Ухвала

від 08.04.2024 по справі 712/13471/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

ЄУ № 712/13471/23

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2024 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Стеценко О.С., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника 2-го відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «Резиденція Черкаси 1», ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, державний реєстратор виконавчого комітету Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області Штепан Роман Вікторович про визнання недійсним правочинів, скасування рішення державного реєстратора, припинення речового права, витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про визнаннянедійсним правочинів,скасування рішеннядержавного реєстратора,припинення речовогоправа,витребування майназ чужогонезаконного володіння.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2023 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

26.01.2024 позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. Представник позивача просив у судовому засіданні її задовольнити.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно зп.1ч.2ст.200ЦПК Україниза результатамипідготовчого засіданнясуд постановляєухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, враховуючи, що заява про залишення позовної заяви без розгляду надійшла до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача і залишити позовну заяву без розгляду.

Представником відповідача подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 20000 грн.

Заява мотивована тим, що відповідач поніс витрати на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача. Позивач, на думку відповідача, провів неналежну досудову підготовку, що зумовило звернення з позовом до неналежного відповідача.

Представник позивача надав заперечення на вказану заяву, в якому зазначив, що ніяких необґрунтованих дій позивач не вчиняв.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно ч.6 ст.142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч.9 ст.141 цього Кодексу.

Згідно ч.9 ст.141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у разі необґрунтованих дій позивача, таких як зловживання процесуальними правами, виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що суроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Відповідно до роз`яснень, які міститься у п.38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Таким чином, за змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету обмеження прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Суд зазначає, що залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача це форма закінчення справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, що не містить обмежень у його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Разом з тим, заява представника відповідача не містить доводів і доказів необґрунтованості дій позивача, подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, оскільки це його право, яке не містить обмежень у його реалізації. Під час розгляду справи судом не встановлено, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача. Крім того, витрати на правничу допомогу виникли у відповідача не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав.

Необґрунтовані дії позивача є єдиною підставою для покладення на позивача обов`язку компенсувати витрати, що здійснені відповідачем, як це передбачено ч.5 ст.142 ЦПК України.

Представником відповідача не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як то передбачено вимогами ч. 9 ст. 141 ЦПК України.

За таких обставин, заява про компенсацію судових витрат відповідача на правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 141, 142, 223, 257, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «Резиденція Черкаси 1», ОСОБА_4 про визнання недійсним правочинів, скасування рішення державного реєстратора, припинення речового права, витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без розгляду.

Заяву ОСОБА_4 про відшкодування витрат на правничу допомогу залишити без задоволення.

Роз`яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2024.

Суддя: О.С. Стеценко