Ухвала

від 11.04.2024 по справі 120/4469/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

11 квітня 2024 р.Справа № 120/4469/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Дзісь А.Р., до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що таку позовну заяви належить залишити без руху з огляду на наступне.

1. Щодо надання доказів та обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазнаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом із тим, у відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов`язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У даному ж випадку, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що звертався до Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України із запитом щодо зарахування періоду його роботи з 26.08.1994 по 12.02.2003 в пільговому обчисленні. Однак листом від 15.09.2003 №15707/49-2023 Департамент повідомив про відсутність підстав для такого зарахування.

Втім, в порушення положень ч. 4 ст. 161, ч. 2 ст. 79 КАС України, позивачем до позовної заяви не надано ні копії відповідної заяви з якою він звертався до Департаменту ні копію листа від 15.09.2003 №15707/49-2023 на який він посилається у своєму позові.

Таким чином в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви, позивачу необхідно надати суду копію заяви з якою він звертався до Департаменту, а також копію листа Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 15.09.2003 №15707/49-2023.

Окрім того, позивач у своїх позовних вимогах ставить питання про зарахування йому до пільгової вислуги років період служби з 26.08.1994 по 12.02.2003 в батальйоні спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , яка входила до складу Національної Гвардії України.

Разом із тим, згідно п.п. "в" п. 3 постанови КМ України від 17.07.1992 № 393, на яку власне посилається позивач у своєму позові, до вислуги років на пільгових умовах зараховувалися, зокрема, в Національній Гвардії України лише служба по охороні дипломатичних і консульських представництв іноземних держав.

Натомість позивачем у позовній заяві жодним чином не обґрунтовано та до позовної заяви не долучено відповідних доказів про те, що спірний період військової служби та займані ним посади стосуються умов пільгового обчислення вислуги років, визначених положеннями постанови КМ України від 17.07.1992 № 393 (в період її дії).

Таким чином позивачу необхідно навести додаткове обґрунтування заявлених ним вимог із наданням підтверджуючі таки обставини докази.

2. Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен дізнатися, що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Так зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгової вислуги років періодів служби з 26.08.1994 по 12.02.2003 року в батальйоні спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 - один місяць за півтора місяця.

Водночас, як слідує з долученого до матеріалів справи розрахунку вислуги років позивача № 80/15048 від 26.12.2011, посадовою особою розписано по періодам вислугу років та у підсумку зазначено, що вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 станом на 11.11.2011 становить 22 роки 03 місяці 11 днів. При цьому, ОСОБА_1 ознайомився з останнім 11.11.2011, про що свідчить його власноручний підпис.

Однак, із даним позовом позивач звернувся до суду 05.04.2024, тобто більш ніж через 12 років після його звільнення та виходу на пенсію.

Суд зазначає, що Верховний Суд у своїх рішенні від 08.08.2019 у справі № 127/13736/16-а вказав що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що про порушення відповідачем його прав йому стало відомо після отримання відповіді Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства справ України в АР Крим від 27.09.2023 №56/100/01-2023, якою повідомлено про неможливість зарахування стажу через відсутність інформації та копій організаційно-розпорядчих документів позивача.

Однак з цього приводу суд зауважує, що звернення до відповідача із заявою про зарахування періодів служби у підрозділах спеціального призначення до пільгового стажу та отримання відповіді на неї листом від 27.09.2023 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, право на яке позивач реалізував більш ніж через 12 років.

Крім того суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що до моменту звернення та отримання листа від Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим від 27.09.2023 він не знав які періоди його стажу зараховано до вислуги років та скільки в календарному обчисленні складає така вислуга, оскільки, як вже було зазначено судом, розрахунок вислуги років на пенсію № 80/15048 містить відмітку, що ОСОБА_1 ознайомився з останнім 11.11.2011, що засвідчено його власноручним підписом.

Водночас варто наголосити, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, однак не додав до матеріалів позову заяви (клопотання) про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, як це передбачено вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного із наданням доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу 7-ми денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу (представнику позивача).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович