Постанова

від 11.04.2024 по справі 520/28061/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 р. Справа № 520/28061/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Енергетичної митниці Державної митної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 (суддя: Шляхова О.М., м. Харків) по справі № 520/28061/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛВІ"

до Енергетичної митниці Державної митної служби України

про визнання дій протиправними та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛВІ" (далі - позивач, ТОВ «ІЛВІ») звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Енергетичної митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, Енергетична митниця, митний орган), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA903020/2023/000027/1 від 25.08.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903020/2023/000479;

- визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА903020/2023/000029/1 від 25.08.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА903020/2023/000481.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості №UA903020/2023/000027/1 та №UА903020/2023/000029/1 від 25.08.2023, винесені відповідачем за результатом перевірки поданих позивачем митних декларацій, про відмову у митному оформленні товарів є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки декларантом на виконання вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) було надано митному органу повний пакет належним чином оформлених документів, які містили всю необхідну інформацію про вартість товару, зокрема: контракти з постачальниками, рахунки-фактури (інвойси), платіжні документи, що стосуються оплати вартості товару, документи, що містять відомості про вартість перевезення товару. Всі подані документи узгоджувалися між собою, не містили будь-яких розбіжностей або ознак підробки. Вказані обставини свідчать про те, що митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2023 по справі №520/28061/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛВІ" (просп. Академіка Курчатова, буд. 10, кв. 236, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61108, код ЄДРПОУ 36372452) до Енергетичної митниці Державної митної служби України (вул. Світлицького, буд. 28А, м. Київ, 04215, код ЄДРПОУ 43334913) про визнання дій протиправними та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Енергетичної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA903020/2023/000027/1 від 25.08.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903020/2023/000479.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Енергетичної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА903020/2023/000029/1 від 25.08.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА903020/2023/000481.

Стягнуто з Енергетичної митниці Державної митної служби України (вул. Світлицького, буд. 28А, м. Київ, 04215, код ЄДРПОУ 43334913) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛВІ" (просп. Академіка Курчатова, буд. 10, кв. 236, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61108, код ЄДРПОУ 36372452) сплачений судовий збір у розмірі 8380 (вісім тисяч триста вісімдесят) грн. 24 коп.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи рішення суду першої інстанції прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2023 по справі № 520/28061/23 та прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, митний орган наполягає на правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості та стверджує, що судом першої інстанції при розгляді справи не враховано, що декларантом до митного оформлення не було надано документального підтвердження від одержувача щодо наявності/відсутності факту страхування товару, хоча, згідно з відомостями наданого інвойсу від 08.08.2023 № 493 ЕХТ/23 та від 03.08.2023 № 481 ЕХТ/23, товар 1, 2 постачався на умовах поставки FCA, за якими, відповідно до тлумачення Інкотермс 2020, на покупця покладається обов`язок нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли він був доставлений в пункт оговорений сторонами. Крім того, судом залишено поза увагою, що декларантом до митного оформлення не було надано документів щодо вартості перевезення товару від українського перевізника. З урахуванням викладеного, відповідачем, враховуючи ненадання позивачем жодних додаткових документів та неусунення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості, було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 25.08.2023, якими визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору (контракту) щодо подібних (аналогічних) товарів).

Твердження суду першої інстанції про те, що митний орган повинен наводити пояснення щодо зроблених коригувань апелянт вважає таким, що суперечить приписам ст. 60 Митного кодексу України, якими передбачено умови для можливості застосування даного другорядного методу визначення митної вартості товару.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч. 3 ст від. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЛВІ», відповідно до даних ЕДР, здійснює діяльність згідно з КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний), КВЕД 20.13 Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин, КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Між ТОВ «ІЛВІ» та ТОВ «ALCO» (Азербайджанська Республіка, м. Баку) укладено договір поставки № 27-07/2023 від 27.07.2023.

25.08.2023 до відділу митного оформлення «Київ» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці декларантом ТОВ «Ілві» подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ, якій присвоєно номер 23UА903020012483UА1 щодо оформлення товару Базове мастило AZERBASE SN 500 наливом у автомобільній цистерні - 24910 кг. (вміст нафти або нафтопродуктів (вуглеводнів) отриманих з бітумінозних мінералів >70% в якості основного компоненту, без вмісту дисульфіду молібдену. Не містить біодизель. Не являється паливом рідким. Не містить у своєму складі, наркотичних психотропних речовин, та прекурсорів).

На підтвердження заявленої у митній декларації №23UA903020012483U1 від 25.08.2023 митної вартості товару, яка становить 24222,60 доларів США (885786,57 грн.), разом з декларацією позивачем до митного органу були надані наступні копії документів: договору поставки № 27-07/2023 від 27.07.2023; додатку № 2 від 03.08.2023 до договору поставки № 27-07/2023 від 27.07.2023; додатку № 3 від 08.08.2023 до договору поставки № 27-07/2023 від 27.07.2023; платіжки «SWIFT» №230804/001047773 від 03.08.2023; експортної декларації №01232000077994 від 16.08.2023; пакувального листа № 481 від 15.08.2023 CMR № 0896-23 від 15.08.2023 (міжнародна транспортна накладна); експедиторського договору №MTR-310723 від 31.07.2023; фактури № GIB2023000000146 від 03.08.2023; платіжної інструкції № 17 від 10.08.2023; інвойсу № 1 від 24.08.2023; фактури № GIB2023000000144 від 03.08.2023; платіжки «SWIFT» № 230811/001054662 від 08.08.2023; пакувального листа № 493 від 14.08.2023; CMR №0895-23 від 14.08.2023 (міжнародна транспортна накладна); інвойсу № 1 від 24.08.2023; заявки № 2.

25.08.2023 Енергетичною митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA903020/2023/000027/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903020/2023/000479.

У зв`язку з тим, що митною декларацією, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA903020012483U1 від 25.08.2023 та відкориговано дані в митній декларації, на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UA903020/2023/000027/1 від 25.08.2023 складено нову митну декларацію №23UA903020012514U6 від 25.08.2023 для митного оформлення партії товару: Базове мастило AZERBASE SN 500 наливом у автомобільній цистерні - 24910 кг. (вміст нафти або нафтопродуктів (вуглеводнів) отриманих з бітумінозних мінералів >70% в якості основного компоненту, без вмісту дисульфіду молібдену. Не містить біодизель. Не являється паливом рідким. Не містить у своєму складі, наркотичних психотропних речовин, та прекурсорів).

Для митного оформлення позивачем подано ряд документів, перелічених у графі 44 митної декларації №23UA903020012483U1 від 25.08.2023

25.08.2023 Енергетичною митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA903020/2023/000029/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903020/2023/000479.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до ст. 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає 1,079555 USD США/кг.

Джерелом інформації для даного рішення стала наявна в митному органі інформація за фактом митних оформлень ЄАІС: МД від 09.08.2023 № 23UA100180512370UA.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів, не встановлено.

З цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення Енергетичної митниці №UA903020/2023/000027/1, №UА903020/2023/000029/1 від 25.08.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903020/2023/000479, № UА903020/2023/000481 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012 (далі по тексту - МК України).

Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України).

Згідно з частиною 8 статті 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Колегія суддів зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 55 МК України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

За правилами частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

За правилами частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 МК України випливає, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16.

Також, колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року (справа № 21-498а15).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що, відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості №UA903020/2023/000027/1, №UА903020/2023/000029/1 від 25.08.2023, за результатом розгляду наданих до митного оформлення документів відповідачем встановлено, що декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару, визначену за ціною угоди, не надано усіх відомостей щодо складових митної вартості.

Зокрема зазначено про ненадання інформації про вартість страхування покупцем заявленого товару і перекладу документа, що підтверджує митну вартість цього товару українською.

Також вказано, що на виконання вимог чч. 5, 6 ст. 55, ч.3 ст. 57 МК України та з метою обґрунтованого вибору методу та визначення основи митної вартості товару між декларантом та митницею проведено процедуру консультації, за результатами якої встановлено, що у декларанта відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів. Натомість у митного органу наявна інформація щодо подібних (аналогічних) товарів, що є підставою для застосування методу визначення митної вартості відповідно до положень ст. 60 МК України. Шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митний орган здійснив коригування митної вартості товару з використанням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень ст. 60 МК України.

Джерелом інформації для вказаних рішень слугувала МД № 23UA100180512370UA від 09.08.2023. Розрахунок митної вартості за вказаним рішенням: 1,079555 дол. США/кг.

Отже, з наведеного вбачається, що фактично підставою для коригування митної вартості слугувало те, що заявлена митна вартість ввезеного позивачем товару, є нижчою, ніж вартість товару, вказана в МД № 23UA100180512370UA від 09.08.2023, що була взята відповідачем за основу при коригуванні митної вартості оцінюваного товару.

Водночас, статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті, письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Однак, як вбачається зі змісту спірних рішень про коригування митної вартості, відповідач, обґрунтовуючи застосування другорядного методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в порушення вказаних вимог, обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не відобразивши при цьому пояснень щодо зроблених коригувань з наведенням порівняння обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов за митною декларацією позивача та декларацією, яка використана митним органом при визначенні митної вартості, порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом. Незазначення такої інформації в спірних рішеннях дозволяє колегії суддів дійти висновку про неналежне обґрунтування митним органом необхідності визначення митної вартості за другорядним методом.

Наведена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість зроблених коригувань митної вартості з огляду на незазначення у спірних рішеннях порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Посилання митного органу, як на одну з підстав невизнання заявленої декларантом митної вартості, на ненадання інформації про вартість страхування покупцем заявленого товару, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки умовами договору поставки № 27-07/2023 від 27.07.2023 не передбачено страхування товару.

Неприйнятним з цих же підстав є твердження відповідача, наведене в апеляційній скарзі, про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою ненадання позивачем документу щодо навності/відсутності факту страхування товару, хоча, згідно з відомостями наданих до митного оформлення інвойсів від 08.08.2023 № 493 ЕХТ/23 та від 03.08.2023 № 481 ЕХТ/23, товар 1, 2 постачався на умовах поставки FCA, за якими, відповідно до тлумачення Інкотермс 2020, на покупця покладається обов`язок нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли він був доставлений в пункт, оговорений сторонами, оскільки, по-перше, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару не містять наведеного обґрунтування (яке апелянт вказує лише в апеляційній скарзі), а, по-друге, пунктами 4.4-4.6 розділу 4 договору поставки № 27-07/2023 від 27.07.2023 передбачено, що право власності, ризик втрати або пошкодження товару переходять до покупця, як тільки товар досягає пункту доставки. Покупець несе демердж (плата, що стягується з вантажу, який залишається на терміналі понад відведений вільний час), що виник через пряму недбалість покупця. Демерджі, що виникли внаслідок недбалості, незалежної від сторін, розподіляються сторонами порівну.

Тобто, з наведеного вбачається, що умови договору в частині визначення обов`язку покупця нести ризики щодо товару відповідають міжнародному тлумаченню умов поставки задекларованого товару (FCA), що в свою чергу свідчить про помилковість вказаних вище висновків митного органу.

Доводи відповідача щодо нененадання декларантом перекладу документа, що підтверджує митну вартість товару, українською, спростовуються матеріалами справи, з яких слідує, що позивачем до митного оформлення було надано, зокрема, копії додатків № 2 від 03.08.2023 та № 3 від 08.08.2023 до договору від 27.7.2023, в яких вказано вартість товару (21 500 дол. США та 21 000 дол. США відповідно) (а.с. 38, 39) та які викладені двома мовами одночасно українською та російською. Крім того, позивачем надавались копії інвойсу № 481 від 03.08.2023 (на англійській та українській мовах) (а.с. 40), листи від АТ «ОТП Банк» від 18.09.2023 №700-3/774 (а.с. 42) та від 24.08.2023 №700-3/735 (про вартість перевезення вантажу) (а.с. 50). Всі вказані документи викладені українською мовою та містять відомості про митну вартість товару, що свідчить про необґрунтованість доводів митного органу в цій частині.

З приводу посилань Енергетичної митниці в оскаржуваних рішеннях на те, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ, митниця відмовила у визнанні заявленої декларантом митної вартості, колегія суддів звертає увагу, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів лише з посиланням на те, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 803/776/17.

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, вважає, що подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів та для коригування заявленої декларантом митної вартості.

З приводу обраного відповідачем методу визначення митної вартості колегія суддів, зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначену в оскаржуваних рішеннях від 25.08.2023 відкориговану митну вартість визначено відповідачем за другорядним (резервним) методом на підставі наявної в митного органу інформації, яка міститься в МД № 23UA100180512370UA від 09.08.2023.

Згідно з частинами 1-4 статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цьогоКодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та вмотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Колегія суддів звертає увагу, що застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), відповідач використовував митну декларацію, при цьому, як зазначалось вище, обмежився лише посиланням на її номер та дату, яка були взяті за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість зробленого коригування митної вартості з огляду на незазначення у спірних рішеннях порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів №UA903020/2023/000027/1 від 25.08.2023 та №UА903020/2023/000029/1 від 25.08.2023 винесені відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 по справі № 520/28061/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді О.А. Спаскін В.Б. Русанова