, м. Харків, 61044; код ЄДРПОУ: 43960792) про стягнення 7740,69 грн за участю представників:

позивача - Грачова Є.О.,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" 21.02.2024 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітідез" про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 7 740,69 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору від 01.12.2022 № 23000012 та приписів чинного законодавства, з січня 2023 року перестав виконувати свої обов`язки, передбачені умовами Договору, а саме послуги із санітарно-гігієнічної обробки приміщень.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.02.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/544/24; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами; повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду справи відбудеться 21.03.2024 о 14:00.

Вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву. Проте, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Протокольною ухвалою господарського суду від 21.03.2024 розгляд справи відкладено на 09.04.2024 о 15:00.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.04.2024, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Копії ухвал від 22.02.2024 та 21.03.2024, надіслані на адресу відповідача, повернуті до господарського суду без вручення адресатові у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.12.2022 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітідез" (виконавець, відповідач у справі) на підставі проведеної процедури закупівлі (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-12-02-008949-a) укладено Договір від 01.12.2022 № 23000012.

Відповідно до п. 1.2 Договору, предмет закупівлі (за ДК 021:2015): 90920000-2 Послуги із санітарно-гігієнічної обробки приміщень Послуги з санітарної обробки приміщення (управління Східного територіального управління обслуговування мережі).

Згідно з п. 1.1 Договору, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги за ціною, в обсягах, з характеристиками (якістю) та у строки згідно з умовами Договору (далі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити Виконавцю належно надані послуги в порядку, визначеному Договором.

Відповідно до п. 2.2 Договору, ціна Договору становить 29 747,40 грн, крім того ПДВ - 5 949,48 грн, всього з ПДВ - 35 696,88 грн, відповідно до Додатку № 3 до Договору.

За умовами п. 4.1 Договору, виконавець надає послуги за адресою: 61003, м.Харків, вул. Кооперативна, 12/14, згідно з умовами та у строки, що зазначені в Договорі.

Відповідно до п. 4.2 Договору, виконавець повинен надати визначені Договором послуги, дотримуючись завдання замовника, інших умов Договору, вимог чинного законодавства України з питань надання такого роду послуг.

Згідно з п. 4.11 Договору, підтвердженням надання послуг (етапу надання послуг) є підписання сторонами Акта приймання-передачі послуг. Послуги вважаються наданими якісно за умови їх відповідності умовам Договору (у разі необхідності у Договорі зазначається перелік нормативної документації, яка встановлює вимоги до якості послуги та/або вимогам замовника).

Розділ 5 Договору визначає права та обов`язки сторін Договору, а саме:

Відповідно до п. 5.1 Договору, виконавець зобов`язаний:

- повідомляти замовника про обставини, що не залежать від виконавця, та які загрожують виконанню виконавцем зобов`язань за Договором, а також про заходи, необхідні для їх усунення;

- повідомляти замовника про хід виконання Договору на відповідний запит замовника;

- належним чином надати послуги та направити на підписання замовнику Акт в двох примірниках;

- у разі виникнення обставин, що: унеможливлюють або ускладнюють надання послуг, негайно інформувати про це замовника з метою узгодження подальших дій.

Відповідно до п. 5.4. Договору, замовник має право:

- розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку порушення умов Договору виконавцем;

- не втручаючись в господарську діяльність виконавця, контролювати хід, якість, обсяги надання послуги, дії виконавця у ході надання послуги;

- отримувати від виконавця, протягом строку виконання зобов`язань, пояснення з усіх питань щодо ходу виконання Договору.

Згідно з додатком № 1 до Договору, виконавець зобов`язаний надавати послуги щомісячно (до останнього числа відповідного місяця), в період з 01.01.2023 до 31.12.2023.

Як свідчать матеріали справи, НЕК "Укренерго" виконує зобов`язання відповідно до умов Договору, проте ТОВ "Сітідез" перестало виконувати свої обов`язки, передбачені умовами Договору.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за Договором, НЕК "Укренерго" неодноразово зверталося до ТОВ "Сітідез" з листами про надання інформації щодо підстав ненадання послуг (від 07.06.2023 № 01-10/27694; 10.08.2023 № 01-10/38957; 20.10.2023 № 01-10/54251).

Проте, відповіді на свої звернення НЕК "Укренерго" не отримало.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з нормами статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

За приписами ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 6.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 6.3 Договору, за порушення строків надання послуг, строків усунення недоліків послуг, виконавець повинен виплатити замовнику згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості послуг, строк надання/усунення недоліків яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів виконавець повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вказаної вартості.

Відповідно до п. 6.6 Договору, сторони домовилися, що для вимог про стягнення з виконавця штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені застосовується строк позовної давності три роки.

У п. 6.7 Договору сторони домовилися, що за прострочення виконання виконавцем зобов`язань за Договором, нарахування штрафних санкцій припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У зв`язку з тим, що ТОВ "Сітідез" порушило строки виконання договірних зобов`язань, НЕК "Укренерго", керуючись ст. 231 ГК України та розділом 6 Договору, позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій за період ненадання послуг з 01.02.2023 по 18.01.2024.

Так, за розрахунком позивача, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 4807,18 грн; штраф у розмірі 2082,32 грн; 3% річних у розмірі 394,99 грн; інфляційні втрати в розмірі 456,20 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 4807,18 грн і штрафу у розмірі 2082,32 грн законними та обґрунтованими.

Водночас, суд вважає безпідставними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому слід зауважити, що нарахування інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач зробив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат починаючи з 01.02.2023 року , проте жодним чином не обгрунтував яка сума заборгованості була у відповідача у цей період , оскільки як вбачається із умов Договору, у відповідача у вказаний період були відсутні зобов`язання грошового характеру перед позивачем, а були зобов"язання пов`язані з наданням послуг з санітарної обробки приміщення, що в свою чергу унеможливлює застосування норми ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення з відповідача пені в розмірі 4807,18 грн та штрафу у розмірі 2082,32 грн обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 394,99 грн та інфляційних втрат у розмірі 456,20 грн суд відмовляє у задоволенні позовних вимог через їх безпідставність.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітідез" (пр. Московський, буд. 259, кімн. 9, м. Харків, 61044; код ЄДРПОУ: 43960792) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 00100227) - грошові кошти в сумі 6889,50 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2695,03 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 851,19 грн у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "11" квітня 2024 р.

СуддяН.М. Кухар