Рішення

від 11.04.2024 по справі 340/485/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/485/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом: Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури (26500, смт. Голованівськ, Кіровоградська обл., вул. Паркова, 13, ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, ЄДРПОУ 38613719)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (26300, м. Гайворон, Кіровоградська обл., вул. Центральна, 180, ЄДРПОУ 20638348)

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" щодо не приведення у стан готовності захисної споруди №41573, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область Голованівський район, м. Гайворон, вул. Центральна, 180, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018;

- зобов`язати "Обрій" привести у стан готовності захисну споруду №41573, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область Голованівський район, м. Гайворон, вул. Центральна, 180, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.72-73).

Позов мотивовано тим, що відповідно до технічного паспорту сховища №41573, захисна споруда (протирадіаційне укриття) площею 24 м2, місткістю 35 чоловік, що розташована за адресою: м. Гайворон по вул. Центральна, 180 перебуває у власності ТОВ "Обрій". Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) від 04.04.2023 сховище №41573 оцінюється як не готове до використання за призначенням.

Позивач зауважив, що, незважаючи на введення в Україні воєнного стану, тобто виникнення надзвичайної ситуації воєнного характеру, порушуючи вимоги ст.32 Кодексу цивільного захисту України і п. 10 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017 р., відповідач, як балансоутримувач сховища №41573, належним чином не здійснює свій обов`язок щодо утримання захисної споруди цивільного захисту у готовності до використання за призначенням, що суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Відповідачем подано заяву про визнання позовних вимог (а.с.78).

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

На балансі товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" перебуває захисна споруда цивільного захисту (сховище), а саме: протирадіаційне укриття №41573, що розташоване за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, м. Гайворон, вул. Центральна, 180.

27.11.2023 року заступник керівника Голованівської окружної прокуратури направив Головному управлінню ДСНС України в Кіровоградській області повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (а.с.57-59).

Листом №5501-7409/5513.2 від 29.11.2023 р. Головне управлінням ДСНС України в Кіровоградській області надало згоду на звернення до суду (а.с.60-63).

Згідно акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища (протирадіаційне укриття) №41573 від 14.12.2023 р. встановлено, що станом на 14.12.2023 р. сховище (протирадіаційне укриття) №41573 не готове до використання за призначенням, підлягає реконструкції (а.с.27-36).

Окрім цього, в червні 2023 за результатами перевірки працівниками Голованівського РУ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області складено акт оперативного комісійного обстеження об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення у якому зафіксовано незадовільний стан об`єкта та не приведення його у готовність (а.с.37).

Вищевказаним актом встановлено, що у захисній споруді №41573 наявні недоліки, внаслідок яких захисна споруда є не придатною для її використання.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України Про прокуратуру та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Згідно із положеннями статті 23 Закону України Про прокуратуру, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Частиною 4статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В даному випадку, спеціально уповноваженим державною органом на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області.

Разом з тим, будучи обізнаним про тривале невиконання відповідачем чинного законодавства щодо приведення у відповідність протирадіаційного укриття №41573, ГУ ДСНС України у Кіровоградській області з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану №303 від 13.03.2022 р., введеного указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 р., не вжито необхідних заходів з метою зобов`язання балансоутримувача даного об`єкта вчинити певні дії.

Наведене стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації введено на всій території України воєнний стан з 5:30 год. 24 лютого 2022 року, який діє на даний час.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оборону України, оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно із статтею 3 Закону України Про оборону України, підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до пункту 14 частини 1статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс), захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно до статті 4 Кодексу, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.21 Кодексу, громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд (частина 4 Кодексу).

Відповідно до ч.5 ст.32 Кодексу, порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017 р. (далі - Порядок) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідно до ч.8 ст.32 Кодексу, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до пункту 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно із пунктом 10 Порядку, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною 1статті 20 Кодексу визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно із пунктом 11 Порядку, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 розділу І Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 р. (далі Вимоги), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимог).

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог, під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 Кодексу та пунктом 9 Порядку.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами статей 75, 76 КАС України визначено що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами 1-3 статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення сховища (протирадіаційного укриття) №41573 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини, оскільки станом на початок збройної агресії проти України захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №41573, що розміщена за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, м. Гайворон, вул. Центральна, 180, не перебувала в стані готовності до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення.

Аналогічну правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 03.10.2018 р. по справі №826/12192/16 та у постанові від 25.07.2019 р. по справі №820/5164/15.

Однак, суд звертає увагу заступника керівника Голованівської прокуратури Кіровоградської області на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій" не є суб`єктом владних повноважень, лише бездіяльність якого може бути визнана протиправною в адміністративному судочинстві.

Не заперечуючи обґрунтованості позовної вимоги про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" привести у стан готовності захисну споруду (протирадіаційне укриття) №41573, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, м. Гайворон, вул. Центральна, 180, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги про визнання його бездіяльності протиправною.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги заступника керівника Голованівської прокуратури Кіровоградської області такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини 2статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Разом з тим, оскільки позивачем не понесені витрати по залученню свідків і проведенню експертиз, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій" привести у стан готовності захисну споруду (протирадіаційне укриття) №41573, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, м. Гайворон, вул. Центральна, 180, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА