Рішення

від 11.04.2024 по справі 688/4582/23

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/4582/23

№ 2/688/132/24

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Стаднічук Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про змінуспособу стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2024року ОСОБА_1 звернувсядо Шепетівськогоміськрайонного судуз позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від заробітної плати (доходів) щомісячно ,починаючи з дня подачі заяви до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову посилається на те, що судовим наказом Шепетівського міськрайонного суду від 27.07.2023 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. ОСОБА_2 аліменти не сплачувала. З часу винесення наказу відповідачка працює на посаді менеджера в ТОВ «Інвест Капітал-УБК», отримує солідну зарплату та спроможна сплачувати на утримання доньки аліменти в розмірі частки від доходів.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

23.01.2024 представник відповідача ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував з підстав не доведення підстав для зміни раніше встановленого розміру аліментів, а саме: зміни сімейного або матеріального стану, погіршення або поліпшення здоров`я членів сім`ї відповідачки. Відповідачка з 16.08.2023 в зв`язку з вагітністю та погіршенням стану здоров`я перебувала у відпустці, а з 01.09.2023 звільнилася з займаної посади в ТОВ «Інвест Капітал-УБК». ІНФОРМАЦІЯ_2 в відповідачки народилася донька ОСОБА_5 , тому вона перебуває у декретній відпустці. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та стягнути з позивача витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

30.01.2024 представник позивача ОСОБА_6 подав відповідь на відзив, в якому вказав, що відзив складено виключно на копіюваннях вимог нормативних документів, побудований на припущеннях, надуманих подіях. Сімейним законодавством не передбачено не стягування аліментів з матері, яка не проживає з дитиною. Загорська умисно не виконувала вимоги судового наказу. Після чого влаштувалась на роботу, отримує заробітну плату, від невідомого ОСОБА_7 народжує дитину і всіляко ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини від першого шлюбу. Водночас відсутні докази перебування ОСОБА_2 на лікарняному, наказу про відпустку, про звільнення, докази про отримання доходів. З травня 2023 року ОСОБА_2 брала участь майже по кожному засіданні у справі про визначення місця проживання дитини і жодного разу не повідомляла суд про відсутність у зв`язку з лікуванням, вагітністю , перебуванням у відпустці та звільненні з роботи. Вимогу щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн. вважає необґрунтованою, не співмірною із вартістю поданого відзиву.

27.02.2024 представник позивача ОСОБА_6 подав до суду клопотання про уточнення позовних вимог та просив змінити спосіб та збільшити розмір стягування аліментів з ОСОБА_2 на його користь на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від заробітної плати (доходів) щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до досягнення дитиною повноліття.

29.02.2024 представник відповідачки ОСОБА_4 подав до суду письмові заперечення на клопотання представника позивача про уточнення позовних вимог, у яких просив залишити без розгляду клопотання позивача про уточнення позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник позивача адвокат Новачук Л.П. в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Янцеловський М.Ф. в судове засідання не з`явилися, представник відповідача подав заяву про розгляд справи без сторони відповідача, просив врахувати пояснення, подані у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження виданим 19.08.2016 року Шепетівським міськрайорнним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 347.

Судовим наказом Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментина утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів сформованого 10.10.2023 року Шепетівським відділом ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального УМЮ (м.Київ) станом на 10.10.2023 року заборгованість ОСОБА_2 становить 4523,64 грн.

Згідно довідки АТ «Укрзалізниця» №203 від 03.11.2023 ОСОБА_1 з 28.11.2017 працює в виробничому підрозділі Локомотивне депо Шепетівка і займає посаду машиніст тепловоза у відділі Локомотивні бригади Дільниці експлуатації локомотивів.

Згідно довідки ТОВ «Інвест Капітал Українська будівельна Корпорація» від 23.08.2023 ОСОБА_2 з 15.08.2023 року працює в ТОВ «Інвест капітал УБК» на посаді менеджера.

Згідно довідки ТОВ «Інвест Капітал УБК» від 12.01.2024 року ОСОБА_2 була прийнята на роботу на посаду менеджера зг. наказу №4 від 14.08.2023 року, наказом №5 від16.08.2023 року їй надана відпустка без збереження заробітної плати зг. поданої заяви за станом здоровя з 16 серпня по 31 серпня 2023 року, наказом №5 від 01.09.2023 року звільнено зг.ст.38 КЗпП України зг. поданої заяви.

Згідно свідоцтва про народження, виданого 16.01.2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 69, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно повідомлення ГУ ДПС у Хмельницькій області № 1990/5/22-01-24-12 від 19.02.2024 ТОВ «Інвест Капітал-УБК» подано 14.10.2023 року повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_2 , згідно якого дата початку виконання робіт 15.08.2023 року, податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманих з них податку та сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ-ІУ квартал 2023 року ТОВ «Інвест Капітал-УБК» не подано.

Ст.27 Конвенції про права дитини та ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181Сімейного кодексуУкраїни за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Ст.192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Відповідно до ч.3 ст.181Сімейного кодексуУкраїни за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст.ст.12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач не довів суду наявності підстав для зміни способу та збільшення розміру аліментів, стягнутих з відповідачки на утримання неповнолітньої дитини.

З наданих відповідачкою доказів вона не працює та не отримує доходу, а крім того, народила другу дитину, яка потребує утримання.

Посилання представника позивача ОСОБА_6 про підроблення довідок ТОВ «Інвест Капітал-УБК» щодо звільнення відповідачки не заслуговують на увагу, оскільки доказів цього суду теж не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

У поданому суду відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_4 просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом для справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно положень ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справи публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Правову допомогу відповідачу ОСОБА_2 надавав адвокат Янцеловський М.Ф. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 22.01.2024.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 визначено, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення усправі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

Оскільки представником відповідача не надано договору про надання правничої допомоги, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, доказів понесення витрат на правову допомогу - документів, що свідчать про оплату гонорару, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), тобто не доведено реальності цих витрат, підстав для відшкодування таких витрат судом не вбачається.

Керуючись ст.ст. 12,76-81,141, 258, 265, 268, 274 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 11 квітня 2024 року.

Суддя Н.Л. Стаднічук