Рішення

від 10.04.2024 по справі 160/5374/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 рокуСправа №160/5374/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: 20 Регіональної військово-лікарської комісії, відповідача-2: Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпропетровського державного медичного університету, відповідача-3: Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

27.02.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 довідповідача-1: 20 Регіональної військово-лікарської комісії, відповідача-2: Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпропетровського державного медичного університету, відповідача-3: Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними діями 20 Регіональної військово-лікарської комісії по незатвердженню Свідоцтва про хворобу №22 від 06.12.2023р., складеного ВСП «Університетська лікарня» Дніпропетровського державного медичного університету;

- визнати протиправною та скасувати постанову, оформлену у вигляді довідки ВЛК № 775 від 20.12.2023 року;

- зобов`язати 20 Регіональну військову-лікарську комісію затвердити Свідоцтва про хворобу №22 від 06.12.2023р., складеного ВСП «Університетська лікарня» Дніпропетровського державного медичного університету;

- зобов`язати 20 Регіональну військову-лікарську комісію прийняти рішення про непридатність позивача до військової служби із переглядом через 6 місяців;

- зобов`язати 20 Регіональну військову-лікарську комісію провести повторне обстеження ступеня придатності до військової служби.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що проходить військову службу за призивом під час мобілізації, на період оголошеного воєнного стану в Україні в військовій частині НОМЕР_1 . Під час виконання обов`язків військової служби позивач отримав поранення та перебував на лікуванні. В Свідоцтві про хворобу №22 складеного ВСП «Університетська лікарня» Дніпропетровського державного медичного університету зроблено висновок про непридатність позивача до військової служби із переоглядом через 6 місяців. На вказаному свідоцтві міститься штамп 20 Регіональної військову-лікарської комісії про не затвердження постанови ВЛК та що враховуючи об`єктивні дані потребує направлення на реабілітацію у «Солоний лиман» на 21 день. Відповідач-1 протиправно відмовив у затвердженні зазначеного свідоцтва без зазначення обґрунтованих підстав винесення рішення. Вказані дії були оскаржені позивачем до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, проте, відповідачем-3 порушень за результатами розгляду скарги не встановлено. Стан здоров`я позивача після проходження реабілітації погіршився. Таким чином, лікування та реабілітація не призвели до покращення стану здоров`я позивача. Таким чином, єдиним правомірним рішенням є довідка ВЛК № 775 від 20.12.2023 року, яка не затверджена відповідачем-1.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддямивід 27.02.2024 р. зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

18.03.2024 р. від Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Розглянувши медичні документи ОСОБА_1 20 РВЛК прийняла рішення, що для відновлення його працездатності на теперішній час потрібно проведення лікувальних та реабілітаційних заходів. Постанову 20 РВЛК прийнято обгрунтовано, відповідно до вимог законодавства. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

19.03.2024 р. від 20 Регіональної військово-лікарської комісії надійшов відзив на позов, в якому відповідач-1 проти позовних вимог заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив про таке. ВСП Університетська лікарня Дніпропетровського державного медичного університету подала складене нею Свідоцтво про хворобу №22 від 06.12.2023 (разом із доданою до нього медичною документацією амбулаторна картка хворого, результати медичних обстежень, аналізів тощо) на розгляд та затвердження до штатної ВЛК - 20 регіональної військово-лікарської комісії. Після попереднього опрацювання наданих медичних документів вищевказане Свідоцтво про хворобу було передано на колегіальний лікарський розгляд штатної військово-лікарської комісії встановленим порядком. За результатами засідання лікарів, членів військово-лікарської комісії від 12.12.2023 колегією було прийнято рішення Врахувати об`єктивні дані, потребує направлення на реабілітаційне лікування у Солений лиман на 21 день. Постанову відповідача-1 оформлено незатвердженим Свідоцтвом про хворобу №22 від 06.12.2023, про що на вказаному Свідоцтві було здійснено відповідний надпис на бланку встановленого зразку. причинами незатвердження зазначеного Свідоцтва про хворобу Відповідачем-1 вказано: Врахувати об`єктивні дані, тобто пункт 10 Свідоцтва - Дані об`єктивного дослідження. Разом з тим, відповідач-1 надав необхідні рекомендації: Потребує направлення на реабілітаційне лікування у Солений Лиман на 21 день. Постановою позаштатної ВЛК ВСП Університетська лікарня Дніпропетровського державного медичного університету, оформленою довідкою від 20.12.2023 № 775, травму яку отримав позивач віднесено до тяжких, згідно класифікатора важкості отриманих травм (наказ МО України № 370 від 04.07.2007) та позивача скеровано для продовження реабілітаційного лікування у КП ДОСРЦ Солоний Лиман ДОР. Після проходження лікування позаштатній ВЛК необхідно буде визначити ступінь придатності позивача до військової служби порядком, встановленим Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. В разі погіршення стану здоров`я позивача після реабілітаційних медичних заходів, які проведені позивачу на виконання постанови відповідача-1, він мав би звернутись до командира своєї військової частини з метою направлення його на ВЛК для визначення ступеню його придатності до військової служби, саме після реабілітаційного лікування у разі негативних змін стану здоров`я або неодужання, погіршення стану після отриманої травми (захворювання). Позовні вимоги є передчасними, оскільки невідомими є результати стану здоров`я після реабілітаційного лікування і це підлягає медичній оцінці тільки за рішенням командира військової частини позивача, який має обов`язком направити свого підлеглого до медичного закладу на ВЛК, за наявності у нього об`єктивних медичних показників, які первинно встановлюються начальником медичного підрозділу військової частини (лікарем підрозділу військової частини), де проходить службу позивач.

19.03.2024 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-3. В обґрунтування заперечень вказано наступне. Рішення 20 Регіональної військово-лікарської комісії по незатвердженню Свідоцтва про хворобу №22 від 06.12.2023р. було прийняте всупереч ст. 2 КАС України та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008р. № 402, а так само прийняття довідки ВЛК № 775 від 20.12.2023 року також було здійснене всупереч діючим правилам та законодавчим

приписам, а тому позивач має право оскаржити такі протиправні рішення. Позивач вважає, що позов не направлений на втручанням в дискреційні повноваження відповідачів, оскільки відповідач-2 діяв всупереч своїм дискреційним повноваженням та навіть з порушеннями своїх повноважень.

21.03.2024 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1. В обґрунтування зазначено наступне. Право затверджувати або не затверджувати рішення позаштатної ВЛК відноситься до дискреційних повноважень штатної ВЛК, тобто відповідача-1, однак таке рішення повинно містити причини для не затвердження. За відсутності таких причин, рішення відповідача-1 є таким, що прийняте з порушенням Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008р. № 402 та зі зловживанням своїми дискреційними повноваженнями, оскільки як роз`яснив ВС в Постанові від 15.12.2021р. по справі №1840/2970/18 дискреція не є довільною, вона передбачена законом. Відповідач-1 не посилається в своєму відзиві на жоден закон, де сказано, що рішення штатної ВЛК приймається довільно без зазначення причин. Натомість, закон вимагає від ВЛК обґрунтовувати свої рішення. Всупереч вимогам Положення №402 в постанові відповідача-1 про відмову в затвердженні Свідоцтва про хворобу №22 від 06.12.2023р. відсутні причин незатвердження такого рішення, а просте посилання на наявність «об`єктивних причин» без розкриття суті таких причин свідчить про те, що процедура незатвердження позаштатної постанови ВЛК не була дотримана.

28.03.2024 р. від відповідача-1 надійшли заперечення проти відповіді на відзив. В обґрунтування заперечень відповідач-2 вказав наступне. Згідно із пунктом 22.10 глави 22 розділу II Положення № 402 свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з незатвердженою штатною ВЛК постановою повертається до госпітальної (гарнізонної) ВЛК, яка склала його, з викладенням у постанові штатної ВЛК причин незатвердження та необхідними рекомендаціями. За результатами засідання лікарів, членів військово-лікарської комісії від 12.12.2023 колегією було прийнято рішення Врахувати об`єктивні дані, потребує направлення на реабілітаційне лікування у Солений лиман на 21 день. Причинами незатвердження, тобто об`єктивні дані, які враховувались лікарями при прийнятті рішення про незатвердження були дані об`єктивного дослідження, що викладаються у пункті 10 Свідоцтва про хворобу і саме ці медичні показники оцінювались та враховувались лікарями при прийнятті свого рішення. Зі змісту відповіді на відзив вбачається, що позивач, на підставі вищевказаних постанов, винесених штатною та позаштатною ВЛК, продовжив своє лікування та за об`єктивними медичними показниками виписних епікризів, які мали б оцінюватись медиками медичної служби його військової частини, за необхідності, підлягав би направленню командиром його військової частини на проходження військово-лікарської комісії з метою остаточного визначення його придатності до військової служби.

Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства Україниза правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українипри розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

02.05.2023 р. близько 07:00 годин біля населеного пункту Градівка Донецької області при виконання службових обов`язків ОСОБА_1 отримав травму закритий перелом обох виростків великогомілкової кістки та закритий перелом голівки малогомілкової кістки в ділянці колінного суглоба з незначним зміщенням.

За направленням командира військової частини позивачу було проведено медичний огляд позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією Університетська лікарня Дніпропетровського Державного Медичного Університету (відповідач-2) з метою визначення придатності позивача до військової служби.

За результатами проведення вищевказаного медичного огляду відповідачем-2 було виписано Свідоцтво про хворобу № 22 від 05.12.2023, в якому викладена постанова ВЛК «На підставі статті 81 графи ІІ, Розкладу хвороб непридатний до військової служби з переоглядом через 6 місяців» (п. 13).

Свідоцтво про хворобу № 22 від 05.12.2023 в подальшому було направлено на затвердження до 20 регіональної військово-лікарської комісії, яка є штатною ВЛК.

Вказане Свідоцтво про хворобу було повернуто до позаштатної ВЛК Університетська лікарня Дніпропетровського Державного Медичного Університету, яка його склала.

У постанові 20 регіональної військово-лікарської комісії (штатної ВЛК) викладено наступні причини незатвердження та необхідні рекомендації: 20 регіональна військово-лікарська комісія. Постанова військово-лікарської комісії НЕ ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ. 12.12.2023 року. Враховуючи об`єктивні дані потребує направлення на реабілітаційне лікування у Солоний лиман на 21 день.

Постановою позаштатної ВЛК ВСП Університетська лікарня Дніпропетровського державного медичного університету, оформленою довідкою від 20.12.2023 № 775, травму яку отримав позивач віднесено до тяжких, згідно класифікатора важкості отриманих травм (наказ МО України № 370 від 04.07.2007) та позивача скеровано для продовження реабілітаційного лікування у КП ДОСРЦ Солоний Лиман ДОР.

Не погоджуючись з постановами позаштатної та штатної ВЛК про направлення на реабілітаційне лікування, позивач подав скаргу до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України.

Листом від 10.01.2024 р. Центральною військово-лікарської комісією Міністерства оборони України надано відповідь на скаргу, в якій зазначено, що оскаржувані постанови прийняті вірно.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Спірні правовідносини врегульовано, в тому числі, Положенням провійськово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженимнаказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 р., прийнятим на виконання вимогЗакону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Суд звертає увагу, що при розгляді даної справи судом не досліджується медичний критерій (стосовно діагнозу та його правомірності, а також придатності до військової служби), а лише юридичнапроцедура прийняття і відповідність спірного рішення вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу І Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно п. 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Відповідно до п. 2.1. глави 2 розділу І Положення Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно до п. 2.5.2 глави 2 розділу І Положення позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК, ВЛК ТЦК та СП не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Відповідно до пп. 2.6.1 п. 2.6 глави 2 розділу І Положення госпітальні ВЛК створюються у ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.

Госпітальні ВЛК також створюються в санаторно-курортних закладах (реабілітаційних госпіталях) у системі Міністерства оборони України, а також в інших закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, де обстежуються і лікуються військовослужбовці.

За потреби в закладах охорони здоров`я (установах) може бути створено декілька позаштатних постійно діючих госпітальних ВЛК, у тому числі за клінічними профілями.

Організація проведення військово-лікарської експертизи у закладі охорони здоров`я (установі) покладається на начальника (керівника) цього закладу.

Згідно пп. 2.6.3 п. 2.6 глави 2 розділу І Положення на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається:

проведення медичного огляду осіб, указаних упункті 1.2розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних упункті 1.4розділу II Положення;

ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів;

проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження;

проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності закладу охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров`я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров`я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.

Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 глави 2 розділу І Положення на ВЛК регіону покладаються, зокрема:

організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності;

контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених упункті 1.2розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров`я та фізичного розвитку.

Згідно до пп. 2.4.5 п. 2.4 глави 2 розділу І Положення ВЛК регіону має право, зокрема: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Відповідно до п.п. 20.1, 20.2 глави 20 розділу ІІ Положення Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Згідно до п. 22.10 глави 22 розділу ІІ Положення свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з незатвердженою штатною ВЛК постановою повертається до госпітальної (гарнізонної) ВЛК, яка склала його, з викладенням у постанові штатної ВЛК причин незатвердження та необхідними рекомендаціями.

Відповідно до п. 22.2 глави 22 розділу ІІ Положення у штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем. Особлива думка голови або членів комісії записується на примірнику свідоцтва про хворобу (довідки) або на окремому аркуші, який додається до цього свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК).

Згідно до п. 6.1 глави 2 розділу ІІ Положення направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначенихПоложенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, та Інструкцією про організацію виконанняПоложення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1статті 77Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77Кодексу адміністративного судочинства України).

Оцінюючи усі докази по справ у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Спірні правовідносини між сторонами виникли в зв`язку з не затвердженням 20 Регіональною військово-лікарською комісією Свідоцтва про хворобу № 22 від 05.12.2023, в якому викладена постанова ВЛК «На підставі статті 81 графи ІІ, Розкладу хвороб непридатний до військової служби з переоглядом через 6 місяців», складеного позаштатною ВЛК ВСП Університетська лікарня Дніпропетровського державного медичного університету та направленням позивача на подальше реабілітаційне лікування.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачами не були порушені права ОСОБА_1 щодо визначення ступеня придатності до військової служби.

Позивач є військовослужбовцем, тому відповідно до п. 6.1 глави 2 розділу ІІ Положення він може бути направлений командиром військової частини на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби після проходження реабілітаційного лікування.

В зв`язку з наведеним, суд погоджується з доводами відповідачів-1, 3 стосовно того, що невідомими є результати стану здоров`я позивача після реабілітаційного лікування і це підлягає медичній оцінці тільки за рішенням командира військової частини позивача, який має обов`язком направити свого підлеглого до медичного закладу на ВЛК, за наявності у нього об`єктивних медичних показників, які первинно встановлюються начальником медичного підрозділу військової частини (лікарем підрозділу військової частини), де проходить службу позивач.

На момент розгляду справи остаточного рішення про визначення ступеня придатності позивача до військової служби не прийнято.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями2,72-77,139,243-246,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача-1: 20 Регіональної військово-лікарської комісії, відповідача-2: Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпропетровського державного медичного університету, відповідача-3: Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук