Рішення

від 01.04.2024 по справі 927/1700/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

01 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1700/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Виробничого кооперативу «Лутава» (код 34258764) 17423, с. Стара Басань Бобровицького району Чернігівської області, вул. Червоноарміська, 15 17422, с. Ярославка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Б.Хмельницького, 84-а (поштова адреса)до: 1. Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код 39764881) 14000, м. Чернігів, вул. П`ятницька, 11-а (chernihiv@land.gov.ua)2. Бобровицької міської ради Чернігівської області (код 04061990) 17400, м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області, вул. Незалежності, 46 (bobrmr@bg.gov.ua)про визнання права оренди земельних ділянок, визнання протиправним скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов`язання поновити записи про земельні ділянки

за участі представників сторін:

від позивача: Стефановський С.М. директор

від відповідачів: Бойко Т.М. предст. ГУ ДГК у Чернігівській області (в порядку самопредставництва, в судових засіданнях 29.02.2024 та 14.03.2024)

В судовому засіданні 01.04.2024р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2023 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Виробничого кооперативу «Лутава» до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання права оренди земельних ділянок, визнання протиправним скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання поновити записи про земельні ділянки, якою позивач просить:

визнати право оренди земельних ділянок площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 та площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002, набуте на підставі Додаткових угод № 1 від 30.06.2009 до Договорів оренди землі від 16.07.2007, укладених між Виробничим кооперативом «Лутава» та Бобровицькою районною державною адміністрацією, зареєстрованих у Бобровицькому відділенні Чернігівської регіональної філії «Центр ДЗК» 03.07.2009 за № № 040985500003 та 040985500005;

визнати протиправним скасування державної реєстрації земельних ділянок площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 та площею 74,6400 га. кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельні ділянки площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 та площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом поновлення запису в Поземельній книзі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що позов подано ним на захист речового права з метою усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками з кадастровим номером 7420687600:07:002:0002, площею 74,6400 га, та з кадастровим номером 7420687600:07:002:0001, площею 44,5175 га, набутого на підставі додаткових угод № 1 від 30.06.2009 до договорів оренди землі від 16.07.2007, зареєстрованих 16.07.2007 у Державному реєстрі земель за № № 040785500631, 040785500633.

Позивач зазначає, що розпорядженням Бобровицької РДА від 19.06.2007 № 243 «Про передачу в оренду земельної ділянки» було затверджено технічну документацію з оформлення договору оренди та надано Садовому товариству «Лутава» в оренду із земель державної власності Старобасанської сільської ради земельну ділянку загальною площею 167,4139 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 49 років.

На підставі вищевказаного розпорядження від 19.06.2007 № 243, 16 липня 2007 року між Бобровицькою РДА та Садовим товариством «Лутава» були укладені договори оренди землі згідно умов яких в оренду на 49 років були передані земельна ділянка площею 74,6400 га та земельна ділянка площею 44,5175 га. Договори оренди були зареєстровані в Державному реєстрі земель 16.07.2007 за № 040785500633 та № 040785500631 відповідно.

Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 08.01.2008 № 1 розпорядження Бобровицької РДА № 243 від 19.06.2007 на підставі протесту прокурора було скасовано.

30 вересня 2008 року була проведена державна реєстрація Виробничого кооперативу «Лутава» створеного шляхом перетворення (зміни організаційно правової форми) Садового товариства «Лутава».

В листопаді 2008 року було подано заяви про дострокове розірвання договорів оренди землі від 16.07.2007. Ні копії, ні оригінали цих заяв не збереглись. Додаткові угоди про розірвання договорів оренди землі від 16.07.2007 не укладались, оренда земельних ділянок продовжувалася.

Розпорядженням Бобровицької РДА від 07.04.2009 № 146 «Про затвердження технічної документації з землеустрою» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ВК «Лутава», загальною площею 159,6012 га. ВК «Лутава» зобов`язано переукласти договори оренди на 47 років.

Розпорядженням Бобровицької РДА від 30.06.2009 № 267 внесено зміни, зокрема, до п. 2 розпорядження Бобровицької РДА від 07.04.2009 № 146 шляхом викладення в наступній редакції: «Надати дозвіл ВК «Лутава» на внесення змін до договорів оренди в частині назви підприємства».

На підставі розпорядження Бобровицької РДА від 30.06.2009 № 267 між райдержадміністрацією та ВК «Лутава» були укладені додаткові угоди № 1 від 30.06.2009 до договорів оренди землі від 16.07.2007, зареєстрованих 16.07.2007 у Державному реєстрі земель за № № 040785500631, 040785500633.

Додаткові угоди № 1 від 30.06.2009 були зареєстровані 03.07.2009 у Державному реєстрі земель за № № 040985500003, 040985500005.

09 квітня 2012 року Бобровицькою РДА було прийнято розпорядження № 111 про припинення шляхом розірвання за погодженням сторін дії договорів оренди, укладених 16.07.2007 між Бобровицькою РДА та ВК «Лутава», зареєстрованих 16.07.2007 за № 040785500631 та № 040785500633.

Внаслідок прийняття даного розпорядження державна реєстрація земельних ділянок була скасована посадовою особою територіального органу Держземагентства, що вбачається із обмінних файлів з АС ДЗК.

На думку позивача, за відсутності згоди орендаря на розірвання договорів оренди землі, розпорядження Бобровицької РДА від 09.04.2012 № 111 не може бути підставою для розірвання додаткових угод № 1 від 30.06.2009 і ліквідації земельних ділянок шляхом закриття поземельних книг.

02 листопада 2021 року, отримавши витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач дізнався, що земельні ділянки площею 74,6400 га та площею 44,5175 га були об`єднані в одну земельну ділянку площею 118,8888 га, якій присвоєно кадастровий номер 7420687600:07:000:0010. Рішенням державного реєстратора від 22.03.2019 № 46085679 право власності на цю земельну ділянку було зареєстровано за Бобровицькою міською радою.

Позивач стверджує, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не мало законних підстав для формування земельної ділянки з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010 для передачі її у власність Бобровицькій міській раді на підставі проекту інвентаризації земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7420687600:07:002:0002 і 7420687600:07:002:0001 та переведення їх в архівний шар.

Зважаючи на те, що право оренди ВК «Лутава» земельних ділянок з кадастровими номерами 7420687600:07:002:0002 і 7420687600:07:002:0001 у законний спосіб припинено не було, позивач вважає дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо скасування державної реєстрації та об`єднання цих земельних ділянок протиправними.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.12.2023 позовну заяву ВК «Лутава» залишено без руху та зобов`язано позивача, серед іншого, зареєструвати Електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Дана ухвала суду від 27.12.2023 була направлена позивачеві 28.12.2023 засобами поштового зв`язку та отримана адресатом 03.01.2024, що підтверджується засвідченим судом витягом з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2024: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.02.2024; встановлено процесуальний строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.01.2024 заяву Виробничого кооперативу «Лутава» про відвід судді ОСОБА_1 від участі у справі визнано необґрунтованою та передано її для вирішення питання про відвід судді ОСОБА_1 на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 29.01.2024 № 02-01/55/24 «Щодо призначення автоматизованого розподілу заяви про відвід судді по справі № 927/1700/23» був призначений повторний автоматизований розподіл Заяви, внаслідок якого для її розгляду визначено суддю В.В. Моцьора.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2024 (суддя В.В. Моцьор) відмовлено в задоволенні заяви Виробничого кооперативу «Лутава» про відвід судді А.С. Сидоренка у справі № 927/1700/23.

Ухвала суду від 15.01.2024 про відкриття провадження у справі була направлена відповідачам до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідок про доставку електронних листів, роздрукованих з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронних кабінетів 16.01.2024 21:19.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 15.01.2024 є такою, що отримана учасниками справи 17.01.2024.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 13.02.2024 підготовчому засіданні відповідачі не скористались.

29 січня 2024 року, у встановлений судом процесуальний строк, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області (надалі ГУ ДЗК, відповідач-1) до суду подано відзив на позовну заяву в якому відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень ГУ ДЗК посилається на висновки, викладені в рішенні Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2022 по справі № 927/166/22 за позовом ВК «Лутава» до Бобровицької міської ради (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ГУ ДЗК), яке набрало законної сили.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ВК «Лутава» до Бобровицької міської ради про витребування земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 та площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001, суд дійшов висновку про законність передачі земельної ділянки державної власності площею 118,8888 га з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010 у комунальну власність Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області і що речові права орендаря земельної ділянки не можуть бути захищені шляхом витребування земельних ділянок від їх власника, адже ухвалення судом такого рішення призведе до припинення прав власності Бобровицької міської ради на землю і жодним чином не поновить прав орендаря.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ВК «Лутава» до Бобровицької міської ради про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області поновити записи у Поземельній книзі про реєстрацію земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 та площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001, суд вказав, що позивач просить зобов`язати вчинити дії особу, яка не являється відповідачем у справі, а є третьою особою.

Крім того, суд зазначив, що під час вирішення даного спору було встановлено, що Поземельні книги на земельні ділянки з кадастровими номерами 7420687600:07:002:0001 та 7420687600:07:002:0002 не відкривалися. Тому поновити записи на земельні ділянки з кадастровими номерами 7420687600:07:002:0002 та 7420687600:07:002:0001 в Поземельних книгах шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про поновлення записів та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, як просить позивач, неможливо.

Щодо заявлених позовних вимог ВК «Лутава» у даній справі (927/1700/23) про визнання протиправним скасування ГУ ДЗК державної реєстрації земельних ділянок площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 та площею 74,6400 га. кадастровий номер 7420687600:07:002:0002, відповідач-1 вказує, що ним не проводилось скасування державної реєстрації цих земельних ділянок, а відповідно до п. 1561 Порядку ведення Державного земельного кадастру було виправлено технічні помилки допущені у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до нього відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані в Державному реєстрі земель, а тому дії ГУ ДЗК не можуть вважатися протиправними.

30 січня 2024 року, у встановлений судом процесуальний строк, через систему «Електронний суд» Бобровицькою міською радою Чернігівської області (надалі Міськрада, відповідач-2) до суду подано відзив на позовну заяву в якому відповідач-2 також просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В паперовій формі вказана вище заява відповідача-2 по суті справи надійшла до Господарського суду Чернігівської області 01.02.2024.

Доводи Міськради проти заявленого позову є аналогічними доводам ГУ ДЗК. Додатково Міськрада вказує, що розпорядженням Бобровицької районної державної адміністрації від 09.04.2012 № 111 було припинено (шляхом розірвання за погодженням сторін) дію договорів оренди, укладених між Бобровицькою районною державною адміністрацією та ВК «Лутава». При цьому, розпорядження було прийнято саме на підставі заяви ВК «Лутава». Також відповідач-2 звертає увагу суду, що жодних доказів про виконання позивачем своїх зобов`язань за договорами оренди землі (сплати орендної плати, здійснення обробітку земельних ділянок), до позовної заяви подано не було.

09 лютого 2024 року на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшли відповіді на відзиви в яких позивач не погоджується з доводами відповідачів та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач вважає неправомірними судові рішення, ухвалені у справі № 927/166/22 за позовом ВК «Лутава» до Бобровицької міської ради (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ГУ ДЗК).

Позивач наполягає, що реєстрація договорів оренди землі в Книзі реєстрації договорів була неможлива без визначення кадастрового номера земельної ділянки, реєстрації в АС ДЗК, відкриття поземельної книги, оскілки всі ці дії є похідними одна від одної. Земельні ділянки та права на них до 2012 року реєструвалися в Книзі реєстрації, Поземельній книзі в паперовій формі з одночасним перенесенням в автоматизовану систему ДЗК. ДЗК, складовою якого є Державний реєстр земель, в електронному вигляді вівся та формувався з 2003 року та доступ до якого здійснювався органами, до яких переходили відповідні повноваження. Тобто, у випадку проведення державної реєстрації договору оренди землі, у встановленому на той час законом порядку, інформація про це була б наявна в ДЗК. Несформована земельна ділянка не може використовуватись чи бути передана в оренду до визначення її меж на місцевості, тобто до формування її в земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 29.02.2024; встановлено процесуальний строк для подання відповідачами заперечення до 20.02.2024 включно.

Ухвала суду від 13.02.2024 направлена відповідачу-2 до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 16.02.2024 15:25.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 13.02.2024 є такою, що отримана відповідачем-2 16.02.2024.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 29.02.2024 судовому засіданні відповідач-2 не скористався.

Процесуальним правом на подання заперечень відповідачі не скористалися.

В судовому засіданні 29.02.2024 суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву до 14.03.2024.

Представник Міськради в судове засідання 14.03.2024 не з`явився, подавши клопотання про проведення судового засідання за його відсутності.

В судовому засіданні 14.03.2024 суд продовжив розгляд справи по суті, однак о 12:17 в Чернігівській області була оголошена повітряна тривога.

Згідно наказу голови Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2022 № 24-од, з метою забезпечення вимог цивільного захисту населення під час повітряної тривоги, зобов`язано суддів та працівників суду під час оголошення повітряної тривоги здійснювати евакуацію із залишенням приміщення суду до безпечного місця розташування; встановлено, що в разі оголошення повітряної тривоги під час проведення судового засідання, таке засідання має негайно припинятися; крім того, організовано службу судових розпорядників щодо додаткового оповіщення голосом всіх працівників суду та відвідувачів стосовно повітряної тривоги та місця можливої евакуації.

Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 14.03.2024 судове засідання по даній справі було негайно припинено, в судовому засіданні 14.03.2024 оголошено перерву до 01.04.2024.

Ухвала суду від 14.03.2024 направлена відповідачам до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронних кабінетів 15.03.2024 02:14.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 01.04.2024 судовому засіданні відповідачі не скористалися, подавши клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача-1, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2022 по справі № 927/166/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2023, відмовлено у задоволенні позовних вимог ВК «Лутава» до Бобровицької міської ради (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ГУ ДЗК) про:

витребування земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 та площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001, які належать Виробничому кооперативу «Лутава» на підставі укладених між ним та Бобровицькою районною державною адміністрацією додаткових угод № 1 від 30.06.2009 про внесення змін до договорів оренди землі від 16.07.2007, зареєстрованих 03.07.2009 Центром державного земельного кадастру за реєстраційними номерами 040985500003 та 040985500005;

зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області поновити записи у Поземельній книзі про реєстрацію земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 та площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 та сформувати з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, що відповідало би «Технічній документації землеустрою», затвердженої розпорядженням Бобровицької районної державної адміністрації від 07.04.2009 № 146, щодо складання документів, що посвідчують право оренди Виробничого кооперативу «Лутава» на відповідні земельні ділянки;

скасування запису про державну реєстрацію прав № 46085679 від 22.03.2019 в Державному реєстрі речових прав та державну реєстрацію земельної ділянки площею 118,888 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0010 шляхом закриття Поземельної книги, що відповідає координатам, межам та конфігурації об`єднаним земельним ділянкам площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 та площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001.

Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2022 по справі № 927/166/22, та підтверджується матеріалами даної справи, згідно Свідоцтва про реєстрацію об`єднання громадян, 21.02.2007 було зареєстровано Садове товариство «Лутава» (код 34258764).

Розпорядженням Бобровицької районної державної адміністрації від 23.04.2007 № 157 «Про надання дозволу на розробку технічної документації з передачі земельної ділянки в оренду» Садовому товариству «Лутава» надано дозвіл на розробку технічної документації з оформленням договору оренди земельної ділянки на території Старобасанської сільської ради орієнтовною площею 170,00 га, в т.ч. ріллі 170,00 га, із земель державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням Бобровицької районної державної адміністрації від 19.06.2007 № 243 «Про передачу в оренду земельної ділянки», затверджено технічну документацію з оформлення договору оренди земельної ділянки та надано Садовому товариству «Лутава» на умовах оренди із земель державної власності на території Старобасанської сільської ради земельну ділянку загальною площею 167,4139 га, в т.ч. ріллі 167,4139 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 49 років.

На підставі розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації від 19.06.2007 № 243 між нею та Садовим товариством «Лутава» 16.07.2007 був укладений договір оренди землі згідно умов якого товариству було передано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (із земель державної власності), яка знаходиться на території Старобасанської сільської ради, загальною площею 44,5175 га, в т.ч. ріллі 44,5175 га, строком на 49 років.

Даний договір зареєстровано в Бобровицькому відділі ЧРФ Центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 16.07.2007 за № 040785500631.

Також, на підставі розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації від 19.06.2007 № 243 між нею та Садовим товариством «Лутава» 16.07.2007 був укладений договір оренди землі згідно умов якого товариству було передано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (із земель державної власності), яка знаходиться на території Старобасанської сільської ради, загальною площею 74,6400 га, в т.ч. ріллі 74,6400 га, строком на 49 років.

Даний договір зареєстровано в Бобровицькому відділі ЧРФ Центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 16.07.2007 за № 040785500633.

Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 08.01.2008 № 1 «Про скасування розпоряджень Бобровицької райдержадміністрації», на підставі протесту прокурора скасовано, зокрема, розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації від 19.06.2007 № 243.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.11.2008 по справі № 2-а-2430/08 відмовлено у задоволенні позову Садового товариства «Лутава» до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження від 08.01.2008 № 1.

30.09.2008 була проведена державна реєстрація Виробничого кооперативу «Лутава» (код 34258764).

В січні 2009 року позивач, посилаючись на проведення реорганізації Садового товариства «Лутава» у Виробничий кооператив «Лутава», звернувся до Бобровицької районної державної адміністрації з клопотанням про надання дозволу «на внесення змін в технічній документації по оренді земельних ділянок та внесення змін до договорів оренди в частині назви підприємства».

Розпорядженням Бобровицької районної державної адміністрації від 02.02.2009 № 48 надано дозвіл Виробничому кооперативу «Лутава» на переоформлення технічної документації щодо оформлення договорів оренди земель державної власності на території Старобасанської сільської ради загальною площею 167,4139 га у зв`язку з реорганізацією Садового товариства «Лутава» шляхом перетворення у Виробничий кооператив «Лутава».

На підставі розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації від 02.02.2009 № 48 спеціалістами ТОВ «Глобус» було виконано комплекс робіт по розробці технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Виробничому кооперативу «Лутава» в адміністративних межах Старобасанської сільської ради Бобровицького району.

Розпорядженням Бобровицької районної державної адміністрації від 07.04.2009 № 146 «Про затвердження технічної документації з землеустрою» Виробничому кооперативу «Лутава» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 159,6012 га, в т.ч. ріллі 159,6012 га, на території Старобасанської сільської ради із внесеними змінами. Зобов`язано Виробничий кооператив «Лутава» переукласти договори оренди терміном на 47 років.

При цьому, в преамбулі даного розпорядження вказано, що воно прийнято, зокрема, на підставі п. 40 договорів оренди від 16.07.2007 № 040785500631 та № 040785500633, якими передбачено, що реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов договору.

Розпорядженням Бобровицької районної державної адміністрації від 30.06.2009 № 267 були внесені зміни до розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації від 07.04.2009 № 146 шляхом викладення п. 2 в наступній редакції: «Надати дозвіл Виробничому кооперативу «Лутава» на внесення змін до договорів оренди в частині назви підприємства».

На підставі розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації від 30.06.2009 № 267 між нею та Виробничим кооперативом «Лутава» 30.06.2009 була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди землі від 16.07.2007 № 040785500631 щодо зміни найменування орендаря з Садового товариства «Лутава» на Виробничий кооператив «Лутава» та зміни реквізитів сторін.

Дана додаткова угода зареєстрована в Бобровицькому відділі ЧРФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 03.07.2009 за № 040985500003.

Також, на підставі розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації від 30.06.2009 № 267 між нею та Виробничим кооперативом «Лутава» 30.06.2009 була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди землі від 16.07.2007 № 040785500633 щодо зміни найменування орендаря з Садового товариства «Лутава» на Виробничий кооператив «Лутава» та зміни реквізитів сторін.

Дана додаткова угода зареєстрована в Бобровицькому відділі ЧРФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 03.07.2009 за № 040985500005.

09 квітня 2012 року Бобровицькою районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 111 «Про розірвання договору оренди земельних ділянок на території Старобасанської сільської ради» яким вирішено припинити шляхом розірвання за погодженням сторін дію договорів оренди, укладених між Бобровицькою районною державною адміністрацією та Виробничим кооперативом «Лутава», на земельні ділянки із земель державної власності Старобасанської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 74,6400 га (договір укладено 16.07.2007 і зареєстрований за № 040785500633) та площею 44,5175 га (договір укладено 16.07.2007 і зареєстрований за № 040785500631).

На підставі вищевказаного розпорядження 02.07.2012 були вчинені записи про державну реєстрацію дострокового припинення договорів оренди земельних ділянок в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі за № 742068764002351 та № 742068764002352.

Згідно Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 № 45, вирішено провести у 2018 році інвентаризацію на території, зокрема, Бобровицької міської об`єднаної територіальної громади несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій.

23 серпня 2018 року була проведена державна реєстрація земельної ділянки площею 118,8888 га, яка знаходиться на території Старобасанської сільської ради, кадастровий номер 7420687600:07:000:0010, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру від 23.08.2018 НВ-7407283332018.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 29.08.2018 № 25-6784/14-18-сг затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, на території Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області загальною площею 3 898,6121 га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 № 25-7560/14-18-сг передано Бобровицькій міській раді Бобровицького району Чернігівської області у комунальну власність Бобровицької міської об`єднаної територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 10 076,8330 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Бобровицької міської об`єднаної територіальної громади, згідно акту приймання передачі земельних ділянок, зокрема, земельну ділянку площею 118,8888 га з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010.

20 березня 2019 року була проведена державна реєстрація права комунальної власності Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області на земельну ділянку площею 118,8888 га з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010 (рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу), індексний номер 46085679 від 22.03.2019), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 282498138 від 02.11.2021.

05 листопада 2021 року державним кадастровим реєстратором Ковалем В.В. були сформовані Повідомлення про відмову в прийнятті заяви ВК «Лутава» про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку № ПВ-7400015822021 та № ПВ-7400015832021.

В даних Повідомленнях вказано, що в Державному земельному кадастрі земельні ділянки з кадастровими номерами 7420687600:07:002:0001 та 7420687600:07:002:0002 перенесені в архівний шар. Поземельні книги на ділянки не відкриті.

За правилами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належать зокрема обставини щодо:

наявності у позивача на момент пред`явлення позову права строкового платного володіння і користування земельними ділянками площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 та площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001;

скасування ГУ ДЗК державної реєстрації земельних ділянок площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 та площею 74,6400 га. кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

об`єднання ГУ ДЗК земельних ділянок площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 та площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 в одну земельну ділянку площею 118,8888 га, якій присвоєно кадастровий номер 7420687600:07:000:0010.

У відповідності до ст. 116, 124, 125 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договорів оренди землі 16.07.2007), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст. 13 15, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договорів оренди землі 16.07.2007), договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди.

Невід`ємною частиною договору оренди землі є, зокрема: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, договори оренди землі від 16.07.2007, укладені між Бобровицькою районною державною адміністрацією та Садовим товариством «Лутава», були у встановленому порядку зареєстровані у Державному реєстрі земель, про що свідчать відповідні відмітки на них. Отже, ці договори оренди землі набрали чинності.

Також, у встановленому порядку були зареєстровані у Державному реєстрі земель і додаткові угоди № 1 до договорів оренди землі від 16.07.2007, укладені між Бобровицькою районною державною адміністрацією та Виробничим кооперативом «Лутава» 30.06.2009, щодо зміни найменування орендаря з Садового товариства «Лутава» на Виробничий кооператив «Лутава» та зміни реквізитів сторін.

При цьому, суд не погоджується з доводами позивача про те, що додаткові угоди № 1 від 30.06.2009 є новими договорами оренди землі, оскільки з їх змісту чітко вбачається, що ними вносяться зміни до раніше укладених договорів оренди землі від 16.07.2007 в частині зміни найменування орендаря та реквізитів сторін.

Крім того, в преамбулі розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації від 07.04.2009 № 146 вказано, що воно прийнято, зокрема, на підставі п. 40 договорів оренди від 16.07.2007 № 040785500631 та № 040785500633, якими передбачено, що реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов договору.

Із наданих позивачем кадастрових планів, які містяться в технічній документації із землеустрою, розробленої в 2009 році ТОВ «Глобус», вбачається, що кадастровий номер земельної ділянки загальною площею 44,5175 га - 7420687600:07:002:0001, а кадастровий номер земельної ділянки загальною площею 74,6400 га - 7420687600:07:002:0002.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договорів оренди землі 16.07.2007), договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

В п. 39 договорів оренди землі 16.07.2007 вказано, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Як вказує позивач в позовній заяві, в листопаді 2008 року було подано заяви про дострокове розірвання договорів оренди землі від 16.07.2007. Ні копії, ні оригінали цих заяв не збереглись. Додаткові угоди про розірвання договорів оренди землі від 16.07.2007 не укладались, оренда земельних ділянок продовжувалася.

Під час розгляду справи № 927/166/22, судом було витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, зокрема, документи, які були подані для державної реєстрації припинення права оренди Виробничого кооперативу «Лутава» на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 та площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001, згідно договорів оренди землі від 16.07.2007, зареєстрованих 16.07.2007 у Бобровицькому відділенні ЧРФ «Центр Державного земельного кадастру» за № 040785500633 та № 040785500631 відповідно (записи про державну реєстрацію припинення права оренди від 02.07.2012).

На виконання вимог суду Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повідомило про відсутність оригіналів додаткових угод про розірвання договорів оренди землі.

Також, незважаючи на те, що Міськрада вказує, що дія договорів оренди землі була припинена на підставі клопотання ВК «Лутава» та розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації від 09 квітня 2012 року № 111, оригіналів таких клопотань позивача суду надано не було.

У відповідності з ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За змістом ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи відсутність доказів укладення у письмовій формі між Бобровицькою районною державною адміністрацією та ВК «Лутава» додаткових угод про розірвання договорів оренди землі від 16.07.2007 або рішення суду про розірвання цих договорів, слід дійти висновку, що на момент вирішення даного спору договори оренди землі від 16.07.2007 є чинними.

Тобто, у позивача наявне засноване на цих договорах право строкового платного володіння і користування земельними ділянками площею 74,6400 га та площею 44,5175 га, розташованих на території Старобасанської сільської ради.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті).

Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 29), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 62)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. mutatis mutandis постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

За змістом частини першої статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункти 63, 89), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункт 119), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.92.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Це означає, що захист має бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома іншими способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні способи захисту не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею статті 13 ЦК України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (стаття 396 ЦК України).

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону (частина перша статті 27 Закону України «Про оренду землі»).

Тобто, позивач, якому належать на праві користування земельні ділянки (право користування як вид речових прав на чуже майно, стаття 395 ЦК України), має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (стаття 396 ЦК України), а отже згідно зі статтею 392 ЦК України (глава 29) має право пред`явити позов про визнання його права користування земельними ділянками, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тому належним способом захисту прав орендаря від орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що право оренди відсутнє, є вимога орендаря до орендодавця про визнання права оренди.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право оренди позивача.

Як вбачається зі змісту відзиву Міськради, вона не визнає право оренди позивача на земельні ділянки, вказуючи, що розпорядженням Бобровицької районної державної адміністрації від 09.04.2012 № 111 було припинено (шляхом розірвання за погодженням сторін) дію договорів оренди, укладених між Бобровицькою районною державною адміністрацією та ВК «Лутава». При цьому, розпорядження було прийнято саме на підставі заяви ВК «Лутава».

В той же час, позивач просить, серед іншого, визнати право оренди земельних ділянок площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 та площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002, набуте на підставі Додаткових угод № 1 від 30.06.2009 до Договорів оренди землі від 16.07.2007, укладених між Виробничим кооперативом «Лутава» та Бобровицькою районною державною адміністрацією, зареєстрованих у Бобровицькому відділенні Чернігівської регіональної філії «Центр ДЗК» 03.07.2009 за № № 040985500003 та 040985500005.

За правилами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Вирішуючи питання про те, чи є обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не тільки належним, а й ефективним (тобто, таким що призводить у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного права користування земельними ділянками), суд виходить з наступного:

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (надалі Закон № 1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 3 Закону № 1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

За змістом ст. 4, 5 Закону № 1952-IV, державній реєстрації прав підлягають, зокрема:

право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості;

речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, в т.ч. право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Статтею 10 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор, зокрема:

встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

У відповідності з ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

При цьому, п. 3 ч. 4 ст. 20 Закону № 1952-IV чітко визначено, що заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається в разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку (у разі державної реєстрації прав на земельну ділянку).

Згідно ч. 3 ст. 29 Закону № 1952-IV, яка встановлює особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 1 січня 2013 року, державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Статтею 33 Закону № 1952-IV, визначено, що Державний реєстр прав та Державний земельний кадастр за допомогою програмних засобів ведення інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання:

державними реєстраторами відомостей з Державного земельного кадастру про права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а також відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки;

органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження, а також про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами.

Як вбачається з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 372091897 та № 372092348 від 29.03.2024, в ньому відсутня будь яка інформація щодо права власності, інших речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 7420687600:07:002:0001 та 7420687600:07:002:0002.

В Державному земельному кадастрі також відсутня інформація про земельні ділянки з кадастровими номерами 7420687600:07:002:0001 та 7420687600:07:002:0002, як про зареєстровані земельні ділянки, адже із сформованих державним кадастровим реєстратором Ковалем В.В. повідомлень про відмову в прийнятті заяви ВК «Лутава» про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.11.2021 № ПВ-7400015822021 та № ПВ-7400015832021 вбачається, що ці земельні ділянки перенесені в архівний шар Державного земельного кадастру. Поземельні книги на ділянки не відкриті.

За таких обставин, визнання за позивачем права оренди земельних ділянок площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 та площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002, не є ефективним способом захисту порушених прав, оскільки за відсутності в Державному земельному кадастрі інформації про ці земельні ділянки,як про зареєстровані земельні ділянки, заява позивача про державну реєстрацію його речових прав на земельні ділянки не буде прийнята державним реєстратором речових прав на нерухоме майно (п. 3 ч. 4 ст. 20, ч. 3 ст. 29 Закону № 1952-IV).

Отже, задоволення таких позовних вимог не тільки не призведе до захисту порушеного права позивача на користування земельними ділянками, а може і спричинити нові спори, зокрема, з державним реєстратором з приводу непроведення реєстраційних дій.

В той же час, позивачем також заявлені позовні вимоги до ГУ ДЗК про визнання протиправним скасування державної реєстрації земельних ділянок площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 та площею 74,6400 га. кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 та зобов`язання поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельні ділянки площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 та площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом поновлення запису в Поземельній книзі.

З цього приводу суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 78, 79 Земельного кодексу України, право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

07 лютого 2011 року був прийнятий Закон України «Про Державний земельний кадастр» № 3613-VI (надалі Закон № 3613-VI), який набрав чинності з 1 січня 2013 року.

Цим Законом були внесені зміни, зокрема, до Земельного кодексу України шляхом доповнення статтею 791 згідно якої:

формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:

поділу або об`єднання земельних ділянок;

скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;

якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

За змістом ст. 1 Закону № 3613-VI:

Державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж;

державна реєстрація земельної ділянки внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

кадастровий номер земельної ділянки індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно ст. 15, 16, 20 Закону № 3613-VI, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

У відповідності до ст. 21 Закону № 3613-VI, відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема:

на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 791 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель.

Відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Статтями 24, 25 Закону № 3613-VI визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об`єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить, зокрема, такі відомості про земельну ділянку: кадастровий номер; площа; місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); склад угідь; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); нормативна грошова оцінка; відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; дата державної реєстрації земельної ділянки; інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї. Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру .

У відповідності з п. 2, 4 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3613-VI, у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.

У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Статтею 202 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договорів оренди землі 16.07.2007 та додаткових угод до них 30.06.2009) було визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно п. 1.21, 3.2, 3.3 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43, зареєстрованим в Мін`юсті 04.06.1999 за № 354/3647 (чинної на момент укладення договорів оренди землі), реєстрація землеволодінь та землекористувань це складова частина автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка складається з комп`ютерної бази даних, що містить відомості про складання та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, порядок, функціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України.

Державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі встановлюється наказом Держкомзему України.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 23.05.2003 № 135, зареєстрованим в Мін`юсті 27.05.2003 за № 408/7729, установлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (далі - Центр ДЗК); доручено Центру ДЗК створення та ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 № 174, зареєстрованим в Мін`юсті 25.07.2003 за № 641/7962, був затверджений Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель (чинний на момент укладення договорів оренди землі, надалі Порядок).

Згідно п. 1.2 Порядку:

Автоматизована система державного земельного кадастру (далі АС ДЗК) - інформаційна система, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, облік кількості та якості земель;

Адміністратор державного реєстру земель (далі - адміністратор) Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах (далі Центр ДЗК), що забезпечує створення та функціонування державного реєстру земель, відповідає за достовірність і збереження даних, захист від несанкціонованого доступу та руйнування бази даних АС ДЗК, має повний прямий доступ до бази даних АС ДЗК;

виконавець робіт - суб`єкт господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт;

Витяг з державного реєстру земель (далі - витяг) - це документ, який містить відомості, що надаються з бази даних АС ДЗК;

Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК;

Кадастровий план земельної ділянки (далі - кадастровий план) складова частина Поземельної книги, графічний документ, що відображає межі земельної ділянки з описом суміжних землевласників і землекористувачів, лінійні проміри між точками по межі земельної ділянки, місцерозташування земельної ділянки, розміщення об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці, та складається з використанням даних державного земельного кадастру;

Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

Обмінний файл - файл обміну даними результатів землевпорядних робіт в електронному вигляді;

Оператори державного реєстру земель (далі - оператори) структурні підрозділи Центру ДЗК, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних АС ДЗК;

Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК;

Реєстратори державного реєстру земель (далі - реєстратори) - структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації;

Реєстраційна картка земельної ділянки (далі реєстраційна картка) це документ, який є складовою частиною Поземельної книги і містить відомості, що вносяться до бази даних АС ДЗК.

Пунктами 2.4, 2.7 - 2.9 Порядку було визначено, що територіальний орган земельних ресурсів у 10-денний термін з дня отримання договору оренди землі перевіряє наявність на титульному аркуші технічної документації відмітки про приймання обмінного файла, зміст реєстраційної картки, відповідність відомостей, що містить реєстраційна картка та оформлений бланк договору оренди землі, до технічної документації (реєстраційної справи) та передає бланки договору оренди землі з реєстраційними картками оператору (реєстратору) за актом приймання-передавання.

У разі оформлення договору оренди (суборенди) землі територіальний орган земельних ресурсів надає за актом приймання-передавання оператору (реєстратору) реєстраційну справу для створення реєстраційної картки. Оператор (реєстратор) у 10-денний термін заповнює реєстраційну картку.

Оператор (реєстратор) здійснює видачу договорів оренди (суборенди) землі. Видача договору оренди (суборенди) землі супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації. До реєстраційної картки оператором (реєстратором) вносяться відомості про державну реєстрацію згідно з пунктом 3.4 цього Порядку.

Оператор передає реєстратору перший примірник реєстраційної картки, після чого реєстратор вносить відомості з реєстраційної картки до бази даних АС ДЗК. Після внесення реєстратором відомостей до бази даних АС ДЗК на першій сторінці реєстраційної картки ставиться штамп реєстратора та підпис особи, яка внесла відомості.

Пунктами 4.2, 4.3, 4.5 Порядку було визначено, що державна реєстрація договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації у якій реєструються, зокрема, договори оренди землі. Державну реєстрацію договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Пунктами 12.2 12.5, 12.7 Порядку було визначено, що Поземельна книга (додаток 4) відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку. Дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних АС ДЗК після внесення записів до книги реєстрації. Відповідальність за формування та ведення поземельних книг покладається на осіб, які призначаються наказом оператора (реєстратора). Формат аркушів для Поземельної книги приймається А4 (297 х 210 мм).

Поземельна книга складається з титульного аркуша, аркуша змісту Поземельної книги, реєстраційних карток, кадастрового плану, аркушів відомостей Поземельної книги.

Поземельна книга містить відомості про власника (користувача) земельної ділянки, місцерозташування земельної ділянки, державний акт на право власності на земельну ділянку (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі) та документи, на підставі яких набуто право власності (користування) земельною ділянкою, земельні сервітути, обмеження використання права власності (користування) земельної ділянки.

Номер Поземельної книги збігається з кадастровим номером земельної ділянки.

Усі аркуші, з яких складається Поземельна книга, є бланками, які мають серію та номер, нанесені друкарським способом та виготовляються відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 283 «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку».

На аркушах Поземельної книги роздруковуються кадастровий план та інші відомості. Аркуші відомостей підшиваються до Поземельної книги.

Поземельна книга відкривається шляхом внесення кадастрового номеру земельної ділянки та дати відкриття Поземельної книги у відповідні поля на титульному аркуші та посвідчується підписом керівника оператора (реєстратора) і печаткою.

Поземельна книга закривається у випадках виділення, поділу або об`єднання земельних ділянок шляхом внесення дати закриття Поземельної книги у відповідне поле на титульному аркуші і посвідчується підписом керівника оператора (реєстратора) та печаткою.

Поземельна книга зберігається довічно, міститься у папці зі швидкозшивачем.

Враховуючи вищевикладені положення Порядку, слід зробити висновок, що після здійснення структурним підрозділом Центру ДЗК державної реєстрації договорів оренди землі шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації, на кожну земельну ділянку повинна бути відкрита Поземельна книга, дані для формування якої вносяться до бази даних АС ДЗК після внесення записів до книги реєстрації.

При цьому, відповідальність за формування та ведення поземельних книг була покладена на осіб, які призначаються наказом структурного підрозділу Центру ДЗК.

У відповідності з п. 1, 4, 6, 7, 9, 131, 132 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021, цей Порядок визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Поземельної книги документа, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб`єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь.

Номер Поземельної книги відповідає кадастровому номеру земельної ділянки.

Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку:

у паперовому вигляді територіальними органами Держземагентства;

в електронному вигляді операторами структурними підрозділами державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі автоматизована система), формують з її використанням аркуші Поземельної книги та аркуші витягів з неї, перевіряють результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, дані про які містяться в файлі обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі обмінний файл).

Поземельна книга вважається відкритою після зазначення кадастрового номера земельної ділянки і дати її відкриття на титулі Поземельної книги, що завіряється підписом посадової особи, скріпленим печаткою територіального органу Держземагентства.

Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об`єднання земельних ділянок.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням на підставі заяви:

1) органу, який здійснює розпорядження землями державної або комунальної власності у разі формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності;

2) набувача права на земельну ділянку;

3) спадкоємця громадянина України, щодо якого прийнято рішення про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки, прийняте відповідно до законодавства;

4) власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі формування земельної ділянки шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги.

З огляду на норми як Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, так і Порядку ведення Поземельної книги, слід зробити висновок, що земельна ділянка вважається зареєстрованою в державному реєстрі земель лише після відкриття на неї Поземельної книги.

Втім, ані під час розгляду справи № 927/166/22, ані під час розгляду даної справи, не було встановлено, що на земельні ділянки з кадастровими номерами 7420687600:07:002:0001 та 7420687600:07:002:0002 були відкриті Поземельні книги.

Надані позивачем до позовної заяви копія титульного аркушу Поземельної книги та Витяг з Державного земельного кадастру від 11.05.2018 НВ-7406732032018 (том 1, а.с. 103 106) є неналежними доказами, оскільки стосуються іншої земельної ділянки з кадастровим номером 7420687600:07:002:0003 право оренди якої за ВК «Лутава» було визнано постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 по справі № 927/1111/20.

Як вбачається із матеріалів справи, ані в розпорядженнях Бобровицької районної державної адміністрації про передачу земельних ділянок в оренду, ані в договорах оренди землі від 16.07.2007 не зазначено кадастрові номери земельних ділянок.

Про те, що земельній ділянці площею 44,5175 га визначено кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 (договір оренди землі від 16.07.2007, реєстраційний № 040785500631), а земельній ділянці площею 74,6400 га - 7420687600:07:002:0002 (договір оренди землі від 16.07.2007, реєстраційний № 040785500633) свідчать лише надані позивачем кадастрові плани земельних ділянок з технічної документації із землеустрою, розробленої ТОВ «Глобус» в 2009 році (том 1, а.с. 67, 68).

Відповідно до п. 138, 1561 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, помилками у Державному земельному кадастрі є, зокрема, технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель.

Відомості про земельну ділянку та інші об`єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших об`єктів Державного земельного кадастру:

набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;

відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;

зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель, виправляється на підставі повідомлення про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, за формою згідно з додатком 36.

Із наданих позивачем Повідомлень про відмову в прийнятті заяви ВК «Лутава» про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку № ПВ-7400015822021 та № ПВ-7400015832021 вбачається, що в Державному земельному кадастрі земельні ділянки з кадастровими номерами 7420687600:07:002:0001 та 7420687600:07:002:0002 перенесені в архівний шар. Поземельні книги на ділянки не відкриті.

Доказів протилежного суду надано не було.

Зважаючи на те, що Поземельні книги на земельні ділянки з кадастровими номерами 7420687600:07:002:0001 та 7420687600:07:002:0002 не відкривалися, слід дійти висновку, що ці земельні ділянки не були зареєстровані в державному реєстрі земель; кадастрові номери цих земельних ділянок були визначені, але не присвоєні цим земельним ділянкам, тобто ці земельні ділянки вважаються несформованими.

Оскільки, ці земельні ділянки не були зареєстровані до набрання чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр» у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки не підлягали перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку.

У відповідності з п. 2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3613-VI, державна реєстрація цих земельних ділянок повинна була здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки (тобто, ВК «Лутава»).

Положеннями ст. 27 Закону № 3613-VI встановлено, що у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

За таких обставин, несформовані земельні ділянки не могли бути сформовані шляхом об`єднання в одну земельну ділянку.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача про те, що державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 7420687600:07:002:0002 та 7420687600:07:002:0001 була скасована ГУ ДЗК, а земельні ділянки площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 та площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 були об`єднані в одну земельну ділянку площею 118,8888 га, якій присвоєно кадастровий номер 7420687600:07:000:0010, не підтвердилися під час розгляду даної справи.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Посилання позивача на те, що скасування державної реєстрації земельних ділянок підтверджується наданими ним обмінними файлами з АС ДЗК (том 1, а.с. 109 132), не може бути взято судом до уваги, оскільки відповідно до законодавства дана обставина може підтверджуватися рішеннями державного кадастрового реєстратора, витягами з Державного земельного кадастру/Державного реєстру земель або Поземельними книгами, однак не обмінними файлами, які є електронними документами уніфікованої форми для обміну інформацією, яка використовується при веденні Поземельної книги та книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в електронному вигляді, державного земельного кадастру і здійсненні топографо-геодезичних робіт, робіт із землеустрою (п. 1.2 Вимог до структури, змісту та формату оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу), затверджених Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 02.11.2009 № 573, зареєстрованим в Мін`юсті 15.02.2010 за № 157/17452, нададі - Вимоги).

До відомостей обмінного файлу належить інформація про: результати та виконавців робіт із землеустрою та оцінки земель, топографо-геодезичних робіт; земельно-кадастрові одиниці; територіальні зони; суб`єктів земельних відносин; права на земельні ділянки; обмеження використання земельних ділянок; земельні угіддя (п. 1.4 Вимог).

Елемент "Земельна ділянка" (ParcelInfo) складається з таких елементів: "Місцезнаходження земельної ділянки" (ParcelLocationInfo); "Категорія та цільове призначення (використання) земельної ділянки" (CategoryPurposeInfo); "Форма власності на земельну ділянку" (OwnershipInfo); "Метрична інформація земельної ділянки, обмеження її використання та угідь" (ParcelMetricInfo); "Блок опису усіх власників або користувачів земельної ділянки" (Proprietors); "Право користування земельною ділянкою" (LegalModeInfo); "Реквізити документації" (TechnicalDocumentationInfo); "Державний акт на земельну ділянку" (StateActInfo); "Грошова оцінка земельної ділянки" (ValuationInfo); "Блок опису оренди земельної ділянки" (Leases); "Блок опису суборенди земельної ділянки" (Subleases); "Блок опису усіх обмежень земельної ділянки" (Restrictions); "Блок опису усіх угідь земельної ділянки" (LandsParcel); "Блок опису усіх суміжників кадастрової одиниці" (AdjacentUnits) (10.2 Вимог).

Елемент "Оренда земельної ділянки" (LeaseInfo) складається з елементів та даних про договір оренди земельної ділянки. В елементі "Інформація про договір оренди земельної ділянки" (LeaseAgreement) зазначаються, зокрема, дані про: строк оренди земельної ділянки: дата початку оренди (StartDate), дата закінчення оренди (ExpirationDate) та строк дії оренди (LeaseDuration); реєстраційний номер державної реєстрації договору оренди (RegistrationNumber); дату державної реєстрації договору оренди (RegistrationDate) дату внесення запису про реєстрацію договору оренди землі до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (п. 20.2 Вимог).

Отже, дата 08.06.2012 (ExpirationDate) в обмінному файлі стосується дати закінчення оренди, а не дати скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Оскільки під час вирішення даного спору було встановлено, що Поземельні книги на земельні ділянки з кадастровими номерами 7420687600:07:002:0001 та 7420687600:07:002:0002 не відкривалися; державна реєстрація цих земельних ділянок ГУ ДЗК не скасовувалася, то відсутні підстави покладати на ГУ ДЗК обов`язок поновити у Державному земельному кадастрі записи про ці земельні ділянки шляхом поновлення запису в Поземельній книзі.

Доводи позивача про незаконність передачі земельної ділянки державної власності площею 118,8888 га з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010 у комунальну власність Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області суд відхиляє, адже під час розгляду справи № 927/166/22 було встановлено, що будь яких порушень під час передачі земельної ділянки державної власності у комунальну власність не було.

Більш того, відповідно до ст. 1481 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (ч. 6 ст. 32 Закону України Про оренду землі»).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти росії", пп. 51 і 52).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Оскільки рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2022 по справі № 927/166/22 за позовом ВК «Лутава» до Бобровицької міської ради (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ГУ ДЗК) набрало законної сили, позивач не має права посилатися на неправомірність судового рішення.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, позовні вимоги про визнання права оренди земельних ділянок площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 та площею 74,6400 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0002, не підлягають задоволенню, оскільки суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах даний спосіб захисту порушених прав позивача не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Позовні вимоги про визнання протиправним скасування ГУ ДЗК державної реєстрації земельних ділянок площею 44,5175 га, кадастровий номер 7420687600:07:002:0001 та площею 74,6400 га. кадастровий номер 7420687600:07:002:0002 та зобов`язання ГУ ДЗК поновити у Державному земельному кадастрі запис про ці земельні ділянки шляхом поновлення запису в Поземельній книзі, не підлягають задоволенню з огляду на невстановлення під час вирішення даного спору таких протиправних дій або рішень з боку відповідача-2.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір в розмірі 8 052,00 грн. покладається на позивача.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що помилка уповноважених осіб структурного підрозділу Центру ДЗК, допущена в 2007 та 2009 роках під час державної реєстрації договорів оренди землі та додаткових угод до них, внаслідок якої на земельні ділянки не були відкриті Поземельні книги і дані про них не були внесені до бази даних АС ДЗК, не може бути покладена у вину позивача.

Під час розгляду справи № 927/166/22 було встановлено, що місце розташування новоствореної земельної ділянки з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010 збігається з місцем розташування земельних ділянок з кадастровим номером 7420687600:07:002:0002 та кадастровим номером 7420687600:07:002:0001.

Однак, після формування Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області земельної ділянки з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010, позивач вже не зможе, у відповідності з п. 2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3613-VI, здійснити державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 7420687600:07:002:0002 і 7420687600:07:002:0001, оскільки знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки (ч. 6 ст. 24 Закону № 3613-VI).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 по справі № 367/2022/15-ц зробила висновок про те, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Оскільки під час розгляду даної справи суд дійшов висновку, що у ВК «Лутава» наявне засноване на договорах оренди землі від 16.07.2007 право строкового платного володіння і користування земельними ділянками площею 74,6400 га та площею 44,5175 га, то формування Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області земельної ділянки з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010, місце розташування якої збігається з місцем розташування земельних ділянок з кадастровим номером 7420687600:07:002:0002 та кадастровим номером 7420687600:07:002:0001, не впливає на можливість захисту позивачем свого речового права у визначений цивільним законодавством спосіб.

На переконання суду, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача (тобто, таким що призводить у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного права користування земельними ділянками), в даному випадку є пред`явлення вимоги про визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010, оскільки відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право оренди позивача, а земельна ділянка 7420687600:07:000:0010 зареєстрована в Державному земельному кадастрі.

При цьому, із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 365494937 від 12.02.2024 вбачається, що на даний час, земельна ділянка площею 118,8888 га з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010 будь яким третім особам в користування не передана.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Виробничого кооперативу «Лутава» до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання права оренди земельних ділянок, визнання протиправним скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов`язання поновити записи про земельні ділянки залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2024р.

Суддя А.С.Сидоренко