Рішення

від 10.04.2024 по справі 320/11957/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року № 320/11957/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Північного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діосбуд» про визнання протиправним та скасування висновку.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі по тексту також позивач, КП «Київжитлоспецексплуатація») з позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі по тексту також відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі «Капітальний ремонт корпусу №7 дитячого оздоровчого комплексу «Джерело» за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Інститутська, 48», ідентифікатор UA-2023-01-25-012828-a.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що за результатами здійснення моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-25-012828-a відповідачем складено та затверджено спірний висновок, в якому зазначено про встановлення порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922) та абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості №1178). За наслідками означених порушень законодавства у сфері публічних закупівель відповідач зобов`язав усунути їх.

Позивач, не погоджуючись із зазначеними у спірному висновку порушеннями, стверджує, що тендерна пропозиція учасника закупівлі ТОВ «Діосбуд» повністю відповідає вимогам тендерної документації, в частині наявності у ній копії диплому, заповненого у відповідності до положень законодавства, яке діяло на момент видачі такого диплому, наявності в якості гарантії виконати роботи/послуги за договором листа-згоди з усіма умовами, викладеними у проекті договору, сертифікату, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на будівельні роботи. В якості надання ТОВ «Діосбуд» як переможцем конкурсу гарантійного листа про те, що протягом усього періоду виконання робіт воно буде забезпечене матеріально-технічною базою, та/або складом, необхідним для виконання умов договору, позивач зазначає про надання у складі тендерної пропозиції третьою особою довідки, в якій зазначено, що товариство має склади, виробничу базу, офісне приміщення та скан-копії договорів оренди та актів прийому-передачі нерухомого майна. Також позивач зазначив, що третьою особою у складі тендерної пропозиції було надано копію договору про надання послуг та ліцензії НВФ «АВК Созидатель» в якості довідки про наявність в учасника програмного комплексу АВК-5 або іншого програмного комплексу. У спростування доводів відповідача про ненадання переможцем оборотно-сальдової відомості чи витягу з неї для обладнання та засобів, зазначених у довідці в пунктах 1-11 про наявність машин і механізмів, обладнання, позивач стверджує про надання ТОВ «Діосбуд» копій видаткових накладних про їх придбання та наказів про введення в експлуатацію, які є первинними документами, на підставі яких формуються оборотно-сальдові відомості.

Таким чином, пропозиція третьої особи, на думку позивача, повністю відповідача тендерній документації.

Також позивач зазначає про не підтвердження зазначених у спірному висновку порушень норм Закону №922 та про відсутність конкретизації вимоги про усунення порушень.

Крім того, позивач наголошує на зазначенні у констатуючій частині спірного висновку про аналіз договору підряду, номер якого не співпадає з договором підряду від 21.02.2023 №23-БІ48-К7-КР.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діосбуд» (далі по тексту також третя особа, ТОВ «Діосбуд»).

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за наслідками проведеного моніторингу закупівлі на предмет дотримання позивачем Закону №922 при проведенні відкритих торгів з особливостями на закупівлю робіт з капітального ремонту корпусу №7 дитячого оздоровчого комплексу «Джерело» за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Інститутська, 48 очікуваною вартістю 4 991 120,40 грн встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця (третьої особи) вимогам тендерної документації замовника (позивача).

Відповідач наголошує на чітко встановлених у тендерній документації критеріях щодо надання документів, які не було виконано.

Крім того, відповідач зауважив, що відповідно до Особливостей №1178 позивач як замовник під час розгляду тендерних пропозицій у випадку виявлення невідповідностей в інформації та/або документах, поданих учасниками процедури закупівлі, зобов`язаний був розмістити повідомлення про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівлі. Проте, таких дій позивачем вчинено не було.

Також відповідач стверджує, що зобов`язальна частина спірного висновку відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 16.06.2023 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

КП «Київжитлоспецексплуатація» 25.01.2023 через електронну систему закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення за №UA-2023-01-25-012828-a (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-25-012828-a) про закупівлю робіт за предметом закупівлі «Капітальний ремонт корпусу №7 дитячого оздоровчого комплексу «ДЖЕРЕЛО» за адресою: Київська область, м.Буча, вул.Інститутська,4».

Відповідно до протоколу №15/ВТО23 від 15.02.2023 переможцем закупівлі визнано учасника ТОВ «Діосбуд».

21 лютого 2023 року між КП «Київжитлоспецексплуатація» та ТОВ «Діосбуд» укладено договір підряду №23-БІ48-К7-КР.

Згідно з наказом Північного офісу Держаудитслужби від 07.03.2023 № 62 розпочато здійснення моніторингу закупівлі, підставою для проведення якого слугували виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі № № UA-2023-01-25-012828-a, затверджений 30.03.2023, який оприлюднено в електронній системі 30.03.2023 та в якому зазначено, що за результатами здійсненого моніторингу встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 та абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідачем зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію (далі - ТД) затверджену рішенням уповноваженої особи від 27.01.2023 №9, реєстр отриманих тендерних пропозицій, тендерні пропозиції ТОВ «АМС БУД», ТОВ «КЛАСИКА КОМФОРТУ», ТОВ «ДІОСБУД» (далі Переможець), протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 06.02.2023 №10/ВТО23, від 10.02.2023 №13/ВТО23, від 15.02.2023 №15/ВТО23, повідомлення про намір укласти договір від 15.02.2022, договір від 21.02.2023 № 23-БІ48-17-КР, відповідь Замовника на запит органу державного фінансового контролю від 15.02.2023.

Відповідно до пп. 7.4 п. 7 Розділу 1 ТД тендерна пропозиція та усі документи, які передбачені вимогами тендерної документації та додатками до неї складаються учасником українською мовою. Якщо в складі тендерної пропозиції надається документ на іншій мові ніж українська, то учасник надає переклад цього документа. Документ, який наданий іноземною мовою у складі тендерної пропозиції, буде вважатися таким, що не наданий.

Згідно з пп. 2.1 п. 2 Додатку 2 до ТД учасники повинні надати довідку про наявність в учасника робітників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід виконання робіт, що є предметом цієї закупівлі, складену за встановленою формою, та довідку про наявність в учасника інженерно технічних працівників, які мають необхідні знання та досвід для виконання робіт, що є предметом цієї закупівлі, складену за встановленою формою, згідно з пп 2.2 п. 2 Додатку 2 до ТД.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Додатку 2 до ТД учасники повинні надати документи про закінчення учбових закладів, оригінали або копії дипломів про закінчення учбових закладів на працівників, зазначених у довідках, складених відповідно до пп.2.1. та пп.2.2. п.2 Додатку 2 до ТД.

На виконання вимоги підпункту 2.3 пункту 2 Додатку 2 до ТД Переможцем надано документи про закінчення учбових закладів на працівників зазначених у довідках відповідно до пп.2.1. та пп.2.2. п.2 Додатку 2 до ТД. Однак, диплом від 29.02.1988 № 751004 на ОСОБА_1 не містить перекладу цього документа українською мовою, чим не дотримано вимоги пп. 7.4 Розділу 1 ТД.

Також, згідно з пунктом 6 Розділу 3 ТД учасники повинні надати гарантійний лист яким учасники повинні гарантувати замовнику виконати роботи/послуги (замовлені цими торгами) якісно у кількості та терміни встановлені замовником, а також, що будівельні матеріали та вироби, від яких залежить якість робіт, будуть відповідати вимогам ДБН, ДСТУ та іншим нормативно-правовим актам. Проте, Переможцем не надано вищевказаний гарантійний лист, чим не дотримано вимоги пункту 6 Розділу 3 ТД.

Крім того, відповідно до пп. 1.1.1 Додатку 2 до ТД учасники повинні надати гарантійний лист про те, що протягом усього періоду виконання робіт буде забезпечено матеріально-технічною базою, та/або виробничою базою, та/або складом (нежитлові будівлі, приміщення - власні/орендовані/ за договором про надання послуг), необхідними для виконання умов договору. Однак, ТОВ «Діосбуд» не надано вищевказаний гарантійний лист, чим не дотримано вимоги пп. 1.1.1 Додатку 2 до ТД.

Також, згідно з пп. 1.2 Додатку 2 до ТД учасники мають надати довідку у довільній формі про наявність в учасника програмного комплексу АВК-5 або іншого програмного комплексу. Проте, Переможцем не надано довідку про наявність в учасника програмного комплексу АВК-5 або іншого програмного комплексу, чим не виконано вимоги з пп. 1.2 Додатку 2 до ТД.

До того ж, підпунктом 1.3 пункту 1 Додатку 2 до ТД вимагається надати довідку про наявність машин і механізмів, обладнання, що підтверджують можливість виконання робіт, що є предметом цієї закупівлі, за встановленою формою. Підпунктом 1.4 п.1 Додатку 2 до ТД учасники повинні підтвердити наявність машин, механізмів, обладнання оригіналами та/або копіями наступних документів, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на кожну зазначену в довідці одиницю, вказану в п.п. 1.3, (для транспортних засобів) та оборотно-сальдовою відомістю чи витягом з неї (для іншого обладнання та засобів, зазначених в довідці, вказаній в п.п. 1.3). Переможцем не надано оборотно-сальдову відомість чи витяг з неї для обладнання та засобів, зазначених в довідці в пунктах 1-11 про наявність машин і механізмів, обладнання, чим не виконано вимоги пп.1.4 п.1 Додатку 2 до ТД.

Відповідно до пункту 3 Особливостей № 1178 Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону № 922, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.

Однак на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ДІОСБУД» як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону № 922.

Крім того, в порушення абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178 замовник не відхилив тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації, відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922.

Однак, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ДІОСБУД» та уклав з ним договір про закупівлю на суму 4 989 943,10 гривень.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього висновку, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі-Закон №922) установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальної громади та об`єднаних територіальних громад.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Пунктом 37 частини першої статті 1 Закону №922 визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі учасник) фізична особа, фізична особа підприємець чи юридична особа резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Частиною першою статті 8 Закону №922 визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Тобто, саме на відповідача як на територіальний орган Держаудитслужби покладено здійснення моніторингу закупівель.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону №922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частинами шостою-сьомою статті 8 Закону №922 визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до частини десятої статті 8 Закону №922 у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Судом встановлено, що за результатами моніторингу відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-01-25-012828-a, в якому зазначено про порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922 та абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, та зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону №922 у тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Згідно з частиною першою, другою статті 16 Закону №922 замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону №922 тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Відповідно до частин першої-третьої статті 26 Закону №922 тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію/пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі частини предмета закупівлі (лота).

Отримана тендерна пропозиція/пропозиція вноситься автоматично до реєстру отриманих тендерних пропозицій/пропозицій, у якому відображається інформація про надані тендерні пропозиції/пропозиції, а саме: 1) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель; 2) найменування та ідентифікаційний код учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) дата та час подання тендерної пропозиції/пропозиції.

Відповідно до частин дев`ятої-десятої статті 29 Закону №922 після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 Закону №922 за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.

Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

У разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об`єднавши лоти.

Частиною шістнадцятою статті 29 Закону №922 передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.

Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

В силу положень пункту 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону №922 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо, зокрема, тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився.

Згідно з частиною другою статті 31 Закону №922 інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону №922 рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Частиною третьою статті 33 Закону №922 передбачено, що переможцю процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі направляється інформація про переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі із зазначенням його найменування та місцезнаходження.

З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (частина п`ята статті 33 Закону №922).

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону №922 замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Згідно з положеннями абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Як було вказано раніше, відповідач у спірному висновку зауважив, що позивач в порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Діосбуд», як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону, та уклав з ним договір підряду.

У спірному висновку відповідачем зазначено про не дотримання ТОВ «Діосбуд» вимоги пп. 7.4 Розділу 1 Тендерної документації.

Відповідно до пп. 7.4 п. 7 Розділу 1 Тендерної документації тендерна пропозиція та усі документи, які передбачені вимогами тендерної документації та додатками до неї складаються учасником українською мовою. Якщо в складі тендерної пропозиції надається документ на іншій мові ніж українська, то учасник надає переклад цього документа. Документ, який наданий іноземною мовою у складі тендерної пропозиції, буде вважатися таким, що не наданий. Згідно з пп. 2.1 п. 2 Додатку 2 до Тендерної документації учасники повинні надати довідку про наявність в учасника робітників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід виконання робіт, що є предметом цієї закупівлі, складена за встановленою формою та довідку про наявність в учасника інженерно технічних працівників, які мають необхідні знання та досвід для виконання робіт, що є предметом цієї закупівлі, складена за встановленою формою, згідно з пп 2.2 п. 2 Додатку 2 до ТД.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Додатку 2 до Тендерної документації учасники повинні надати документи про закінчення учбових закладів, оригінали або копії дипломів про закінчення учбових закладів на працівників, зазначених у довідках, складених відповідно до пп.2.1. та пп.2.2. п.2 Додатку 2 до Тендерної документації.

На виконання вимоги підпункту 2.3 пункту 2 Додатку 2 до Тендерної документації ТОВ «Діосбуд» надано документи про закінчення учбових закладів на працівників зазначених у довідках відповідно до пп.2.1. та пп.2.2. п.2 Додатку 2 до Тендерної документації.

Судом встановлено, що надана третьою особою копія диплому від 29.02.1988 № 751004 на ОСОБА_1 заповнена іноземною (російською) мовою.

З тендерної пропозиції ТОВ «Діосбуд» вбачається та не заперечується сторонами у справ, що третьою особою не надано перекладу цього документа українською мовою.

Відповідно до частини дев`ятої статті 12 Закону №922 під час проведення процедур закупівель/спрощених закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою, а також за рішенням замовника одночасно всі документи можуть мати автентичний переклад на іншу мову. Визначальним є текст, викладений українською мовою. З наведених положень слідує, що як положеннями Закону №922, так і відповідно до вимог пп. 7.4 Розділу 1 Тендерної документації позивачем як замовником чітко встановлено вимогу щодо складення тендерної пропозиції та усіх документів, які передбачені вимогами тендерної документації та додатками до неї, зокрема і документів про закінчення учбових закладів, оригіналів або копії дипломів про закінчення учбових закладів на працівників, зазначених у довідках про наявність в учасника робітників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід виконання робіт, що є предметом цієї закупівлі, українською мовою. Якщо в складі тендерної пропозиції надається документ на іншій мові ніж українська, то учасник надає переклад цього документа.

Водночас, умовами Тендерної документації визначено як наслідок надання документу іноземною мовою у складі тендерної пропозиції, визнання його таким, що не наданий.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про документальне та нормативне підтвердження виявленого під час здійснення моніторингу порушення пп. 7.4 Розділу 1 Тендерної документації.

Судом відхиляються доводи позивача щодо видачі означеного диплому відповідно до законодавства, чинного на дату такої видачі, яким не заборонялось заповнення документів про освіту іноземною мовою, оскільки такі доводи не нівелюють обов`язку надання учасником процедури закупівлі перекладу цього документа.

При цьому, судом не досліджується питання дійсності наданої ТОВ «Діосбуд» копії диплому від 29.02.1988 № 751004 на ОСОБА_1 , оскільки його дійсність не ставилась під сумнів відповідачем під час здійснення моніторингу.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо відсутності законодавчо встановленого обов`язку здійснювати переклад українською мовою документів про освіту, виданих освітніми установами, що розташовувались на території УРСР і не є іноземними, оскільки в силу положень частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Крім того, як вже зазначалось судом, положеннями частини дев`ятої статті 12 Закону №922 та пп. 7.4 Розділу 1 Тендерної документації імперативно встановлено обов`язок подання документів українською мовою або, у випадку їх складення іноземною мовою, надавати переклад на українську мову.

З урахуванням означеного суд дійшов висновку, що позивачем під час розгляду справи не спростовано виявлене під час проведення моніторингу порушення пп. 7.4 Розділу 1 Тендерної документації.

Щодо зазначеного у спірному висновку не дотримання позивачем вимог пункту 6 Розділу 3 Тендерної документації, суд зазначає таке.

Відповідачем у висновку зазначено, що «…Згідно з пунктом 6 Розділу 3 Тендерної документації учасники повинні надати гарантійний лист яким учасники повинні гарантувати замовнику виконати роботи/послуги (замовлені цими торгами) якісно у кількості та терміни встановлені замовником, а також, що будівельні матеріали та вироби, від яких залежить якість робіт, будуть відповідати вимогам ДБН, ДСТУ та іншим нормативно-правовим актам…».

Судом встановлено, що відповідно до абзацу 12 пункту 6 розділу 3 Тендерної документації учасник повинен гарантувати замовнику виконання робіт/послуг (замовлені цими торгами) якісно у кількості та терміни, встановлені замовником, а також необхідно зазначити, що будівельні матеріали та вироби, від яких залежить якість робіт, будуть відповідати вимогам ДБН, ДСТУ та іншим нормативно-правовим актам. Гарантійний лист повинен мати посилання на оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури закупівлі.

Позивач стверджує, що на виконання означеної вимоги ТОВ «Діосбуд» надано лист-згоду з усіма умовами, що викладені у проекті договору.

Проте, суд зауважує, що означений лист-згода не відповідає встановленим абзацом 12 пункту 6 розділу 3 Тендерної документації вимогам як такий, що не містить гарантії виконати роботи/послуги (замовлені цими торгами) позивачу як замовнику якісно у кількості та терміни, встановлені замовником, а також необхідно зазначити, що будівельні матеріали та вироби, від яких залежить якість робіт, будуть відповідати вимогам ДБН, ДСТУ та іншим нормативно-правовим актам. Крім того, означений лист-згода не має посилання на оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури закупівлі, як то визначено вимогами пункту 6 розділу 3 Тендерної документації.

Посилання позивача на проект дефектного акта, який містить перелік робіт та їх кількість, а також на проект договору підряду, який містить перелічені 12 пункту 6 розділу 3 Тендерної документації положення не приймаються судом до уваги, оскільки станом на дату розгляду тендерної пропозиції третьої особи означений договір не був підписаний та, відповідно, не мав жодної юридичної сили у розумінні положень законодавства.

Наявність у тендерній пропозиції ТОВ «Діосбуд» скан-копій сертифікату на управління якістю, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на будівельні матеріали, що підтверджують їх виготовлення у відповідності до ДСТУ не нівелює обов`язку дотримання ТОВ «Діосбуд» як учасником процедури закупівлі чітко визначених у тендерній документації вимог, зокрема і в частині виконання вимог абзацу 12 пункту 6 розділу 3 Тендерної документації.

З урахуванням означеного суд дійшов висновку, що позивачем під час розгляду справи не спростовано виявлене під час проведення моніторингу порушення пункту 6 розділу 3 Тендерної документації.

Щодо зазначеного у спірному висновку не дотримання позивачем вимог пп. 1.1.1 Додатку 2 до Тендерної документації, суд зазначає таке.

Відповідно до пп. 1.1.1 Додатку 2 до Тендерної документації для підтвердження наявності обладнання та матеріально-технічної бази учасники повинні надати гарантійний лист про те, що протягом усього періоду виконання робіт учасника буде забезпечено матеріально-технічною базою, та/або виробничою базою, та/або складом (нежитлові будівлі, приміщення - власні/орендовані/ за договором про надання послуг), необхідними для виконання умов договору.

Позивач зазначає, що на виконання означеної вимоги ТОВ «Діосбуд» додано до тендерної пропозиції довідку, відповідно до якої останнє має склади, виробничу базу та офісне приміщення, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 18, а також договір оренди №20/02 нерухомого індивідуально визначеного майна від 23.01.2020 з додатковою угодою, акт приймання-передачі нежилих приміщень від 01.02.2020, договір оренди нерухомого майна від 03.01.2023 №ДО-10-03/01/2023 з актом прийому-передачі від 03.01.2023.

Водночас, означені документи, на переконання суду, не є гарантійним листом, яким підтверджується, що протягом усього періоду виконання робіт учасника буде забезпечено матеріально-технічною базою, та/або виробничою базою, та/або складом (нежитлові будівлі, приміщення - власні/орендовані/ за договором про надання послуг), необхідними для виконання умов договору.

Зазначення ТОВ «Діосбуд» у довідці без дати та без номеру про наявність у нього складів, виробничу базу та офісне приміщення, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 18, не є гарантією того, що означеною матеріально-технічною базою він буде забезпечений протягом усього періоду виконання робіт за укладеним з позивачем договором підряду.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити про дослідження змісту означених вище документів, а не їх назви, а тому доводи позивача щодо відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Діосбуд» з підстав невірної назви документа («довідка» замість «гарантійного листа»).

З урахуванням означеного суд дійшов висновку, що позивачем під час розгляду справи не спростовано виявлене під час проведення моніторингу не дотримання вимог пп. 1.1.1 Додатку 2 до ТД.

Щодо зазначеного у спірному висновку не дотримання позивачем вимог пп. 1.2 Додатку 2 до Тендерної документації, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1.2 Додатку 2 до Тендерної документації для підтвердження наявності обладнання та матеріально-технічної бази учасники повинні надати довідку в довільній формі про наявність в учасника програмного комплексу АВК-5, або іншого програмного комплексу, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін із наданням оригіналів чи копій, чинних на дату подання тендерних пропозицій підтвердних документів на право користування програмним комплексом та оригінал чи копію відповідної Ліцензії до програмного комплексу.

В якості підтвердження виконання означеної умови Тендерної документації матеріали справи містять копію договору про надання послуг від 15.12.2022 №01/43738, укладеного між ПП «Український експертний будівельний центр» (виконавець) та ТОВ «Діосбуд» (замовник-користувач), за умовами якого виконавець надає, а замовник-користувач отримує послуги з питань автоматизованого визначення вартості будівельних робіт при застосуванні ПК АВК-5.

Актом наданих послуг від 15.12.2022 підтверджується надання ТОВ «Діосбуд» послуг з питань автоматизованого визначення вартості будівельних робіт при застосуванні ПК АВК-5.

Також ТОВ «Діосбуд» долучено до тендерної пропозиції ліцензію №01/43738 на програмний комплекс АВК-5 з чинним супроводом до 31.01.2024.

У спірному висновку відповідач зазначив про ненадання третьою особою до тендерної пропозиції довідки про наявність в учасника програмного комплексу АВК-5 або іншого програмного комплексу.

Водночас, суд зауважує, що відсутність такої довідки, визначеної положеннями пп. 1.2 Додатку 2 до Тендерної документації за умови надання решти підтверджуючих документів, не може бути самостійною підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог Закону №922 та, як наслідок, зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Така обставина досліджується судом у сукупності з іншими обставинами.

Щодо зазначеного у спірному висновку не дотримання позивачем вимог підпунктом. 1.3 пункту 1 Додатку 2 до Тендерної документації, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1.3 Додатку 2 до Тендерної документації для підтвердження наявності обладнання та матеріально-технічної бази учасники повинні надати довідку про наявність машин і механізмів, обладнання, що підтверджують можливість виконання робіт, що є предметом цієї закупівлі, за встановленою формою (Таблиця №1). Найменування обладнання, машин і механізмів та їх кількість, що вказані у Таблиці №1 повинні відповідати підтвердним документам відповідно до пп. 1.4 цього додатку, наданим учасником у складі пропозиції.

У свою чергу, відповідно до підпункту 1.4 Додатку 2 до Тендерної документації учасник повинен підтвердити наявність машин, механізмів, обладнання оригіналами та/або копіями наступних документів: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на кожну зазначену в довідці одиницю, вказану у пп.1.3 (для транспортних засобів) та оборотно-сальдовою відомістю чи витягом з неї (для іншого обладнання та засобів, зазначених у довідці, вказаній у пп.1.3). У разі, якщо машини, механізми, обладнання орендовані учасником, або залучені за договорами послуг, лізину тощо, учасник повинен надати: чинний на дату подання пропозиції договір оренди (у разі надання договору оренди з фізичною особою договір повинен бути укладений у відповідності до норм ЦКУ), або чинний на дату подання пропозицій лізинговий договір (у таких договорах мають бути вказані усі позиції, за якими можна перевірити обладнання, машини і механізми та їх кількість, що вказані у Таблиці №1 пп.1.3 цього Додатку).

На виконання означеної умови ТОВ «Діосбуд» долучено до тендерної пропозиції довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази від 01.02.2023 №03 за встановленою формою, договір на вивіз будівельних відходів від 02.02.2022 №20222 зі специфікацією, договір на приймання і захоронення відходів від 15.06.2021 №605074/16 з видатковими накладними від 29.06.2021 та актами приймання-передачі від 29.06.2021 , договір оренди обладнання від 21.02.2020, договір про надання послуг будівельних механізмів від 05.02.2021 №МОА13/05022021 з протоколом узгодження вартості послуг, договір оренди автокрана від 01.02.2021 №01-02/2021 з протоколом узгодження вартості послуг, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, полі обов`язкового страхування, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, інструкції з експлуатації обладнання, видаткові накладні на придбання обладнання.

На підтвердження зарахування на баланс обладнання та засобів, зазначених у довідці, матеріали справи містять копії наказів про введення в експлуатацію малоцінних необоротних матеріальних активів і визначення строків їх експлуатації, якими з метою забезпечення діяльності підприємства наказано зарахувати на баланс визначені у таких наказах обладнання та засоби.

Крім того, ТОВ «Діосбуд» долучено до тендерної пропозиції довідку, відповідно до якої підприємство є суб`єктом малого підприємництва, а тому відповідно до статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» замість балансу, звіту про фінансові результати та звіту про рух грошових коштів складає лише фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва, що містить у складі баланс і звіт про фінансові результати.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов`язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.03.2003 №422 відповідно до статей 6 і 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і статті 5 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» затверджено Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами (далі по тексту також Методичні рекомендації).

Відповідно до пунктів 1 - 4 Методичних рекомендацій, вони призначені для ведення регістрів бухгалтерського обліку юридичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності (крім банків) з ознаками малих підприємств, а також юридичними особами (крім бюджетних установ), що не займаються підприємницькою (комерційною) діяльністю (далі - малі підприємства).

Методичні рекомендації спрямовані на систематизацію в регістрах бухгалтерського обліку методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов`язань і факти фінансово-господарської діяльності (господарські операції) малих підприємств для накопичення даних і складання фінансової звітності.

Регістри бухгалтерського обліку складаються щомісяця та підписуються головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку.

Формування даних для записів у регістрах бухгалтерського обліку здійснюється групуванням однакової за економічним змістом інформації первинних документів у допоміжних відомостях, аркушах-розшифровках та інших зведених документах.

Розріз (деталізація) інформації у регістрах бухгалтерського обліку може розширюватися.

Згідно пункту 5 Методичних рекомендацій документування господарських операцій, складання і зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та виправлення в них помилок малі підприємства здійснюють відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. № 168/704.

Для виправлення помилки в регістрах бухгалтерського обліку за минулий період складається Бухгалтерська довідка, форма якої наведена у Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 року № 356.

Узагальнення інформації про господарські операції малі підприємства можуть здійснюватися за простою і спрощеною формою бухгалтерського обліку, регістри яких побудовані на застосуванні Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій суб`єктів малого підприємництва, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 квітня 2001 року N 186 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 травня 2001 року за N 389/5580 (п. 8 Методичних рекомендацій).

Системний аналіз означених норм дає підстави для висновку наявність у третьої особи як суб`єкта малого підприємництва обов`язку ведення регістрів бухгалтерського обліку.

Водночас, позивачем та третьою особою під час судового розгляду справи не спростовано не надання ТОВ «Діосбуд» оборотно-сальдової відомості чи витягу з неї для обладнання та засобів, зазначених в довідці в пунктах 1-11 про наявність машин і механізмів, обладнання, чим не виконано вимоги пп.1.4 п.1 Додатку 2 до Тендерної документації.

Верховний Суд у постановах від 17.08.2022 у справі №520/14902/20 та від 15.06.2023 у справі №160/5101/22 зазначав, що невідповідність учасника торгів кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону №922-VIII, тягне наслідком відхилення тендерної пропозиції такого учасника. У разі нездійснення цього замовником торгів, суб`єкт моніторингу в оскаржуваному акті індивідуальної дії встановлює порушення абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII.

Окрім того, невідповідність кваліфікаційному критерію як складовій частині тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерній документації замовника в цілому. Подібна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №818/268/18, від 02.11.2022 у справі №120/14951/21-а.

Таким чином, враховуючи встановлені під час розгляду цієї справи обставини, суд дійшов висновку, що ТОВ «Діосбуд» не відповідало критеріям, установленим статтею 16 Закону №922 та, як наслідок, подана ним тендерна пропозиція не відповідала тендерній документації позивача.

Однак на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Діосбуд» як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону № 922.

Аналіз положень частини 16 статті 29 Закону №922 та пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922 дає підстави для висновку, що саме встановлення невідповідності у інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, є підставою для надання замовником цьому учаснику процедури закупівлі строку на усунення таких невідповідностей. Натомість відсутність усіх необхідних документів для підтвердження кваліфікаційних критеріїв, які вимагалися замовником у тендерній документації, є підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника за приписами пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 02.03.2023 у справі №160/4436/21, від 23.03.2023 у справі №400/4705/20, від 02.08.2023 у справі №380/6819/22 та від 29.11.2023 у справі №480/7377/22.

Судом встановлено, що позивач як замовник процедури закупівлі встановив вимогу про усунення невідповідностей у документах, поданих ТОВ «Діосбуд», а саме: «1. Оприлюднити в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей з урахуванням вимог статті 29 Закону та п.40 Особливостей. Невідповідність у документації: У Довідці про наявність інженерно-технічних працівників, які мають необхідні знання та досвід для виконання робіт ім`я ОСОБА_2 не відповідає даним Наказу на призначення. Довідка про наявність інженерно-технічних працівників, які мають необхідні знання та досвід для виконання робіт не відповідає складу працівників (повинно бути Довідка про наявність в учасника робітників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід виконання робіт, що є предметом цієї закупівлі). У Довідці про наявність інженерно-технічних працівників, які мають необхідні знання та досвід для виконання робіт диплом ОСОБА_3 зазначений за № 187260, а на копії диплому № 187266. Неподані документи та інформація: Трудові книжки: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 . Листи згоди на всіх працівників щодо згоди на обробку персональних даних (п.2 Додатку 2 до ТД). У разі, якщо учасники у складі пропозиції надають трудові книжки працівників, то додатково необхідно надати листи щодо згоди на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних від відповідних працівників.».

Водночас, серед встановлених позивачем невідповідностей у документах, поданих ТОВ «Діосбуд» відсутні невідповідності, визначені відповідачем у спірному висновку, які, як наслідок, не були усунуті третьою особою.

Відсутність жодний доказів на підтвердження наявності в тендерній пропозиції ТОВ «Діосбуд» визначених спірним висновком документів свідчить про його невідповідність критеріям, установленим статтею 16 Закону №922, що, в свою чергу, дає підстави для висновку про правомірність та обґрунтованість викладених у висновку тверджень про допущені позивачем порушення.

Щодо зобов`язання здійснити заходи щодо усунення порушення, як на підставу позовних вимог позивач посилається на неконкретизованість висновку.

У позовній заяві позивач зазначає, що зазначивши в оскаржуваному висновку про необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором» відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність».

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на таке.

Закон №922 є спеціальним законом, яким відповідач керується при здійсненні моніторингу публічних закупівель.

Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону №922 відповідач обов`язково у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначає зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, причому наказом Міністерства фінансів України 08.09.2020 №552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», затверджено, зокрема форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, який складається зі вступної частини, в якій зазначається інформація про закупівлі, предмет закупівлі, інформація про оприлюднення та застосовану процедуру закупівлі, підстави здійснення моніторингу та дата початку моніторингу, та констатуючої частини, де зазначається дата закінчення моніторингу та інформація про результати моніторингу, висновок про наявність чи відсутність порушення та зобов`язання щодо його усунення у разі виявлення.

