Рішення

від 09.04.2024 по справі 320/11319/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2024 року № 320/11319/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРСКРІМ"

до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

I. Зміст позовних вимог

ТОВ «Старскрім» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ляхової Тетяни Борисівни від 29.03.2023 у виконавчому провадженні №70241270 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРСКРІМ» в сумі 10 200,00 грн.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що старший державний виконавець не дочекавшись закінчення десятиденного строку виконання судового рішення, встановленого ч. 6 ст. 26 та ч.1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", винесла постанову про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн., 29.03.2023 державний виконавець, продовжуючи порушувати процесуальні порядок і строки, а також не враховуючи поважних причин невиконання судового рішення, повторно винесла постанову про накладення штрафу на позивача в розмірі 10200,00 грн.

Відповідач своїм правом на відзив не скористався.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 13.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 24.04.2023 о 16:30.

Ухвалою суду від 24.04.2023 провадженя у справі №320/11319/23 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №320/6058/23.

Ухвалою суду від 01.04.2024 поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 08.04.2024 о 15:30.

08.04.2024 у судове засідання не прибули сторони. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач до суду матеріали ВП №70241270 не надав. На адресу суду позивач направив клопотання про розгляд справи без участі його представника в порядку письмового провадження.

Суд вважає за необхідне розглянути справу у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Враховуючи строки розгляду справи, передбачені ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неявка всіх учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами у справі.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Товариство з обмеженою відповідальністю «Старскрім» зареєстроване 07.12.2017 в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС Ляхової Т.Б. від 08.02.2023 відкрито виконавче провадження №70241270 за наказом №922/3330/21, виданим 07.02.2022 Господарським судом Харківської області, про зобов`язання ТОВ «Старскрім» привести нежитлову будівлю літ. В-1 за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2-А, до попереднього стану та функціонального призначення відповідно до поверхового плану та експлуатації на нежитлову будівлю літ. «В-1», що знаходиться в матеріалах інвентаризаційної справи, що знаходиться у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради. Стягувач - Харківська міська рада.

Вимогою від 08.02.2023 №9695 від боржника (ТОВ «Старскрім») вимагається самостійно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та надати пояснення стосовно виконання рішення суду.

Постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС Ляхової Т.Б. від 01.03.2023 ВП №70241270 на невиконання наказу №922/3330/21, виданого 07.02.2022 Господарським судом Харківської області на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

13.03.2023, позивач направив письмові пояснення на вимогу державного виконавця.

Постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС Ляхової Т.Б. від 29.03.2023 ВП №70241270 на невиконання наказу №922/3330/21, виданого 07.02.2022 Господарським судом Харківської області на позивача накладено штраф у подвійному розмірі 10200,00 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 3 Закону №1404-VIII встановлено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Положеннями статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно вимог статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (частина четверта статті 19 згаданого Закону).

Отже, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії передбачена статтею 75 Закону №1404.

Так, згідно ч. 1 ст. 75 Закону №1404, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

VI. Оцінка суду

Матеріали справи свідчать, що на виконанні у Київському відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться наказ №922/3330/21, виданим 07.02.2022 Господарським судом Харківської області.

Згідно з постановою відповідача від 08.02.2023 відкрито виконавче провадження ВП №70241270 з примусового виконання наказу №922/3330/21, виданого 07.02.2022 Господарським судом Харківської області.

Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ляховою Т.Б. 01.03.2023 на боржника ТОВ «Старскрім» накладено штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду у справі №922/3330/21 (виконавче провадження ВП №70241270).

Приписами ч. 2 ст. 75 Закону №1404, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ляховою Т.Б. 29.03.2023 винесено постанову про накладення на боржника ТОВ «Старскрім» у розмірі 10200 грн за невиконання рішення суду у справі №922/3330/21 (виконавче провадження ВП №70241270).

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що повторне невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження".

Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі має бути встановленим факт повторного невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Суд звертає увагу, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №320/6058/23 ухвалено: " Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ляхової Тетяни Борисівни від 01.03.2023 у виконавчому провадженні №70241270 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Старскрім» в сумі 5100,00 грн.".

Рішення суду у справі №320/6058/23 набрало законної сили 17.02.2024.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваної постанови від 29.03.2023 про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду зобов`язального характеру у виконавчому провадженні ВП №70241270, адже скасування постанови від 01.03.2023 виключає повторність, як обов`язкову умову для накладення штрафу за постановою від 29.03.2023.

Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ляхової Тетяни Борисівни від 29.03.2023 у виконавчому провадженні №70241270 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРСКРІМ» в сумі 10 200,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ: 34952440, місцезнаходження: 61024, м. Харків, вул. Студентська, буд. 5/4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРСКРІМ» (код ЄДРПОУ: 41787054, адреса проживання: 02152, м. Київ, вул. Бучми, 5) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 09.04.2024