Рішення

від 09.04.2024 по справі 380/23364/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/23364/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» (далі позивач ТзОВ «АРММАКС ГРУП»), в інтересах якого діє адвокат Стецьків Наталія Іванівна, звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900955/1 від 04.09.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови №UA209170/2023/003021 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на митну територію України було ввезено товар. З метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170070591U6 та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач надіслав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. У відповідь на запит декларант надав усі наявні в нього документи. Однак відповідачем 04.09.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900955/1 та відмовлено у митному оформлені товару згідно до картки відмови №UA209170/2023/003021 у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості. Вважає оскаржене рішення та картку протиправними та просить такі скасувати.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Під час розгляду поданих декларантом документів було виявлено такі розбіжності: Відповідно до зовнішньоекономічного договору № 1/11/18 від 01.11.2018 (п.5.2- 5.3) та проформи-інвойс від 05.05.2023 №DB23WS028, вказані терміни оплати, а саме 20% передоплата, та 80% оплата до прибуття контейнера у порт. Згідно з платіжним документом № 00789020230822 від 22.08.2023 80% оплати було здійснено 22.08.2023, а рахунок-фактура № СФ-0000089 на навантажувально- розвантажувальні роботи в порту виставлений виконавцем 15.08.2023. Здійснення оплати після прибуття контейнера в порт свідчить про недотримання встановлених термінів оплати. У п. 2.1 Контракту № 1/11/18 від 01.11.2018 зазначено, що покупець купує у продавця товар у кількості, яка вказана у замовлені. Однак декларантом до митного оформлення не подавалися передбачені Контрактом замовлення. Встановлені Львівською митницею невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують всі заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом зумовили скерування декларанту вимоги про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. ТзОВ «Арммакс Груп» подано документи не в повному обсязі, тому складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 09.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 26.10.2023 (вх. №81328) подано відзив на позовну заяву.

Представником позивача 27.10.2023 (вх. №82036) подано повідомлення №28902 про надання доступу до справи за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Позивачем 31.10.2023 (вх. №82734) подано відповідь на відзив.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «АРММАКС ГРУП» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 39726474.

Між ТзОВ «АРММАКС ГРУП» (Україна) (надалі - «Покупець») та Ningbo Wеishan Duo

Bao Building Material Co.Ltd. (Китай) (надалі - «Продавець» укладено Контракт №1/11/18 від 01.11.2018, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує скловолокнисту сітку та інші товари (надалі Товар) за умовами ІНЕОТЕРМС-2010 CIF м. Одеса (надалі «пункт призначення»), або FOB м. Нінбо (надалі «пункт відвантаження»).

Відповідно до п. 2.1 контракту Продавець продає Покупцю і Покупець купує у Продавця протягом терміну дії контракту Товар у кількості, яка вказується в кожному замовленні.

Відповідно до п. 4.1 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США. Загальна вартість контракту складається з сум доданих Рахунків Фактур (п. 4.2 контракту).

Відповідно до п. 5.1 контракту платежі за продукцію, що постачаються згідно з даним контрактом, здійснюється Покупцем в доларах, шляхом банківського переказу на рахунок Продавця.

Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 20% від загальної вартості (п. 5.2 контракту).

Решту 80% за 10 діб до прибуття контейнеру в порт призначення (п. 5.3 контракту).

Постачання товару здійснювалось ТзОВ «ТРАНСПЛЮС» на умовах договору транспортного експедирування №01/03-2019 від 01.03.2019.

На виконання вимог Контракту №1/11/18 від 01.11.2018 Покупець придбав у Продавця Товар, загальною вартістю 24578,00 дол. США, що підтверджується рахунком-інвойсом (Commercial Invoice) №DB23WS028 від 27.06.2023. Страхування вантажу не проводилось.

Позивач з метою митного оформлення партії спірного товару подав митному органу електронну митну декларацію №23UA209170070591U6 від 04.09.2023, в якій визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту).

Позивач до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170070591U6 від 04.09.2023 в якості підстави для застосування основного методу надав зазначені у графі 44 митної декларації документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: декларація митної вартості; пакувальний лист б/н від 27.06.2023; рахунок-проформа (Proforma Invoice) №DB23WS028 від 05.05.2023; рахунок фактура інвойс (Commercial Invoice) №DB23WS028 від 27.06.2023; мастерконосамент EGLV143353755398 від 11.07.2023; коносамент ZJSM23060675 від 11.07.2023; CMR (автотранспортна накладна) №6736 від 28.08.2023; товаросупровідний документ Т1 (декларація) №MRN23PL322080NS640SO3 від 27.06.2023; сертифікат про походження товару 23С3302В7089/00023 від 11.07.2023; банківські платіжні документи, що стосуються товару № 00789020230517 від 17.05.2023 та № 00789020230822 від 22.08.2023; рахунок-фактура №СФ-0000088 від 14.08.2023; рахунок-фактура; №СФ-0000089 від 15.08.2023; рахунок-фактура №СФ-0000098 від 30.08.2023; №СФ-0000099 від 31.08.2023; довідка-калькуляція транспортних витрат №300823-1 від 30.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/11/18 від 01.11.2018, додаткова угода 1 від 01.09.2020 до Контракту№1/11/18 та додаткова угода 2 від 06.06.2023 до Контракту №1/11/18; Договір транспортного експедирування №01/03- 2019 та додаткова угода №1 від 06.03.2023 до цього Договору; лист повідомлення про відсутність страхування 1/1/09 від 01.09.2023; заявка на перевезення №48 від 26.06.2023; експортна декларація країни відправлення №310120230517738239 від 01.07.2023; видаткові накладні в підтвердження реалізації за цим контрактом ідентичного товару №287 від 16.08.2023 №301 від 21.08.2023, №315 від 30.058.2023; перепустка в ЗМК від 02.09.2023.

Львівською митницею 02.09.2023 скеровано позивачу повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Митного кодексу України, повністю відтворивши перелік вказаних у цій статті документів.

Декларантом на виконання вимоги митного органу додано документи, які підтверджують сплату витрат на транспортування: платіжні інструкції №4993 від 14.08.2023, №5008 від 22.08.2023; документи, що підтверджують вартість перевезення вантажу посередниками: рахунки від Бі Ес Ей Юкрейн ЛТД №0000001290/2023 від 14.08.2023, №0000001291/2023 від 14.08.2023; рахунок від Zhejiang Simon International Ljgistics; рахунок від ФОП Южбабенка №СФ-0000031 від 30.08.2023; договір №0104/16 від 01.04.2016; договір транспортного експедирування №200521 від 20.05.2021; договір №392-07 про надання послуг по організації морських перевезень внутрішньоторгових і транзитних вантажів від 18.10.2016; прайс лист б/н від 22.03.2023; а також розрахунок ціни (калькуляція) від виробника б/н від 27.06.2023; висновок експерта про вартісні характеристики товару №23/1/465 від 02.09.2023; додатки до цього висновку, а також було надано заяву щодо прийняття рішення про підтвердження митної вартості у зв`язку з поданням всіх необхідних ним документів для визначення складової митної вартості товару

Відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003021.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 04.09.2023 №UA209000/2023/900955/1, яким митну вартість товару визначено за методом 2б (стаття 60 Митного кодексу).

Рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900955/1 від 04.09.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003021 є предметом оскарження.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім цього, суд зазначає, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Судом при розгляді справи також взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з якими декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного одексу, не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Судом з наявного у матеріалах справи електронного повідомлення від 02.09.2023 встановлено, що при витребуванні у декларанта додаткових документів Львівською митницею не зазначено, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника, а лише зазначено про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів відповідно до статті 53 Митного Кодексу і перераховано всі, передбачені цією статтею, документи.

Як вказано у спірному рішенні №UA209000/2023/900955/1 від 04.09.2023, відповідач за результатами опрацювання документів дійшов висновку про відсутність у них всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар на підставі такого:

-у проформі-інвойсі від 05.05.2023 №DB23WS028 вказані терміни оплати, а саме 20% передоплата, та 80% оплата до прибуття контейнера у порт. Згідно з платіжним документом № 00789020230822 від 22.08.2023 80% оплати було здійснено 22.08.2023, а рахунок-фактура № СФ-0000089 на навантажувально- розвантажувальні роботи в порту виставлена виконавцем 15.08.2023. Тобто оплату за товар про терміновано, оскільки була здійснена після прибуття контейнера в порт.

-у п.2.1 Контракту № 1/11/18 від 01.11.2018 зазначено, що покупець купує у продавця товар у кількості, яка вказана у замовленні, які до митного оформлення не подавалися.

З цього приводу суд зазначає, що згідно до умов контракту №1/11/18 від 01.11.2018, Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 20% від загальної вартості, решту 80% - за 10 діб до прибуття контейнеру в порт призначення. Вказані умови зазначено і в рахунку проформі №DB23WS028 від 05.05.2023.

Як встановлено з матеріалів справи, товар було придбано на підставі та на умовах Контракту №1/11/18 від 01.11.2018 згідно до рахунку-фактури (інвойсу) №DB23WS028 від 27.06.2023 та сплачено, що підтверджується, банківськими платіжними документами № 00789020230517 від 17.05.2023 на суму 4 915,60 дол. США та № 00789020230822 від 22.08.2023 на суму 19 662,40 дол. США, що не заперечується митним органом.

При цьому, суд звертає увагу, що несвоєчасність оплати чи поставки партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише може вказувати на порушення умов господарського договору, яке може бути пов`язане з об`єктивними причинами, які виникають в процесі здійснення зовнішньо-економічної операції.

Також, слід зазначити, що платіжне доручення на підтвердження здійснення оплати за товар є доказом щодо виконання покупцем умов контракту, але аж ніяк не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

Стосовно неподання до митного органу передбачених контрактом №1/11/18 від 01.11.2018 замовлень, то суд зазначає, що остаточна кількість придбаного за цим контрактом товару вказана в інвойсі (Commercial Invoice) № DB23WS028 від 27.06.2023.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 53 Митного кодексу документами, які підтверджують митну вартість є рахунок фактура (інвойс) або рахунок-проформа ( якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Водночас, відповідно до інформації, що міститься в картці відмови в прийнятті митної декларації № UA209170/2023/003021, серед поданих декларантом та опрацьованих митним органом документів міститься посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №1/11/18 від 01.11.2018 і рахунок-фактура (Commercial Invoice) №DB23WS028 від 27.06.2023.

Крім цього, декларантом надано документи, визначені частинами 2-4 статті 53 Митного кодексу, які у своїй сукупності підтверджують кількість (контракт №1/11/18 від 01.11.2018, рахунок-фактура (інвойс) №DB23WS028 від 27.06.2023, якість (сертифікат про походження товару від виробника№23С3302В7089/00023), ціну імпортованої партії товару (прайс-лист від 22.03.2023, розрахунок калькуляція ціни виробника від 27.06.2023, рахунок-фактура (інвойс) №DB23WS028 від 27.06.2023, висновок експерта №23/1/465 від 02.09.2023) та інші документи, наведені вище.

Відтак, не надання до митного органу замовлення не може бути самостійною підставою для висновку про відсутність належних, відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Отже, вказані митним органом в рішенні про коригування митної вартості розбіжності, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.

Також описані відповідачем розбіжності жодним чином не свідчать про неможливість визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки самі по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Вказані відповідачем розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані декларантом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскарженому рішенні про коригування митної вартості відповідач не навів обґрунтованих підстав для висновку про наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Суд також зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості.

Дослідивши документи, які подавались позивачем до митного оформлення товару, суд вказує, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про подання ТзОВ «АРММАКС ГРУП» усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу та наявність у відповідача достатніх підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомостей щодо ціни товару.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу не було підстав для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 04.09.2023 №UA209000/2023/900955/1.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірним рішенню та картці, суд виснує, що рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900955/1 від 04.09.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003021 не відповідають критеріям до такого роду рішень, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України та нормам Митного кодексу, тому такі рішення та картку слід визнати протиправними та скасувати, задовольнивши позовні вимоги повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4 294 грн 40 к., сплаченого за платіжним дорученням №5079 від 02.10.2023.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» (вул. Петрушевича, буд. 39, м. Стрий, Львівська область, 82400, код ЄДРПОУ 39726474) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів від 04.09.2023 №UA209000/2023/900955/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003021.

Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» (вул. Петрушевича, буд. 39, м. Стрий, Львівська область, 82400, код ЄДРПОУ 39726474) 4 294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) грн 40 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома