Рішення
від 10.04.2024 по справі 492/370/23
АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/370/23

провадження № 2/492/159/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 квітня 2024 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Арцизької міської ради, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області, про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до відповідачки, в якій просив позбавити батьківських прав відповідачку відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що відповідачка є матір`ю вказаної дитини, батьком дитини є ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 не забезпечуєдитину необхіднимхарчуванням,медичним доглядом,лікуванням,що негативновплинуло нафізичний розвитокдитини,як складовувиховання;не виявляєінтересу дойого внутрішньогосвіту,тобто ухилиласявід виконаннясвоїх обов`язківщодо утриманняі вихованнядитини,внаслідок чогоз 20травня 2022року дитинабула влаштованадо Центрусоціально-психологічноїреабілітації дітейслужби усправах дітейБолградської районноїдержавної адміністраціїОдеської області,однак заперіод перебуваннядитини увказаному центрівідповідачка жодного разу не відвідала дитину, не цікавилась її життям, здоров`ям та розвитком. Позивач зазначає, що вказані обставини свідчать про ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків відносно свого малолітнього ОСОБА_4 , що є підставою для позбавлення її батьківських прав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.

У судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, у разі повторної неявки відповідачки в судове засідання не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представниця третьоїособи усудовому засіданніпозовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на те, що з 20 травня 2022 року відповідачка жодного разу не з`явилась до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області, у якому перебуває дитина, не цікавилась її життям. На даний момент дитина знаходиться у Республіці Польща, куди її було евакуйовано разом з іншими вихованцями центру у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідачка про дату, час та місце судового засідання неодноразово повідомлялась належним чином, однак у судове засідання повторно не з`явилась. Так, судом, відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, надсилалися судові повістки про виклик до суду за адресою місця проживання відповідачки, зареєстрованої у встановленому законом порядку, однак, згідно з поштовими конвертами з судовими повістками, що повернулися до суду з довідкою відділення «Укрпошти» «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про неможливість вручення відповідачці судових повісток, та відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судові виклики вручені відповідачці належним чином. Клопотання про розгляд справи за її відсутності, відзив на позовну заяву не подавала, про причини неявки суд також не повідомила.

Суд також враховує, що складовим елементом права на справедливе судочинство є судовий розгляд справи упродовж розумного строку (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) від 04 листопада 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, пункт 86; «Странніков проти України» від 03 травня 2005 року, пункт 40; «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнова проти України» від 08 листопада 2005 року, пункт 54; «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, пункт 41).

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторона має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Отже, відповідачка зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачка надавала суду доказів неможливості прибути в судове засідання. Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки відповідачки в судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для неявки.

Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідачки про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.

Виходячи із вищезазначеної практики ЄСПЛ, враховуючи зазначені обставини неявки відповідачки до суду, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідачки, яка з 02 травня 2023 року, тобто з моменту прийняття судом позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі до ухвалення даного заочного рішення, жодного разу у судове засідання не прибула, станом розгляду справи не цікавилась, тим самим своїм процесуальним обов`язком з`явитись в судове засідання за викликом - знехтувала.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачку, яка не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.

Враховуючи вказані факти, згоду представниці позивача, що заявлена нею у судовому засіданні, про заочний розгляд справи, суд вважає за можливе, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши обґрунтування представниці позивача, думку представниці третьої особи, особисту думку дитину, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані суду письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов`язані з ухиленням матері від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Сімейним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04 березня 2020 року, виданого Арцизьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено ОСОБА_1 (а. с. 6), відповідачку у справі, батьком ОСОБА_3 (а. с. 5).

Батько малолітнього Давида ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 26 серпня 2022 року, виданого Арцизьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а. с. 17).

Як вбачається з довідок про реєстрацію місця проживання особи № 90, 92 від 28 січня 2020 року, виданих Виконавчим комітетом Арцизької міської ради, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований зі своєю матір`ю ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 (а. с. 6, 7).

Згідно з листом № 64.1/2071 від 20 травня 2021 року, направленим Відділенням поліції № 1 Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на адресу служби у справах дітей Арцизької міської ради, було повідомлено, що в поле зору відділу неодноразово потрапляла сім`я ОСОБА_1 , відповідачки у справі, та ОСОБА_3 . З 2018 року ОСОБА_1 , відповідачка у справі, разом ОСОБА_3 виїжджали до м. Київ, свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишали на бабусю ОСОБА_5 , та з даного моменту ОСОБА_1 , відповідачка у справі, жодної участі у вихованні сина не приймала, не цікавилась його здоров`ям та навчанням, вела аморальний спосіб життя, не надавала жодної допомоги своїй дитині (а. с. 10).

Як вбачається з наказу № 21 від 24 травня 2022 року, виданого Службою у справах дітей Арцизької міської ради на підставі заяви ОСОБА_3 від 18 травня 2022 року, малолітнього ОСОБА_2 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах Служби у справах дітей Арцизької міської ради, у зв`язку з ухиленням його батьків ОСОБА_1 , відповідачки у справі, та ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків, у зв`язку з чим дитину було влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області, де вона перебуває на повному державному забезпеченні і по теперішній час, що підтверджується довідкою № 14 від 05 вересня 2022 року, виданою Центром соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області (а. с. 13, 15, 16).

На підставі наказу № 41-ОД від 11 серпня 2022 року, виданого Центром соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області, малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переміщено (евакуйовано) разом із іншими вихованцями центру до Республіки Польща (а. с. 109-112).

Згідно з довідкою № 75 від 20 травня 2022 року, виданою Арцизьким ліцеєм № 5 з початковою школою та гімназією Арцизької міської ради, ОСОБА_1 , відповідачка у справі, за час навчання малолітнього ОСОБА_2 у вказаному навчальному закладі по теперішній час не цікавилась досягненнями сина, до школи не приходила, з класним керівником не зв`язувалась, його вихованням займалась бабуся ОСОБА_5 (а. с. 22).

Відповідно до висновків від 15 січня 2024 року, наданих психологом ОСОБА_6 при діагностичних бесідах з малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проведенні тестування Рене Жиля, ОСОБА_1 , відповідачка у справі, не забезпечувала дитині необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно вплинуло на її фізичний розвиток, як складник виховання; не дбала про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; не спілкувалась з дитиною в обсязі, потрібному для її нормального самоусвідомлення; не надавала дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяла засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі; не виявляла інтересу до її внутрішнього світу; не створювала умов для здобуття дитиною освіти, тобто самоусунулась від виконання батьківських обов`язків (а. с. 57-59, 75-79, 80-84, 126-128).

Судом достовірновстановлено,а такожпідтверджено письмовимидоказами,дослідженими усудовому засіданні,що ОСОБА_1 ,відповідачка усправі,не проявляладо своєїдитини ОСОБА_2 щонайменшої материнськоїтурботи,хоча малатаку можливість,ухилилася відвиконання своїхбатьківських обов`язків,абсолютно нецікавилась нінавчанням,ні подальшоюдолею дитини,у зв`язкуз чимдитина перебуваєна даниймомент у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області, як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, внаслідок чого суд дійшов висновку про наявність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її дитини.

Як вбачається з висновку Виконавчого комітету Арцизької міської ради, як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області № 228 від 01 листопада 2022 року на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини Арцизької міської ради від № 4 від 26 вересня 2022 року, вирішено вважати доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , відповідачку у справі, відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 18, 19, 20-21, 122, 123-125).

Відповідно до частин 2, 3 статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислуханою при вирішенні спору про позбавлення її матері батьківських прав; суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Згідно зі статтею 3 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Україною 03 серпня 2006 року (дачі - Європейська конвенція), дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що її стосується, наділяється правами, використання яких вона може вимагати: а) отримувати всю відповідну інформацію; b) отримувати Консультацію та мати можливість висловлювати свою думку; с) бути поінформованою про можливі наслідки реалізації цієї думки та про можливі наслідки будь-якого рішення.

Статтею 6 «Порядок прийняття рішення» Європейської конвенції визначено, що під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думку, якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння, і приділяє належну увагу думці, висловленою дитиною.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 640/15771/19 (провадження № 61-11061св21).

Заслуханий у судовому засіданні малолітній ОСОБА_2 пояснив суду, що свою матір ОСОБА_1 , відповідачку у справі, він не пам`ятає, проживав разом із бабусею, а потім у навчальному центрі, де ходив у школу. Мати не відвідувала його та з ним не спілкується.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

В силу частини 7 статті 7 СК України, дитині має бути забезпечена можливість здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дитини незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають права дитини, яка розлучається з обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до частин 2, 3 статті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України, мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Аналіз пункту 2 частини 1 статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки матері, свідомого нехтування нею своїх обов`язків.

Відповідно до статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має орган опіки та піклування.

Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , відповідачки у справі, стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач послався, зокрема, на те, що відповідачка ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї дитини, що негативно вплинуло на розвиток дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для матері, так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів та ін.), що надане матері до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення матері до дитини.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки матері, свідомого нехтування нею своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійний характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку матері у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях матері.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ: Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаній категорії справ, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.

При вирішенні такої категорії спорів судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують, особистості матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я,та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав відносно дитини вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18. від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18. від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц. від 08 травня 2019 року у справі №409/1865/17-ц.

Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Права батьків і дитини, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами матері повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами матері.

З огляду на вищевикладене, обставини справи та досліджені судом докази, які дають суду підстави дійти висновку, що ОСОБА_1 , відповідачка у справі, свідомо нехтує своїми обов`язками матері перед своєю малолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема взагалі не цікавиться його життям, не забезпечує його необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, як складову виховання; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, тобто ухилилася від виконання своїх обов`язків щодо утримання і виховання дитини, внаслідок чого дитина була влаштована до центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що в судовому засіданні були встановлені усі підстави, які дають суду дійти висновку щодо необхідності позбавлення ОСОБА_1 , яка свідомо ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків, батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи лише з інтересів дитини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними та такими, що підлягають задоволенню, у зв`язку з чим позовна заява підлягає задоволенню.

Суд не приймає до уваги: паспорт громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_3 від 19 червня 2018 року, виданий Арцизьким відділом Головного управління ДМС в Одеській області (а. с. 8), паспорт громадянки України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_4 23 лютого 2011 року, виданий Арцизьким РВ ГУМВС України в Одеській області (а. с. 9); акт обстеження умов проживання від 19 квітня 2023 року (а. с. 14), оскільки зазначені документи не містять інформації щодо предмета доказування, в розумінні статті 77 ЦПК України.

Також, суд не приймає до уваги протоколи бесід від 26 січня 2022 року, 23 березня 2022 року, 14 квітня 2023 року (а. с. 11, 12, 23), оскільки вони не є письмовими доказами в розумінні статті 95 ЦПК України та відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 169 СК України мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Враховуючи, що позов підлягає задоволено та понесені судові витрати по сплаті судового збору підтверджені відповідним платіжним дорученням суд дійшов висновку, що на підставі статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2684,00 грн.

На підставі статей 19, 150, 155, 164, 165, 166, 169, 171 СК України, керуючись статтями 7, 12, 13, 19, 44, 48, 53, 76-83, 89, 95, 128, 133, 141, 211, 223, 258-259, 280-283, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Виконавчого комітету Арцизької міської ради, як органу опіки та піклування задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно її дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 ; зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Виконавчого комітету Арцизької міської ради, як органу опіки та піклування (код ЄДРПОУ: 04057037; розташованого за адресою: вул. Соборна, буд. № 29, м. Арциз Болградського району Одеської області, 68400) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачка, якій повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення буде складено та підписано 11 квітня 2024 року.

Позивач: Виконавчий комітет Арцизької міської ради, як орган опіки та піклування; місцезнаходження: вул. Соборна, буд. № 29, м. Арциз Болградського району Одеської області, 68400; код ЄДРПОУ: 04057037.

Представниця позивача: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце роботи: АДРЕСА_3 .

Представниця позивача: ОСОБА_10 , місце роботи: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце роботи: АДРЕСА_3 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 .

Третя особа: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області, місцезнаходження: вул. Спортивна, буд. № 1 «А», м. Тарутине Болградського району Одеської області, 68500; код ЄДРПОУ: 25426993.

Представниця третьої особи: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце роботи: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_6 .

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.

Дата ухвалення рішення10.04.2024
Оприлюднено15.04.2024
Номер документу118305978
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав

Судовий реєстр по справі —492/370/23

Рішення від 10.04.2024

Цивільне

Арцизький районний суд Одеської області

Гусєва Н. Д.

Ухвала від 10.04.2024

Цивільне

Арцизький районний суд Одеської області

Гусєва Н. Д.

Рішення від 10.04.2024

Цивільне

Арцизький районний суд Одеської області

Гусєва Н. Д.

Ухвала від 01.04.2024

Цивільне

Арцизький районний суд Одеської області

Гусєва Н. Д.

Ухвала від 05.03.2024

Цивільне

Арцизький районний суд Одеської області

Гусєва Н. Д.

Ухвала від 02.05.2023

Цивільне

Арцизький районний суд Одеської області

Гусєва Н. Д.

Ухвала від 02.05.2023

Цивільне

Арцизький районний суд Одеської області

Гусєва Н. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні