Постанова

від 11.04.2024 по справі 127/35558/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/35558/23

Провадження № 22-ц/801/844/2024

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шаміна Ю. А.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 рокуСправа № 127/35558/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Медвецького С. К., Копаничук С. Г.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Шмирова Євгенія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2024 року, ухвалене у складі судді Шаміної Ю. А. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернуся в суд із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування.

Позов обґрунтовано тим, що 21 липня 2023 року о 18:40 год. водій ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом МАN ТGХ 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ SKI24 д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за зміною дорожньої обстановки і рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб МАN ТGХ 18.440 д.н.з. НОМЕР_3 , у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 серпня 2023 року 127/22875/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн на користь держави. Отже, обставина наявності неправомірності дій ОСОБА_2 , внаслідок яких позивачу завдана шкода, підтверджується вищезазначеною постановою суду. Відтак, порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Під час складення протоколу ОСОБА_2 пред`явив працівникам поліції посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на автомобіль МАN ТGХ 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 , тобто останній правомірно володів/керував зазначеним автомобілем, а тому має нести відповідальність за завдання майнової шкоди.

Відповідно до Полісу №ЕР-210219228 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25 липня 2022 року страховиком є ПрАТ «СГ «ТАС», страхувальником є ОСОБА_1 . Забезпечений транспортний засіб МАN ТGХ 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 .

Внаслідок ДТП автомобілю МАN ТGХ 18.440 д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 було завдано збитків, на загальну суму 202 750,01 грн, що підтверджується наступними доказами: видатковою накладною FТМ00264562/23 від 04 серпня 2023 року на суму 36 030 грн; видатковою накладною FТМ00270915/23 від 10 серпня 2023 року на суму 33 480,01 грн; видатковою накладною PAZЕ00006747/23 від 18 серпня 2023 року на суму 5 900 грн; видатковою накладною PAZЕ00006582/23 від 14 серпня 2023 року на суму 44 660 грн; актом надання послуг № 27 від 05 вересня 2023 року на суму 82 680 грн. Одержувачем у Видаткових накладних від 04 серпня 2023 року на суму 36 030 грн та від 10 серпня 2023 року на суму 33 480,01 грн вказано ТОВ «ІРЕНКО», оскільки зазначене товариство належить позивачу, і він за рахунок власного товариства ремонтував автомобіль.

Враховуючи, що відповідно до страхового полісу максимальна страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 160 000 грн, позивач на адресу відповідача надіслав заяву від 11 серпня 2023 року про страхове відшкодування в розмірі 160 000 грн. Однак, у відповідь на зазначену заяву відповідачем листом від 30 серпня 2023 року №12415/9123 було відмовлено у страховому відшкодуванні, оскільки ОСОБА_2 керував транспортним засобом, який належний ОСОБА_1 , в той же час автомобіль якому було завдано шкоду також належить ОСОБА_1 , тому на думку відповідача заподіяння шкоди власнику транспортного засобу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, іншим належним йому транспортним засобом (поєднання в одній особі потерпілого та заподіювана шкоди) не зумовлює виникнення цивільно-правової відповідальності.

На думку позивача, зазначена позиція, є хибною та не відповідає нормам чинного законодавства, а тому звернувшись в суд із даним позовом, просив стягнути на його користь з ПрАТ «СГ «ТАС» страхове відшкодування в розмірі 160 000 грн., а також стягнути судові витрати.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2024 року у задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки транспортні засоби, які є учасниками ДТП належать одній особі ОСОБА_1 , що не зумовлює виникнення цивільно-правової відповідальності внаслідок такого ДТП, наявність якого пов`язується із виникненням деліктного зобов`язанням, яке є обов`язковою передумовою договірного зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Шмиров Є. І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Медвецький С. К.

Ухвалами Вінницького апеляційного суду від 12 березня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2024 року строк для усунення недоліків апеляційної скарги було продовжено.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2024 року справу призначено до розгляду на 11 квітня 2024 року у порядку письмового провадження без виклику сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до доводів позовної заяви.

Скаржником зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків при розгляді справи. Посилання місцевого суду на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 червня 2023 року у справі №910/14262/21 є необґрунтованими, оскільки суб`єкти правовідносин є різними, а також відрізняються обставини справи.

ОСОБА_2 не є працівником ОСОБА_1 , керував транспортним засобом на законних підставах, а тому особисто повинен відповідати за завдану ним шкоду, а оскільки його цивільно-правова відповідальність як водія транспортного засобу MAN TGX 18.440 д.н.3. НОМЕР_4 застрахована АТ «СГ «ТАС» згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-210219228 від 25 липня 2022 року, відтак відповідач зобов`язаний виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування.

Відзив на апеляційну скаргу від АТ «СГ «ТАС» не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 серпня 2023 року по справі №127/22875/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. на користь держави.

Постановою встановлено, що 21 липня 2023 року о 18:40 год. по вул. Складська, 9 в м. Вінниці, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом МАN ТGХ 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ SKI24 д.н.з. НОМЕР_2 не був уважний, не стежив за зміною дорожньої обстановки та рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб МАN ТGХ 18.440 д.н.з. НОМЕР_3 , у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а. с. 10).

Власником транспортних засобів МАN ТGХ 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 та МАN ТGХ 18.440 д.н.з. НОМЕР_3 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та НОМЕР_6 відповідно (а. с. 8, 9).

Внаслідок ДТП автомобілю МАN ТGХ 18.440 д.н.з. НОМЕР_3 було завдано збитків на загальну суму 202 750,01 грн, що підтверджується: видатковою накладною FТМ00264562/23 від 04 серпня 2023 року на суму 36 030 грн; видатковою накладною FТМ00270915/23 від 10 серпня 2023 року на суму 33 480,01 грн; видатковою накладною PAZЕ00006747/23 від 18 серпня 2023 року на суму 5 900 грн; видатковою накладною PAZЕ00006582/23 від 14 серпня 2023 року на суму 44 660 грн; актом надання послуг № 27 від 05 вересня 2023 року на суму 82 680 грн (а. с.11-15).

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу МАN ТGХ 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована АТ «СГ «ТАС» (приватне) відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-210219228 від 25 липня 2022 року (а. с. 17).

11 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із заявою про страхове відшкодування (а. с. 18).

Листом №12415/9123 від 30 серпня 2023 року ПрАТ «СГ «ТАС» було відмовлено у страховому відшкодуванні, оскільки ОСОБА_2 керував транспортним засобом, який належний ОСОБА_1 , в той же час автомобіль якому було завдано шкоду також належить ОСОБА_1 , тому заподіяння шкоди власнику транспортного засобу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, іншим належним йому транспортним засобом (поєднання в одній особі потерпілого та заподіювана шкоди) не зумовлює виникнення цивільно-правової відповідальності (а. с. 23).

Позиція суду апеляційної інстанції

Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу МАN ТGХ 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована АТ «СГ «ТАС» (приватне) відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-210219228 від 25 липня 2022 року.

При цьому власником транспортних засобів МАN ТGХ 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 та МАN ТGХ 18.440 д.н.з. НОМЕР_3 , з участю яких сталася ДТП, є ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

При цьому право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів узятих на себе зобов`язань не є безумовним.

Порядок здійснення страхового відшкодування встановлено у Розділі ІІІ Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За приписами пункту 32.1 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

У контексті вирішення питання щодо виникнення та існування зобов`язання (цивільно-правової відповідальності) внаслідок делікту, спричиненого ДТП двох транспортних засобів, які належать одній особі, суд виходить із наступного.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків (цивільно-правової відповідальності) врегульовані статтею 11 ЦК України, згідно пункту 3 частини 2 якої підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Таким чином, зобов`язання щодо відшкодування майнової шкоди внаслідок делікту (спричинення шкоди) наступає виключно у тому випадку, якщо відповідальною особою за відшкодування такої шкоди є особа, відмінна, від особи, яка має право на таке відшкодування.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Правом на одержання відшкодування шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу в ДТП, за загальним правилом має особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право) володіє транспортним засобом.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов`язком боржника відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду).

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що оскільки транспортні засоби учасники ДТП належать одній особі, то цивільно-правова відповідальність внаслідок такого ДТП не виникає, а пункт 3 частини 2 статті 11 ЦК України виключає виникнення в такому випадку зобов`язання, через відсутність «іншої особи», якій спричинено шкоду.

Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд під час розгляду справи неправомірно застосував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 червня 2023 року у справі №910/14262/21, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанціїбез змін як законне та обґрунтоване.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, понесені судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції слід залишити за ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Шмирова Євгенія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2024 року залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити за ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді С. К. Медвецький

С. Г. Копаничук