Слід також звернути увагу, що зазначені норми надають відповідачу повноваження щодо зазначення у висновку зобов`язання про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель і не встановлюють конкретного переліку заходів (варіантів поведінки), спрямованих на усунення таких порушень.

Конкретний захід (варіант поведінки), спрямований на усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель відповідач визначає самостійно відповідно до наданих йому Законом №922 повноважень.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач відповідно до положень частини сьомої статті 8 Закону №922 та згідно наказу №552 склав спірний висновок із зазначенням необхідної інформації, як того вимагають зазначені норми законодавства, зокрема, у пункті 1 розділу ІІ міститься опис порушень законодавства у сфері публічних закупівель; у пункті 3 зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель та керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону №922, відповідач зобов`язав замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

З викладеного слідує, що відповідач зазначив один із способів, шляхів усунення виявленого порушення, який є чітким і зрозумілим, та є тим «конкретним способом усунення виявлених під час моніторингу порушень».

Відповідно до частини шостої статті 1 Закону №922 договір про закупівлю -господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Частиною першою статті 41 Закону №922 визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України за особливостями, визначеними Законом №922.

Позаяк замовник уклав договір за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушеннями вимог Закону №922, відповідач зобов`язав його здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором.

У постанові від 29.10.2021 у справі №160/9990/20 Верховний Суд зазначив таке: «У справі, що розглядається, відповідно до змісту оскаржуваного висновку Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору від 31.07.2020 №72.

Отже, контролюючий орган вказав спосіб усунення недоліків, виявлених при проведенні процедури закупівлі, шляхом припинення зобов`язання за укладеним договором між позивачем та переможцем торгів. Враховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції, що відповідачем у спірному висновку не визначено способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, є неправильним».

Окрім цього, Верховний Суд у своїх постановах від 31.01.2023 №260/2993/21, від 09.02.2023 у справі №520/6848/21, зазначив, що «варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону №922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом…

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору. Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність. Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягали виконанню.».

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягають виконанню.

Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у справах №420/693/21 (постанова від 26.10.2022), №200/100092/20 (постанова від 10.11.2022), №280/8475/20 (постанова від 24.01.2023), №260/2993/21 (постанова від 31.01.2023), №520/6848/21 (постанова від 09.02.2023), №160/18075/22 (постанова від 24.02.2024).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.02.2024 у справі №160/18075/22 наголосив, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

Варто також зазначити, що захід усунення виявлених порушень у вигляді припинення зобов`язань за договором, є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють зловживання і корупційні дії.

Водночас, має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу з тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття суспільний інтерес має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі Колишній король Греції та інші проти Греції).

Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

«Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Аналізуючи викладене, вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання договору, в цьому випадку визначена не з формальних причин та є співмірною, оскільки замовник порушив вимоги Закону №922 та Особливостей №1178.

З урахуванням означеного суд дійшов висновку, що відповідач правомірно зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку.

Отже, відповідач при встановленні зобов`язання щодо усунення порушення законодавства у сфері закупівель чітко дотримувався норм та вимог, встановлених Законом №922 та жодним чином не порушив прав та охоронюваних інтересів позивача.

Що стосується тверджень позивача, що законодавство не передбачає порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця та укладення із ним договору про закупівлю, слід зазначити таке.

Судом встановлено, що договір підряду між замовником та переможцем закупівлі був укладений 21.02.2023.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 8 Закону №922 моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Зі свого боку, за результатами моніторингу посадова особа Держаудитслужби складає висновок про результати моніторингу процедури закупівлі із зазначенням зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Оскільки положеннями законодавства не встановлено конкретного переліку заходів (варіантів поведінки, способі), спрямованих на усунення таких порушень, у відповідача наявні дискерційні повноваження щодо самостійного визначення такого заходу в залежності від виявленого порушення.

Отже, відповідач має право за результатами моніторингу у висновку про результати проведеного моніторингу публічної закупівлі визначати один із способів усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язання, позаяк такий висновок був складений під час дії договору, що може свідчити про можливість замовником виконати висновок.

Згідно з частиною дев`ятою статті 41 Закону №922 у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю. При цьому, в електронній системі закупівель подією, що підтверджує факт виконання договору та відсутності договірних зобов`язань у сторін, є опублікування звіту про виконання договору, що автоматично змінює статус процедури в електронній системі закупівель.

Водночас, станом на момент складення оскаржуваного висновку в електронній системі закупівель замовник не оприлюднював інформації про виконання договору.

Оскільки предметом моніторингу слугує не лише питання розгляду тендерних пропозицій учасників, а також укладання договору про закупівлю, то внесення змін до умов договору та їх оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця тощо, суд дійшов висновку про правомірне здійснення відповідачем моніторингу процедури закупівлі на стадії виконання договору.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.