Ухвала

від 02.04.2024 по справі 753/6515/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6515/24

провадження № 1-кс/753/1156/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва подане в рамках кримінального провадження №12023100020003452 від 06.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, клопотання старшого слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки села Рахнівка, Дунаєвецького району, Хмельницької області, з вищою освітою,не одруженої,не працюючої,на утриманні неповнолітніх дітей не має,зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , в якому просить застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 1700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 147 600 грн.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених підстав.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Посилався на необґрунтованість підозри, відсутність доказів вини підозрюваної, на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та необґрунтованість неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Підозрювана ОСОБА_5 підтримала свого захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, з`ясувавши думку захисника, підозрюваної, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов до наступних висновків.

Слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12023100020003452 від 06.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також іншими на даний час невстановленими особами, вирішили вчинити тяжкий злочин у сфері господарської діяльності, в умовах воєнного стану в Україні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався і станом на 02.06.2023 діяв.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Частиною 5 цієї ж статті визначено, що зміна цілей та порядку використання благодійної пожертви можлива за згодою благодійника або його правонаступників, а також на підставі рішення суду чи в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

За таких обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не раніше 03.04.2022, тобто у період дії в Україні воєнного за попередньою змовою групою осіб, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння благодійними пожертвами, з метою отримання прибутку, в особливо великому розмірі.

Так, невстановлена досудовим розслідуванням особа звернулася до ОСОБА_9 , з метою оформлення благодійної організації та призначення її засновником та керівником, попередньо повідомивши їй, що благодійна організація буде отримувати благодійну грошову допомогу, яка буде направлена за цільовим призначенням, тобто на благодійність. Вказану пропозицію ОСОБА_9 прийняла та погодилася на оформлення юридичної особи, а саме БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195), яке відбулося ІНФОРМАЦІЯ_4 у Печерській районній в місті Києві державній адміністрації, за адресою: вул. М. Омельяновича-Павленка, 15, м. Київ, але після оформлення, будучи впевненою, що благодійна організація буде діяти за призначенням, ОСОБА_9 віддала усі правовстановлюючі документи, щодо новоствореної БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195), невстановленій досудовим розслідування особі.

Після чого, ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також іншими на даний час невстановленими особами, використавши те, що ОСОБА_7 має доступ до банківського рахунку вказаної організації, з корисливим мотивом вирішили використати БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195), з метою отримання прибутку, підшукавши виконавця вказаного злочину ОСОБА_5 та інших невстановлених на даний час осіб, спільно організували їх діяльність, підібравши людей загальною кількістю близько 4 чоловік (кількість під час вчинення злочину змінювалася), які мали працювати операторами та просити в осіб здійснити перерахунок грошових коштів на рахунок БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195) нібито для допомоги дітям.

Принцип протиправної діяльності полягав у наступному - оператори, перебуваючи у невстановлених за результатами досудового розслідування місцях та підтримуючи зв`язок із керівництвом в особах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , шляхом здійснення телефонних розмов та надсилання повідомлень в месенджерах, не будучи обізнаними у вчиненні злочину, за заздалегідь підготовленою та погодженою з менеджерами промовою телефонували на номери мобільних телефонів зі списку, який надавався менеджерами для здійснення телефонних дзвінків, з метою переконання громадян у необхідності переказу грошових коштів через БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195) нібито для допомоги дітям. Також учасники дотримувалися правил конспірації при підготовці та вчиненні злочинних дій, а саме надавали вказівки операторам періодично здійснювати заміну мобільних терміналів та SIM-карток, використовували заздалегідь підготовлені фото-, відеоматеріали з повідомленнями про збір коштів та подальшу допомогу дітям.

В подальшому, реалізовуючи свій спільний протиправний умисел, діючи умисно, за попередньою змовою осіб, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та інші невстановлені на даний час особи використовували БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195) та в період часу з 03.04.2022 по 02.06.2023 від різних фізичних та юридичних осіб отримали благодійні пожертви на банківський рахунок БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) у загальній сумі 5 189 319 гривень 73 копійки.

При цьому, особи надали благодійні пожертви у загальній сумі 5 189 319 гривень 73 копійки саме для допомоги дітям, як їх запевняли працівники Благодійної організації «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195), але учасники групи попередньо знали, що доведена ними інформація про цілі використання пожертв є вигаданою і не відповідає дійсності, при цьому усвідомлювали, що грошові кошти будуть використані саме з метою отримання ними прибутку.

Так, ОСОБА_7 маючи доступ до вказаного банківського рахунку БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195) перераховувала грошові кошти у сумі 4 896 064 гривні на підконтрольні ФОП банківські рахунки відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), до яких ОСОБА_7 безпосередньо мала доступ, а саме такі як: розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , що належить ФОП ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , розрахунковий рахунок НОМЕР_5 , що належить ФОП ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_6 .

В подальшому, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та інші невстановлені на даний час особи, діючи за попередньою змовою та маючи доступ до вищевказаних рахунків ФОП незаконно використали частину благодійних пожертв з метою отримання прибутку шляхом привласнення грошових коштів, а саме: перерахувавши з банківського рахунку БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195) на вищевказані рахунки ФОП грошові кошти на загальну суму 4 896 064 гривні та з подальшим виведенням грошових коштів на особисті рахунки, а також здійснили їх обготівкування з банкоматів.

Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та інші невстановлені на даний час особи, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення здійснили незаконне використання з метою отримання прибутку благодійних пожертв громадян України, в особливо великих розмірах, під час воєнного стану, не використавши їх за цільовим призначенням, тобто для допомоги дітям, в період з 03.04.2022 по 02.06.2023 на загальну суму 4 896 064 гривні.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а саме у незаконному використанні благодійних пожертв, за попередньою змовою групою осіб, з метою отримання прибутку, в особливо великому розмірі, під час воєнного стану.

29.03.2023 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Слідчий у клопотанні посилається на те, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з ЄРДР; протоколами прийняття заяви про кримінальне правопорушення; протоколами допиту потерпілих; проведеними тимчасовими доступами до документів по руху грошових коштів; протоколами огляду речей і документів; протоколами огляду предметів; протоколами допиту свідків; протоколами НСРД; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, та продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді до позбавлення волі на строк до 7 років з конфіскацією майна, тому, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що позбавлятиме можливості притягти останню до передбаченої законом відповідальності за скоєне. Також, слід врахувати, що на розгляді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, вчиненого за аналогічних обставин, що може зміцнити розуміння підозрюваної у невідворотності покарання та стимулювати до переховування від слідства та суду. Крім того, ОСОБА_5 , з метою уникнення відповідальності за вчинене, має можливість покинути територію України в період дії воєнного стану.

ОСОБА_5 знайома з іншим підозрюваними, тому перебуваючи на волі, остання з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на інших підозрюваних. Крім того, ОСОБА_5 з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з якими вона також знайома, та які наразі дають викривальні покази органу досудового розслідування.

ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а саме у незаконному використанні благодійних пожертв, за попередньою змовою групою осіб, з метою отримання прибутку, в особливо великому розмірі, під час воєнного стану. Тобто, у період дії воєнного стану остання, використовувала благодійні пожертви, з метою отримання прибутку. Застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних із ізоляцією від суспільства, не забезпечить запобігання вказаного ризику. Тому, останнє вказує на те, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не сприятиме виконанню підозрюваною процесуальних обов`язків за запобіганню вказаних ризиків.

Оцінюючи клопотання, заслухавши думку сторін, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

При вирішенні питання про обрання до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України в сукупності із вищевказаними обставинами враховує вагомість наявних доказів про вчинення останньою інкримінованого їй кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваної, її соціальних зв`язків та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.

Вирішуючи дане клопотання, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права підозрюваної, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з захисту прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до положень ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а саме у незаконному використанні благодійних пожертв, за попередньою змовою групою осіб, з метою отримання прибутку, в особливо великому розмірі, під час воєнного стану.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Для визначення причетності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема: протоколи допиту свідків, протокол за результатами проведення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, протокол допиту підозрюваної, узагальнений матеріал Державної служби фінансового моніторингу.

Досліджені відомості переконують слідчого суддю в тому, що підозрювана могла вчинити кримінальне правопорушення, отже на даному етапі підозра є обґрунтованою. Разом з тим, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Щодо наявності ризиків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування є наразі обґрунтованим, оскільки ОСОБА_5 не будучи ізольованою від суспільства, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, про що свідчить те, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років позбавлення волі. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обрання строку запобіжного заходу враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , у сукупності з іншими обставинами.

Також є обґрунтованим ризик того, що в разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, підозрювана ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування впливати на показання потерпілих, свідків та інших підозрюваних, які ще не допитані у кримінальному провадженні. Оскільки, підозрюваній відомі анкетні дані свідків, потерпілих та інших підозрюваних.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим ризик вчинення іншого злочину або продовження вчинення того, який інкримінується підозрюваній, оскільки знаходячись на волі, ОСОБА_5 зможе і в подальшому вчиняти дії спрямовані на заволодіння та незаконне використання благодійних пожертв, що не виключає продовження вказаних дій в умовах без ізоляції від суспільства.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

На даний час існують обґрунтовані ризики того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може переховуватись від суду, незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення та більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків.

Посилання сторони захисту про можливість застосування до підозрюваної альтернативного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, на думку слідчого судді, не забезпечить виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків з урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Також не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість утримання підозрюваної під вартою за станом здоров`я чи потреби в отриманні медичної допомоги. Враховуючи, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, за яке передбачено покарання від 5 до 7 років позбавлення волі, тобто ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи відсутність міцних соціальних зв`язків, суд вважає за доцільне обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються вимоги ст. 183 КПК України, тобто при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про її особу, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, слідчий у клопотанні просить визначити підозрюваній заставу у розмірі 1700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 147 600 грн. у відповідності до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Разом з тим, слідчим суддею не встановлено підстав для призначення застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, слідчий суддя не погоджується із позицією прокурора про пропонований розмір застави, а також того, що в силу норм ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави у межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 75 700 грн. достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на підозрювану ОСОБА_5 передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язків для забезпечення процесуальних вимог слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Враховуючи викладене вище, наявність обґрунтованої підозри, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 206, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до шістдесяти днів, а саме з 02.04.2024 року до 31.05.2024 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу, що становить двадцять п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 75 700 (сімдесят п`ять тисяч сімсот) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту негайно в залі суду.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1. Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. Утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

5. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Копію ухвали вручити негайно підозрюваній, захиснику, прокурору та направити для виконання в Державну установу "Київський слідчий ізолятор".

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 08.04.2024 р. о 14 год. 20 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1