Рішення

від 04.04.2024 по справі 520/31839/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 р. № 520/31839/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ольги Горшкової,

за участі секретаря судового засідання - Кандиби Ю.,

представника позивача - Прокопенко М.,

представника відповідача - Головаша П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ФАКТОРБУД" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "ФАКТОРБУД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.08.2023 №00269900719.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у спірному податковому повідомленні-рішенні №00269900719 від 30.08.2023 відповідачем встановлено завищення сум від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 1707797 грн за травень 2023 року, якого фактично не існувало ані на момент початку проведення перевірки, ані на момент прийняття такого повідомлення-рішення. За таких умов подальша реалізація даного податкового повідомлення рішення №00269900719 від 30.08.2023 на момент його прийняття не мала правових та фактичних підстав.

Відповідач не погодився з позовними вимогами, направив до суду відзив, в якому в обґрунтування заперечень зазначив, що Приватне підприємство "ФАКТОРБУД" внаслідок невідображення уточнюючого розрахунку, завищено показники рядка 16.1 «Значення рядка 21 попереднього звітного періоду» за травень 2023 року, чим порушено п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Отже, ГУ ДПС було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №00269900719 від 30.08.2023.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій додатково аргументував доводи, викладені в позовній заяві. Також додатково наголосив на те, що у зв`язку з відсутністю нормативно встановленого порядку заповнення додатку до декларації Довідки 2 (про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), її значення заповнювались ПП «ФАКТОРБУД» наростаючим підсумком, керуючись значенням рядка 21 попередньої декларації.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справ по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, вислухавши представників сторін, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

На підставі п.п. 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ГУ ДПС області у період з 24.07.2023 по 28.07.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт перевірки від 04.08.2023 № 236228/20-40-07-19-05/37368274.

У вказаному Акті податковим органом зроблено висновки щодо порушення позивачем, зокрема: вимог п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 1701797 грн за травень 2023 року, в результаті чого:

- завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2023 року на суму 1701797 грн.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) у сумі 2023189 грн за травень 2023 року податковим органом встановлено його завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників на загальну суму 1701797 грн.

Також, перевіркою достовірності відображення показника рядка 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду» за травень 2023 року у сумі 1777542 грн встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у сумі 1701797 грн: відповідно до Додатку 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до податкової декларації» (19.05.2023 №9116545263), до декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року (19.05.2023 №9116545233), що безпосередньо вплинули на формування рядка 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року, зокрема, задекларовано за квітень 2023 року:

рядок 16.1 "Значення рядка 21 попереднього звітного періоду" - 1701797 грн;

рядок 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" - 1777542 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, в ході проведення перевірки, інспектори податкового органу усно зазначили, що рядок 16 декларації з податку на додану вартість за травень 2023 не було розписано по місяцях попередніх податкових періодів у додатку №2 до декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року.

Як вбачається з акту перевірки, Додатком 2 до Декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року визначене від`ємне значення у сумі 1777542 грн., яке сформовано у квітні 2023 року. Разом з тим, у декларації за квітень 2023 року різниця між податковими зобов`язаннями (рядок 9) і податковим кредитом (рядок 17) без урахування рядка 16 складає 75745 грн. Отже, у декларації за квітень 2023 року відсутнє від`ємне значення, визначене ПП «ФАКТОРБУД» на загальну суму 1701797 грн., яке сформовано у квітні 2023 року, а тому неможливо підтвердити вищевказані суми згідно поданими податковими деклараціями.

Відповідно до висновків акту, проведеною перевіркою відображеного показника рядка 17 "Усьго податкового кредиту" за квітень 2023 встановлено, що в порушення п. 198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, позивачем завищено суму значення рядка 21 попереднього звітного періоду (ряд. 16.1 декларації) та враховано її при розрахунку показника рядка 16 Б у травні 2023 на суму 1701797 грн.

Враховуючи наведене, позивачем було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до додатку №2 декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року (від 08.08.2023 № 9197702733), у якому підприємством у таблиці №1 зазначено відомості про суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач надав заперечення.

На підставі висновків акту перевірки 30.08.2023 Головним управлінням ДПС у Харківській області у відношенні Приватного підприємства "ФАКТОРБУД" прийнято податкове повідомлення-рішення №00269900719, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за травень 2023 року на 1701797 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, однак рішенням про результати розгляду скарги від 18.10.2023 №31152/6/99-00-06-01-04-06 спірну ППР залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення рішення №00269900719 протиправним, Приватне підприємство "ФАКТОРБУД" звернулося з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).

Як закріплено у підпункті 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.

Податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України (підпункт 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України закріплено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Положеннями статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Приписи пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України визначають, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України закріплено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплений у статті 200 ПК України.

Згідно з пунктом 200.1 цієї правової норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 закріплено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 200.7, 200.8 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України передбачено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

У пункті 200.14 статті 200 ПК України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 6 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №21), до податкової звітності з податку на додану вартість належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Згідно із пунктом 10 розділу ІІІ Порядку №21 додатками до декларації є:

1) відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1);

2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);

3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);

4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4);

5) розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (Д5) (додаток 5);

6) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6) (додаток 6);

7) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7) (додаток 7).

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункт 11 розділу ІІІ Порядку №21).

Відповідно до пункту 2 Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України у формі податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463) у додатку 2 після таблиці 1 доповнити текстом такого змісту:

"Графи 2-4 таблиці 1 заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від`ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найбільш давнім звітним (податковим) періодом.".

Таким чином, до 01.08.2023 вимог до заповнення Додатку 2 не було.

За правилами пунктів 1, 2, 3 розділу ІV Порядку №21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Як встановлено судом, ПП "ФАКТОРБУД" 19.05.2023 подало податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2023 року (вх. №9116545233), у якій:

у рядку 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового)періоду) зазначено показник 1777542 грн;

у рядку 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного періоду) 1701797 грн.

У Додатку 2 (Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового)періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) зазначено залишок від`ємного значення за квітень 2023 року - 1777542 грн.

У подальшому 19.06.2023 позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2023 року (вх. №9145115618), у якій:

у рядку 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового)періоду) зазначено показник 1980740 грн;

у рядку 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного періоду) 1777542 грн.

У Додатку 2 (Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового)періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) зазначено залишок від`ємного значення за травень 2023 року 1980740 грн.

Також суд зауважує, що у зв`язку з виявленням самостійно помилки у податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень 2023 року та попередні періоди, позивач подав уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Так, позивач 08.08.2023 за період з жовтня 2022 по травень 2023 подав на реєстрацію, зокрема уточнюючі Додатки 2 (Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) до кожної декларації, де доклано відобразив суми, які формували рядок 21 у деклараціях за вказаний період.

Так, судом при дослідженні уточнюючого Додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року, не встановлено розбіжностей у сумах від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту нступного звітного (податкового) періоду - за періоди з жовтня 2022 по травень 2023 року.

Крім того, позивач надав до суду документи на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, які стали підставою для реєстрації податкових накладних в ЄРПН та як наслідок для нарахування сум податку, що віднесенні до складу податкового кредиту, підставою формування від`ємного значення, крім того надав до суду первинні документи: банківські виписки по рахунку, договори, специфікації, акти надання послуг, акти виконаних робіт, видаткові накладні, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні та інші документи.

Поряд із тим, позивач у позовній заяві та відповіді на відзив зауважив, що вказані докази не досліджувалися ГУ ДПС у Харківській області під час проведення перевірки, та наголосив, що в Акті перевірки №23628/20-40-07-19-05/37368274 міститься висновок, що «за результатами інвентаризації розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявністю не встановлено», що свідчить про дійсність господарських операцій, на підставі яких в подальшому і формувалися суми від`ємного значення кожного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, інформація, зазначена в уточнюючих розрахунках, працівниками контролюючого органу врахована не була, з огляду на факт їх подання вже після проведення перевірки.

У зв`язку з викладеним, суд зауважує на таке.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 ПК України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, наведеною правовою нормою встановлено обмеження щодо подачі уточнення показників поданої звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки. Тому у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Вказана правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 13 червня 2019 року у справі №820/5299/17, від 19 вересня 2019 року у справі №815/4013/14, від 20 березня 2020 року у справі №805/2408/16-а, від 03 вересня 2020 року у справі № 808/2156/17, від 13 вересня 2023 року у справі №п/811/1043/16, але не виключно.

За результатами дослідження доказів, які містяться у матеріалах справи, суд встановив, що 08.08.2023 ПП "ФАКТОРБУД" за допомогою засобів електронного зв`язку подано до ГУ ДПС у Харківській області уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким уточнив показники податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2022 - квітень 2023 роки, 15.09.2023 - за травень 2023, які були зазначені в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з належним та розширеним викладенням показників у Додатках 2 (Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового)періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду).

Уточнюючі розрахунки та Додатки 2 прийнято органом державної податкової інспекції в порядку підпункту 49.9.1 пункту 49.1 статті 49 ПК України, про що платникові податків надіслано відповідні квитанції, що містяться в матеріалаї справи.

Таким чином, враховуючи, що позивачем, до моменту прийняття спірного податкового повідомлення рішення, було надано до податкового органу уточнюючі розрахунки з деталізацією показників, які спростовують висновок про завищення від`ємного значення, однак вказане не враховано конролюючим органом, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.08.2023 №00269900719.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ФАКТОРБУД" (вул. Гомоненка, буд. 10, м. Харків, 61037, ЄДРПОУ 37368274) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61027, ЄДРПОУ ВП 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.08.2023 №00269900719.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11.04.2024.

Суддя Ольга ГОРШКОВА