Ухвала

від 12.04.2024 по справі 639/1954/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/1954/24

Провадження № 1-кс/639/496/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2024 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла скарга голови ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_3 , в останній просив зобов`язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Харківської окружної прокуратури Харківської області внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 від 04.04.2024 за вих. 04/04/2024-2 про вчинення кримінальних правопорушень.

В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначав, що 04.04.2024 ним, з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО « НОН-СТОП », а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , на офіційну електронну пошту Харківської окружної прокуратури Харківської області, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Однак, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.

В судове засіданні заявник не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, просив розглянути вказану скаргу без його участі.

Прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце його проведення завчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, зазначив, що звернення голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 від 04.04.2024 за вих. № 04/04/2024-2 щодо невнесення відомостей про злочин було направлено за належністю до Слідчого управління ГУНП в Харківській області. Проти задоволення скарги заперечує.

Перевіривши доводи скарги, дослідивши наявні матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.1 ст.214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.2 ст.214 КПК).

Проте, така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК).

Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що викладені в ньому обставини не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують для отримання зазначеного вище висновку перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ані попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК.

Згідно з ч.1 ст.2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18), за якою якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 вказано, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

У своїй заяві про злочин від 04 квітня 2024 року ОСОБА_3 зазначає, зокрема, що ГО «Нон-Стоп» встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , маючи вплив на посадових осіб ХОВА, зокрема ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ДП "ДОРОГИ ХАРКІВЩИНИ" (код ЄДРПОУ 42166406) - засновником і директором якого є ХОВА, АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00131954) - уповноваженою особою якого є ОСОБА_8 , Міністерства інфраструктури України, РФ "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УЗ" (код ЄДРПОУ 40081216) - засновником якого є Міністерство інфраструктури України, АТ "УОП" (код ЄДРПОУ 37854297), ДП "ЧАРЗ" (код ЄДРПОУ 08305644) - засновником якого є АТ "УОП" (код ЄДРПОУ 37854297), а органом управління - Міністерство оборони України, зловживаючи службовим становищем, перебуваючи у злочинній змові з керівництвом ряду юридичних осіб, таких як: ТОВ "КОМПАНІЯ "РЕГІОН-БУД" (код ЄДРПОУ 42786507), ТОВ "ПСК Енергобуд" (код ЄДРПОУ 36191288), ПП "ГОЛДЕН І К" (код ЄДРПОУ 41972523), ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ТЕХІМПЕКС" (код ЄДРПОУ 32499006) створили організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на розкрадання і привласнення бюджетних коштів, в тому числі коштів, що надходять за міжнародними та державними програмами, ухилення від сплати податків, легалізації грошових коштів, надання та отримання неправомірної вигоди. Дана злочинна схема реалізується шляхом укладення фіктивних, договорів: укладаючи угоди із підконтрольними підприємствами за завищеними цінами, незаконним нарахуванням ПДВ та видаткової частини відбувається вивід коштів, з метою ухилення від сплати податків і подальшій легалізації, виведених бюджетних коштів через ряд ФОПів та підприємств, підконтрольних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та іншим посадовим особам Харківської обласної військової адміністрації, Міністерства інфраструктури України, Міністерства оборони України ДП "ДОРОГИ ХАРКІВЩИНИ" (код ЄДРПОУ 42166406), АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00131954), АТ "УОП" (код ЄДРПОУ 37854297).

Також вказує, що ДП "ДОРОГИ ХАРКІВЩИНИ" (код ЄДРПОУ 42166406), АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00131954), РФ "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УЗ" (код ЄДРПОУ 40081216), ДП "ЧАРЗ" (код ЄДРПОУ 08305644) укладають угоди на публічні закупівлі, таким чином, щоб переможцями виступали ТОВ "КОМПАНІЯ "РЕГІОН-БУД" (код ЄДРПОУ 42786507), ТОВ "ПСК Енергобуд" (код ЄДРПОУ 36191288), ПП "ГОЛДЕН І К" (код ЄДРПОУ 41972523), ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ТЕХІМПЕКС" (код ЄДРПОУ 32499006), з метою розкрадання, привласнення бюджетних коштів, та подальшої їх легалізації.

Втім, на думку суду, викладені у заяві ОСОБА_3 обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, про які він зазначає у своїй заяві. При цьому, заявник не наводить будь-яких об`єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення зазначених ним у заяві протиправних дій, ґрунтуючись виключно на суб`єктивному уявленні щодо правомірності таких дій та власному аналізі і бачені норм законодавства про кримінальну відповідальність.

Зазначені обставини позбавляють орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що кожне висловлене твердження у заяві про злочин (злочинні схеми, зловживання службовим становищем, розтрата і привласнення бюджетних коштів та інше) повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами, у тому числі в частині здійснення Харківською окружною прокуратурою Харківської області процесуального керівництва у кримінальному провадженні.

Лише самих відомостей, викладених у заяві та не підтверджених конкретними фактами та доказами, на переконання слідчого судді, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів, щодо яких прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області наділений повноваженнями здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.

За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що підстави для зобов`язання уповноважених осіб Харківської окружної прокуратури Харківської області виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 04 квітня 2024 року, відсутні, а тому в задоволенні таких вимог слід відмовити.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги факт направлення Харківською окружною прокуратурою Харківської області звернення голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 від 04.04.2024 за вих. № 04/04/2024-2 щодо невнесення відомостей про злочин за належністю до Слідчого управління ГУНП в Харківській області.

Керуючись ст. ст. 303-307, 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської окружної прокуратури Харківської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1