Рішення

від 25.03.2024 по справі 298/1016/23

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/1016/23

Номер провадження 2/298/210/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

Головуючого - судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,

за участі позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судових засідань, в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: Служба у справах дітей Костринська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про збільшення розміру аліментів та позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини є відповідач ОСОБА_2 . Сторони перебували в шлюбі, з часу повномасштабного вторгнення російської федерації на Україну вона разом із донькою терміново покинула місце їхнього постійного проживання, і як вимушено переселена особа оселилася в АДРЕСА_1 . До сьогоднішнього дня донька проживає разом з нею перебуває на її утриманні і вона її самостійно виховую.

Між нею та відповідачем за рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 жовтня 2019 року шлюб розірвано.

Відповідно до судового наказу в справі від 19 жовтня 2017 року виданого Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області на її користь з відповідача було стягнуто аліменти та утримання їхньої доньки в розмір 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному її утриманні.

З розрахунку заборгованості по аліментах, починаючи з березні 2022 року по сьогоднішній день відповідач не сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 взагалі. Станом на 01.05.2023 року заборгованість становить 63339, 25 грн.

З часу прийняття судового наказу по аліментах пройшло більше 5-ти років. За цей період багато чого змінилося у рівні витрат, які здійснюються на утримання, виховання та навчання дитини. Дуже суттєво збільшилися ціни на продукти харчування, одяг, ліки, та інші речі першої необхідності для нормального фізичного та духовного розвідку дитини. Як вбачається з офіційного сайту НБУ курс долара станом на 17 листопада 2017 року становив 26,47 грн., а з огляду на сьогоднішній день курс становить 36,90 грн. а по іншим банківським установам біля 41,00 грн.

Тому в загальному рівень витрат на сьогоднішній день на утримання доньки суттєво збільшився, і тому вона, враховуючи обставини зазначені вище, змушена звертатися до суду із даною позовною заявою так-як їй самостійно не підсильно в повній мірі забезпечувати належний рівень життя дитини, що вимагає значних матеріальних витрат. Враховуючи те, що доходи відповідача їй невідомі вона змушена просити суд про збільшення розміру аліментів та стягнення аліментів з останнього в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зазначає, що відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами доньки ОСОБА_6 , станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно виливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в повному обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - що загалом шкодять інтересам дитини.

Також наголошує на тому, що вона примірною матір`ю, шкідливих звичок не має, має наявне житлове приміщення з необхідними умова для повноцінного життя, виховання та розвитку доньки. Донька ОСОБА_6 зараз закінчила 4-й клас Вишківської гімназії і отримала позитивну характеристику, в якій зазначено виключно мама цікавиться навчаннях дитини та відповідально ставиться до її виховання в сім`ї. Відкликається на прохання вчителя. Надає допомогу класному керівникові. А рідний батько не цікавиться навчанням доньки.

Зазначає, що разом із теперішнім чоловіком вони активно беруть спільну участь в утриманні та вихованні її з відповідачем доньки.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтувати ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків, а тому просить суд позбавити відповідача батьківських обов`язків.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов з вищевказаних підстав. Також зазначила, що донька, на сьогоднішній день вважає своїм батьком, її теперішнього чоловіка, останній піклується про її доньку та купляє все, що вона бажає.

Відповідач та його представник в судовому засіданні не визнали позовні вимоги про позбавлення батьківських прав та збільшення аліментів, вважають, що вимоги є безпідставними та не обґрунтованими.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив що він є батьком малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що внесені відповідні відомості до свідоцтва по народження дитини.

29.10.2019 року шлюб між ним та матір`ю дитини розірвано відповідно до заочного рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області. З того часу він почав сплачувати аліменти на утримання дитини. Спочатку він перераховував аліменти на картку позивачки, а копії квитанцій надавав до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області. Але враховуючи те, що між ним та колишньою дружиною склалися неприязні відносини, він почав перераховувати аліменти на рахунок вказаної виконавчої служби. Так як він офіційно не працевлаштований з нього відповідно до ч.2.ст.195 Сімейного Кодексу України, стягуються аліменти виходячи з середньої зарплати працівника по м. Бахмут, а саме 2973,25 гри., які він сплачував до повномасштабного вторгнення росїї на територію України. Після початку війни Бахмутський ВДВС не працював у місті Бахмут, зв`язок з судовим виконавцем з яким він співпрацював було втрачено. В зв`язку з чим він не міг з`ясувати нові реквізити для перерахування аліментів. Саме з цієї причини утворивсь борг, який він має на сьогодні. Три місяці тому із застосунку «Дія» він з`ясував, що йому заблоковані банківські рахунки і саме з цього застосунку він дізнався телефон нового судового виконавця, зв`язався з ним, отримав нові реквізити та сплачую аліменти відповідно до законодавства та у подальшому бути сплачувати заборгованість, яку має. Копії квитанцій про сплату аліментів додає. Враховуючи те, що мінімальний розмір аліментів на сьогодні становить 1416,50 грн. на дитину 10 років, а він щомісячно сплачую 2973,25 грн. вважає позовні вимоги у збільшені аліментів безпідставними. Крім того, відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України, судом при визначенні розміру аліментів враховуються наступні обставини: Матеріальне становище платника аліментів; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Він не має ні нерухомості, ні рухомого майна. Іншого джерела доходів крім тимчасового підробітку також не має, так як влаштуватися на роботу під час воєнного стану на підприємства міста Кривий Ріг, де він наразі мешкає не можливо. Стягувачем аліментів не доведено, що він має витрати з купівлею будь якого майна . У його рідному місті відбувалися і відбуваються активні бойові дії, в наслідок яких він втратив єдине майно, яке було у нього на праві користування це квартира, де він мешкав до початку війни. Його будинок повністю зруйновано.

Після розірвання шлюбу він деякий час мешкав у м. Кривий Ріг. Саме у цей час розпочався карантин по COVID, тому він не мав змоги виїхати з міста та зустрічатися з донькою. Але в телефонному режимі з колишньою дружиною він цікавився справами доньки, отримував фото дитини. Особистого номеру телефону ОСОБА_6 йому не надали. А коли він спілкувався з донькою з телефону позивачки, дитина на його питання відповідала розгублено та короткими фразами з чого було зрозуміло, що поруч хтось є і вона не може вільно спілкуватися з ним. Після відновлення сполучення між областями, він поїхав до свого міста та будучи проїздом у м. Костянтинівка поспілкувався з дитиною.

Не знайшовши роботи у Бахмуті, він знову повернувся до м. Кривий Ріг. Враховуючи те, що він не міг дзвонити особисто дитині не маючи її номера, а спілкуватися по телефону позивачки він не бачив сенсу, так як під час розмови з ним дитина перебувала під контролем матері та не могла відверто говорити з ним, а розмова з ОСОБА_8 зводилась до образ в його сторону, він припинив спілкування по телефону. На разі він має намір звернутися до органу опіки для визначення участі у вихованні дитини. Має надію, що позивачка надасть номер телефону дитини, щоб він міг у будь який час з нею спілкуватися.

Відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав якщо: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Він від виконання своїх батьківських обов`язків навмисно не ухиляюся, спиртні напої та наркотичні засоби не вживає, засудженим не був (довідка додається), негативного впливу на дитину не має. Тому вважає, що підстави для позбавлення його батьківських прав відсутні. Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою до батьків, які злісно не виконують свої батьківські обов`язки, не утримують дитину та міри профілактичної роботи з ними зі сторони відповідних служб не дають позитивного результату. Ст.19 Сімейного кодексу України передбачена участь органу опіки у вирішені питання позбавлення батьківських прав, що доводить що служба у справах дітей повинна обґрунтовано підійти до цього питання та з`ясувати всі обставини справи. Позивачкою з невідомих йому причин вказаний у позові його невірний номер телефону, адже вона знає його дійсний номер та неодноразово по ньому спілкувалася з ним особисто. З органу опіки з ним також ніхто не зв`язувався та не доводив до відома, що готується позов про позбавлення мене батьківських прав та в порушення п.5.ст 19 СКУ не було здійснено обстеження його умов проживання та з ним не проводилась ніяка профілактична. На разі він є внутрішньо переміщеною особою (довідка додається) та тимчасово мешкаю у м. Кривий Ріг, про що також добре відомо ОСОБА_1 . Отже вважає порушення питання позбавлення його батьківських прав відносно доньки без підставним та недоречним, так як він любить свою дитину та бажаю займатися її вихованням та утриманням,

Враховуючи вищезазначене, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачко на даний відзив подано заперечення, з якого вбачається що позивачка із даним відзивом повністю не згідна так-як відповідач називає якісь не зрозумілі розміри аліментів, які на сьогодні на його думку десь встановлені і не повністю не розуміє суть проблем утримання дитини в у мовах воєнного стану в їхній ситуації. Зокрема середньомісячна заробітна плата станом на 15.09.2023 року в Ужгородському районі становить 15039 гри. Отже з розрахунку на сьогоднішній день 1/4 частина всіх видів заробітку відповідача в частіші сплати аліментів має становити 3759, 75 грн.

Фактично, починаючи з березня 2022 року до червень місяць 2023 року відповідач не сплачував аліменти. Станом на тепер відповідач перерахував їй з моменту виникнення заборгованості в червні, липні та серпні місяці по 2958, 38 грн.

Жодним фактом про руйнування будинку відповідача або його матеріальне становище або про його доходи чи тимчасові заробітки про які, останній заявляє, останнім подано не було.

Як зазначалося в її позовній заяві вона, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Копія свідоцтва про народження знаходиться в матеріалах справи. Батьком дитини є відповідач ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 28 серпня 2021 року вона вийшла заміж за громадянина ОСОБА_9 . Копія свідоцтва про шлюб наявне в матеріалах справи.

З моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на Україну вона разом із донькою терміново покинула місце їхнього постійного проживання і як вимушено переселена особа оселилася в АДРЕСА_1 , що підтверджує довідка видана виконавчим комітетом Кострииської сільської ради № 286 від 16.05.2023 року (копію наявна). До сьогоднішнього дня донька проживає разом з нею, перебуває на її утриманні і вона разом із своїм чоловіком виховую.

Що стосується тверджень відповідача про не можливість спілкування з дитиною то ця обставина не відповідає дійсності. Так-як ОСОБА_10 не перешкоджав батькові у спілкуванні з дитиною, в крайній мірі про хворобу на Ковід або її наслідки відповідач не надав.

Також зазначає, що фактично відповідач відновив сплату аліментів лише після того як був повідомлений про подану нею даної позовної заяви.

Крім того відповідач жодним чином не спілкувався з донькою, йому були відомі її (доньки) соцмережі, останній не вітав доньку з днями народження та не спілкувався з нею на свята.

Відповідач заявляє, що має намір звернутися у службу в справах дітей, однак до сьогоднішнього дня цього не робив, лише хоче зробити це після її звернення до суду.

Представник служба у справах дітей Костринська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, з врахуванням висновку служби про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав, залишила дане питання на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд встановив наступне.

З виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці реєстраційної служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області від 22 лютого 2013 року серії НОМЕР_2 , свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є неповнолітньою, батьком дитини є ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_11 .

З довідки виданої виконавчим комітетом Костринської сільської ради від 16.05.2023 № 286, вбачається що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована як вимушено переселена особа, разом з своєю донькою, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.04.2022 року, фактичне місце проживання, на даний час АДРЕСА_1 .

З рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 жовтня 2019 року, вбачається що шлюб між ОСОБА_2 , та ОСОБА_11 розірвано

З судового наказу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2017 року вбачається що ОСОБА_2 з на користь ОСОБА_11 , стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , в розмірі однієї чверті, заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 вересня 2017 року і до повноліття дитини.

З розрахунку заборгованості по сплаті аліментів вбачається , що ОСОБА_2 має заборгованість станом на 01.05.2023 р - 63339,25 грн.,

З характеристики Вишківської гімназії видана учениці 4 класу ОСОБА_7 , вбачається що ОСОБА_12 навчається у Випіківській гімназії з 2022 року. За час навчання зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована учениця. Оволоділа навчальним матеріалом на високому та достатньому рівні. Навчається із задоволенням. Має гарно розвинене мовлення, прекрасне логічне мислення. У ОСОБА_6 чудова пам`ять, швидко та досконало запам`ятовує навчальний матеріал, легко відтворює і вміло оперує вивченим матеріалом. На уроках завжди активна, уважна, багато працює додатково, успішно виконує творчі завдання. В груповій роботі завжди стає лідером групи. ОСОБА_6 добросовісно виконує домашні завдання: постійно готує додаткові повідомлення. Бере активну участь у навчальних проектах.

Учениця володіє системою понять в межах, визначених навчальною програмою. Уміє розпізнавати об`єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення, відповідь аргументує новими прикладами. Уміє знаходити джерело інформації та аналізувати її, ставити і розв`язувати проблеми, самостійно. оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляє творчі здібності у навчальній діяльності. Висловлює оцінні судження, частину їх пояснює та ілюструє прикладами. Працює самостійно.

У характері учениці домінують такі риси характеру, як ввічливість, працелюбність, наполегливість, справедливість. Користується авторитетом у класі. Правила здорового способу життя і безпечної поведінки завжди свідомо виконує. Бере активну участь у шкільному житті та житті класу. Мама цікавиться навчанням дитини та відповідально ставиться до її виховання в сім`ї. Відкликається на прохання вчителя. Надає допомогу класному керівнику. Проте рідний батько не цікавиться навчанням дочки.

З виданого Костянтинівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), свідоцтва про шлюб від 28.08.2021 р. серії НОМЕР_1 , вбачається що 28 серпня 2021 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 167.

З довідки про проведення бесіди з дитиною представником служби у справах дітей Костринської сільської ради від 27.12.2023 № 01-09/71А, вбачається що проведено бесіду з дитиною ОСОБА_13 , щодо надання її особистого номера мобільного телефону батьку ОСОБА_2 , а також про подальше спілкування з батьком. На що дитина відповіла що не пам`ятає його і спілкуватись з ним не бажає, від коли не проживають з батьком, він особливої уваги не приділяє, зі святами та днями народженнями доньку не вітав, не дарував подарунків, в соцмережах її сторінки в друзі не добавлявся. Дитина повідомила, що батьком своїм вважає вітчима ОСОБА_9 , який на даний час знаходиться у зоні бойових дій, і завжди підтримує зв`язок з сімєю.

Та в подальшому хоче отримати паспорт з зазначенням прізвища вітчима, оскільки його вважає своїм батьком.

З висновку органу опіки та піклування Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , від 20.02.2024 року № 07-08/181, вбачається що розглянувши надані службою у справах дітей Костринської сільської ради документовані матеріали, органом опіки та піклування Костринської сільської ради встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , фактично мешкає: АДРЕСА_3 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з мамою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживають за адресою: АДРЕСА_5 .

Орган опіки та піклування Костринської сільської ради вивчив матеріали надані службою у справах дітей Костринської сільської ради, а саме: висновок служби у справах дітей Костринської сільської ради від 05.02.2024 року № 01- 09/22; ознайомився із позовною заявою у справі №298/1016/23 від 27.06.2023 року, де виступає позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 «Про збільшення розміру аліментів та позбавлення батьківських прав»; актом обстеження умов проживання ОСОБА_2 та актом оцінки потреб сім`ї від служби у справах дітей виконкому Покровського району в м. Кривий Ріг від 02.02.2024 року за адресою: АДРЕСА_6 в якому зазначено, що умови проживання задовільні, батько хоче спілкуватися з донькою та сумує за нею; актом оцінки потреб сім`ї/особи ОСОБА_2 в якому зазначено, що «в однокімнатній квартирі чисто, охайно створено всі належні умови для виховання дитини. Хронічних захворювань та шкідливих звичок немає», в якому також зазначено, що ОСОБА_2 має бажання приймати участь у вихованні доньки ОСОБА_6 , спілкуватися з нею та заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано 29.10.2019 року, спільна дитина залишилася проживати разом з мамою і перебуває на її утриманні так як батько не здійснює виплати аліментів в повному обсязі.

Також органом опіки та піклування було ознайомлено з актом обстеження умов проживання мами ОСОБА_1 та її доньки ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_5 від 25.12.2023 року яким встановлено що між мамою і донькою теплі та щирі відносини. За адресою також проживають бабуся ОСОБА_6 : ОСОБА_14 та її вітчим ОСОБА_9 всі працюють офіційно, ОСОБА_6 навчається у Вишківській гімназії з якої наявна характеристика дівчинці.

Відповідно акту оцінки потреб сім`ї/особи ОСОБА_1 зазначено, що дитина всім забезпечена, в родині гарні відносини. Дитина скарг на самопочуття немає. Активна, вихована, незамкнута в собі, вільно почувається при розмові з іншими.

Службою у справах дітей Костринської сільської ради було проведено бесіду з ОСОБА_7 , про участь у її вихованні та спілкування у майбутньому з батьком. З розмови було зрозуміло, що дитина батька не пам`ятає і спілкуватися на даний час не виявляє особливого бажання. Після розлучення з мамою батько нею не цікавився, не вітав з святами та з днем народження. Також зазначає, що батько навіть в соціальних мережах не шукав з нею зв`язку.

Батько, ОСОБА_2 стверджує, що намагався підтримувати зв`язок з донькою, але колишня дружина перешкоджала їхньому спілкуванню. На теперішній час наданий особистий номер телефону доньки для спілкування.

Мама, ОСОБА_1 зауважує, що колишній чоловік донькою не цікавиться, не виявляє особливого бажання для налагодження відносин з донькою.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ч.2, 3 ст.150 та ст.180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально забезпечувати та утримувати її.

Відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав по відношенню до своїх дітей за ухилення від виконання батьківських обов`язків. Згідно ст. 165 Сімейного кодексу України громадянка має право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав, так як є мамою з якою проживає дитина.

При цьому згідно п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських права (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Враховуючи вищенаведене, з метою захисту прав та інтересів дитини, орган опіки та піклування Костринської сільської ради вважає, що станом на день складення цього висновку недоцільно позбавляти батьківських прав ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 по відношенні до його малолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено; належних та допустимих доказів свідомого ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків, які б були законною підставою для позбавлення його батьківських прав, позивачем не надано.

Не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків по утриманню дитини ненадання відповідачем грошових коштів на утримання дитини. Встановивши відсутність свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, а також наявність конфлікту між фактичним колишнім подружжям, які не могли дійти порозуміння між собою, а також те, що батько дитини має намір спілкуватись з донькою, проти позбавлення батьківських прав заперечує, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.

Щодо позовної вимоги про збільшення розміру аліментів, суд зазначає наступне.

За змістом ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», судам дано роз`яснення, що відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п.3 п.17 вказаної постанови, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у платника інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів.

Підставою врахування покращання матеріального становища платника аліментів, є збільшення витрат на своє утримання та членів своєї сім`ї.

Під зміною сімейного стану розуміється наявність у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося її матеріальне становище, сімейний стан чи стан її здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Також необхідно зазначити, що згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року для дітей віком від 6 до 18 років установлено прожитковий мінімум на місяць у розмірі - 2833 гривні.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини.

Однак таке забезпечення є мінімальною гарантією утримання дитини, застосування якої можливе за певних об`єктивних обставин, підтверджених відповідними доказами і інтереси дитини і її право на достатній рівень матеріального забезпечення не можуть бути обмежені рівнем цієї мінімальної гарантії, а аліменти можуть бути стягнені з одного із батьків і в більшому розмірі, зокрема і наближеному до розміру прожиткового мінімуму ( в даному випадку до 2 833 грн).

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав, передбачених статтею 192 СК України, для збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на неповнолітню дитину, а наявні в матеріалах справи документи та встановлені в ході розгляду справи обставини, не підтверджують погіршення матеріального становища одержувача аліментів чи покращення такого становища платника аліментів.

Крім того, суд звертає увагу, що з відповідача стягуються аліменти від частки його заробітку, а саме посилання на зміну курсу валют та підвищення цін, не є підставою для збільшення розміру аліментів.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що вимога позивачки про збільшення розміру аліментів не ґрунтуються на зазначених вимогах закону, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: Служба у справах дітей Костринська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про збільшення розміру аліментів та позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 03 квітня 2024 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , тимчасово проживаючої за адресою: АДРЕСА_7 , паспорт ID-картка № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8 , фактично мешкає: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа на стороні позивача: Служба у справах дітей Костринська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, місцезнаходження: індекс 89022, с. Кострино, 47, Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 44296654).

Головуючий Тарасевич П.П.