Ухвала

від 10.04.2024 по справі 643/14288/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 10.04.2024Справа № 643/14288/20 Провадження № 1-кп/554/549/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«10» квітня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Полтава врежимі відеоконференції кримінальне провадження № 42020221040000102 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Каховка, Херсонської області, громадянки України, з неповною вищою освітою, незаміжньої, непрацюючої, зареєстрованої адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.192КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого КНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , на підставі наказу №193-к від 01.09.2005 року призначена на посаду акушерки «Міського клінічного пологового будинку, а наказом від 01.09.2006 року між старшою медичною медсестрою ОСОБА_3 та головним лікарем «Міського клінічного пологового будинку» ОСОБА_7 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. 18.09.2008 року, згідно наказу №195 по Міському клінічному пологовому будинку із неонатологічним стаціонаром «Про забезпечення новонароджених у пологових будинках м. Харкова подарунковими фотоальбомами», ОСОБА_3 була призначена відповідальною особою за отримання, збереження подарункових фотоальбомів та їх видачу батькам новонародженого під час виписки із пологового будинку без призначення особи яка її заміщує, або заміняє. Таким чином, ОСОБА_3 була єдиною відповідальною особою за отримання, збереження та видачу альбомів для фотографій, які призначались для новонароджених та були придбані за кошти місцевого бюджету. 30.06.2009 року, згідно наказу №250-к «Про призначення на посаду головної акушерки стаціонару», ОСОБА_3 була переведена з посади головної медсестри акушерського стаціонару на посаду головної акушерки акушерського стаціонару. Наказом головного лікаря КНП «Міський перинатальний центр» від 13.07.2018 року №279 відповідальною особою за отримання від Комунального закладу охорони здоров`я «Харківській міський центр здоров`я», збереження альбомів для фотографій « ІНФОРМАЦІЯ_2 », їх оприбуткування, облік, використання за призначенням, видачу батькам новонародженого під час виписки з КНП «Міський перинатальний центр», ведення облікової документації та звітності покладено на ОСОБА_3 .

У період часу з 18.06.2020 по 26.06.2020 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , знаходячись на робочому місці у КНП «Міський перинатальний центр» за адресою м. Харків, Салтівське Шосе 264, перебуваючи на посаді головної акушерки акушерського стаціонару, користуючись наданими їй повноваженнями щодо збереження, оприбуткування, обліку, використання за призначенням альбомів для фотографій «Новонародженому м. Харкова», сформувавши враження про себе як добропорядну особу, достовірно знаючи вимоги наказу головного лікаря №279 від 13.07.2018 року, діючи умисно, самовільно, без погодження із керівництвом, всупереч установленому порядку, не маючи відповідних документів (товарно-транспортних накладних, розпоряджень) на переміщення ТМЦ за межі комунального підприємства, здійснила безпідставну передачу матеріальних цінностей, у вигляді альбомів для фотографій у кількості 872 шт., на загальну суму 254 088,96 грн., на користь невстановлених осіб.

В подальшому, в процесі проведення позапланової інвентаризації, ОСОБА_3 , користуючись складеною про неї думкою, як про відповідального працівника, шляхом зловживання довірою керівництва та працівників підприємства, запевнила останніх, що ТМЦ у вигляді альбомів для фотографій у повному обсязі знаходяться на території КНП «Міський перинатальний центр» за адресою м. Харків, Салтівське Шосе, 264.

Так, при проведенні інвентаризації КНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради, станом на 26.06.2020 року було виявлено нестачу альбомів для фотографій у кількості 872 шт., на загальну суму 254 088,96 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 , не будучи уповноваженою особою на здійснення господарських операцій, без складання будь-яких бухгалтерських документів та, діючи без розпорядження посадових осіб комунального некомерційного підприємства, шляхом зловживання довірою, самовільно вилучила та передала невстановленим особам, товарно-матеріальні цінності у вигляді альбомів для фотографій у кількості 872 шт., чим спричинила майнову шкоду у великих розмірах КНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради на загальну суму 254 088,96 грн.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 192 КК України, як заподіяння майнової шкоди шляхом зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства у великих розмірах.

02.04.2024 року на адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6 про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно неї.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої просив задовольнити подане ним клопотання.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала клопотання свого захисника, просила його задовольнити.

Представник потерпілого КНП «Міський перинатальний центр» ХМР ОСОБА_5 в судовому засіданні відмовилася підтримувати обвинувачення в раніше пред?явленому обсязі, а саме за ч.1 ст. 191 КК України, вказана відмова прийнята судом. Не заперечувала проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 192 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В судовомузасіданні прокурорне заперечувавпроти задоволенняклопотання,зазначив,що дійснозакінчились строкипритягнення обвинуваченої ОСОБА_3 до кримінальноївідповідальностіза вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 192 КК України. Даних про зупинення строків давності чи їх переривання матеріали кримінального провадження не містять.

Суд, дослідивши клопотання захисника обвинуваченої, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 4 ст. 286 КПК України визначено що, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Часом вчинення кримінального правопорушення визначається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності (ч.3 ст. 4 КК України).

Відповідно до обвинувального акту діяння, передбачене ч.2 ст. 192 КК України, ОСОБА_3 вчинила у період часу з 18.06.2020 по 26.06.2020 року, точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 КК України (в редакції закону на час вчинення кримінального правопорушення), залежно від ступеня тяжкості, злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Враховуючи санкцію ч.2 ст. 192 КК України (в редакції закону на час вчинення кримінального правопорушення), з урахуванням вимог ч.2 ст. 12 КК України (в редакції закону на час вчинення кримінального правопорушення) вказаний злочин, залежно від ступеня тяжкості, належав до злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01.07.2020 року, внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 12 КК України.

Так, згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 КПК України (в редакції Закону України від 22листопада 2018року), кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Злочини поділяютьсяна нетяжкі,тяжкі таособливо тяжкі.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.5 КК України, мало місце поліпшення становища ОСОБА_3 порівняно із попередніми редакціями ст. 12 та ч.2 ст. 192 КК України, що були чинними на час скоєння нею кримінального правопорушення, в зв?язку із чим підлягають застосуванню положення ч.1 ст.5 КК України, щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 192 КК України, з 01.07.2020 року є кримінальним проступком.

З вимог ч.ч. 1,2 ст. 44 КК України вбачається, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до вимог ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п?ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п?ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином, зі змісту ст. 49 КК України вбачається, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності є обов?язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового розслідування або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину.

З аналізу вимог ст. ст. 12, 49 КК України можна дійти висновку, що ОСОБА_3 може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Враховуючи, що кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст. 192 КК України, було вчинено ОСОБА_3 у період часу з 18.06.2020 по 26.06.2020 року, трьохрічний строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 192 КК України, сплив 26.06.2023 року, даних щодо того, що ОСОБА_3 ухилялася від досудового розслідування та суду чи вчинила нове кримінальне правопорушення, матеріали кримінального провадження не містять, прокурором на час розгляду клопотання не надано, а отже перебіг давності, з урахуванням вимог ч.ч.2,3 ст. 49 КК України, не зупинявся та не переривався, вказане кримінальне правопорушення не є особливо тяжким злочином проти життя чи здоров`я особи та не є злочином, за яким згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, обмежень, встановлених ч.5 ст. 49 КК України у даному кримінальному провадженні немає, що у своїй сукупності, із зазначеним вище, свідчить про наявність підстав для звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.

Суд,відповідно доположень ч.3ст.285КПК України,роз`яснив обвинуваченійсуть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Також, обвинуваченій роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав та роз`яснив їй право на проведення судового провадження у повному обсязі в загальному порядку.

Обвинувачена надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Тож, враховуючи клопотання захисника обвинуваченої, згоду обвинуваченої на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, думку представника потерпілої особи та прокурора, які не заперечували проти задоволення клопотання, та інші вищевикладені обставини, суд вважає можливим задовольнити заявлене клопотання.

Стосовно заявленого цивільного позову суд зазначає наступне.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи постановлення ухвали про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України і закриття кримінального провадження суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України і закриття кримінального провадження, як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

Аналогічна правова позиція міститься і в постановах ВС, в тому числі від 16.08.2021 року у справі №644/7193/17.

Тому, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України і закриття кримінального провадження, заявлений КНП «Міський перинатальний центр» ХМР до ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням слід залишити без розгляду.

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. ст. 2, 7, 9, 284, 285, 286, 288, 318, 369-372 КПК України, ст. ст. 4, 5, 12, 44, 49 КК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 192 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 192 КК України закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України.

Цивільний позов КНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Роз`яснити представнику КНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради право, відповідно до положень ч.7 ст.128 КПК України, пред`явити позов в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Октябрського районного суду

м. Полтави: ОСОБА_1