Рішення

від 10.04.2024 по справі 600/7291/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/7291/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради від 09.10.2023 № А3209817498551584014 (1391-МУЮ) про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7310136300:09:001:0013, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

- зобов`язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7310136300:09:001:0013, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду звернувся до відповідача з заявою про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Однак рішенням відповідача відмовлено в задоволенні заяви з підстав неподання у відповідності до ч.3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обтяжень. Позивач звертає увагу, що при первинній подачі заяви ним подано повний перелік документів, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у зв`язку з не подачею копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію, позивачу відмовлено в задоволенні заяви про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7310136300:09:001:0013, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 на підставі Договору дарування земельної ділянки від 28.05.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Романюк Ганною Валеріївною, є власником (приватна власність) земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136300:09:001:0013, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 200125473101, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який міститься в матеріалах справи.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку в розділі "Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки" зазначено, що відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 року №1051, не зареєстровані.

02.09.2022 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про надання містобудівних умов та обмежень (нове будівництво) "Будівництво кафе та спортивно-оздоровчого центру" на власній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду заяви позивача від 02.09.2022 року Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради листом від 19.09.2022 року №П-3067/0-24/01 повідомив, що на підставі колективного звернення мешканців будинків на АДРЕСА_2 від 15.08.2022 року №КО-1265-01/10-09 створено розпорядження міського голови від 02.09.2022 року №346-р щодо комісії з детального вивчення питання будівництва за адресою: АДРЕСА_1 і недопущення конфліктної ситуації між забудовником та мешканцями прилеглих до земельної ділянки будинків.

21.03.2023 року позивач звернувся до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради із запитом, в якому зазначив, що згідно відповіді від 19.09.2022 року розпорядженням голови міської ради від 02.09.2022 року створено комісію з детального вивчення питання будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, всупереч встановленим законодавством термінам щодо розгляду аналогічних заяв про надання містобудівних умов та обмежень, його заява залишається без розгляду. На підставі викладеного, у поданому запиті позивач просив видати містобудівні умови та обмеження, оскільки цільове призначення земельної ділянки не змінювалось і будівництво об`єкту планується відповідно до цільового призначення забудови.

У зв`язку з не розглядом вказаної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради протиправною та зобов`язання видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для забудови земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136300:09:001:0013.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.06.2023 р. у справі № 600/1893/23-а адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради стосовно не розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.09.2022 року про надання містобудівних умов та обмежень згідно вимог частини 6 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зобов`язано Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2022 року про надання містобудівних умов та обмежень згідно вимог частини 6 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради судові витрати (судовий збір) у сумі 1073,60 грн.

04.08.2023 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.06.2023 р. у справі № 600/1893/23-а.

09.10.2023 р. відповідач листом відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень. Підставою для відмови слугували неподання у відповідності до ч.3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обтяжень, а саме не подача копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію.

Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до статті 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Положеннями пункту "а" частини першої статті 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

За правилами частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до частини першої статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до положень статей 316 - 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 373 ЦК України передбачено, зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частиною четвертою статті 374 ЦК України встановлено, що права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно пункту 8 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною 2 статті 24 Закону № 3038-VI визначено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у комплексних планах, генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Частиною 5 статті 26 Закону № 3038-VI визначено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

За приписами статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

Частиною 2 вищевказаної статті визначено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Частиною 3 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

У випадках, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону та частиною першою статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", кадастровий номер земельної ділянки зазначається у заяві за його наявності, а копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію додається до заяви за наявності.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Згідно частини 4 статті 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Відповідно до частини 5 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України, зони, встановлені відповідно до законодавства за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, відображені у містобудівній документації);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Відомості, визначені пунктами 3, 4, 6-9 цієї частини, визначаються у містобудівних умовах та обмеженнях на підставі відомостей Державного земельного кадастру. Дія цього положення не поширюється на випадки, коли такі дані були встановлені містобудівною документацією до набрання чинності цим абзацом і відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру.

