Рішення

від 12.04.2024 по справі 368/1264/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1264/23

Провадження № 2/368/185/24

Рішення

(коротке)

іменем України

"12" квітня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом виконувача обов`язків керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області (м.Обухів, вул. В.Чаплінського, 7) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області (м.Київ, вул.Серпова, 3/14) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПСП «УКР АГРО КЛАС» про конфіскацію земельних ділянок, -

встановив :

Позивач звернувся до суду із позовом в інтересах Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки. В позовній заяві виконувач обов`язків керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області просив суд припинити громадянину російської федерації ОСОБА_3 право власності на частку земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280400:08:004:0005 площею 4,2852 га, яка знаходиться на території Кагарлицького району, колишньої Балико-Щучинської сільської ради, Київської області про що прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №51257960 від 21.02.2020; припинити громадянину російської федерації ОСОБА_3 право власності на частку земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280400:08:003:0001 площею 0,3521 га, яка знаходиться на території Кагарлицького району, колишньої Балико-Щучинської сільської ради, Київської області на підставі свідоцтва про право на спадщину № 221 від 21.02.2020, а також стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що Обухівською окружною прокуратурою за результатами вивчення питання законності використання ОСОБА_4 земельних ділянок на території Кагарлицького району, колишньої Балико-Щучинської сільської ради, Київської області, виявлено порушення вимог земельного законодавства, встановлено, що відповідач, будучи громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 220 від 21.02.2020, виданого державним нотаріусом Ржищівської міської державної нотаріальної контори Отькало С.В., набув право власності на частку земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280400:08:004:0005 площею 4,2852 га, яка знаходиться на території Кагарлицького району, колишньої Балико-Щучинської сільської ради, Київської області про що прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51257960 від 21.02.2020.

Крім того, ОСОБА_5 отримав право власності на іншу частку земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3222280400:08:003:0001 площею 0,3521 га, яка знаходиться на території Кагарлицького району, колишньої Балико-Щучинської сільської ради, Київської області на підставі свідоцтва про право на спадщину №221 від 21.02.2020, виданого державним нотаріусом Ржищівської міської державної нотаріальної контори Отькало С.В.

Разом з цим, установлено, що відповідач, набувши у лютому 2020 року право власності на частку зазначених земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, протягом року не виконав покладених на нього у зв`язку із цим обов`язок, а саме не відчужив земельні ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З метою перевірки та встановлення фактів набуття або зміни громадянства ОСОБА_4 прокуратурою скеровано запит до ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області. Згідно отриманої від ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області інформації за № 8010.6.2-15992/80.1-23 від 02.05.2023 установлено, що відповідачу УДМС України в Полтавській області був документований посвідкою на постійне проживання в Україні.

Згідно відповіді Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 28.11.2023 №5301.7-12070/53.1-23, інформація щодо реєстрації місця проживання, зняття з зареєстрованого місця проживання на ОСОБА_2 відсутня.

Таким чином, іншими відомостями стосовно ОСОБА_2 , органи ДМС України, не володіють. В той же час, наявність у ОСОБА_2 громадянства іншої держави підтверджується відомостями, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається, що останній отримував свідоцтво про право на спадщину, подана заяву щодо проведення реєстраційних дій відносно спадкового майна та, відповідно, є власником такого майна саме як громадянин російської федерації.

Враховуючи, що отримана ОСОБА_4 у власність частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280400:08:004:0005 площею 4,29 га ним добровільно не відчужено упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 21.02.2021), право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду.

Крім того, отримана ОСОБА_4 у власність частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280400:08:003:0001 площею 0,3521 га ним добровільно не відчужено упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 21.02.2021), право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду.

А тому виконувач обов`язків керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду із вказаним позовом.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просила їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Представник Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, на сайті Кагарлицького районного суду Київської області було розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання, що відповідає вимогам ст. 128 ч.11 ЦПК України.

Представник третьої особи ТОВ «УКР АГРО КЛАС» в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважав можливим розглянути спір у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 будучи громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 220 від 21.02.2020, виданого державним нотаріусом Ржищівської міської державної нотаріальної контори Отькало С.В., набув право власності на частку земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280400:08:004:0005 площею 4,2852 га, яка знаходиться на території Кагарлицького району, колишньої Балико-Щучинської сільської ради, Київської області про що прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51257960 від 21.02.2020.

