Рішення

від 04.04.2024 по справі 735/254/24

КОРОПСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №735/254/24р.

Провадження по справі № 2/735/123/2024р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 квітня 2024 року смт.Короп

Коропський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Балаби О.А.,

за участю секретаря судового засідання Редько А.О.,

позивачки, представника позивачки адвоката Марченка Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Короп в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коропської селищної ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

14.02.2024 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на нерухоме майно та просить визнати за нею право власності: на прибудови до квартири: а1-1 (номер приміщення 1 площею 3,5 кв.м, функціональне призначення веранда), а-1 (номер приміщення 6 площею 4,7 кв.м, функціональне призначення веранда), А1-1 (номер приміщення 7 площею 8,8 кв.м, функціональне призначення кімната), А1-1 (номер приміщення 8 площею 8,7 кв.м, функціональне призначення передпокій), а 1-1 (номер приміщення 9 площею 0,7 кв.м, функціональне призначення комора), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

07.03.2024 року представником співвідповідача Державної інспекції архітектури та містобудування України подано відзив на позовну заяву в якому просять у задоволенні позову відмовити оскільки згідно п. 9 Розділу V «Прикінцевих положень» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що прийняттю в експлуатацію підлягають індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів збудовані у період з 05 серпня 1992 року до 09 квітня 2015 року. Водночас під будівельну амністію не підпадає введення в експлуатацію квартири. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 15.10.2020 року у справі № 623/214/17.

У судовому засіданні позивачка та представник адвокат Марченко Г.М. позов підтримали та просять задовольнити. Позивачка пояснила, що самовільна прибудова до квартири проведена без порушення будь-яких норм, на підставі діючих у 1993 році дозвільних документів, за згодою усіх власників квартир багатоквартирного будинку, а тому дане будівництво не порушує прав інших осіб, бо власники всіх квартир будинку не заперечували проти будівництва, тому позивачка вважає, що є підстави для визнання за нею права власності на самовільно збудовану прибудову до квартири.

Представник відповідача Коропської селищної ради у судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов визнають у повному обсязі.

Представник співвідповідача Державної інспекції архітектури та містобудування України у судове засідання не з`явився, проте подав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову та розглянути справу без участі представника.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що обіймає посаду інженера з інвентаризації КП «Коропське РБТІ» Коропської селищної ради. Влітку 2023 року за заявою власника квартири, ОСОБА_1 , розташованої за адресою АДРЕСА_1 , виходила на місце обстеження об`єкта, з метою введення його в експлуатацію. В ході проведення обстеження було встановлено, що до квартири збудовано прибудови, а саме дві веранди, кімнату, комору, передпокій без дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування України, що і було відображено у технічному паспорті.

Свідок ОСОБА_3 показала, що являється власницею квартири АДРЕСА_2 . Позивачка є сусідкою і вона збудувала прибудови до своєї квартири АДРЕСА_3 . Свідок зазначила, що будь-які перешкоди у користуванні своєю власністю, а саме квартирою відсутні і вона не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на прибудову.

Свідок ОСОБА_4 показав, що кв. АДРЕСА_4 належала на праві власності його матері, яка померла. Спадкоємцем майна матері за законом являється він і подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Йому відомо, що позивачка збудувала до своєї квартири АДРЕСА_3 прибудови і він не заперечує проти визнання за нею права власності. Перешкоди у користуванні та розпорядженні своїм майном відсутні.

Суд заслухавши пояснення, допитавши свідків, дослідивши письмові докази дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_5 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 21 лютого 1992 року на підставі якого попередній власник квартири, а саме виконком Коропської районної ради народних депутатів продав, а ОСОБА_1 купила зайняту нею та членами її сім`ї квартиру. Квартира однокімнатна, на час продажу мала 38,4 м.кв. загальної площі та 23,2 м.кв. жилої площі.

Крім квартири позивачки у будинку АДРЕСА_6 знаходяться ще дві квартири.

На підставі висновку технічного бюро виконкому Коропської районної ради від 08.06.1993 року про можливість прибудови до житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 позивачці було відведено земельну ділянку для будівництва прибудови.

Рішенням № 124 виконавчого комітету Коропської районної ради від 10.07.1993 року, позивачці був наданий дозвіл на прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 . Строк завершення робіт - серпень 1994 року.

Для проведення будівництва Проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро при районному архітекторі Коропського району Чернігівської області позивачці у 1993 році був виготовлений паспорт забудовника.

У 1993 році ОСОБА_1 виконала передбачене наданим дозволом будівництво, а саме, побудувала прибудову до квартири: дві веранди, кімнату, передпокій та комору.

Проте, у 1994 році позивачка не подала до виконавчого комітету Коропської районної ради документи для оформлення права власності на збудовану прибудову.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка з кадастровим номером 7422255100:01:001:1399, що розташована за адресою АДРЕСА_1 з 12.02.2016 року є власністю ОСОБА_1 .

Згідно звіту про проведення технічного обстеження об`єктів прибудови по АДРЕСА_1 від 06.05.2021 року встановлено, що об`єкти були збудовані у період 1993 року та можливість надійної і безпечної експлуатації прибудови А (1)-1, прибудови а(1)-1, веранди а-1 за вищевказаною адресою.

Вдруге ОСОБА_1 намагалась оформити право власності у 2021 році, для чого зверталась із заявою до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області, яке своїм листом ЧГ161210910822 від 10.09.2021 року повернув декларацію та подані документи, оскільки відповідно до Розділу I, п. 1 Порядку 158, якою встановлено процедуру та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), під будівельну амністію не підпадає експлуатація квартири.

Таким чином, протягом тривалого часу позивачка намагалась узаконити прибудову, але виникли перепони, бо вона є власником квартири, а такий статус нерухомого майна унеможливлює на даний час узаконення у передбаченому законом порядку побудованих нею будівель, хоча таке узаконення було можливе на час їх будівництва у 2000-х роках, бо таке узаконення було передбачено законодавством, однак наразі законодавство змінилось, тому дане питання можливо вирішити тільки в судовому порядку.

За таких обставин позивачка вимушена звернутись до суду з даним позовом для визнання за нею права власності на побудовану нею прибудову.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 382 Цивільного кодексу України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами дослідженими у судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 88 Земельного кодексу України, ст. ст. 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 258, 263-265, 354-355ЦПК України суд,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Коропської селищної ради (вул. Кибальчича, буд. 1 смт. Короп, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, ЄДРПОУ: 38053750), Державної інспекції архітектури та містобудування України (Бульвар Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, ЄДРПОУ: 44245840) про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудови до квартири АДРЕСА_5 : а1-1 (номер приміщення 1 площею 3,5 кв.м, функціональне призначення веранда), а-1 (номер приміщення 6 площею 4,7 кв.м, функціональне призначення веранда), А1-1 (номер приміщення 7 площею 8,8 кв.м, функціональне призначення кімната), А1-1 (номер приміщення 8 площею 8,7 кв.м, функціональне призначення передпокій), а 1-1 (номер приміщення 9 площею 0,7 кв.м, функціональне призначення комора).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день складення повного судового рішення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11.04.2024 року.

Суддя: О.А. Балаба