Частиною 6 статті 29 Закону № 3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що розгляд заяви про надання містобудівних умов здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, за результатами чого приймається рішення про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову в їх наданні, яке затверджується наказом такого органу.

Як встановлено судом вище, 02 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання містобудівних умов та обмежень (нове будівництво) "Будівництво кафе та спортивно-оздоровчого центру" на власній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду заяви позивача від 02.09.2022 року Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради листом від 19.09.2022 року №П-3067/0-24/01 повідомив, що на підставі колективного звернення мешканців будинків на АДРЕСА_2 від 15.08.2022 року №КО-1265-01/10-09 створено розпорядження міського голови від 02.09.2022 року №346-р щодо комісії з детального вивчення питання будівництва за адресою: АДРЕСА_1 і недопущення конфліктної ситуації між забудовником та мешканцями прилеглих до земельної ділянки будинків.

Так, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.06.2023 р. у справі № 600/1893/23-а адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради стосовно не розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.09.2022 року про надання містобудівних умов та обмежень згідно вимог частини 6 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зобов`язано Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2022 року про надання містобудівних умов та обмежень згідно вимог частини 6 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради судові витрати (судовий збір) у сумі 1073,60 грн.

04.08.2023 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.06.2023 р. у справі № 600/1893/23-а.

09.10.2023 р. відповідач листом відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень. Підставою для відмови слугували неподання у відповідності до ч.3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обтяжень, а саме не подача копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію.

Суд звертає увагу, що позивачем при подачі заяви від 02.09.2022 року було подано перелік документів :

1. копія паспорта (сторінки 1,2 та сторінка з відміткою про реєстрацію за місцем проживання) (для громадян та приватних підприємців);

2.Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

3.Копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

4.Викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 з позначеним місцем розташування об`єкта містобудування;

Для внесення змін до заяви надаються: оригінал містобудівних умов та обмежень; пакет документів необхідний для надання містобудівних умов та обмежень.

Аналізуючи викладене вище, позивачем з урахуванням вимог ч.3 ст. 29 Закону № 3038-VI, повний перелік документів, для видачі містобудівних умов та обмеження.

У зв`язку з наведеним вище, рішення відповідача від 09.10.2023 р. суд оцінює критично, оскільки, для відмови позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень, Департементу урбаністику та архітектури Чернівецької міської ради знадобилось більше року часу для усвідомлення того, що позивачем подано не повний перелік документів.

Нездатність державного органу довести обґрунтованість і законність власних дій чи бездіяльності є підставою судового захисту порушених прав позивача. Будь-який інший висновок фактично зводить нанівець всю систему завдань адміністративного судочинства та підриває конституційні засади України, яка в ст.3 Основного Закону визнала, що права і свободи людини (а не державного апарату) та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що рішення Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради від 09.10.2023 № А3209817498551584014 (1391-МУЮ) про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7310136300:09:001:0013, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги щодо зобов`язання відповідача надати містобудівні умови та обмеження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як зазначено у пункті 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Суд враховує позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003, а саме: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)".

Втім, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Так, повноваження щодо надання містобудівних умов і обмежень чи надання мотивованої відмови у їх наданні регламентовано положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підстави, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі підстави відсутні, орган повинен надати містобудівні умови та обмеження. Вказані повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу надати містобудівні умови та обмеження або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Разом з тим, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено те, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 року у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18, від 03.04.2020 у справі №640/18866/18.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки підстави для відмови позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень у даному випадку відсутні, зобов`язання відповідача видати позивачу містобудівні умови та обмеження не є втручанням у його дискреційні повноваження, відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення позивача в правах.

Отже, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради від 09.10.2023 № А3209817498551584014 (1391-МУЮ) про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7310136300:09:001:0013, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Зобов`язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7310136300:09:001:0013, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради судові витрати - судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (вул. Богдана Хмельницького, 64-А, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 44158575)

Суддя І.В. Маренич