Рішення

від 10.04.2024 по справі 160/3051/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 рокуСправа №160/3051/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

02.02.2024 року (до відділення поштового зв`язку таку подано 30.01.2024 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суджу надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач простить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування протиправними;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.12.2023 року №047250019849 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком від 19.12.2023 року та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період з 24.04.1986 року по 27.08.1986 року як догляд за дитиною до досягнення нею 3-х років та періоди роботи: з 23.04.1988 року по 31.05.1989 року - в Лисичанському ясла-садку на посаді вихователя; з 29.01.1993 року по 28.12.1999 року - працювала в АТП-5 будівельно-монтажного тресту Криворіжводбуд; з 09.01.2002 року по 31.12.2002 року - на посаді прибиральниці в ТОВ АСЕ.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи на підтвердження періодів роботи з 24.04.1986 року по 27.08.1986 року як догляд за дитиною до досягнення нею 3-х років та періоди роботи: з 23.04.1988 року по 31.05.1989 року - в Лисичанському ясла-садку на посаді вихователя; з 29.01.1993 року по 28.12.1999 року - працювала в АТП-5 будівельно-монтажного тресту Криворіжводбуд; з 09.01.2002 року по 31.12.2002 року - на посаді прибиральниці в ТОВ АСЕ. Позивач вважає, що сумніви пенсійного органу щодо спірних періодів позивача не можуть нівелювати відомості трудової книжки, яка оформлена належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення, з урахуванням набутого нею трудового стажу. Відтак, рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.12.2023 року №047250019849 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є протиправним та безпідставним.

28.02.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотивуючи свою правову позицію, відповідач-2 зазначив наступне. До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи визначений Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII). Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно з абз.1 п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документально встановлено, що 19.12.2023 року подано заяву про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У грудні 2023 року позивачу виповнилось 60 років. Відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. Розглянувши усі наявні документи та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, на момент звернення за призначенням пенсії загальний стаж позивача складає 22 роки 02 місяців 09 днів (при необхідних 30 років). Рішенням про відмову в призначенні пенсії від 20.12.2023 року № 047250019849 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача, про відсутність страхового стажу для призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону № 1058-ІV (позивач має 22 роки 02 місяців 09 днів при необхідних 30 років). Згідно рішення до страхового стажу не зараховано наступні період роботи: з 23.04.1988 року по 31.05.1989 року, оскільки дату наказу про звільнення дописано іншим чорнилом; з 29.01.1993 року по 28.12.1999 року, оскільки печатка при звільненні не містить коду ЄДРПОУ підприємства, що суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 118; з 09.01.2002 року по 31.12.2002 року, оскільки відсутні дані в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5); з 24.04.1986 року по 27.08.1986 року період догляду за дитиною до з-х років, згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , оскільки відсутній факт догляду (копія паспорту утриманця або відповідний штамп в свідоцтві про народження). Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58) передбачено: трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.(п.1.1. Інструкції № 58). При влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку (п.1.3.). До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (п.2.2.). Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (п.2.4.). У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (п.2.6.). Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму (п.2.8.). Відповідно до п.1 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №118 від 22.01.1996, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. Присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру здійснюється: державними реєстраторами - суб`єктам, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (п.5 Положення). Пунктом 7 Положення передбачено, що ідентифікаційний код є обов`язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів суб`єкта і зазначається на його печатках та штампах. Відповідно до статті 7 Закону України «Про державне реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон №755-IV) єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Частиною другою статті 9 Закону № 755-IV передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); організаційно-правова форма тощо. Будь-яких інших документів, які містять відомості про спірний період роботи, для підтвердження стажу позивачем не надано. Абзацом другим підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду від 26.04.2017 № 9-1) передбачено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За період з 09.01.2002 року по 31.12.2002 року відсутні дані в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5), відповідно, для зарахування вищезазначеного періоду роботи до страхового стажу немає законних підстав. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має права та не має можливості здійснити коригування, зміну або виправлення у відомостях про застраховану особу (в даному випадку - стосовно позивача), які були подані (або не були подані) відповідним страхувальником. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача або зарахувати стаж.

11.03.2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-2 де зазначено, що відповідач-2 не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.

18.03.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотивуючи свою правову позицію, відповідач-1 зазначив наступне. Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.12.2023 року звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Рішення про відмову у призначенні пенсії відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.12.2023 року №047250019849 відмовлено в призначенні пенсії позивачу в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу роботи. Вік заявника 60 років. Згідно наданих до заяви документів про стаж роботи - страховий стаж заявника становить 22 роки 02 місяці 29 днів, страховий стаж заявника з урахуванням кратності + список № 1 становить 36 років 08 місяців 29 днів, пільговий стаж за списком №1 становить 16 років 06 місяці 09 днів. Необхідний страховий стаж становить 30 років. Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року від 20 до 30 років. Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 01 січня 2028 року - від 15 до 25 років. Отже, згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу для призначення пенсії за віком після досягнення 65 років необхідно мати страхового стажу від 15 до 25 років. Згідно документів, доданих до заяви - за наданими документами до загального стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 : з 23.04.1988 по 31.05.1989 (дату наказу про звільнення дописано іншим чорнилом); з 29.01.1993 по 28.12.1999 (печатка при звільненні не містить коду підприємства); з 09.01.2002 по 31.12.2002, оскільки відсутні дані СПОВ; період догляду за дитиною до 3-х років, ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 , оскільки відсутній факт догляду (копія паспорта утриманця або відповідний штамп в свідоцтві про народження). Згідно зі ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058). Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Також, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок). Відповідно до Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Отже, зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.93 № 301 (301-93-п) "Про трудові книжки працівників" Міністерство праці України, Міністерство юстиції України і Міністерство соціального захисту населення України затвердило Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 (далі Інструкція). Інструкцією зокрема передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Разом з тим, відповідно до приписів розділу 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме пункту 5.5, якщо трудова книжка (вкладиш до неї) стала непридатною (обгоріла, розірвана, забруднена та інш.), то власник або уповноважений ним орган за останнім місцем роботи видає працівнику дублікат трудової книжки (вкладиш до неї). При цьому на першій сторінці трудової книжки, що стала непридатною, робиться надпис "Замість видано дублікат", а книжка повертається її власнику. При працевлаштуванні на нове місце роботи працівник зобов`язаний пред`явити дублікат трудової книжки. Відповідно до пунктів 5.2. 5.3 Інструкції дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень). Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Все означене свідчить про відсутність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, оскільки відсутній необхідний страховий стаж 30 років, підтверджено 22 роки 02 місяці 09 днів, для зарахування до страхового стажу роботи періоди з 23.04.1988 по 31.05.1989 та - з 29.01.1993 по 28.12.1999 необхідно підтвердити уточнюючими довідками, а період догляду за дитиною 12.09.1984 р.н., до досягнення нею 3-х річного віку згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 - необхідно надати копію паспорта утриманця або відповідний штамп в свідоцтві про народження. Для зарахування стажу роботи з 09.01.2002 по 31.12.2002 - необхідно надати підтвердження сплати страхових внесків за цей період. Право на призначення пенсії за віком у позивач набуде з 17.12.2028 р., тобто в 65 років. ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і електронна пенсійна справа перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, доступу до якої у Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області відсутній, а тому надати копію пенсійної справи ОСОБА_1 ГУПФУ в Харківській області не має можливості надати, копію пенсійної справи може надати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 05.02.2024 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 60 років, 19.12.2023 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування через вебпортал Пенсійного фонду України за посиланням https://portal.pfu.gov.ua/.

До вказаної заяви мною були додані сканкопії документів Для підтвердження страхового стажу, зокрема: паспорт громадянина України ОСОБА_1 ; РНОКПП ОСОБА_1 ; диплом НОМЕР_5 ; трудова книжка НОМЕР_3 ; свідоцтво про шлюб; свідоцтво про народження дочки; довідка з реквізитами про відкритий рахунок в банку, що підтверджується роздруківкою переліку документів з собистого кабінету ОСОБА_1 на сайті ПФУ за посиланням https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Appeals.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 20.12.2023 року №047250019849 через відсутність страхового стажу.

В означеному рішенні даним територіальним органом Пенсійного фонду України, тобто відповідачем-1 зазначено наступне. Відмова в призначенні пенсії: ОСОБА_1 . Дата народження заявниці: ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП заявниці: НОМЕР_1 . Місце реєстрації: АДРЕСА_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 19.12.2023. Призначення пенсії за віком Необхідний вік становить 60 років. Вік заявниці 60 років. Необхідний страховий стаж становить 30 років. Страховий стаж заявниці становить 22 роки 02 місяці 09 днів. Коментар: у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу: починаючи з 01 січня 2028 року - від 15 до 25 років. Результати розгляду документів, доданих, до заяви: за наданими документами до загального стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 : з 23.04.1988 по 31.05.1989 (дату наказу що звільнення дописано іншим чорнилом); з 29.01.1993 по 28.12.1999 (печатка при звільненні не містить коду підприємства); з 09.01.2002 по 31.12.2002, оскільки відсутні дані СПОВ; період догляду за дитиною до 3-х років, ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 , оскільки відсутній факт догляду (копія паспорта утриманця або відповідний штамп в свідоцтві про народження). Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».Право на пенсію заявниця набуде з 17.12.2028 р., тобто в 65 років. Заявниця працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Рішення про відмову у призначенні пенсії позивач отримала в своєму особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду України за посиланням https://portal.pfu.gov.ua/ 21.12.2023 року.

26.01.2024 року позивач отримала довідку за формою PC-право, в якій зазначено її зарахований страховий стаж. Згідно вказаної форми PC-право, відповідачами не зараховано до страхового стажу позивача періоди, які зазначено в рішенні про відмову.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Вказане право деталізоване уЗаконах України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII(даліЗакон №1788-XII) та "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (такожЗакон №1058-IV).

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058).

Згідно п. 1 ч. 1, ст 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Днем зверненням за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Статтею 26 цього Закону №1058 визначено, що право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років. з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Відтак, основною умовою визначення права особи на пенсію, є наявність на момент звернення страхового стажу - 30 років.

Наявність страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

За змістом пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до Закону №1058, розмір пенсії за віком особи залежить від її страхового стажу та заробітної плати, а також показника середньої заробітної плати по країні, який відповідно до цього Закону, враховується для обчислення пенсії.

Статтею 24 даного Закону визначено, що страховий стаж період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунку як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) (стаття 1 Закону).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частина 1статті 44 Закону № 1058-IVпередбачає те, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"затвердженийПостановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (даліПорядок).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт).

Пунктом 4.2 Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно пункту 4.7 Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, законодавством передбачено спеціальний порядок призначення (перерахунок) пенсій, який є обов`язковим та передбачає дві складові. а саме: звернення особи з відповідною заявою про призначення (перерахунок) пенсії та прийняття органами ПФУ відповідного рішення за наслідками розгляду вказаної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач із заявою про призначення пенсії за віком звернулась у встановленому законом порядку, що не заперечується ПФУ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право па пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи: розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку).

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2006 року №18-1 (далі - Порядок №18-1).

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років) (пункт 2 Порядку №18-1).

Відповідно до пункту 11 Порядку №18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи:

1)заяву про підтвердження стажу роботи;

2) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні);

3) трудову книжку;

4) документи, видані архівними установами, зокрема:

а) довідку про заробітну плату;

б) копії документів про проведення атестації робочих місць;

в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії! за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Так, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно статті 62 Закону № 1788-ХІІ та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Слід зазначити, що ПФУ не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж позивача.

З вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено вичерпний перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду.

Цим переліком передбачена можливість призначення, нарахування і припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави відмови у призначенні пенсії, як відсутність або нечитабельність печатки на листі трудової книжки.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 2 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Посадові особи відповідача не є фахівцями в галузі почеркознавчих досліджень та не можуть кваліфіковано встановлювати тотожність чи ідентичність почерків, способу вчинення записів та предметів, якими ці записи нанесені.

Аналогічний висновок вказаний в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 127/13762/17.

Відповідно до пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України. Міністерства юстиції України. Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року (далі Інструкція № 58). усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в раті звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пунктів 2.11-2.13 Інструкції №58 від 29.07.1993 року відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються па підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення лати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), па якому вперше заповнювалася трудова книжка. Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, но батькові і лагу народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та но батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці ( титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, лата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналогічні норми містить Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162, яка втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на ньому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Слід зазначити, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховною Суду, викладеній в постанові Верховної Суду від 27.02.2018 року у справі №172/178/17 (2-а/172/21 /2017) (адміністративне провадження №К/990 1/3499/17), в якій зазначається, що основним документом, що підтверджує стаж робо ти є трудова книжка.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністри України віл 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземною суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Крім того, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з виші адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційною права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/97517 від 21.02.2018 року.

Також, Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 року у справі №307/541/17 (адміністративне провадження №К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Тобто, ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення повноти та чіткості даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Не належний порядок заповнення трудової книжки з вини відповідальної особи підприємства не може бути підставою для обмеження права особи на призначення пенсії.

Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а; від 29.03.2019 року у справі року у справі № 548/2056/16-а; від 28.02.2018 року у справі № 428/7863/17; від 04.09.2018 року у справі № 423/1881/17; від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

Так, відповідно до даних записів трудової книжки НОМЕР_3 позивач, ОСОБА_2 в спірні періоди, які не зараховано відповідачем-1, працювала:

- з 23.04.1988 року по 31.05.1989 року призначена на посаду вихователя Лисичанського ясла-садка тимчасово, та звільнена за власним бажанням по сімейним обставинам, що підтверджується записами №6-7 в трудовій книжці на арк. 6-7;

- 29.01.1993 року прийнята по переводу з автобази тресту «Криворіжводбуд» у якості диспетчера на період декретної відпустки по догляду за дитиною; 26.03.1993р. мене було переведено на посаду інспектора відділу кадрів, та 28.12.1999 року позивача було звільнено за власним бажанням, що підтверджується записами №12-14 на арк. 10-11 трудової книжки. Запис про звільнення засвідчено підписом начальника віл ділу кадрів та печаткою АТП-5 будівельно-монтажного тресту «Криворіжводбуд»;

- 09.01.2002 року позивача було прийнято на посаду прибиральниці ТОВ «АСЕ» та звільнено 07.05.2003 року за власним бажанням. Слід зазначити, що вказаний період позивач безперервно працювала в TОB «АСЕ» (код ЄДРПОУ 22958070), але чомусь відповідач-1 зарахував до страхового стажу позивача лише період з 01.01.2003 року по 06.05.2003 року, що підтверджується формою РС-право.

Окремо слід зазначити, що 12.09.1984 року у позивача народилася дочка, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4 , виданим міським відділом РАЦС м. Нікополя 19.10.1984 року. Та після народження дочки позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років. До досягнення дитиною 3-х років, до 12.09.1987 року, позивач певний час переривала відпустку та влаштовувалася на роботу, тому частково період догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років перетинається з періодом роботи позивача, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці та формою PC-право. Згідно форми PC-право відповідач-1 не зарахував до страхового стажу позивача період догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку з 24.04.1986 року по 27.08.1986 року.

Крім того, на титульному аркуші зазначеної вище трудової книжки міститься такий запис: ОСОБА_4 изменена на Балайшене на основании свидетельства о заключении брака НОМЕР_6 , выданном отделом регистрации актов гражданського состояния исполкома Никопольского городского сонета народних депутатов Днепропетровской области 29.05.1996 г. Инспектор ОК подпись. Запис містить печатку Товариства з обмеженою відповідальністю «АСЕ».

Таким чином, належними документами, а саме трудовою книжкою НОМЕР_3 та свідоцтвом про народження НОМЕР_4 , підтверджено, що позивач дійсно в період:

- з 23.04.1988 року по 31.05.1989 року - працювала вихователем Лисичанського ясла- садка;

- з 29.01.1993 року по 28.12.1999 року - працювала в АТП-5 будівельно-монтажного тресту «Криворіжводбуд»;

- з 09.01.2002 р. року по 07.05.2003 року працювала на посаді прибиральниці в ТОВ «АСЕ»;

- з 24.04.1986 року по 27.08.1986 року - здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею 3-х років.

Отже, в трудовій книжці позивача є записи про відповідний трудовий стаж, зокрема, за спірний період з відомостями, які відповідають вимогам законодавства.

Докази визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи відповідачем-1 не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем-1 при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

Таким чином, період з 24.04.1986 року по 27.08.1986 року як догляд за дитиною до досягнення нею 3-х років та періоди роботи: з 23.04.1988 року по 31.05.1989 року - в Лисичанському ясла-садку на посаді вихователя; з 29.01.1993 року по 28.12.1999 року - працювала в АТП-5 будівельно-монтажного тресту Криворіжводбуд; з 09.01.2002 року по 31.12.2002 року - на посаді прибиральниці в ТОВ АСЕ повинні бути зараховані до страхового стажу, оскільки підтверджується даними записами трудової книжки.

Враховуючи вищевикладене, рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.12.2023 року №047250019849 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є необґрунтованим, прийняте без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначеного рішення, без використання повноважень з метою, з якою вони надані, а отже не відповідає вимогамКонституціїта законів України і підлягає скасуванню.

Відновленням порушеного права позивача є зобов`язання відповідача-2 зарахувати позивачу до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком період з 24.04.1986 року по 27.08.1986 року як догляд за дитиною до досягнення нею 3-х років та періоди роботи: з 23.04.1988 року по 31.05.1989 року - в Лисичанському ясла-садку на посаді вихователя; з 29.01.1993 року по 28.12.1999 року - працювала в АТП-5 будівельно-монтажного тресту Криворіжводбуд; з 09.01.2002 року по 31.12.2002 року - на посаді прибиральниці в ТОВ АСЕ.

Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. При цьому позивач подавав обидві заяви та документи про призначення пенсії саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і саме це управління не прийняло до уваги надані позивачем документи, що підтверджують пільговий стаж позивача, також при призначенні пенсії позивач буде перебувати на обліку в даному управлінні, яке в подальшому буде нараховувати та виплачувати йому пенсію.

Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повинно відповідати за цими вимогами.

При цьому, позовна вимога про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування протиправними не підлягає до задоволення, оскільки належним захистом порушеного права достатньо визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.12.2023 року №047250019849 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.12.2023 року №047250019849 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Згідно з частинами 3 та 4статті 245 КАС Україниу разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Статтею 58 Закону № 1058-IVвизначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов`язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.

З урахуванням зазначеного,а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 19.12.2023 року.

Відповідно до пункту 2статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною1статті 72 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.

Отже, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, протиправним рішенням якого безпосередньо порушено права позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.12.2023 року №047250019849 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період з 24.04.1986 року по 27.08.1986 року як догляд за дитиною до досягнення нею 3-х років та періоди роботи: з 23.04.1988 року по 31.05.1989 року - в Лисичанському ясла-садку на посаді вихователя; з 29.01.1993 року по 28.12.1999 року - працювала в АТП-5 будівельно-монтажного тресту Криворіжводбуд; з 09.01.2002 року по 31.12.2002 року - на посаді прибиральниці в ТОВ АСЕ та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком від 19.12.2023 року.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344)документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник