Рішення

від 11.04.2024 по справі 500/823/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/823/24

11 квітня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФИНТРЕЙД" до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФИНТРЕЙД" (далі ТОВ «Торговий Дім «ФИНТРЕЙД», Товариство, позивач) через представника - адвоката ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2023 №UA403030/2023/000059/2; від 28.08.2023 №UA403000/2023/000063/2; від 30.08.2023 №UA403030/2023/000062/2.

Позов обґрунтовано тим, що між позивачем (покупцем) та підприємством-нерезидентом «RUIAN CANBON INDUSTRIAL AND TRADING CO., LTD.», Китай (продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт №3 від 01.05.2023 на постачання товарів (мішків сітчастих для пакування з поліпропілену в асортименті), до якого приймалися додатки 02.05.2023 та доповнення до них 04.06.2023 та 29.06.2023. На виконання контракту, Товариством в серпні 2023 року імпортовано на митну територію України товари - сітчасті мішки для пакування.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару уповноваженими представниками Товариства подавалися до Тернопільської митниці такі три електронні митні декларації (далі МД): №23UA403030019438U0 від 09.08.2023, №23UA403030020328U7 від 25.08.2023, №23UA403030020534U0 від 29.08.2023 з документами на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору.

Проте митний орган прийняв спірні рішення, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України), аргументуючи наступним: всупереч умовам договору про транспортно-експедиторське обслуговування №1008/139 від 10.08.2022 до митного оформлення не надано заявку, в якій зазначаються дані щодо організації транспортно-експедиційних послуг, та підтверджуючих документів про сплату транспортно-експедиційних послуг за відповідними рахунками на їх оплату; не надано до митного оформлення письмової заявки, передбаченої умовами зовнішньоекономічного конт ракту №3 від 01.05.2023; рахунки містять посилання на коносамент від 02.07.2023, а до митного оформлення подано коносамент від 04.07.2023; транспортні витрати вказані без ПДВ, в тому числі на території України; не подана специфікація від 22.08.2023 №2 до митного оформлення.

Позивач з такими рішеннями не погоджується та вважає їх протиправними, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Жодних розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення і які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не було, а тому у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.

Декларантом до МД надано зовнішньоекономічний контракт №3 від 01.05.2023 з додатками та доповненнями (із встановленою номенклатурою товарів, їх кількістю, цінами, умовами поставки та оплати товару), комерційні інвойси від 04.06.2023 та 29.06.2023, коносаменти від 13.06.2023 та 04.06.2023, специфікації на товар до інвойсів, договір №1008/139 від 10.08.2022 про транспортно-експедиторське обслуговування, рахунки транспортного експедитора та довідки транспортного експедитора про вартість доставки імпортованого товару поза митною територією України тощо.

ТОВ «Торговий Дім «ФИНТРЕЙД» згідно договірних умов здійснило повну оплату за поставлений товар. Вважає, що витрати на транспортування підтвердженні належними та достатніми доказами, а проведення розрахунків з перевізником не впливає на числові значення митної вартості імпортованого товару, як і наявність чи відсутність заявки на перевезення. Так само запитувана митним органом заявка, передбачена умовами зовнішньоекономічного контракту, не може підтверджувати митну вартість імпортованого товару при наявності повного пакету документів, передбаченого нормами статті 53 МК України.

Щодо доводів Тернопільської митниці на те, що рахунки від 22.08.2023 за №421 та №429 містять посилання на коносамент від 02.07.2023, а до митного оформлення подано коносамент від 04.07.2023, то такі не відповідають обставинам справи, оскільки такі рахунки містять посилання саме на коносамент BW23060357 від 04.07.2023, який наданий при митному оформленні імпортованих товарів. Не відповідають дійсності і посилання на відсутність специфікації, бо така надавалися до відповідних МД.

Позивач вказує, що у відповідача були всі документи, які підтверджували можливість визначити митну вартість товару за ціною договору. Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у строк, встановлений статтею 258 КАС України, суддею одноособово.

23.02.2024 до суду надійшли додаткові докази, витребувані судом, офіційний переклад українською мовою копій документів, які додані до позову та викладені іноземною мовою з документами на підтвердження витрат на переклад документів (а.с.41-68), а 08.04.2024 докази їх направлення відповідачу (а.с.96).

28.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.69-83). В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що у серпні 2023 року уповноваженими особами позивача подавалися до митного оформлення три МД для митного оформлення ввезеного по зовнішньоекономічному контракту №3 від 01.05.2023, укладеного з «RUIAN CANBON INDUSTRIAL AND TRADING CO., LTD.», товару. До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю 103-1, 105-2, 106-2, 108-3, 202-1, 911-1. Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.

Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено розбіжності та недоліки у поданих документах. Так, у поданих документах відсутні: заявка, яка передбачена умовами зовнішньоекономічного контракту; заявка, яка передбачена умовами договору транспортно-експедиторського обслуговування; не сплачені рахунки на транспортно-експедиторські витрати, такі вказано без ПДВ; невідповідності щодо товару в комерційному інвойсі та експортній декларації.

Митний орган вважав, що у сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а тому митна вартість товару була визначена за резервним методом.

В оскаржуваних рішеннях (у гр.33) зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної вартості. За основу для обрахунку митної вартості задекларованого товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з митним оформленням, яке здійснено в попередніх періодах.

Представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 29.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.

Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ «Торговий Дім «ФИНТРЕЙД» зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (а.с.95).

01.05.2023 між ТОВ «Торговий Дім «ФИНТРЕЙД» (покупцем) та підприємством-нерезидентом «RUIAN CANBON INDUSTRIAL AND TRADING CO., LTD.», Китай (продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт №3. За умовами контракту продавець зобов`язується поставити товар згідно з додатками до контракту у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим контрактом. Найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю та позиціями, а також вартість товару, постачання якою здійснюватиметься відповідно до цього контракту, зазначаються у додатках до контракту (пункти 1.1, 1.2 контракту) (а.с.15 зворот-16).

У додатку №1 від 02.05.2023 з доповненням від 04.06.2023 та додатку №2 від 02.05.2023 з доповненням від 29.06.2023 визначено асортимент та кількість товару, що поставляється, а також базис поставки товару (FOB порт Ніньбо, Китай) та строки оплати поставленого товару (а.с.16 зворот-17, 18 зворот).

На виконання цього зовнішньоекономічного контракту Товариством у серпні 2023 року на митну територію України ввезено три партії товару.

1. 09.08.2023 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 , було подано до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ № 23UA403030019438U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «мішки сітчасті пакувальні Raschel bags, різного кольору, трикотажні, виготовлені з 100% поліпропіленових стрічкових ниток, різних розмірів: 25х39 см, фіолетові, 9 гр/шт - 150000 шт (по 3000 шт в 50 тюках) 40x60 см, червоні, 17 гр/шт - 198000 шт (по 2000 шт в 99 тюках) 40x60 см, фіолетові, 17 гр/шт - 600000 шт (по 2000 шт в 300 тюках) 45х75 см, темно-зелені, 25гр/шт - 96000шт (по 2000 шт в 48 тюках) 50x80 см, темно-зелені, 27гр/шт - 96000 шт (по 2000 шт в 48 тюках). Торгівельна марка: нема даних. Виробник: RUIAN CANBON INDUSTRIAL AND TRADING CO, LTD. Країна виробництва: Китай/ CN» (а.с.11 зворот).

До МД, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подані наступні документи: сертифікат якості № б/н від 04.06.2023; пакувальний лист № б/н від 04.06.2023; рахунок-фактура (інвойс) № CB230501 від 04.06.2023; коносамент № BW23060036 від 13.06.2023; автотранспортна накладна (CMR) № SL3238-1 від 03.08.2023; сертифікат про походження товару № C235644074980009 від 15.06.2023; комерційна пропозиція № б/н від 27.04.2023; банківські платіжні документи, що стосується товару, № б/н від 22.06.2023, № б/н від 20.07.2023, № б/н від 17.05.2023; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 394 від 21.07.2023, № 402 від 03.08.2023, № 403 від 07.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, № SL3238-1 від 03.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 3 від 01.05.2023 з додатком №1 від 02.05.2023 та доповненням до додатку № 1 від 04.06.2023; договори про перевезення: № 01/06/21 від 01.06.2021; № 1 від 03.07.2023; № 1008/139 від 10.08.2022; № 2Е від 20.07.2023; специфікація № 1 від 03.08.2023; № 310120230518113631 від 05.06.2023.

Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403030019438U0 від 09.08.2023 відповідачем 10.08.2023 направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення-вимогу про надання додаткових документів. Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додаткових документів надано не було. Листом від 10.08.2023 декларант повідомив митницю про те, що всі документи подані в повному обсязі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою відповідача прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2023/000059/2 від 11.08.2023, у гр. 33 якого зазначено, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи те, що митна вартість подібного товару від даного виробника (RUIAN CANBON INDUSTRIAL AND TRADING CO., LTD.) згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.

Також у рішенні є посилання на те, що задекларований товар відповідно до поданих документів переміщувався морським видом транспорту від порту відправлення NINGBO (Китай) до порту призначення GDANSK (Польща) та автомобільним видом транспорту від порту призначення до митного кордону України. Експедитором виступало ТОВ «Самміт Логістик» згідно договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.08.2022 №1008/139. Експедитором виставлені рахунки на оплату транспортних витрат від 21.07.2023 № 394, від 03.08.2023 № 402, від 07.08.2023 № 403, які не оплачені, документів про проведенні розрахунки не надано, що не узгоджується з підпунктом 4.1.3. договору (яким визначено, що у разі перевезення вантажу морським та автомобільним транспортом платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням, клієнт оплачує протягом трьох банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку).

Митну вартість товару визначено за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за МД №UA209230/2023/061180 від 09.06.2023 на рівні 2,56 доларів США/кг (а.с.11).

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.12 зворот).

2. 25.08.2023 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 подано до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ № 23UA403030020328U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Мішки сітчасті пакувальні Raschel bags, різного кольору, трикотажні, виготовлені із 100% поліпропіленових стрічкових ниток, різних розмірів: 40x60 см, червоні, 17 гр/шт -270000 шт (по 2000 шт в 135 тюках) 40x60 см, фіолетові, 17 гр/шт 624000 шт (по 2000 шт в 312 тюках) 45x75 см, темно-зелені, 25 гр/шт - 102000 шт (по 2000 шт в 51 тюках) 50x80 см, темно-зелені, 27гр/шт 84000 шт (по 2000 шт в 42 тюках). Торгівельна марка: нема даних. Виробник: RUIAN CANBON INDUSTRIAL AND TRADING CO, LTD. Країна виробництва: Китай/ CN» (а.с.13).

До МД як вбачається з інформації, що міститься в гр.44, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подані такі документи: сертифікат якості № CB230502 від 28.06.2023; пакувальний лист № б/н від 29.06.2023; рахунок-фактура (інвойс) № CB230502 від 29.06.2023; коносамент № BW23060357 від 04.07.2023; автотранспортна накладна (CMR) № SL3279 від 22.08.2023; сертифікат про походження товару № C235644074980011 від 06.07.2023; комерційна пропозиція № б/н від 28.04.2023; банківські платіжні документи, що стосується товару, № б/н від 28.06.2023, № б/н від 18.08.2023; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 421 від 22.08.2023, № 429 від 22.08.2023, № 430 від 23.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, № SL3279-1 від 22.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 3 від 01.05.2023 з додатком №2 від 02.05.2023 та доповненням до додатку № 2 від 29.06.2023; договори про перевезення: № 1 від 03.07.2023; № 1008/139 від 10.08.2022; № 9Е від 16.08.2023; специфікація № 1 від 22.08.2023; копія митної декларації країни відправлення № 310120230517731457 від 04.07.2023.

Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403030020328U7 Тернопільською митницею 25.08.2023 направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи. Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додаткових документів надано не було. Листом від 25.08.2023 декларант повідомив митницю про те, що всі документи подані в повному обсязі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2023/000063/2 від 28.08.2023, у гр. 33 якого зазначено про таке:

«За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.05.2023 №3. Відповідно до п.3.2 договору відвантаження товару здійснюється за осьовою заявкою, підписаною обома сторонами в строк не пізніше 15-30 днів від дати заявки. Заявка до митного оформлення не подано.

Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FOB (… named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підляже сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 МК України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактур (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавці договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка.

Рахунки від 22.08.2023 №421, №429 містять посилання на коносамент від 02.07.2023, до митного оформлення подано коносамент від 04.07.2023; відшкодування міжнародних транспортно-експедиційних послуг за даними рахунками здійснюється за специфікаціями від 22.08.2023 №1 та №2. Специфікація від 22.08.2023 №2 до митного оформлення не подана.

В рахунках від 22.08.2023 №421, №429 та від 23.08.2023 №430 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України. Проте якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. «ж» п. 186.3 ПК).

Згідно договору транспортно-експедиторського обслуговування від 10.08.2022 №1008/139 під кожне перевезення ТОВ «Торговий дім «ФИНТРЕЙД» надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, заплановану дату надання вантажу відправником, дані про вантажовідправника та вантажоодержувачам також інша інформація, що стосується організації ТЕО (п.1.3.) Заявка до митного оформлення не подано.

До митного оформлення подано комерційний інвойс від 29.06.2023 № CB230502 на 5 найменувань товарів різних за цінами та характеристиками загальну суму 52803,18 дол.США. Копія експортної декларації країни походження містить посилання лише на один товар в кількості 1482000 за ціною 0,0356, що в перерахунку становить 52759,20 дол.США, що не відповідає даним товаросупровідних документів.

Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів».

У зв`язку з такими обставинами митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з МД №UA209230/2023/061180 від 09.08.2023 на рівні 2.56 доларів США/кг (а.с.12).

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.12 зворот).

3. 29.08.2023 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_3 , подано до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ № 23UA403030020534U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Мішки сітчасті пакувальні Raschel bags, різного кольору, виготовлені із 100% поліпропіленових стрічкових ниток, різних розмірів: 42x63 см, фіолетові, 19 гр/шт 300000 шт (по 2000 шт в 150 тюках) 42x63 см, фіолетові, 19 гр/шт - 402000 шт (по 2000 шт в 201 тюку). Торгівельна марка: нема даних. Виробник: RUIAN CANBONINDUSTRIAL AND TRADING CO., LTD. Країна виробництва: Китай/ CN» (а.с.14 зворот).

До МД подані наступні документи: сертифікати якості № б/н (CB230501) від 04.06.2023 та № б/н (CB230502) від 28.06.2023; пакувальні листи № б/н (CB230502) від 29.06.2023 та № б/н (CB230501) від 04.06.2023; рахунки-фактури (інвойс) № CB230501 від 04.06.2023 та № CB230502 від 29.06.2023; коносамент № BW23060036 від 13.06.2023; коносамент № BW23060357 від 04.07.2023; автотранспортні накладні (CMR) № SL3238-2 від 23.08.2023 та № SL3279-2 від 23.08.2023; сертифікати про походження товару № C235644074980009 від 15.06.2023 та № C235644074980011 від 06.07.2023; комерційна пропозиція № б/н (CB230501) від 27.04.2023; комерційна пропозиція № б/н (CB230502) від 28.04.2023; банківські платіжні документи, що стосується товару, № б/н від 20.07.2023, № б/н від 25.08.2023, № б/н від 28.06.2023, № б/н від 17.05.2023, № б/н від 22.06.2023, № б/н від 18.08.2023; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 394 від 21.07.2023, № 402 від 03.08.2023, № 421 від 22.08.2023, № 429 від 22.08.2023; № 431 від 23.08.2023; № 435 від 23.08.2023; № 436 від 23.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, № SL3238-2 (CB230501) від 23.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, № SL3279-2 (CB230502) від 25.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 3 від 01.05.2023 з додатком №1 від 02.05.2023 та доповненням до додатку № 1 від 04.06.2023 та додатком №2 від 02.05.2023 та доповненням до додатку № 2 від 29.06.2023; договори (контракт) про перевезення № 1 від 03.07.2023; № 1008/139 від 10.08.2022; № 10E від 21.08.2023; № 2Е від 20.07.2023; специфікація № 2 (CB230501) від 03.08.2023; специфікація № 2 (CB230502) від 22.08.2023; копія митної декларації країни відправлення № 310120230517731457 від 04.07.2023; копія митної декларації країни відправлення № 310120230518113631 від 05.06.2023.

Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403030020534U0 митницею 29.08.2023 направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів. Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додаткових документів надано не було. Листом від 30.08.2023 декларант повідомив митницю про те, що всі документи подані в повному обсязі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою відповідача прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2023/000062/2 від 30.08.2023, у гр. 33 якого зазначено про таке: «За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.05.2023 №3. Відповідно до п.3.2 договору відвантаження товару здійснюється за осьовою заявкою, підписаною обома сторонами в строк не пізніше 15-30 днів від дати заявки. Заявка до митного оформлення не подано.

Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FOB (… named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підляже сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 МК України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактур (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавці договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка.

В рахунку від 23.08.2023 №431 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України. Проте, якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. «ж» п. 186.3 ПК).

Згідно договору транспортно-експедиторського обслуговування від 10.08.2022 №1008/139 під кожне перевезення ТОВ «Торговий дім «ФИНТРЕЙД» надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, заплановану дату надання вантажу відправником, дані про вантажовідправника та вантажоодержувачам також інша інформація, що стосується організації ТЕО (п.1.3.). Заявка до митного оформлення не подано.

Рахунки-фактури про надання транспортних послуг № 394 від 21.07.2023, № 402 від 03.08.2023, № 421 від 22.08.2023, № 429 від 22.08.2023 містять посилання на договір про транспортно-експедиційне обслуговування № 1008/139 від 10.08.2022, укладений між ТОВ «Самміт Логістик» та ТОВ «Торговий дім «Финтрейд». Відповідно до п.п. 4.1.3 А, Б замовник (ТОВ «Торговий дім «Финтрейд») здійснює оплату наданих транспортно-експедиційних послуг протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором (ТОВ «Самміт Логістик») рахунків, але до вивозу вантажу з порту. Банківських документів, що підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення надано не надано. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів».

У зв`язку з такими обставинами митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з МД №UA209230/2023/061180 від 09.08.2023 на рівні 2.56 доларів США/кг (а.с.14).

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.15).

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу до кожної з трьох МД ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

Фактичними підставами для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару були такі обставини:

по МД № 23UA403030019438U0 від 09.08.2023 згідно з рішенням про коригування митної вартості товару №UA403030/2023/000059/2 від 11.08.2023:

- митна вартість подібного товару від даного виробника (RUIAN CANBON INDUSTRIAL AND TRADING CO., LTD) згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою,

- не оплачені рахунки експедитора ТОВ «Самміт Логістик» з перевезення вантажу, що не узгоджується з умовами договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.08.2022 №1008/139;

по МД № 23UA403030020328U7 від 25.08.2023 згідно з рішенням про коригування митної вартості товару №UA403000/2023/000063/2 від 28.08.2023:

- відсутність заявки, передбаченої зовнішньоекономічним договором від 01.05.2023 №3,

- відсутність коносаменту від 02.07.2023, який вказаний у рахунках від 22.08.2023 №421, №429 (до митного оформлення подано коносамент від 04.07.2023), відсутність специфікації від 22.08.2023 №2, вказаної у рахунку,

- у рахунках від 22.08.2023 №421, №429 та від 23.08.2023 №430 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України,

- відсутність заявки передбаченої умовами договору транспортно-експедиторського обслуговування від 10.08.2022 №1008/139, яку ТОВ «Торговий дім «ФИНТРЕЙД» має надати експедитору під кожне перевезення,

- розбіжності між відомостями комерційного інвойсу від 29.06.2023 № CB230502 та експортної декларації країни походження.

по МД № 23UA403030020534U0 від 29.08.2023 згідно з рішенням про коригування митної вартості товару №UA403030/2023/000062/2 від 30.08.2023:

- відсутність заявки, передбаченої зовнішньоекономічним договором від 01.05.2023 №3,

- у рахунку від 23.08.2023 №431 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України,

- відсутність заявки передбаченої умовами договору транспортно-експедиторського обслуговування від 10.08.2022 №1008/139, яку ТОВ «Торговий дім «ФИНТРЕЙД» має надати експедитору під кожне перевезення,

- відсутність банківських документів, що підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг (до митного оформлення надано рахунки-фактури про надання транспортних послуг № 394 від 21.07.2023, № 402 від 03.08.2023, № 421 від 22.08.2023, № 429 від 22.08.2023, які згідно з умовами договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 1008/139 від 10.08.2022, укладеного між ТОВ «Самміт Логістик» та ТОВ «Торговий дім «Финтрейд» мають бути оплачені протягом 3 банківських днів з моменту їх виставлення експедитором).

На переконання відповідача у сукупності всі перелічені фактори по кожній з митній декларацій вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Судом встановлено, що разом з митними деклараціями на підтвердження заявленої митної вартості надавалися такі документи: зовнішньоекономічний контракт №3 від 01.05.2023 з додатком №1 від 02.05.2023 з доповненням від 04.06.2023, а також з додатком №2 з доповненням від 29.06.2023 до нього, рахунки-фактури (інвойс), банківські документи про проведенні розрахунки за товар, специфікації, експорті декларації, докази на підтвердження витрат на перевезення до митної території України: договір із експедитором ТОВ «Самміт Логістік» про транспортно-експедиційне обслуговування із рахунками на оплату за транспортно-експедиційні послуги та довідками про вартість перевезення, коносаменти.

Відповідач митну вартість за ціною договору не прийняв та вказує на розбіжності та недоліки поданих декларантом позивача документів. Суд надає оцінку таким обставин і розбіжностям на, які вказує відповідач по кожному з оскаржуваних рішенні, та зазначає про таке.

Відповідач зазначає, про відсутність заявки, передбаченої зовнішньоекономічним договором від 01.05.2023 №3.

Умовами статті 3 зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 01.05.2023 передбачені умови поставки. Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 статті 3 контракту продавець зобов`язується доставити товар згідно з цим контрактом на умовах FOB Порт Ніньбо, що вказується в додатках до контракту, відповідно до Incoterms 2010. Відвантаження здійснюється за письмового заявкою, підписаною обома сторонами в строк не пізніше 15-30 днів від дати заявки. Відвантаження раніше терміну дозволено. Продавець зобов`язаний доставити замовлену партію товару протягом терміну зазначеного у відповідному додатку до цього контракту. "Датою поставки" за умовами цього Контракту слід вважати дату доставки товару на склад покупця (дата, зазначена на штемпелі на CMR).

Суд зазначає, що основним документом, який встановляє істотні умови поставки є зовнішньоекономічний договір (контракт). Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-XII суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб`єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (стаття 2 Закону).

Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків, умов постачання та інших умов його виконання.

Сторони зовнішньоекономічного договору від 01.05.2023 №3 визначила для себе в умовах постачання попереднє підписання заявок. Дотримання цієї умови стосується площини господарський відносин двох суб`єктів господарювання, один з яких нерезидент.

Разом з тим, виходячи з положень частини другої статті 53 МК України наявність чи відсутність попереднього заявки для відвантаження товару (при тому що додатком до контракту визначені ціна, асортимент товару, умови поставки тощо), жодним чином не впливає митну вартість товару, не є документом передбаченим митним законодавством для підтвердження митної вартості імпортованого товару. Відповідно до норм пункту 2 частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності.

До кожної з трьох МД декларант позивача надав при митному оформленні товарів відповідну копію зовнішньоекономічного контракту №3 від 01.05.2023 з додатком №1 від 02.05.2023 з доповненням від 04.06.2023 року, а також з додатком №2 з доповненням від 29.06.2023 до нього.

При цьому суд зауважує на норми частини п`ятої статті 53 МК України, відповідно до якої забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача не надав пояснень з приводу того, як запитувана заявка впливає на митну вартість імпортованого товару та які її складові може підтвердити.

Відтак, в оскаржуваних рішеннях необгрунтовано міститься посилання на відсутність заявки, передбаченої зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 01.05.2023 №3 як підстава для коригування митної вартості товарів.

Інший недолік, на який вказує Тернопільська митниця в оскаржуваному рішенні, це неналежне підтвердження транспортних витрат, зокрема, до митного оформлення не надано заявку, що не відповідає умовам договору транспортно-експедиторського обслуговування; відсутня сплата по рахунках експедитора; у рахунках про транспортно-експедиторські витрати вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України. З цього приводу суд зазначає таке.

Доказами транспортних витрат у перелічених трьох випадках є: коносаменти № BW23060036 від 13.06.2023 та № BW23060357 від 04.07.2023; автотранспортні накладні (CMR) № SL3238-1 від 03.08.2023 та № SL3279 від 22.08.2023; договір (контракт) про перевезення: № 01/06/21 від 01.06.2021; № 1 від 03.07.2023; № 1008/139 від 10.08.2022; № 2Е від 20.07.2023; № 9Е від 16.08.2023; № 10E від 21.08.2023; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 394 від 21.07.2023, № 402 від 03.08.2023, № 403 від 07.08.2023; № 421 від 22.08.2023, № 429 від 22.08.2023, № 430 від 23.08.2023; № 431 від 23.08.2023; № 435 від 23.08.2023; № 436 від 23.08.2023; довідки про транспорті витрати № SL3238-1 від 03.08.2023, № SL3279-1 від 22.08.2023, № SL3238-2 (CB230501) від 23.08.2023, № SL3279-2 (CB230502) від 25.08.2023 (а.с.20 зворот, 21, 23 зворот, 24, 26 зворот, 27-28, 31-32, 60, 63).

Вказані документи дають можливість прослідкувати рух імпортованого товару за напрямками з пункту навантаження морського порту Ніньбо (Китай) до пункту розвантаження Гданськ (Польща), далі з порту м. Гданськ до пункту пропуску м.Рава-Руська, Львівська область. Кожна з довідок містить витрати окремо по таких складових: морський фрахт, транспортно-експедиційні послуги в порту, відкриття транспортної декларації в порту, автоперевезення, відшкодування міжнародних транспортно-експедиційних послуги в порту (зберігання), у випадку їх надання.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 1008/139 від 10.08.2022, укладеного між позивачем (клієнт) та ТОВ "Самміт Логістік" (експедитор), клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (TEO), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів у міжнародному сполученні та по території України, а також надавати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за погодженням сторін.

Пунктом 1.3 договору визначено, що під кожне конкретне перевезення клієнт та експедитор підписують заявку, в якій обмовляється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), плановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про відправника вантажу і вантажоодержувача і іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО.

Митний орган вказує про неподання йому таких заявок до МД. Разом з тим, відповідач не вказує, яким чином наявність чи відсутність такої заявки впливає на складові митної вартості, зокрема, на суму транспортних витрат. Обумовлена договором перевезення заявка є документом, що попередньо узгоджує відомості конкретного замовлення та стосується лише договірних зобов`язань між учасниками господарський відносин та порядку їх виконання.

На переконання суду, відсутність вказаної заяви, а також фактичних розрахунків (перерахування коштів) належить до питання виконання господарських зобов`язань між сторонами договору виконавцем та клієнтом-замовником. Відсутність заявки, оплати рахунків за надані транспортні послуги, при їх фактичному наданні, не впливає на розмір митної вартості оцінюваного товару.

Відповідно до відомостей довідок про транспортні витрати до митної вартості включені витрати ТЕО до митної території України.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Частиною 11 вказаної статті визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

Позивачем відповідно до вимог статті 58 МК України до ціни товару було включено витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України такі як морський фрахт, транспортно-експедиційні послуги в порту, відкриття транспортної декларації в порту, автоперевезення, відшкодування міжнародних транспортно-експедиційних послуги в порту (зберігання), у випадку їх надання, що узгоджується з умовами поставки FOB (порт відвантаження) за правилами Інкотермс-2010.

Також суд зазначає, що до митного оформлення надавалися декларантом Товариства рахунки про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору, а суду до позовної заяви позивач додав відповідні заявки до договору про транспор тно-експедиторське обслуговування №1008/139 від 10.08.2022 щодо транспортування імпортованих товарів, а саме: заявки №SL3238 від 23.05.2023, №SL3279 від 27.06.2023, №SL3238 від 25.07.2023, №3238-авто1 від 31.07.2023, №SL3279 від 16.08.2023, №SL3279-авто3 від 21.08.2023 та докази оплати позивачем виставлених транспортним експедитором рахунків на оплату №394 від 21.07.2023, №402 від 03.08.2023, №403 від 11.08.2023, №421 від 22.08.2023, №429 від 22.08.2023 відповідно до платіжних інструкцій від 26.07.2023 №2929 на суму 52 219,95 грн, №2996 від 09.08.2023 на суму 91 515,78 грн, №3009 від 11.08.2023 на суму 86 374,44 грн, №3055 від 28.08.2023 на суму 49 422,47 грн, №3056 від 28.08.2023 на суму 90 528,09 грн, №3062 від 29.08.2023 на суму 87 300,26 грн, №3068 від 31.08.2023 на суму 83 239,64 грн (а.с.25-26, 33-34).

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

З огляду на це суд зазначає, що видані експедитором ТОВ "Самміт Логінстик" рахуки на оплату та довідки про транспортні витрати разом з договором на надання транспортно-експедиторського обслуговування, є допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Щодо твердження Тернопільської митниці про те, що в рахунках від 22.08.2023 №421, №429 та від 23.08.2023 №430, №431 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України, то суд враховує пояснення представника позивача, що транспортний експедитора ТОВ «Самміт Логістик» не є платниками ПДВ, а тому й відшкодування витрат з перевезення товарів територією України в рахунках вказано без ПДВ. Щодо оплати транспортних послуг поза митною територією України, то в суму таких послуг ПДВ не включається. З огляду на це зауваження митного органу не є слушними.

Ще одна обставина, на яку вказує відповідач, у підставах неприйняття митної вартості товарів за ціною договору, стосується того, що рахунки від 22.08.2023 №421 та №429 містять посилання на коносамент від 02.07.2023, а до митного оформлення подано коносамент від 04.07.2023, то такі доводи митниці не відповідають обставинам справи, оскільки рахунки №421 та №429 від 22.08.2023 містять посилання саме на коносамент BW23060357 від 04.07.2023, який надавався при митному оформленні імпортованих товарів.

Разом з тим знайшла своє підтвердження обставина неподання декларантом до митного оформлення специфікації від 22.08.2023 №2, про що свідчать відомості графи 44 МД № 23UA403030020328U7 від 25.08.2023 з переліком поданих декларантом ТОВ «Торговий Дім ФИНТРЕЙД» документів для митного оформлення (а.с.13), а також такий перелік документів зазначений у картці відмови в прийнятті митної декларації №UA403030/2023/000469 (а.с.35 зворот). Натомість у позові позивач на спростування таких обставин вказує на іншу картку відмови в прийнятті митної декларації, яка не стосується спірного рішення та відповідної митної декларації від 25.08.2023.

Проте сама ця обставина не свідчить на неправильність визначення митної вартості товару по відповідній митній декларації, бо така специфікація була в наявності та подавалася до митного органу разом з іншою МД № 23UA403030020534U0 від 29.08.2023 (а.с.14 зворот, 23, 53).

Також відповідач у відзиві та оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості №UA403000/2023/000063/2 від 28.08.2023 вказав, що до митного оформлення подано комерційний інвойс від 29.06.2023 № CB230502 на 5 найменувань товарів різних за цінами та характеристиками загальну суму 52803,18 дол. США. Такий документ з перекладом на українську мову подано позивачем до суду та досліджено судом. Товарна накладна підтверджує постачання товару (сітчасті мішки) в кількості 1482000 штук на загальну суму 52803,18 дол.США (а.с.19, 44). Відповідач, вказуючи на невідповідності з відомостями експортної декларації країни походження, не надав копії такої для суду для з`ясування такої обставини. При цьому в оскаржуваному рішенні мова йде про те, що в цій експортній декларації країни походження мова йде про той самий товар в кількості 1482000 штук, що декларувався, а розрахунки загальної вартості імпортованого товару по такі експортній декларації робила Тернопільська митниця.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що при розгляді цієї справи не встановлено у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося від цього ж суб`єкта ЗЕД, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості. Такі висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові № 815/2552/16 від 15.02.2023.

Щодо спрацювання індикаторів ризиків при митному оформленні товару, ввезеного позивачем, то суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17, в якій касаційний суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору по кожній МД. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в оскаржуваних рішеннях, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО «Інспектор» та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю ідентичних товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або, що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 11.08.2023 №UA403030/2023/000059/2; від 28.08.2023 №UA403000/2023/000063/2; від 30.08.2023 №UA403030/2023/000062/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 2442,40 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №3895 від 09.02.2024 (а.с.7 зворот), з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8.

У позові представник позивача просив стягнути на користь позивача понесені судові витрати, що складаються з витрат по сплаті судового збору та з витрат на професійну правничу допомогу. У змісту позовну представник позивача зазначив таке: «Щодо підтвердження розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомогу згідно укладеного договору про надання правової допомоги від 08.02.2024 із додатковою угодою №1 від 08.02.2024, то станом на дату подання позовної заяви такі витрати ТОВ «Торговий Дім «ФИНТРЕЙД» склали 8 500 грн, підтверджуючі документи про що будуть надані до суду впродовж судового розгляду справи».

До позовної заяви представник позивача долучив копію договору про надання правової допомоги від 08.02.2024 та додаткової угоди №1 від 08.02.2024 (а.с.8-9). Інших доказів стосовно витрат на правничу допомогу ні позивач, ні його представник не долучали.

Стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, то згідно з частинами першою-другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Відповідно частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 та від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування зазначених витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 380/3142/20, від 02.02.2023 у справі №120/4765/21-а.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем (його представником) не надано жодних належних та допустимих доказів, а відтак витрати на правничу допомогу не підтвердженні.

В такій ситуації відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених витрат в суді першої інстанції в сумі 8500 грн, такі через їх не підтвердження належними та допустимими доказами повинен нести позивач.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ФИНТРЕЙД» (вулиця Робоча, будинок 82 А, місто Херсон, 73009, код юридичної особи в ЄДРПОУ 41908814) до Тернопільської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46020, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.08.2023 №UA403030/2023/000059/2, від 28.08.2023 №UA403000/2023/000063/2, від 30.08.2023 №UA403030/2023/000062/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ФИНТРЕЙД» судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 11 квітня 2024 року.

СуддяЧепенюк О.В.