Рішення

від 03.04.2024 по справі 675/1921/23

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1921/23

Провадження № 2-о/675/7/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2024 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Пашкевича Р. В.,

за участю: секретаря судового засідання Гедзенюк В. В.,

представника заявника адвоката Олійника В. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізяслав в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Сахновецька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з травня 1981 року до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви зазначила, що у 1981 році ОСОБА_2 залишив своє попереднє місце проживання та переїхав до с. Сахнівці Шепетівського району Хмельницької області, де й познайомився з заявником, та почав з нею проживати.

Попередній шлюб заявник розірвала з ОСОБА_3 у 1986 році, хоча фактично шлюбні відносини припинено в 1971 році. Також, вкінці 1980 року фактично припинив свій попередній шлюб і ОСОБА_2 . Таким чином, на момент проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували у шлюбі з іншими особами.

Вказує, що понад 40 років ОСОБА_1 з ОСОБА_2 були зареєстровані та проживали разом в одному будинку АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, займалися спільною професійною діяльністю, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка, аж до моменту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 , заявник разом з своїм сином займалися його похованням та оплатою всіх необхідних послуг.

Попри те, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було спільних дітей, останній ставився до сина заявника, а також до його дітей, як до власних. Таке ставлення було взаємним. ОСОБА_2 довіряв представництво та ведення своїх справ сину ОСОБА_1 , а також склав заповіт на користь внука заявника, де вказав останнього своїм внуком.

Дозвілля, відпочинок, свята і навіть поминальні дні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проводили в колі рідних та друзів, що підтверджується родинними відносинами.

Посилаючись навищевказане, ОСОБА_1 просить судвстановити фактпроживання однієюсім`єю з ОСОБА_2 ,який їйпотрібен дляреалізації правана оформленняспадщини. Іншим чином довести вказаний факт вона не має змоги, а тому і звернулася з даною заявою до суду.

Ухвалою судді від 24.11.2023 року прийнято заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, справу вирішено розглядати у порядку окремого провадження.

Заявник ОСОБА_1 будучи в судовому засіданні заяву підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини викладені у ній. В останнє судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлена у встановленому законом порядку.

Представник заявника ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Від представника Сахновецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, якою проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, допитавши свідків, перевіривши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом положень ст. 315 ЦПК України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_1 , виданим 30.10.1952 року, актовий запис №38, встановлено, що її батьком є ОСОБА_5 , а матір`ю ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 16.12.1970 року, ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

В подальшому, даний шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 29.06.1988 року Ізяславським райвідділом РАЦС, актовий запис №61, та відповідно дружина змінила прізвище на дівоче з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_7 ».

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , виданим 08.10.1970 року, актовий запис №35 від 08.10.1970 року.

Крім того, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 18.11.1994 року, батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .

Разом з тим, згідно запису акта про укладення шлюбу №9 від 06.09.1976 року, свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого повторно 18.11.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Воловецького районного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_12 , шлюб між якими розірвано 17.08.1982 року, про що зроблено відмітку на вказаному записі акта про укладення шлюбу, а також підтверджується відомостями, які містяться в повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00043161914 від 17.01.2024 року.

Також, відповідно до довідки Ізяславського відділу ДРАЦС у Шепетівському району Хмельницької області №154/31.12-40 від 15.03.2024 року встановлено, що відомості про шлюб та розірвання шлюбу ОСОБА_2 в архіві відділу та за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян відсутні.

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованих шлюбах з іншими особами з 30.06.1988 року.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 26.04.2023 року, копії погосподарських книг за 1980 1982 року, 1996 2000 роки в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , головою якого є ОСОБА_6 , зареєстровані та проживають: її дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_2 , внук ОСОБА_9 , внучка ОСОБА_11 , правнук ОСОБА_10 .

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №816257 від 11.02.2002 року, ОСОБА_2 , який мешкає в с. Сахнівці, на підставі рішення сесії Сахновецької сільської Ради народних депутатів №1 від 08.10.2001 року передано у приватну власність земельну ділянку, яка розташована на території Сахновецької сільської ради.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_7 наявні відомості щодо проведення 04.03.2008 року державної реєстрації ФОП ОСОБА_2 , місце знаходження якого знаходиться в АДРЕСА_1 , вид діяльності надання послуг у тваринництві.

Договорами страхування сільськогосподарських тварин №035165 від 17.12.2003 року, №061612 від 28.12.2004 року, журналом осіменіння сільських корів за 2010 2011 роки, посвідченням ОСОБА_1 №4093 від 01.04.1981 року підтверджено факт спільної діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сфері надання послуг в тваринництві.

Також, в матеріалах справи наявна документація щодо підтвердження правовідносин між орендодавцем ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_9 та ТОВ СГП «Агрос - Віста», зокрема: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №284268318 від 11.11.2021 року, нотаріально посвідчена довіреність від 15.04.2021 року №212, акт державного виконавця від 15.09.2021 року, акт приймання передачі земельної ділянки на виконання рішення суду від 15.09.2021 року, поштова розписка повідомлення.

В декларації №0001-К60Е-41АО про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, укладеній 18.03.2021 року між ОСОБА_2 та ПП «Сіліцея», останній вказав ОСОБА_1 своєю довіреною особою пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом.

Крім того, за життя, 01.06.2012 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області ОСОБА_13 за №17, за яким заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно наскладалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і, на що за законом вона матиме право, а також державний акт на право приватної власності на землю серії РІ за №816257 на день смерті своєму онукові ОСОБА_10 .

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00039393420 від 25.04.2023 року, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого Ізяславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 25.04.2023 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис за №192.

Також, довідками №582 від 01.11.2007 року, №162 від 04.05.2023 року, №354 від 30.10.2023 року, виданими Сахновецькою сільською радою Ізяславського району Хмельницької області, встановлено, що ОСОБА_2 дійсно був зареєстрований в с. Сахнівці Ізяславського району Хмельницької області, на території Сахновецької сільської ради не працює з 28.09.2007 року (наказ №161 від 28.09.2007 року) по даний час, згідно трудової книжки № НОМЕР_9 , виданої 08.04.2000 року. Крім того, вказаною трудовою книжкою підтверджено факт його перебування та проживання на території Сахновецької сільської ради, так як останній з 01.10.1981 року був прийнятий в члени колгоспу ім. Орджонікідзе с. Сахнівці.

Із наданих до матеріалів справи фото вбачається, що позивач ОСОБА_1 та покійний ОСОБА_2 систематично проводили разом час, мали спільний відпочинок та дозвілля, зустрічали разом сімейні свята, відвідували спільно друзів.

З наданих суду довідки Сахновецької сільської ради Хмельницької області №150 від 26.04.2023 року, накладної ФОП ОСОБА_14 від 23.04.2023 року, встановлено, що ОСОБА_1 дійсно поховала за власні кошти ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до заяви ОСОБА_9 від 04.05.2023 року, останній отримав виплату допомоги на поховання після смерті ОСОБА_2 .

Разом з тим, факт фактичного проживання заявниці та ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини підтверджений показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які є сусідами ОСОБА_1 , та які пояснили суду, що заявниця дійсно проживала разом із померлим ОСОБА_2 у одному будинку однією сім`єю. Вони вели спільний бюджет та господарство.

Аналогічні пояснення надав і допитаний в якості свідка син ОСОБА_1 ОСОБА_9 , який також додав, що за весь період проживання ОСОБА_2 з його матір`ю, він ставився до нього як до батька, який завжди підтримував, допомагав та відносився до нього, як до рідного сина.

На запити суду, приватний нотаріус Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмегельський Ю. П. листами від 31.10.2023 року №696/01-16, від 22.03.2024 року №184/01-16 повідомив, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу за №91/2023 р. на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини. Вказаний факт підтверджено також Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72512273 від 18.05.2023 року, Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру №75795782, №75795795 від 13.02.2024 року.

Проте, повідомленням приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмегельського Ю. П. від 24.10.2023 року №680/01-16 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею не надано документи, які підтверджують родинні відносини з ОСОБА_2 та рекомендовано звернутися до суду за встановленням факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За правилами ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали разом зі спадкоємцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути що найменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю. Встановлення факту проживання з особою однією сім`єю без реєстрації шлюбу можливе лише у випадку доведення позивачем фактів ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, а також інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (ВС у справах № 588/350/15, 755/18012/16, 643/6799/17, 369/3338/17).

У постанові від 17.06.2020 року, справа №755/18012/16, Верховний Суд зробив правовий висновок, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у поняття домогосподарства, закріпленому у ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський перепис населення» від 19.10.2000 року. Цим Законом визначено, що домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ч. 1 ст. 9 Конституції України).

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що відносини де - факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатися сімейним життям; що якщо заявники прожили спільно близько 15 років, вони складають сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.

Крім цього, п. 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На думку суду, досліджені та проаналізовані судом докази у своїй сукупності дають підстави дійти висновку про те, що між позивачкою ОСОБА_1 та покійним ОСОБА_2 існували відносини, які притаманні подружжю, адже впродовж тривалого часу вони спільно проживали, вели спільне господарство, мали спільний побут, мали взаємні права та обов`язки по відношенню один до одного.

При цьому суд також враховує той факт, що документально підтвердженим фактом, що ані позивачка ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованих шлюбах з іншими особами, є наявне свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , яке видане 29.06.1988 року. А тому, саме з 30.06.1988 року вважається доведеним факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Таким чином, враховуючи системний аналіз досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, про доведеність факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу саме з 30.06.1988 року і до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому подана заява підлягає до часткового задоволення.

Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки надає право на спадкування, що передбачено Цивільним кодексом України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , з 30 червня 1988 року до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

В решті задоволення заяви відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , податковий номер НОМЕР_10 , Паспорт серія НОМЕР_11 , виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області 21.01.1999, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа Сахновецька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області: місце знаходження - с. Сахнівці, вул. Центральна, 2, Ізяславський район Хмельницька область, код ЄДРПОУ - 04406785.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2024 року.

Суддя: Р. В. Пашкевич