Ухвала

від 10.04.2024 по справі 127/20982/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/20982/23

Провадження №21-з/801/29/24

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції:

Доповідач : ОСОБА_1 .

УХВАЛА

про повернення заяви

10 квітня 2024 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 про роз`яснення ухвали Вінницького апеляційного суду від 12 березня 2024 року,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 подав до суду заяву про роз`яснення ухвали Вінницького апеляційного суду від 12 березня 2024 року, якою повернуто його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2024.

Вивчивши заяву ОСОБА_2 , приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Конвенція 1950 року, ратифікована Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР, є одним із видів міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім цього, також ст. 17 Закону України від 23.02.2006 « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У підпункті «а» п.3 ст.35 Конвенції визначено, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви.

Відповідно до положення п.4 цієї статті Конвенції Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно із цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.

У розумінні ЄСПЛ звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, Суд, застосовуючи пп.«а» п.3 ст.35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява№67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і №18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).

У свою чергу аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, (справа №199/6713/14-ц, справа №9901/324/19), а саме, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом (ст.129 Конституції та ст. 50 Закону України « Про судоустрій і статус суддів»).

Повага до суду і його рішень зміцнюють державність, правопорядок і законність, та ведуть до справді правової держави.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься повага до людської гідності.

Також положеннями ч.1 ст.11 КПК передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.

При цьому, як убачається із ч.6 ст.9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Тобто на практиці в деяких випадках це може обумовити необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК.

Таким чином, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Водночас використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження, а також його завданню.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що зазначені в заяві ОСОБА_2 висловлювання на адресу судді є образливими та неприйнятними.

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. У тексті цих документів не можна використовувати образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду. У протилежному випадку це свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документа. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.

КПК не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання.

Разом з тим заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. За таких обставин, приймаючи до уваги вищезазначені положення нормативно-правових актів та практику ЄСПЛ, зокрема у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява№67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06, Суд дійшов висновку, що використання ОСОБА_2 у тексті заяви про роз`яснення судового рішення неприпустимих та образливих висловлювань на адресу судді вказує на таке зловживання.

Ураховуючи викладене, заява, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню її автору.

Вищезазначені висновки Суду узгоджуються з практикою Верховного Суду, зокрема, такі висновки зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в ухвалі від 30 червня 2021 року (пров. №51-3122ск21).

На підставі наведеного, керуючись ст. 380 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Повернути ОСОБА_2 заяву про роз`яснення ухвали Вінницького апеляційного суду від 12 березня 2024 року.

Суддя: ОСОБА_3