Ухвала

від 12.04.2024 по справі 938/294/24

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№938/294/24

Провадження № 1-кп/938/88/24

УХВАЛА

іменем України

12 квітня 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючогосудді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду матеріаликримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, депутатом не обирався, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України (в редакції закону від 05.04.2001 року №2341-ІІІ),-

В С Т А Н О В И В:

У ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до витягу з протоколу першої організаційної сесії п`ятого демократичного скликання Бистрецької сільської ради, Верховинського району від 09 квітня 2006 року, ОСОБА_4 обрано на посаду Бистрецького сільського голови. В своїй роботі сільський голова керується Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про державну службу».

До функціональних обов`язків сільського голови входило: організаційно забезпечувати в межах, наданих законом повноважень органам виконавчої влади на відповідній території, дотримання Конституції та Законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, організовувати в межах, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, підписання рішення ради та її виконавчого комітету, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Так, рішенням Бистрецької сільської ради Верховинського району від 18.01.2007 року ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території села Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області.

Після цього, ОСОБА_5 звернулася до приватного підприємства «Західземпроект», з метою оформлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території, села Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області.

У ході оформлення даної проектної документації ОСОБА_4 , як посадова особа органу місцевого самоврядування, будучи головою Бистрецької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, діючи в порушення вимог ст.ст. 118, 151 Земельного кодексу України, Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди та договорів оренди землі), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року, наказу № 33 від 03.11.2006 року Верховинського відділу земельних ресурсів, діючи умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що земельна ділянка площею 0,3139 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , частково накладається на землі, які перебувають в постійному користуванні Верховинського районного лісгоспу, тобто відноситься до земель лісового фонду, які не можуть передаватись у приватну власність громадян, погодив акт встановлення, узгодження зовнішніх меж землекористування та акт вибору і обстеження вищевказаної земельної ділянки площею 0,3139 га, завіривши їх власним підписом та відтиском мастичної печатки Бистрецької сільської ради, чим підтвердив, що зазначена земельна ділянка повністю належить до земель запасу Бистрецької сільської ради Верховинського району, надавши таким чином можливість відвести її у приватну власність ОСОБА_6 .

У подальшому, на підставі виготовленого спеціалістами ПП «Західземпроект» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 , який був затверджений рішенням 7 сесії п`ятого демократичного скликання Бистрецької сільської ради, Верховинського району, Івано-Франківської області від 04.03.2007 року, Верховинським районним відділом земельних ресурсів на ім`я ОСОБА_5 видано державний акт від 21.07.2007 року серії ЯД № 886431 на право власності на земельну ділянку площею 0,3139 га з кадастровим номером 2620881001:01:001:0868 в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи № 27/03/24 від 27.03.2024 року земельна ділянка площею 0,3139 га га з кадастровим номером 2620881001:01:001:0868, що розміщена в АДРЕСА_1 та передана у власність ОСОБА_5 , частково накладається на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні Красницького лісництва Верховинського районного лісгоспу площею 0,2190 га (квартал 19, виділ 26 Довгопільського лісництва Верховинського районного лісгоспу).

Ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2620881001:01:001:0868, площею 0,3139 га станом на 2007 рік становила 92538 гривень, а вартість площі 0,2190 га. накладення на землі, які перебувають у постійному користуванні Верховинського районного лісгоспу та не можуть бути передані у приватну власність станом на 2007 рік становила 64561 гривень.

Таким чином, внаслідок зловживання сільського голови села Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області ОСОБА_4 своїм службовим становищем, що виразилось в умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, та призвело до протиправного вилучення з державної власності земельної ділянки лісового фонду площею 0,2190 га, яка відноситься до території Верховинського районного лісгоспу, і передачі її у приватну власність фізичній особі ОСОБА_5 , охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки на загальну суму 64561 гривень, яка більше як у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третьої особи використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам на загальну суму 64561 гривень, яка більше як у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 року №2341-ІІІ).

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, про що подав відповідну письмову заяву (а.с.12).

Прокурор щодо задоволення поданого клопотання не заперечив, вказавши, що в даному кримінальному провадженні закінчилися строки давності, передбаченіст. 49 КК України, що є підставою для його закриття.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає до задоволення і кримінальне провадження про його обвинувачення за ч. 2 ст.364 КК Українислід закрити з таких підстав.

У п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України закріплено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої абочастиною другою статті 284цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У ч. 1 ст. 49 КК Українипередбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

За змістом ст.ст.44,49 КК України, за наявності підстав, передбачених ч. 1ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує та відсутні підстави, передбачені ч. 5ст. 49 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні впродовж періоду з січня по 21.07.2007 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 р. №2341-ІІІ), санкцією якої було передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність на строк до трьох років.

У подальшому до ст. 364 КК України, в тому числі до санкції її частини другої, неодноразово законами вносилися зміни, серед яких законом, що пом`якшує кримінальну відповідальність та відповідно до ч. 4 ст. 5 КК України, має зворотну дію в часі Закон України № 270-VIвід 15.04.2008 року, відповідно до якої за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, каралося позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність на строк до трьох років.

Таким чином, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відповідно дост. 12 КК Українивідносилося та відноситься до категорії тяжких злочинів і з дня його вчинення пройшло більше десяти років, що згідно зіст. 49 КК Україниє підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 у розшуку не перебував та перебіг давності на підставі ч. 3ст. 49 КК Українине переривався.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що обвинувачений дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку зі закінченням строків давності, то суд приходить до висновку, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2ст. 364 КК України, слід закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов не заявлявся.

Як вбачається з обвинувального акта (а.с.6), процесуальні витрати на проведення судових експертиз по кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

Також відповідно до ч.4ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд зобов`язаний вирішити питання про долю речових доказів у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 100 КПК України.

Зокрема, постановою від 27.03.2024 року (а.с.16-18) визнано речовим доказам у даному кримінальному провадженні проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_5 на території с. Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області, який зберігається при матеріалах кримінального провадження (органу досудового розслідування за №12013090020000791).

На підставі викладеного, керуючись, ст. 49 КК України, ч. 2 ст.284, ст.ст.314, 369-372,376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2ст.364КК України (в редакції закону від 05.04.2001 року №2341-ІІІ, на підставі ст.49 КК Українив зв`язку зі закінченням строків давності, а кримінальне провадження - закрити.

Речові докази після набрання ухвалою законної сили :

-проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_5 на території с. Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області, - зберігати при матеріалах кримінального провадження (органу досудового розслідування).

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_7