Ухвала

від 09.04.2024 по справі 712/3045/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/104/24 Справа № 712/3045/24 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючоїОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,секретаря за участю прокурора захисника підозрюваногоОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2024 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Люта, Великоберезнянського району, Закарпатської області, громадянина України, українця, фактично проживаючого на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 звернувся до суду із клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Просив слідчого суддю обрати підозрюваному за ч. 3 ст. 110-2 КК України у кримінальному провадженні № 62022100140000110 від 18.11.2022 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання особи і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Виконання ухвали доручити працівникам Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві та сектору міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2024 року клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 задоволено.

Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід взяття під варту.

Після затримання ОСОБА_8 , і непізніше 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, доставити його до слідчого судді чи суду для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або його зміну на більш м`який запобіжний захід, за участю підозрюваного його захисника, слідчого та прокурора.

Виконання ухвали доручено працівникам Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві та сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ Національної поліції в Черкаській області.

Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що прокурором, окрім іншого, доведено, що підозрюваний ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук, а тому задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним обрання до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.03.2024 та відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

В поданій апеляційній скарзі, вказується, що підозра за відповідною кваліфікацією інкримінованого ОСОБА_8 злочину, є необґрунтованою.

Адвокат ОСОБА_7 , посилаючись на норми статей Конституції України та практику ЄСПЛ, вказав, що відсутні обставини, за яких необхідно брати під варту ОСОБА_8 , оскільки стороною обвинувачення не доведено жодного ризику згідно до ст. 177 КПК України, на які вона посилається в клопотанні.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на вимоги та позиції Конвенції та ЄСПЛ, і постановив ухвалу, керуючись формалізованими посиланнями на відповідні норми КПК України без реального причинно-наслідкового зв`язку із фактичними обставинами, які досліджувалися в судовому засіданні.

Крім того, сторона захисту взагалі не була проінформована про розгляд даного клопотання, що фактично позбавило права на захист підзахисного. Прокурор та слідчий усвідомлювали той факт, що у ОСОБА_8 є захисник. Прокурору ОСОБА_6 особисто було відомо про те, що адвокат ОСОБА_7 , а також ще троє захисників будуть здійснювати захист вказаної особи в даному кримінальному провадженні.

Адвокат вважає, що таке грубе процесуальне порушення з боку суду першої інстанції є проявом суб`єктивізму та упередженості відносно ОСОБА_8 , а, відтак підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Звертає увагу на те, що прокурор вказав, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування від органів досудового розслідування або суду. Проте, прокурор не надав суду жодного доказу схильності ОСОБА_8 до переховування від органу досудового розслідування. Той факт, що на даний час ОСОБА_8 перебуває за межами території України жодним чином не має на меті переховування від суду чи органу розслідування, а має зовсім інші причини, що пов`язані із здоров`ям та утриманням членів сім`ї.

Таким чином, фактичні обставини та стала законна поведінка підзахисного ОСОБА_8 однозначно і безумовно підтверджує відсутність зазначеного ризику, а тому посилання на нього в оскаржуваній ухвалі не відповідають реальності, яка склалась і говорить лише про помилкову інтерпретацію суду першої інстанції фактичних обставин, покладену в порушення положень КПК України щодо обґрунтованості судового рішення в основу останнього.

Те ж саме відноситься і до другого ризику, існування якого схвалено судом в оскаржуваному рішенні, а саме ризик вчинення підозрюваним іншого правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Крім абсолютної абстрактності такого ризику, захисник звертає увагу на те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється підзахисний, є закінченим, і його продовження неможливо по суті.

Таким чином, жоден із зазначених судом ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження в контексті обрання найсуворішого виду запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 .

Разом з тим, сторона обвинувачення в якості доводів обґрунтованості можливої кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 110-2 КК України зазначає ведення підприємницької діяльності останнім та сплату ним податку до бюджету російської федерації.

На спростування вищевказаного доводу адвокат просив суд звернути увагу на те, що зазначені дії самі по собі не містять складу будь-якого злочину, зазначеного у КК України. Таким чином, вказані дії можуть бути лише складовим елементом іншого складу злочину. Посилання на вимоги політичного моменту для правової держави, якою безумовно є Україна, не можуть бути правовою підставою для обмеження громадянина України в його правах чи, тим більше, в кримінальному переслідуванні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 , будучи засновником ТОВ «Осавіахім», розташованого на території тимчасово окупованої АР Крим, діючи умисно, спільно з ОСОБА_10 та зі співзасновниками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , шляхом добровільного здійснення сплатити податків до бюджету російської федерації від отриманого прибутку від здійснення підприємницької діяльності належної їм юридичної особи, вчинив фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

Так, 31.08.2001, згідно вимог діючого законодавства, на території Автономної Республіки Крим з місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано юридичну особу ТОВ «ОСАВІАХІМ», якій присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 , засновниками якої є ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 .

Рішенням учасників ТОВ «ОСАВІАХІМ» директором вказаного підприємства призначено громадянина України ОСОБА_11 .

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , усвідомлюючи, що незаконно створені на території АР Крим воєнізовані і збройні формування російської федерації, забезпечують окупаційний режим на вказаній території, бажаючи сприяти такій діяльності шляхом надання фінансових ресурсів, створив протиправний механізм їх фінансування шляхом передачі грошових коштів під виглядом сплати податків від здійснення господарської діяльності ТОВ «ОСАВІАХІМ» на тимчасово окупованій території АР Крим.

08.01.2015 на виконання злочинного умислу, ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 вчинено ряд умисних активних дій, передбачених законодавством російської федерації для реєстрації юридичної особи, в тому числі шляхом оформлення відповідних установчих та реєстраційних документів, внаслідок яких, 08.01.2015 на тимчасового окупованій території АР Крим здійснено реєстрацію юридичної особи ООО «ОСАВИАХИМ», якій присвоєно «ИНН/КПП»: НОМЕР_2 , з місцезнаходженням за адресою: «295047, Республика Крым, г. Симферополь, ул. Узловая, 18а», засновниками якої є ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Рішенням учасників ООО «ОСАВИАХИМ» директором вказаного підприємства призначено громадянина України ОСОБА_13 .

За результатами здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора ООО «ОСАВИАХИМ» на тимчасово окупованій території АР Крим, яким фактично являється ТОВ «ОСАВІАХІМ» до державного бюджету російської федерації сплачено податки у 2017 році у сумі 16 101 010 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2017 становило 7 841 191,87 гривень; у 2018 році у сумі 13 869 571 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2018 становило 5 524 250,13 гривень; у 2019 році у сумі 12 451 452 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2019 становило 4 751 474,08 гривень; у 2020 році у сумі 9 873 073 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2020 становило 3 733 996,21 гривень; у 2021 році у сумі 7 745 625 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2021 становило 2 819 407,50 гривень; у 2022 році у сумі 9 329 466 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2022 становило 4 730 972,21 гривень, таким чином сплативши податки на загальну суму 69 370 197 рублів та 29 401 292,00 гривні, відповідно.

Таким чином, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, упродовж 2017-2022 років умисно вчинив фінансування дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом передачі фінансових активів підрозділам окупаційної влади на території АР Крим, які приймають участь у здійсненні збройної агресії РФ проти України, на загальну суму 29 401 292,00 гривень.

Частина зазначених вище коштів, сплачених ОСОБА_8 до бюджету країни агресора використана рф на фінансування збройних формувань, ведення активних та агресивних бойових дій, спрямованих на захоплення суверенних територій України, насильницьку зміну її меж та кордонів, та захоплення державної влади.

Причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами огляду Інтернет-ресурсів; відомостями з Державної прикордонної служби України; матеріалами оперативних підрозділів на виконання доручень слідчого та іншими матеріалами кримінального провадження.

В газеті центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур`єр» та на офіційному Інтернет-сайті офісу Генерального Прокурора в порядку ст. ст. 133, 135 КПК України опубліковані повістки про виклики ОСОБА_8 про необхідність його прибуття 29.01.2024 о 10 год. 00 хв., 30.01.2024 о 10 год. 00 хв., 31.01.2024 о 10 год. 00 хв. до Черкаської обласної прокуратури для участі у отриманні повідомлення про підозру, пам`ятки про процесуальні права і обов`язки підозрюваного, допиту в якості підозрюваного, отриманні клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 62022100140000110 від 18.11.2022.

До прокуратури у вказані дати ОСОБА_8 не з`явився, не повідомивши при цьому про причини своєї неявки, та на даний момент до органу досудового розслідування або прокуратури не прибував.

01.02.2024 в газеті центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур`єр» та на офіційному Інтернет-сайті офісу Генерального Прокурора опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_8 у скоєнні вказаного злочину.

Згідно отриманих у Державній прикордонній службі України даних системи Аркан (інтегрована міжвідомча автоматизована система обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон) ОСОБА_8 10.01.2020 перетнув лінію розмежування з тимчасово окупованою територією України Автономною Республікою Крим та з указаної дати на підконтрольну територію України не повертався та на сьогоднішній день його точне місцезнаходження невідоме.

Необхідність в обранні ОСОБА_8 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виникає з того, що останній перебуває за межами України і в разі його затримання чи встановлення місцезнаходження буде застосована процедура екстрадиції.

Чинним кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особа, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошена у міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного за наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, та, зокрема за умови знаходження особи в міжнародному розшуку.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2024 постановами слідчого підозрюваного ОСОБА_8 у порядку ст. 281 КПК України оголошено в державний та міжнародний розшук.

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку. Однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України). У даному випадку це і було здійснено слідчим, шляхом винесення постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.

Будь-яких інших документів, зокрема, довідки Інтерполу, витягу з бази Інтерполу, тощо, зазначена норма закону (ч. 2 ст. 281 КПК України) не вимагає.

Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін`юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов`язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.

Слідчим суддею дотримано вимоги ч. 6 ст. 193 КПК України, згідно з якими слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Судове рішення про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов вірного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, про наявність, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків та про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, свідчить що жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних обов`язків та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити злочинну діяльність, а відтак запобігти зазначеним вище ризикам.

Колегія суддів також зауважує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають підстави вважати, що підозрюваний виїхав та перебуває за межами України і з високим ступенем вірогідності буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що оскаржуване рішення слідчого судді від 11.03.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу. За своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.

Як вбачається з резолютивної частини постанови слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2024 року та положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що у даному випадку така ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи, як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи, які наведені в апеляційній скарзі були предметом детального дослідження в ході розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції та слідчим суддею надано на них обґрунтовані і мотивовані відповіді.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею суду першої інстанції розглянуто клопотання слідчого з дотриманням положень кримінального процесуального закону та прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 309, 405,407,419,422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2024 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4