Крім того, ОСОБА_5 отримав право власності на іншу частку земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3222280400:08:003:0001 площею 0,3521 га, яка знаходиться на території Кагарлицького району, колишньої Балико-Щучинської сільської ради, Київської області на підставі свідоцтва про право на спадщину №221 від 21.02.2020, виданого державним нотаріусом Ржищівської міської державної нотаріальної контори Отькало С.В.

Разом з цим, установлено, що ОСОБА_5 , набувши у лютому 2020 року право власності на частку зазначених земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, протягом року не виконав покладених на нього у зв`язку із цим обов`язок, а саме не відчужив земельні ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З метою перевірки та встановлення фактів набуття або зміни громадянства ОСОБА_4 прокуратурою скеровано запит до ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області. Згідно отриманої від ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області інформації за № 8010.6.2-15992/80.1-23 від 02.05.2023 установлено, що відповідачу УДМС України в Полтавській області був документований посвідкою на постійне проживання в Україні.

Згідно відповіді Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 28.11.2023 №5301.7-12070/53.1-23, інформація щодо реєстрації місця проживання, зняття з зареєстрованого місця проживання на ОСОБА_2 відсутня.

В той же час, наявність у ОСОБА_2 громадянства іншої держави підтверджується відомостями, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається, що останній отримував свідоцтво про право на спадщину та є власником такого майна як громадянка російської федерації.

Отже, ОСОБА_5 будучи іноземним громадянином, отримав у власність частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280400:08:004:0005 площею 4,29 га ним добровільно не відчужено упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 21.02.2021), право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду.

Крім того, отримана ОСОБА_4 у власність частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280400:08:003:0001 площею 0,3521 га ним добровільно не відчужено упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 21.02.2021), право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду.

Інша частка земельних ділянок з кадастровими номерами 3222280400:08:004:0005 площею 4,29 га та 3222280400:08:003:0001 площею 0,3521 га зареєстровані за ОСОБА_6 на праві приватної власності.

ОСОБА_5 21.02.2020 набув право власності на частки вказаних вище земельних ділянок сільськогосподарського призначення та упродовж року добровільно їх не відчужив, що є підставою для припинення права власності на вказані частки земельних ділянок та їх конфіскацію за рішенням суду, виходячи з такого.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Так, статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч.1,2,4 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

Згідно п. а) ч.1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Згідно ч. 3 ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Згідно ч. 4 ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до п. д ст.140 ЗК України, підставою припинення права власності на земельну ділянку є конфіскація за рішенням суду.

Відповідно до ч.1,2 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до п. в) ч.1 ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Також п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно ч.4 ст.145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулює земельні правовідносини та право власності на землю, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Отже, суд вважає, оскільки відповідач ОСОБА_5 , будучи іноземною громадянкою, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, упродовж року після набуття на підставі свідоцтв про право на спадщину № 220 та № 221 від 21.02.2020, виданих державним нотаріусом Ржищівської міської державної нотаріальної контори Отькало С.В., права власності на частки земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280400:08:004:0005 площею 4,2852 га, яка знаходиться на території Кагарлицького району, колишньої Балико-Щучинської сільської ради, Київської області про що прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №51257960 від 21.02.2020, права власності на частку земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280400:08:003:0001 площею 0,3521 га, яка знаходиться на території Кагарлицького району, колишньої Балико-Щучинської сільської ради, Київської області, не виконав покладених на нього обов`язків, а саме не відчужив земельні ділянки, тому слід припинити право власності на вказані земельні ділянки, шляхом їх конфіскації на користь держави.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ч. 1, 2 ст. 38, ч.1 ст.39 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. 354, ст. 378, ч.2 ст. 373, ч.1,2,4 ст. 374, п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України, ст.80,81, ч. 1 ст. 145 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 2-13,76-80,133,137, 141,206, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Припинити громадяну російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання в Україні зареєстровано зп адресою АДРЕСА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), право власності на Уг частку земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3222280400:08:004:0005 площею 4,2852 га яка знаходиться на території Кагарлицького району, колишньої Балико-Щучинської сільської ради, Київської області, про що прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51257960 від 21.02.2020.

Припинити громадянину російської федерації ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання в Україні зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), право власності на Уг частку земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3222280400:08:003:0001 площею 0,3521 га, яка знаходиться на території Кагарлицького району, колишньої Балико-Щучинської сільської ради, Київської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 221 від 21.02.2020.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) судовий збір в сумі 5368 грн. за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 1ТА028201720343190001000015641.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 289 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 12.04.2024 року.

Суддя: Т.Є. Іванюта