Рішення

від 11.04.2024 по справі 333/2013/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Єдиний унікальний номер справи 333/2013/24

Номер провадження 2/333/2461/24

РІШЕННЯ

іменем України

11 квітня 2024 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі: за участю:головуючого судді секретаря судового засіданняСтоматова Е.Г. Бережної Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справи №333/5787/23за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (вул. Михайла Стельмаха, буд. 9-а, кВ. 204, м. Ірпінь, Київська область, 08200), треті особи: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Європейська, буд. 16, м. Запоріжжя, 69104), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, м. Київ, 01001) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, згідно якого позивач просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис 29528 від 07 грудня 2020 року виконаний приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 24 975 гривень 57 копійок та стягнути судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що вважає, що вчинений виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушеннями Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами та чинного законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Приватний нотаріус Остапенко Є.М. вчинив напис за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості та доказів направлення боржнику повідомлення про наявність заборгованості; не врахував наявність чи відсутність спору щодо заборгованості, стверджує, що ніколи не укладав жодного кредитного договору з ТОВ «Фінпроммаркет», не отримував від банку вимог про оплату боргу і не був проінформований про переуступку права вимоги боргу.

Про вказаний виконавчий напис ОСОБА_1 дізнався коли його банківський рахунок був арештований та йому повідомити, що державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) Суріною П.В. була винесена постанова про арешт коштів боржника в межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору. Витрат виконавчого провадження, штрафів, яка складає 27 742, 13 грн.

Постановою від 26.04.2021р. за підписом старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гринь Я.А. було відкрито виконавче провадження N? 65046140. В цей же в рамках цього ж виконавчого провадження була винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова про стягнення виконавчого збору.

Постановою прозупинення вчиненнявиконавчого написувід 19.09.2022року державнимвиконавцем Комунарськоговідділу державноївиконавчої службиу містіЗапоріжжі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)Суріною П.В.зупинене вчиненнявиконавчих дійзгідно п.10-2розділу XIII«Про виконавчепровадження» зпримусового виконаннявиконавчого написуN?29528,виданого 07.12.2020року узв?язку зтим,що булозаборонено уперіод діївоєнного станупримусове ввиконання виконавчихнаписів нотаріусів.Позивач вважає,що виконавчийнапис вчиненийз численнимипорушеннями законодавстваі томує таким,що непідлягає виконанню,у зв`язкуз чимпросить судвизнати вказанийвиконавчий написнотаріуса таким,що непідлягає виконанню, а також стягнути з відповідача судові витрати по оплаті судового збору.

Разом з позовною заявою позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову.

05 березня 2024 року було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14 год 45 хв 11 квітня 2024 року. Одночасно було задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 29528 від 07 грудня 2020 року.

Ухвалою суду від 05 березня 2024 року в порядку забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 29528 від 07 грудня 2020 року виконаний приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 24 975 гривень 57 копійок.

28 березня 2024 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді та заява про визнання позовних вимог.

11 квітня 2024 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про небажання врегульовувати спір за участі судді. Просив суд розглянути справу за правилами позовного провадження.

У судове засідання позивач не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомленими судом своєчасно і належним чином. Через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був повідомлений судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи, інших заяв та клопотань до суду не направляв.

У судове засідання представник третьої особи - Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи без їх участі, вирішення питання по суті просить залишити на розсуд суду.

Третя особа - приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуОстапенко ЄвгенМихайлович, у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача, представника відповідача і третіх осіб, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов таких висновків.

Згідно із ст.201ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. Проведення врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо у справу вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Частинами 1 і 2 статті 203ЦПК України передбачено, що проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад. Сторони мають право брати участь у таких нарадах у режимі відеоконференції в порядку, визначеному цим Кодексом. Спільні наради проводяться за участю всіх сторін, їх представників та судді.

Відповідно до матеріалів цивільної справи відповідач ТОВ «Фінпром Маркет» подало клопотання про врегулювання спору за участю судді до початку розгляду справи по суті, однак, представник позивача надав суду заяву, в якій заперечує щодо врегулювання спору за участю судді. Отже, позивач свою згоду на врегулювання спору за участі судді не надав.

За такого, у зв`язку з відсутністю спільної згоди сторін на врегулювання спору за участі судді, а також відсутністю підстав вважати, що дотримані інтереси всіх сторін при врегулюванні спору, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Фінпром Маркет» про врегулювання спору за участю судді

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

07грудня 2020року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкоЄ.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №29528, про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості у розмірі 24 975 гривень 57 копійок.

На підставі вказаного виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., 26 квітня 2021 року державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гринь Я.А. відкрито виконавче провадження №65046140.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.18 ЦК України, ст.87 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пунктів 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною і не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 у справі №645/1979/15-ц.

Крім того, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису №29528 від07грудня 2020року,була обумовленай іншимиобставинами,наведеним нижче.

Згідно з правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного суду України від 05 червня 2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від фінансової компанії та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед фінансовою компанією, зазначений у написі є безспірним. Розрахунок боргу зазначений у виконавчому написі щодо наявності грошового зобов`язання позивача за тілом кредиту є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог фінансової компанії до позивача. Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржник був належним чином обізнаний про порушення ним грошового зобов`язання та про можливі наслідки неусунення вказаних порушень. При цьому, право боржника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що повинно підтверджуватися документами про вручення, або про неможливість вручення такого повідомлення у зв`язку з відмовою отримувача, або самовільною зміною його місця проживання.

Згідно зі ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Крім того, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем повина бути безспірною. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при вчиненні виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в сумі 24 975 гривень 57 копійок приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не переконалася належним чином у безспірності суми, що підлягає стягненню, та безспірності характеру правовідносин сторін, вчинив виконавчий напис, що не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з правовою позицією, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд вважає можливим задовольнити позов та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №29528, вчинений 07 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в сумі 24 975 гривень 57 копійок.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Особливості розподілу витрат у разі визнання позову урегульовані нормами ст.142 ЦПК України. Зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні, у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч.1 ст.142 ЦПК України).

Враховуючи те,що позивачемпри поданніпозовної заявисплачено судовийзбір урозмірі 1211,60гривень відповіднодо квитанції№ 28від 22лютого 2024року тазаяви прозабезпечення позовуза якоюсплачено судовийзбір урозмірі 605,60гривень (квитанція№27 від 22 лютого 2024 року, а відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, про що подав відповідну заяву, то згідно ч.1 ст.142 ЦПК України позивачу з державного бюджету необхідно повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 536,80 гривень та 50 відсотків судового збору за подання заяви про забезпечення позову 268,40 гривень.

Керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст.ст.10-13, 77-80, 133, 137, 141, 142, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (вул. Михайла Стельмаха, буд. 9-а, кВ. 204, м. Ірпінь, Київська область, 08200), треті особи: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Європейська, буд. 16, м. Запоріжжя, 69104), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, м. Київ, 01001) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №29528, виданий 07 грудня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуОстапенком ЄвгеномМихайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ43311346,адреса:м.Ірпінь,вул.СтельмахаМихайла,буд.9-А,офіс 204) заборгованості на загальну суму 24 975 гривень 57 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ43311346,адреса:м.Ірпінь,вул.СтельмахаМихайла,буд.9-А,офіс 204) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), 50 відсотків судових витрат за подання позову у сумі 605 гривень 60 копійок (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) та за подання заяви про забезпечення позову у сумі 302 гривні 80 копійок (триста дві гривні вісімдесят копійок).

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 37941997), яке розташоване за адресою: 69107, м. Запоріжжя пр. Соборний, 168, повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ) 50 відсотків витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви до Комунарського районного суду м.Запоріжжя за квитанцією №28 від 22 лютого 2024 року у розмірі 605,60 гривень та заяви про забезпечення позову, за якою сплачено судовий збір відповідно до квитанція №27 від 22 лютого 2024 року у розмірі 302,80 гривень.

Заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 05 березня 2024 року в порядку ч. 7 ст. 158 ЦПК України продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 11 квітня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов