Ухвала

від 11.04.2024 по справі 420/30423/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 420/30423/23

провадження № К/990/13288/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А., (далі - Суд) перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №420/30423/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

У 2023 році ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо проведення нарахування та виплати з 01.06.2023 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021, з урахуванням індексації, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.06.2023 пенсію з урахуванням щомісячної доплати до пенсії з 01.11.2022 у розмірі 2 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021, з 01.03.2022 з урахуванням індексації, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого п. 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1 500 грн, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024, позов задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.07.2023 після нарахування пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №420/12434/22;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.07.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат;

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.06.2022 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.06.2022 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження максимальним розміром;

- у решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку та просив їх скасувати у частині відмовлених позовних вимог і ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

За правилом частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Розглядаючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд бере до уваги таке.

З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що справа №420/30423/23, розглянута судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд зазначає, що за змістом частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права винятково в тому разі:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз конструкції частини четвертої статті 328 КАС України дає підстави для висновку, що зазначена норма містить дві умови, які в сукупності складають зміст категорії «підстави касаційного оскарження судових рішень».

Зміст першої з цих умов полягає у тому, що у касаційній скарзі обов`язково має зазначатися, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржених судових рішень. Ця умова має бути дотримана під час касаційного оскарження усіх судових рішень, визначених частиною першою статті 328 КАС України - рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, та постанов суду апеляційної інстанції.

Своєю чергою друга умова передбачає, що особа, яка подає касаційну скаргу, окрім зазначення неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, має також навести одну з обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, підставою для касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах, що не належать до справ незначної складності, є (1) зазначення фактів неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, (2) та обов`язкове обґрунтуванням наявності однієї або кількох обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Натомість за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тобто аналіз норми пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України свідчить про те, що під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та в інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), заявник має обов`язково аргументувати у касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Одночасно суд касаційної інстанції наголошує, що умова, передбачена частиною четвертою статті 328 КАС України, щодо зазначення у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та (або) апеляційної інстанцій оскаржених ним судових рішень, є загальною та має виконуватися у процесі оскарження в касаційному порядку усіх судових рішень, визначених частиною першою статті 328 КАС України, тобто така вимога стосується будь-яких рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанов суду апеляційної інстанції, незалежно від того, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження.

Тому (1) окрім наведення обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, особа, яка подає касаційну скаргу у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), (2) мусить зазначати те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права припустився суд (припустилися суди) під час ухвалення оскаржених судових рішень.

Так, ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, суди попередніх інстанцій під час вирішення цієї справи не врахували висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 29.06.2023 у справі №420/343/22, від 11.07.2023 у справі №420/4078/22, від 23.01.2024 у справі №160/17347/22, від 25.01.2024 у справі №300/2754/22, постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, від 13.01.2021 у справі №440/2722/20, від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.

Верховний Суд звертає увагу, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

А тому, Суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 29.06.2023 у справі №420/343/22, від 11.07.2023 у справі №420/4078/22, від 23.01.2024 у справі №160/17347/22, від 25.01.2024 у справі №300/2754/22, постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, від 13.01.2021 у справі №440/2722/20, від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, оскільки правові позиції, якою скаржник доводить хибність висновків судів першої та апеляційної інстанції, прийняті Верховним Судом за неоднакових спірних правовідносин, предмету та з урахуванням індивідуальних фактичних обставин справи, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі №420/30423/23.

Вказане виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанції за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутні підстави вважати, що оскаржувані судові рішення та зазначені вище постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду прийняті у справах правовідносини у яких є подібними.

Пункт 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлює, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не зазначив передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, ухвалених у справі, яка розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись положеннями ст. 332 КАС України, Суд

у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №420/30423/23 повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити скаржникові, що повернення касаційної скарги не перешкоджає йому реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржникові надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.

Суддя А.А. Єзеров