Ухвала

від 10.04.2024 по справі 646/3380/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/3380/24

№ провадження 1-кп/646/703/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019220000000066 від 02.07.2019за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше засудженого, останній раз вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 22.02.2017 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

В провадження Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019220000000066 від 02.07.2019за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.04.2024 вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття кримінального провадження №32019220000000066 від 02.07.2019 за його обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України, на підставі ст. 49 КК України, та звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор не заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 , виходячи із наступного.

Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №32019220000000066 від 02.07.2019 ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_3 наприкінці червня 2016 року, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності і права власності, діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою на ім`я « ОСОБА_5 », дії якого є предметом досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні, погодився на пропозицію та вирішив за грошову винагороду здійснити пособництво у підробленні документів, які подаються для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особуТОВ «СП РЕКОРД СЕРВИС» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), без наміру фактичного здійснення підприємницької діяльності від імені вказаного суб`єкта господарювання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 56 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу.

Статтею 57 Господарського кодексу України передбачено, що установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. У засновницькому договорі засновники зобов`язуються утворити суб`єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб`єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб`єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до Закону. Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статтею 58 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа- підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Статтею 89 Господарського кодексу України передбачено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

Також відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому Законом порядку.

Згідно зі ст. 81 Цивільного кодексу України юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 цього Кодексу.

Статтею 87 Цивільного кодексу України встановлено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Відповідно до ст. 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Одночасно статтею 4 Закону України «Про господарські товариства» № 1576-ХІІ від 19.09.1991 визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, їх установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» №755-ІV від15.05.2003 (зі змінами та доповненнями) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою;8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи.

Так, ОСОБА_3 , наприкінці червня 2016 року (точну дату та час у ході досудового розслідування не встановлено), знаходячись на майдані Конституції в м. Харкові, перебуваючи у скрутному матеріальному положенні, отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи на ім`я « ОСОБА_5 » пропозицію за грошову винагороду у сумі 200 гривень стати керівником та власником суб`єкта господарювання без мети здійснення підприємницької діяльності та без безпосередньої участі у фінансово-господарській та управлінській діяльності підприємства, для чого йому необхідно спільно з чоловіком на ім`я « ОСОБА_5 » піти до нотаріуса, при цьому ОСОБА_3 в обов`язковому порядку необхідно мати при собі паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій та усвідомлюючи відсутність необхідних знань, навичок і досвіду для виконання обов`язків керівника і засновника юридичної особи, діючи у порушення вимог вищенаведених нормативних актів, ОСОБА_3 , умисно, з корисливих мотивів, з метою пособництва невстановленій особі на ім`я « ОСОБА_5 », не маючи реального наміру здійснювати самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик підприємницьку діяльність від імені товариства, бути його засновником і керівником погодився на таку пропозицію, вступивши таким чином у попередню змову із зазначеною особою, і до початку злочину домовився про спільне його вчинення.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на внесення у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей та подання їх державному реєстратору, перебуваючи у попередньо узгодженому із невстановленою особою на ім`я « ОСОБА_5 » місці, 01 липня 2016 року зустрівся з особою на ім`я « ОСОБА_5 » поблизу станції метро «Проспект Гагаріна» в м. Харкові. Після чого останні прибули до офісного приміщення приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_3 , добровільно надав невстановленій в ході досудового слідства особі засоби вчинення кримінального правопорушення, а саме свій паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 та ідентифікаційний код НОМЕР_3 необхідні для складання документів державної реєстрації змін для установчих документів юридичної особи, чим сприяв невстановленій в ході досудового розслідування особі на ім`я « ОСОБА_5 » вчиненню кримінального правопорушення.

У подальшому ОСОБА_3 , засвідчив свої підписом заздалегідь підготовлені невстановленою в ході досудового слідства особою документи, зокрема: Протокол № 4 Загальних зборів учасників ТОВ «СП РЕКОРД СЕРВИС» від « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; статут товариства з обмеженою відповідальністю «СП РЕКОРД СЕРВИС» (нова редакція) від 01.07.2016 року; договір купівлі продажу частки у статутному капіталі (корпоративних прав)ТОВ «СП РЕКОРД СЕРВИС» від 01.07.2016.

На підставі наданих ОСОБА_3 документів з особистими даними, приватний нотаріус ОСОБА_6 , який не будучи обізнаний про його та особи на ім`я « ОСОБА_5 » злочинний намір, 01.07.2016 виготовив заяву про вихід зі складу засновників товариства, яка зареєстрована у реєстрі нотаріальних дій за № 1598.

Водночас ОСОБА_3 засвідчив своїм підписом заздалегідь підготовлену невстановленою в ході досудового слідства особою довіреність № 2 від 02.07.2016, якою останній уповноважив ОСОБА_7 , представляти в органах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань з питань здійснення дій з реєстрації змін відомостей ТОВ «СП РЕКОРД СЕРВИС», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та подати відповідні документи до органу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань, після чого отримав від особи на ім`я « ОСОБА_5 » грошові кошти у розмірі 200 гривень.

У подальшому 02.07.2016 відповідно до вказаної довіреності ОСОБА_7 , не будучі обізнаною про незаконність вищевказаних дій, подала до відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Харківської області документи, які містять завідомо неправдиві відомості щодо державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «СП РЕКОРД СЕРВИС», а саме: засновників, керівника, відомостей про фізичних осіб - платників податків.

Незважаючи на те, що ТОВ «СП РЕКОРД СЕРВИС (код ЄДРПОУ 40582753) було зареєстроване у державних органах влади як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ОСОБА_3 взяв участь у його перереєстрації не з метою здійснення підприємницької діяльності, як передбачено статутом, а з метою отримання грошової винагороди за вказані незаконні дії.

Таким чином, ОСОБА_3 , своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1 КК України, а саме - пособництво у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Отже, згідно з обвинувальним актом кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1 КК України було вчинене ОСОБА_3 01.07.2016.

Санкцією ч. 2 ст. 205-1 КК України передбачено покарання у виді штрафу у розмірі тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. (в редакції від 01.05.2016) та штрафу від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого (в редакції від 28.03.2024).

Відповідно до ст. 12 КК України, передбачене ч. 2 ст. 205-1 КК України кримінальне правопорушення віднесено законом України про кримінальну відповідальність до категорії злочину невеликої тяжкості (після 01.07.2020 нетяжкий злочин).

Відповідно до матеріалів кримінального провадження №32019220000000066 від 02.07.2019, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, 02.07.2019.

Відповідно до постанови слідчого СУ ГУДФС у Харківській області ОСОБА_8 від 02.07.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні передбачене ч. 2 ст. 205-1 КК України зупинене у зв`язку з переховуванням підозрюваного та оголошено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розшук.

Відповідно до постанови прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4 від 02.07.2019 з матеріалів кримінального провадження №42017220000000196 від 07.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України виділено матеріали досудового розслідування щодо внесення невстановленими особами завідомо недостовірних відомостей до установчих документів ТОВ «СП РЕКОРД СЕРВІС» за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України. Виділені матеріали зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №32019220000000066 від 02.07.2019.

Постановою слідчогоСУ ГУНП уХарківській області ОСОБА_9 від 15.11.2023 у кримінальному провадженні №32019220000000066 від 02.07.2019 ОСОБА_10 оголошено у розшук.

Постановою слідчогоСУ ГУНП уХарківській області ОСОБА_9 від 08.02.2024досудове розслідування укримінальному провадженні№32019220000000066від 02.07.2019стосовно ОСОБА_10 відновлено.

Постановою слідчого СУ ГУ НП у Харківській області ОСОБА_9 від 26.03.2024 змінено попередню правову кваліфікацію кримінального провадження№32019220000000066від 02.07.2019за ч. 1 ст. 205-1 КК України на ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1 КК України.

27.03.2024 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1 КК України.

27.03.2024 складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32019220000000066 від 02.07.2019 за обвинуваченням ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого на ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Означений обвинувальний акт надійшов до суду 29 березня 2024 року.

Згідно з п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні 01.07.2016 злочину. Визначений у ст. 49 КК України строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності сплив, підстав для зупинення строку давності стороною обвинувачення не надані та судом не встановлено.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні 01.07.2016 кримінального правопорушення. Визначений у ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності сплив, підстав для зупинення чи переривання перебігу строку давності стороною обвинувачення не надані та судом не встановлено.

За змістом ст.ст. 284-288 КПК, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбаченихст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

За частиною 6статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Також за частиною 6статті 368 КПК, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ухвалі Верховного Суду від 14.09.2020 в справі №493/1843/16-к зроблено такий висновок: «Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цьогост. 49 КК Українивстановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5ст. 49 КК України.

Аналогічні висновки, зокрема, містяться в ухвалах Верховного Суду від 16.12.2019 в справі №754/10717/17, від 30.03.2020 у справі №635/5683/18, постановах Верховного Суду від 20.03.2018 в справі №463/5277/16-к, від 19.11.2019 в справі №345/2618/16-к, від 20.10.2020 у справі 204/4728/15-к, від 11.11.2020 в справі №455/229/17.

Таким чином, суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3ст. 49 КК Україниє безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа)досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

В судовому засіданні суд роз`яснив ОСОБА_10 підстави та наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

Обвинувачений ОСОБА_10 надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження стосовно нього з цих підстав.

Статтями284-288 КПК Українине передбачено обов`язку надання обвинуваченим письмової згоди на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності до винесення остаточного рішення по справі буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

З огляду на викладене, враховуючи обмеження строків строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування особи, що вчинила злочин, за відсутності обставин, що є перешкодою для застосування положень ст. 49 КК України, наявністю обставин, що підтверджують благополучне закінчення строків давності за раніше вчинене кримінального правопорушення, приймаючи до уваги прохання обвинуваченого звільнити його від кримінальної відповідальності за нереабілітуючою обставиною, суд вважає, що клопотання про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1 КК України та закриття кримінального провадження стосовно нього в цій частині у зв`язку із закінченням строків давності, підлягає задоволенню.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого у кримінальному провадженні не заявлявся.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялися.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимогст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. ст.285,286,288,314,369-371 КПК України, ст. ст.44,49 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України,у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019220000000066 від 02.07.2019 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України,- закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд. м. Харкова.

Суддя: ОСОБА_1