ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
10 квітня 2024 року Справа 160/9227/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Дніпропетровської філії ПАТ Гідромеханізація про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з позовом до Дніпропетровської філії ПАТ Гідромеханізація, в якому просить суд:
-стягнути з Дніпропетровська філія ПАТ Гідромеханізація на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у розмірі 7850 грн 03 коп. за період січень-березень 2024 року на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО: 305482, ЄДРПОУ 21910427.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172цьогоКодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відтак, вивчивши подану позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (даліГУ ПФУ в Дніпропетровській області, позивач), суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановленихст. 161 КАС України.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України встановлено, що суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Так, в порушення ч. 2 ст. 161 КАС України позивач не надав суду доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 3ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання, зокрема, суб`єктом владних повноважень до адміністративного суду позову майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, частиною 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідност. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»,з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.
Разом з тим, суд зазначає, що у позовній заяві ГУ ПФУ в Дніпропетровській області просить суд відстрочити сплату судового збору за подання адміністративного позову до винесення рішення у справі. Однак, жодним чином не обґрунтовує своє клопотання та не надає суду відповідних доказів.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Натомість, позивач не зазначає у клопотанні підстави для відстрочення сплати судового збору заст. 8 Закону України «Про судовий збір», які надають суду правові підстави для відстрочення сплати судового збору. Крім того, позивач не є тією особою, яка відповідно дост. 5 Закону України «Про судовий збір», має пільги щодо сплати судового збору.
Також, суд зазначає, щост. 129 Конституції Українивизначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з положеннямист. 9 Конституції Українита ст.17, ч. 5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенції з прав людинита її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Зазначена правова позиція також збігається з висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року(заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.
Окрім того, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № В (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя, та вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Так, ч. 2ст. 132 КАС Українипередбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При цьому, відповідно до ч. 1ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити судовий збір, та перелік суб`єктів, до яких таке відстрочення застосовується, установлено статтею 8 Закону, про що зазначено судом вище.
Однак, судом було встановлено, що позивач не навів умов відповідно дост. 8 Закону України «Про судовий збір», які б свідчили про наявність у суду правових підстав для звільнення його від сплати судового збору, як і не надав суду доказів на підтвердження таких вимог.
При цьому, суд, вивчивши позовні вимоги ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначає, що такі мають майновий характер, а тому, враховуючи приписист. 4 Закону України «Про судовий збір», позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 2422,40 грн. (3028,00 * 0,8).
Таким чином, недоліки позовної заяви у цій частині можуть бути усунені шляхом надання документа про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову майнового характеру, у відповідності доЗакону України «Про судовий збір»у розмірі 2422,40 грн.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення вимог ч. 4ст. 161 КАС Українипозивач на підтвердження викладених у позові обставин не додав до позовної заяви всіх наявних у нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а саме: не додав розрахунки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у розмірі 7850 грн 03 коп. за період січень-березень 2024 року, а також доказів направлення та отримання зазначених розрахунків відповідачем.
Відповідно до ч. 1ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та на підставі ч. 1ст. 169 КАС Українипозовну заяву залишити без руху із наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись статтями161,169,171,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Дніпропетровської філії ПАТ Гідромеханізація про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн. за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру;
- завірених належним чином копій розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у розмірі 7850 грн 03 коп. за період січень-березень 2024 року, а також доказів направлення та отримання зазначених розрахунків відповідачем;
- докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2024 |
Оприлюднено | 15.04.2024 |
Номер документу | 118299756 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні