Рішення

від 11.04.2024 по справі 331/6667/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

11.04.2024

Справа № 331/6667/23

Провадження № 2/331/451/2024

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Фісун Н.В.,за участю секретаря Свириденко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про виділення частки земельної ділянки в натурі,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 із позовною заявою в якій вказує, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 199/1000частки земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які становлять 0,0199 га, із загальної площі 0,1 га, кадастровий номер 2310100000:01:005:0199, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На теперішній час частка позивача не виділена в натурі, що обмежує його права, як власника, на самостійне розпорядження своєю власністю.

Просить виділити в натурі ОСОБА_1 , Код ІПН: НОМЕР_1 , (місце проживання: АДРЕСА_2 ), 199/1000 частин земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які становлять 0,0199 га, згідно Схеми поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0199 складеної Сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_8 із загальної площі 0,1 га, кадастровий номер 2310100000:01:005:0199, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.07.2023 року зареєстровану у реєстрі за № 2234, припинивши при такому виділі право спільної часткової власності.

Ухвалою суду від 30.10.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження,у якій роз`яснено відповідачу, право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив на позов від відповідача до суду не надходив.

У судове засідання представник позивача не з`явився. До суду надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі. На позовних вимогах наполягає.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явилися, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення судової повістки з повідомленням.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

Судом встановлено,що рішенням Запорізької міської ради № 49/152 від 27.04.2016 року передано у власність ОСОБА_9 земельну ділянку площею, 0,0199 га, що складає 199/1000 часток земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0199 по АДРЕСА_1 . При цьому частка земельної ділянки передавалась у спільну часткову власність по фактичному користуванню. Фактичне користування земельною ділянкою було погоджено між усіма землекористувачами, що підтверджується відповідною схемою під назвою «Порядок фактичного землекористування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла. Після її смерті право власності на частину земельної ділянки, що за життя належала ОСОБА_9 перейшло до її сина ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за Законом від 11.07.2023 року , також до позивача перейшло і право власності на житловий будинок, ЛІТ.А-2, що розміщений на цій земельній ділянці, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за Законом від 11 липня 2023 року.

Набувши право власності на частку земельної ділянки Позивач, реалізуючи своє законне право на виділення в натурі належної йому частки земельної ділянки, звернувся до спеціаліста у галузі земельних відносини, сертифікованого інженера землевпорядника ОСОБА_8 , щодо можливості виділу в натурі належної Позивачу частини земельної ділянки, та у випадку можливості виділення розроблення відповідної технічної документації, щодо такого виділу схеми поділу земельної ділянки. На підставі викладеного інженером землевпорядником було встановлено можливість виділу земельної ділянки та розроблено відповідну схему.

Виділ частини земельної ділянки можливий у позасудовому подяку можливий шляхом укладення ВСІМА землекористувачами договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна. Маючи намір укласти зазначений договір представник Позивача направив всім землекористувачам (Відповідачам), пропозицію укласти договір, що підтверджується пропозицією та доказами направлення пропозиції Відповідачам.

Однак укласти договір не вдалось, оскільки інші землекористувачі не відреагували на пропозицію. Більш того, при підготовці документів виявилось, що право власності на частини земельної ділянки оформлено лише у Відповідачів ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свого права володіння частками земельної ділянки так і не оформили, а інший землекористувач ОСОБА_10 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, після його смерті, належну йому частину домоволодіння успадкувала його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_7 , що підтверджується Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відсутність правовстановлюючих документів на право володіння частиною земельної ділянки у Відповідачів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 взагалі унеможливлюють укладення договору про виділ частини земельної ділянки в натурі.

У відповідностізіКонституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями15та16ЦК Українипередбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно дост.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до положеньстатті 356 ЦК Українивласність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Тобто, з аналізу вказаних вище правовстановлюючих документів та положеньстатті 356 ЦК Українивбачається, що позивачка та відповідачі є суб`єктами спільної часткової власності.

Статтею 358 ЦК Українипередбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Положеннямистатті 364 цього ж Кодексувстановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина другастатті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядкустатті 364 ЦК Україниправо спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінністатті 181 ЦК України.

За умовами ч.1ст.321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Правова позиція ВСУ з цього приводу висловлена у справі № 6-12цс13, яка гласить, що відповідно до ст.358ЦК Україниправо спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Виходячи з аналізу зазначеної правової норми слід дійти висновку, що ця норма регулює саме порядок здійснення права часткової власності, тобто порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності. Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Системний аналіз правових норм статей183,358,364ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності,є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на зазначене майно пропорційно своїй частки в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 545/3753/16-ц, провадження № 61-40289 св 18.

Частка земельної ділянки належна Позивачу у земельній ділянці є визначеною, та становить 199/1000, при визначенні саме такого розміру частки земельної ділянки було враховане фактичне землекористування, оскільки саме ця частина земельної ділянки обслуговує належний Позивачу житловий будинок, більш того всі землекористувачі погодивши порядок фактичного землекористування земельною ділянкою, погодили місце розташування земельної ділянки на місцевості із встановленням її меж. Технічна можливість виділу ідеальної частки 199/1000 підтверджується схемою поділу земельної ділянки з якої вбачається місце розташування земельної ділянки та її площа 0,0199 га, яка узгоджується із площею частки земельної ділянки, що передавалась у спільну часткову власність ОСОБА_9 рішенням Запорізької міської ради №49/152 від 27.04.2016 року.

Враховуючи, що позивачу належить 199/1000частки земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які становлять 0,0199 га, із загальної площі 0,1 га, кадастровий номер 2310100000:01:005:0199, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за висновком щодо технічної можливості поділу (виділу) дану земельну ділянку можливо поділити в частках, які можуть експлуатуватися окремо, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог щодо виділення її в окрему одиницю.

Керуючись ст.ст. 356, 358, 364Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 12, 13,81, 141, 200, 206,259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 провиділення часткиземельної ділянкив натурі задовольнити повністю.

Виділити в натурі ОСОБА_1 , Код ІПН: НОМЕР_1 , (місце проживання: АДРЕСА_2 ), 199/1000 частин земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які становлять 0,0199 га, згідно Схеми поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0199 складеної Сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_8 із загальної площі 0,1 га, кадастровий номер 2310100000:01:005:0199, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.07.2023 року зареєстровану у реєстрі за № 2234, припинивши при такому виділі право спільної часткової власності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення

Повний текст рішення виготовлено 11 квітня 2024 року.

Суддя Жовтневого районного суду

м. Запоріжжя Н.В. Фісун