Рішення

від 03.04.2024 по справі 495/3946/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/3946/22

№ провадження 2/495/343/2024

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

03 квітня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Ульвіс К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом Білгород Дністровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, -

представника позивача ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2022 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, збільшивши 14 жовтня 2022 року свої позовні вимоги остаточно просить суд: стягнути з відповідача на його користь безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю за користування земельною ділянкою площею 0,1477 га, кадастровий номер: 5110300000:01:003:0400, без правовстановлюючих документів, що з урахуванням позовних вимог складає загальну суму 335063, 21 грн; стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 5025, 96 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач є власником адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 , що вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, інформаційна довідка № 196816914 від 20 січня 2020 року, щодо об`єкту нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою № 196816914 від 20 січня 2020 року.

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 30.12.2015 року № 20 - VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в оренду та у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду ОСОБА_1 терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,1477 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 а, для обслуговування адміністративної будівлі. Кадастровий номер земельної ділянки: 5110300000:01:003:0400.

Вказана земельна ділянка сформована, цільове призначення В.03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, вид використання для обслуговування адміністративної будівлі, власником якої є територіальна громада м. Білгород Дністровського в особі Білгород Дністровської міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 22 лютого 2022 року.

Пунктом 6 рішення Білгород Дністровської міської ради від 30 грудня 2015 року № 20-VII зобов`язано громадян вказаних в ньому, в тому числі і ОСОБА_1 , здійснити відповідні заходи щодо оформлення права на земельну ділянку у відповідності ст. ст. 125, 126 ЗК України, дотримуватись ст. 91 ЗК України.

Водночас, станом на сьогоднішній день договір оренди щодо вказаноїземельної ділянки між відповідачем та Білгород -Дністровською міською радою не укладено, отже, особа користуєтьсязазначеною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майнаправо оренди на вказану земельнуділянку завідповідачем не зареєстроване.

За листом Білгород-Дністровської міської ради від 21.01.2020 року № 19/172 до начальника Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області про надання інформації щодо сплати за земельні ділянки, які знаходяться в користуванні без оформлених правовстановлюючих документів на землю у осіб вказаних в таблиці, міську раду повідомлено про платників, однак відповідач у вказаному списку відсутній, що свідчить про несплату ним коштів за користування земельною ділянкою.

Внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючихдокументів та несплати відповідачем орендної плати, територіальна громадаміста Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міської ради неотримала доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разіоформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельнуділянку згідно вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України.

На підставі вищевикладеного позивач і звернувся до суду за захистом своїх прав.

Не погоджуючись з позовними вимогами, 19 березня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого просить суд в задоволені позовних вимог позивачу відмовити, зазначає, що є не обґрунтованими розрахунки позивача щодо безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю в період з 2018 по 2019 р.р., а саме 3 місяці 2017 року; 12 місяців 2018 року; 12 місяців 2019 року.

Такі заперечення Відповідача гуртуються на висновках, які містяться у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 922/4073/19; від 24.09.2020 у справі № 922/3616/19.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що з наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу, а також доводи про необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати.

У матеріалах справи № 495/3946/22 відсутні витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки сформований станом на 2017, 2018, 2019 р.р.

За відсутності витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період з 2017 2019 р.р. проведений розрахунок Позивачем є не обґрунтованим.

Крім того, у своєму позові Позивач зазначив, що нормативно грошову оцінку земельної ділянки на 2018 та на 2019 роки розраховано з урахуванням того, що коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки з 2018 р. становить 1,0, а саме: відповідно до п.п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків, зокрема за 2017 2020 роки для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

На аркуші справи 21 міститься розрахунок розміру збитків за фактичне використання земельної ділянки за період з 01.10.2017 р. по 31.03.2020 р. за наступною формулою:

площа земельної ділянки 0,1477 га.;

нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 13.03.2020 у відповідний період 1 058 624,98

фіксований коефіцієнт відповідно до цільового використання земельної ділянки, для обслуговування адміністративної будівлі 6 %.

У матеріалах справи відсутня інформація з Державної служби України з питань геодезії, картографії кадастру "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель" за період з 2017 по 2019 р.р.

Так у постанові Верховного суду від 28.09.202 у справі № 922/4073/19, Верховний суд зробив наступні висновки: так, стосовно здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог за період з 01.12.2016 рік по 31.12.2017 рік, враховуючи положення ст. 79-1 ЗК України та ст. ст. 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", Верховний Суд зазначає, що обґрунтованість вказаного розрахунку підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.12.2018 № 1705 та від 26.06.2019 № 11477, а також листом Державної служби України з питань геодезії, картографії кадастру від 04.01.2019 № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель".

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, який було досліджено судами попередніх інстанцій, останній при визначенні розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.12.2016 по 31.12.2017 розрахував як 3% від нормативно грошової оцінки землі, а саме:

- за період з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року відповідно до положення ст. 288 ПК України, в редакції, що діяла на момент розрахунку (період нарахування з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року: кумулятивний коефіцієнт індексації за 2016 рік - 2,18.

- за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року відповідно до положення ст. 288 ПК України та рішення міської ради "Про земельний податок за земельні ділянки» (період нарахування з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року: кумулятивний коефіцієнт індексації за 2017 рік - 2,315.

Як вбачається зі п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно ст. 286 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Отже, проведений Позивачем розрахунок розміру збитків за фактичне використання земельної ділянки за період з 01.10.2017 р. по 31.03.2020 рік не відповідає вимогам чинного Податкового законодавства України, а саме: ст. ст. 288, 289 ПК України.

Як вбачається з розрахунку, який міститься на аркуші справи 21 Позивач використав фіксований коефіцієнт відповідно до цільового використання земельної ділянки, для обслуговування адміністративної будівлі 6 % посилаючись на рішення Білгород-Дністровської міської ради № 473-V від 17.04.2008.

Згідно додатку до рішення міської ради за № 473-V (аркуш справи 31), значення коефіцієнту 6 застосовується до категорії земель за функцією використання обслуговування ательє, салону, перукарні, офісу, аптеки, платних лікувальних закладів та інших об`єктів побуту.

Функціональне призначення спірної земельної ділянки, вид використання для обслуговування адміністративної будівлі.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформаційна довідка № 196816914 від 20.01.2020 року (аркуш справи 16), до складу майна Відповідача не входить: ательє, салон, перукарня, офіс, аптека, платні лікувальні заклади та об`єкти побуту (об`єкти перелічені у додатку до рішення за № 473-V).

Отже, Позивачем без належних правових підстав застосовано при розрахунку розміру збитків за фактичне використання земельної ділянки - фіксований коефіцієнт відповідно до цільового використання земельної ділянки 6 %.

У рішенні міської ради на який посилався Позивач при проведенні розрахунку, взагалі відсутнє функціональне використання землі для обслуговування адміністративної будівлі.

За відсутності витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки сформовані станом на 2017, 2018, 2019 р.р.; не відповідність розрахунку розміру збитків вимогам чинного Податкового законодавства України, а саме: ст. ст. 288, 289 ПК України, в частині відсутності інформації щодо кумулятивного коефіцієнту індексації за 2017 р., 2018 р., 2019 р., без підставне застосування фіксованого коефіцієнту відповідно до цільового використання земельної ділянки 6 %, розрахунок зроблений Позивачем щодо безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю в період з 2018 по 2019 р.р., а саме: 3 місяці 2017 року; 12 місяців 2018 року; 12 місяців 2019 року є не обґрунтованим.

Відповідач позбавлений можливості надати до суду альтернативний розрахунок у зв`язку з відсутністю інформації щодо кумулятивного коефіцієнту індексації за 2017 р., 2018 р., 2019 р.

Крім того, позивачем пропущений строк звернення до суду щодо вимог за період 3 місяця 2017 року, за 12 місяців 2018 року на суму 79414,87 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

24 червня 2022 року Ухвалою Білгород Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду.

21 листопада 2022 року Ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито з призначенням її розгляду по сутті справи.

23 лютого 2023 року було ухвалене заочне рішення суду, яким позовні вимоги були задоволені.

15 травня 2023 року відповідачем до суду надана заява про перегляд заочного рішення суду.

26 травня 2023 року Ухвалою суду заочне рішення було скасовано і призначений підготовчий розгляд справи.

29 вересня 2023 року Ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрито та призначений її розгляд по сутті справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволені.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від представника відповідача надійшов відзив на позовні вимоги, відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутність та відмовити у задоволені позову, у зв`язку з недоведеністю суми належними та допустимими доказами.

Зі згоди представника позивача, суд розглядає справу за відсутність належним чином повідомленого відповідача та його представника.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вивчивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що позивач є власником адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 , що вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, інформаційна довідка № 196816914 від 20 січня 2020 року, щодо об`єкту нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою № 196816914 від 20 січня 2020 року. (а.с. 13-16)

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 30.12.2015 року № 20 - VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в оренду та у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду ОСОБА_1 терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,1477 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 а, для обслуговування адміністративної будівлі. Кадастровий номер земельної ділянки: 5110300000:01:003:0400. (а.с. 13)

Вказана земельна ділянка сформована, цільове призначення В.03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, вид використання для обслуговування адміністративної будівлі, власником якої є територіальна громада м. Білгород Дністровського в особі Білгород Дністровської міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 22 лютого 2022 року.

Пунктом 6 рішення Білгород Дністровської міської ради від 30 грудня 2015 року № 20-VII зобов`язано громадян вказаних в ньому, в тому числі і ОСОБА_1 , здійснити відповідні заходи щодо оформлення права на земельну ділянку у відповідності ст. ст. 125, 126 ЗК України, дотримуватись ст. 91 ЗК України.

Відповідно до листа Головного управління ДПС в Одеській області № 4133/9/15-32-53-06-05 зазначено, що з фізичних осіб вказаних у запиті лише троє сплачували орендну плату за земельні ділянки, а інші, зокрема й ОСОБА_1 не зверталися для постановки на облік як землекористувачів (землевласників) та плату за землю не здійснюють, звітність з оренди землі не надавали.

З метою забезпечення належного визначення розміру збитків за фактичне використання земельної ділянки, нанесених територіальній громаді м. Білгород-Дністровського для стягнення їх в судовому порядку, наповнення місцевих бюджетів, виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради прийнято рішення від 21.11.2013 року № 579 «Про створення комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», яке згодом викладене в новій редакції відповідно до рішення виконавчого комітету від 05.07.2018 року № 283 «Про викладення у новій редакції рішення виконавчого комітету». (а.с. 25-26)

На підставі зазначеного рішення виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради, Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам було визначено розмір збитків нанесених ОСОБА_1 територіальній громаді м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міської ради за фактичне використання земельної ділянки без правоустановлюючих документів площею 0,1477 га за період з 01.10.2017 року по 31.03.2020 рік, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 158 793,75 грн, за період з 01 жовтня 2017 року по 01.04.2020 року у сумі 176269, 46 грн; за період з 01 квітня 2020 року по 01 вересня 2022 року, що становить 335063, 21 грн.

За результатами роботи комісії складено відповідний акт №2 від 12 травня 2021 року, який затверджений рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 18.11.2021 року № 460.

Так, відповідно до Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки виданим міськрайонним управлінням Держгеокадастру у м. Білгород-Дністровський № 716/0/221-20 від 13.03.2020 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 складає 1058624,98 грн. станом на 01 січня 2020 року.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 та 2019 роки розрахована позивачем з урахуванням того, що коефіцієнт індексації нормативного грошової оцінки з 2018 року становив 1,0.

Також застосовано фіксований коефіцієнт відповідно до цільового використання земельної ділянки, для обслуговування адміністративної будівлі 6% що визначено рішенням Білгород-Дністровської міської ради № 473-V від 17.04.2008 року. ( а.с. 37)

Нормативно грошова оцінка за 2021 рік визначена вирахуванням різниці між нормативною грошовою оцінкою за 2021 рік та 2022 рік у зв`язку з прийняттям коефіцієнту індексації 1.1.

З метою досудового врегулювання спору Білгород-Дністровською міською радою направлено на адресу відповідача претензію від 25.11.2021 року № 19/2646 щодо необхідності відшкодування орендної плати за фактичне використання земельної ділянки у місячний термін, у добровільному порядку. (а.с. 23-24)

Проте, вказана претензія була повернута за закінченням терміну зберігання і, ані у зазначені строки, ані до теперішнього часу кошти ОСОБА_3 не сплачено.

В своїхпозовних вимогахпредставник позивачазазначає,що внаслідоквикористання земельноїділянки без правовстановлюючих документівта несплативідповідачем орендноїплати, територіальна громадаміста Білгород-Дністровськийв особіБілгород - Дністровської міськоїради неотримала доходувід орендноїплати заземлю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем правовстановлюючих документівна земельнуділянку згідновимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем зазначено, що позивачем на підтвердження розрахунку безпідставно збережених коштів не вірно обрахований фіксований коефіцієнт відповідно до цільового використання земельної ділянки, в матеріалах справи відсутня інформація з Державної служби України з питань геодезії, картографії кадастру «Про індексацію нормативно грошової оцінки земель» за період з 2017 по 2019 р.р.

Нормативне обґрунтування.

Згідно зістаттею 206 ЗКвикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині 1статті 93 ЗКвстановлено, що право оренди земельної ділянкице засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1статті 96 ЗК),

В силустатті 125 ЗКправо оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно до ч. 1ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 3 ЗУПро оренду земліоб`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За змістом частин 1, 3, 4, 9статті 79-1 ЗКформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно із частинами першою, другою статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно із підпунктами 14.1.136,14.1.147, пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому, згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом вищевказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювана; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; вина.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17 предметом розгляду якої були аналогічні правовідносини про стягнення збитків територіальній громаді м. Кременчук в наслідок порушення земельного законодавства та постанови Верховного Суду від 02.06.2021 року у справі № 201/2956/19, зазначено наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав.

Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях.

Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).

З урахуванням положень статей 120, 125 ЗК України та статті 1212 ЦК України Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17 та постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 року у справі № 913/169/18 зроблено правовий висновок про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Відповідно висновків викладених у пунктах 63, 64, 65, 66, 67, 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 № 917/1739/17, згідно із якими, положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися за засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Білгород Дністровський, в особі Білгород Дністровської міської ради, за відсутності належним чином оформлених і зареєстрованих речових прав на землю, без сплати орендної плати за землю.

Разом з тим, суд погоджується з ствердженнями представника відповідача викладеними у відзиві на позовні вимоги, щодо не обґрунтування розрахунків позивача щодо безпідставно збережених коштів.

У Постанові від 28.09.2020 року у справі № 922/4073/19 Верховний суд зробив наступні висновки: при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати необхідно застосовувати ст. 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 року у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 року у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 року у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що з наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу, а також доводи про необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати.

Вказаний висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (Постанови Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 року у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 року у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 року у справі № 922/3607/18).

У Постанові Верховного суду від 24.09.2020 року по справі № 922/3616/19 суд послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 13.02.2019 року у справі № 320/5877/17, обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У матеріалах справи відсутні витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки сформований станом на 2017, 2018, 2019 р.р.

Суд вважає, що за відсутності витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період з 2017 2019 р.р. проведений розрахунок Позивачем є не обґрунтованим.

Крім того, у своєму позові Позивач зазначив, що нормативно грошову оцінку земельної ділянки на 2018 та на 2019 роки розраховано з урахуванням того, що коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки з 2018 р. становить 1,0.

А саме, відповідно до п.п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків, зокрема за 2017 2020 роки для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

На аркуші справи 21 міститься розрахунок розміру збитків за фактичне використання земельної ділянки за період з 01.10.2017 р. по 31.03.2020 р. за наступною формулою:

площа земельної ділянки 0,1477 га.;

нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 13.03.2020 у відповідний період 1 058 624,98

фіксований коефіцієнт відповідно до цільового використання земельної ділянки, для обслуговування адміністративної будівлі 6 %.

У матеріалах справи відсутня інформація з Державної служби України з питань геодезії, картографії кадастру "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель" за період з 2017 по 2019 р.р.

Так у постанові Верховного суду від 28.09.2020 у справі № 922/4073/19 Верховний суд зробив наступні висновки: так, стосовно здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог за період з 01.12.2016 по 31.12.2017, враховуючи положення ст. 79-1 ЗК України та ст. ст. 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", Верховний Суд зазначає, що обґрунтованість вказаного розрахунку підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.12.2018 № 1705 та від 26.06.2019 № 11477, а також листом Державної служби України з питань геодезії, картографії кадастру від 04.01.2019 № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель".

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, який було досліджено судами попередніх інстанцій, останній при визначенні розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.12.2016 по 31.12.2017 розрахував як 3% від нормативно грошової оцінки землі, а саме:

- за період з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року відповідно до положення ст. 288 ПК України, в редакції, що діяла на момент розрахунку (період нарахування з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року: кумулятивний коефіцієнт індексації за 2016 рік - 2,18.

- за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року відповідно до положення ст. 288 ПК України та рішення міської ради "Про земельний податок за земельні ділянки» (період нарахування з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року: кумулятивний коефіцієнт індексації за 2017 рік - 2,315.

Як вбачається зі п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

Згідно ст. 286 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Отже, проведений Позивачем розрахунок розміру збитків за фактичне використання земельної ділянки за період з 01.10.2017 р. по 31.03.2020 рік не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Як вбачається з розрахунку, який міститься на аркуші справи 21 Позивач використав фіксований коефіцієнт відповідно до цільового використання земельної ділянки, для обслуговування адміністративної будівлі 6 % посилаючись на рішення Білгород-Дністровської міської ради № 473-V від 17.04.2008 рік.

Згідно додатку до рішення міської ради за № 473-V (аркуш справи 31), значення коефіцієнту 6 застосовується до категорії земель за функцією використання обслуговування ательє, салону, перукарні, офісу, аптеки, платних лікувальних закладів та інших об`єктів побуту.

Функціональне призначення спірної земельної ділянки, вид використання для обслуговування адміністративної будівлі.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформаційна довідка № 196816914 від 20.01.2020 року, до складу майна Відповідача не входить: ательє, салон, перукарня, офіс, аптека, платні лікувальні заклади та об`єкти побуту (об`єкти перелічені у додатку до рішення за № 473-V).

Отже, Позивачем без належних правових підстав застосовано при розрахунку розміру збитків за фактичне використання земельної ділянки - фіксований коефіцієнт відповідно до цільового використання земельної ділянки 6 %.

У рішенні міської ради на який посилався Позивач при проведенні розрахунку, взагалі відсутнє функціональне використання землі для обслуговування адміністративної будівлі.

За відсутності витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки сформовані станом на 2017, 2018, 2019 р.р.; не відповідність розрахунку розміру збитків вимогам чинного законодавства України, в частині відсутності інформації щодо кумулятивного коефіцієнту індексації за 2017 р., 2018 р., 2019 р., без підставне застосування фіксованого коефіцієнту відповідно до цільового використання земельної ділянки 6 %, розрахунок зроблений Позивачем щодо безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю в період з 2018 по 2019 р.р., а саме: 3 місяці 2017 року; 12 місяців 2018 року; 12 місяців 2019 року є не обґрунтованим.

У своєму позові Білгород-Дністровська міська рада просить стягнути із ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Білгород-Дністровського за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів площею 0,1477 га. за період з 01.04.2020 рік по 01.09.2022 рік, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 176 269,46 грн.

В обґрунтування розміру безпідставно збережених коштів Позивач у своєму позові послався на наступні докази по справі, документи:

- витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:01:003:0400 розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 20.06.2022;

- рішення Білгород-Дністровської міської ради № 473-V від 17.04.2008 року (фіксований коефіцієнт відповідно до цільового використання земельної ділянки, для обслуговування адміністративної будівлі 6 %).

Позивач при проведенні розрахунку за період з 01.04.2020 рік по 01.09.2022 рік використав фіксований коефіцієнт відповідно до цільового використання земельної ділянки, для обслуговування адміністративної будівлі 6 %, посилаючись на рішення Білгород-Дністровської міської ради № 473-V від 17.04.2008.

Згідно додатку до рішення міської ради за № 473-V (аркуш справи 31), значення коефіцієнту 6 застосовується до категорії земель за функцією використання обслуговування ательє, салону, перукарні, офісу, аптеки, платних лікувальних закладів та інших об`єктів побуту.

Функціональне призначення спірної земельної ділянки, вид використання для обслуговування адміністративної будівлі.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформаційна довідка № 196816914 від 20.01.2020 року, до складу майна Відповідача не входить: ательє, салон, перукарня, офіс, аптека, платні лікувальні заклади та об`єкти побуту.

Отже, Позивачем без належних правових підстав, помилково застосований при розрахунку розміру збитків за фактичне використання земельної ділянки - фіксований коефіцієнт відповідно до цільового використання земельної ділянки 6 %.

Представник відповідача також просить суд застосувати строк позовної давності, зазначаючи, що Білгород-Дністровська міська рада з 30.12.2015 року була обізнана про те, що ОСОБА_1 використовує спірну земельну ділянку, з моменту прийняття рішення міської ради від 30.12.2015 року за № 20-VII.

Білгород-Дністровська міська рада з моменту ухвалення вище вказаного рішення міської ради, не зверталась до ОСОБА_1 з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,1477 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Із позовом Білгород-Дністровська міська рада звернулась до суду 20.06.2022 року, що підтверджується відміткою канцелярії суду про надходження позовної заяви.

Позивач у своєму позові просить стягнути із Відповідача кошти за період з 01.10.2017 року по 31.03.2020 рік.

Так за 3 місяця 2017 року 15 897,37 грн. строк загальної позовної давності сплив 31.12.2020 року.

За 12 місяців 2018 року 63 517,50 грн. - строк загальної позовної давності сплив 31.12.2021.

Отже, Позивач відносно періодів з 01.10.2017 року по 31.12.2018 рік на суму 79 414,87 грн., звернувся до суду з пропуском загальної позовної давності.

Так, згідно зістаттею 256 ЦК України, позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з заявою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вказана норма також закріплена устатті 257 ЦК України, де загальна позовна давність встановлена у три роки.

Згідно частини першоїстатті 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 11Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №14«Про судоверішення уцивільній справі»від 18.12.2009року передбачено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідно до частини третьоїстатті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно до частини четвертоїстатті 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно частиною п`ятоюстатті 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Оскільки позовні вимоги не доведені позивачем, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні цієї частини позову виключно, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

З урахуванням усього вищенаведеного, на підставі повно та всебічно досліджених доказів, надавши оцінку їх належності, допустимості, достатності, об`єктивності, та у їх логічному взаємозв`язку, виходячи із норм права, що врегульовують дані правовідносини, того, що ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна у вигляді адміністративної будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м. Білгород Дністровський в особі Білгород Дністровської міської ради, відсутності обґрунтування розрахунку розміру безпідставно збережених коштів, суд вважає за необхідне в задоволені позовних вимог Білгород Дністровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів відмовити.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1ст.133ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За умовами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на недоведеність позовних вимог позивача, вимоги щодо сплати судового збору також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 79,79-1, 80, 83, 122-125, 152, 156, 206 ЗК України, ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 258, 259, 263-266, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог Білгород Дністровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: Білгород - Дністровська міська рада, код ЄДРПОУ: 26275763, що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород Дністровський, вул. Михайлівська, 56.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 12 квітня 2024 року.

Суддя: