Рішення

від 09.04.2024 по справі 524/127/24

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/127/24

Провадження №2/524/972/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі: секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ТОВ «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року до суду звернулося ТОВ «Росвен Інвест Україна» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позову вказували, що 15 грудня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» (далі ТОВ ФК «Інвеструм») та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 16912-12/2022 про надання фінансового кредиту на суму 3000 грн. на строк 25 днів, тобто до 08.01.2023 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 361,35 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,99% на добу. Кредит надавався Клієнту в безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

Крім того, 14 січня 2023 року між ТОВ ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 17820-01/2023 про надання фінансового кредиту на суму 5000 грн. на строк 24 дні, тобто до 06.02.2023 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 730,00 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,00% на добу. Кредит надавався Клієнту в безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

ТОВ «ФК «Інвеструм» свої зобов`язання за договорами виконало та надало позичальнику грошові кошти.

28 липня 2023 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу № 28072023, відповідно до вимог якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відступило ТОВ «Росвен Інвест Україна» права грошової вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_1 .

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Росвен Інвест Україна», ні на рахунки попереднього кредитора ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за укладеними договорами, станом на дату звернення до суду, утворилася заборгованість:

-за договором № 156912-12/2022 у розмірі 12 000,00 грн., яка складається із: 3000,00 - заборгованість по тілу кредиту та 9000,00 грн. заборгованість по відсотках;

-за договором № 17820-01/2023 у розмірі 19 375,00 грн., яка складається із: 5000,00 - заборгованість по тілу кредиту та 14 375,00 грн. заборгованість по відсотках.

Загальна сума боргу склала 31 375,00 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на їх користь, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 22 січня 2024 року відкрито спрощене провадження у справі, залучено сторін, третю особу, призначено судове засідання (а.с. 56).

У судове засідання представник позивача ТОВ «Росвен Інвест Україна» не прибув. Просили справу розглядати без участі їх представника. Позов підтримали, просили задовольнити.

Представник третьої особи ТОВ «ФК «Інвеструм» у судове засідання не прибув з невідомих суду причин. Були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не прибув з невідомих суду причин. Був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача у позовній заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

15 грудня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 16912-12/2022, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора BNN789, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с. 6-8).

Відповідно до п. п. 1.1. п. 1 Договору, позичальник зобов`язувався надати клієнту (відповідачу) фінансовий кредит в розмірі 3 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Кредит надавався строком на 25 днів, тобто до 08.01.2023 року на власні потреби (п. 1.2. договору).

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 361,35% річних від суми кредиту в розрахунку 0,99% на добу (п. 1.3. договору).

Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті шляхом перерахування на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах товариства (п.п. 1.7 та 1.8. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору, у разі, якщо клієнт не сплатив у строк, передбачений в п. 1.2 цього договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою 2,5% на добу з першого дня користування кредитними коштами, при цьому клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.

За п. 4.3 договору, у разі якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений у п. 1.2 цього договору та/або в додатку(ах) до цього договору, проценти, передбачені в п.1.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору.

Підписанням цього договору відповідач дав свою згоду на те, щоб Графік розрахунків розміщувався в електронному вигляді в особистому кабінеті, зареєстрованому на веб-сторінці товариства (п. 6.4 розділ 6 договору).

До укладання даного договору про надання фінансового кредиту відповідач ОСОБА_1 ознайомився із Паспортом споживчого кредиту, в якому зазначені умови надання кредиту, сумою кредиту, строком кредитування, процентною ставкою за кредитом, процентною ставкою, яка може бути застосована у разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту, орієнтовною загальною вартістю кредиту, Графіком платежів, про що також свідчить його електронний підпис одноразовим ідентифікатором W6712 (а.с. 6, 9).

Крім того, 14 січня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 17820-01/2023, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора W9390, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с. 23-25).

Відповідно до п. п. 1.1. п. 1 Договору, позичальник зобов`язувався надати клієнту (відповідачу) фінансовий кредит в розмірі 5 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Кредит надавався строком на 24 дні, тобто до 06.02.2023 року на власні потреби (п. 1.2. договору).

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730,00% річних від суми кредиту в розрахунку 2,00% на добу (п. 1.3. договору).

Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті шляхом перерахування на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах товариства (п.п. 1.7 та 1.8. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору, у разі, якщо клієнт не сплатив у строк, передбачений в п. 1.2 цього договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою 2,5% на добу з першого дня користування кредитними коштами, при цьому клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.

За п. 4.3 договору, у разі якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений у п. 1.2 цього договору та/або в додатку(ах) до цього договору, проценти, передбачені в п.1.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору.

Підписанням цього договору відповідач дав свою згоду на те, щоб Графік розрахунків розміщувався в електронному вигляді в особистому кабінеті, зареєстрованому на веб-сторінці товариства (п. 6.4 розділ 6 договору).

До укладання даного договору про надання фінансового кредиту відповідач ОСОБА_1 ознайомився із Паспортом споживчого кредиту, в якому зазначені умови надання кредиту, сумою кредиту, строком кредитування, процентною ставкою за кредитом, процентною ставкою, яка може бути застосована у разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту, орієнтовною загальною вартістю кредиту, Графіком платежів, про що також свідчить його електронний підпис одноразовим ідентифікатором W9390 (а.с. 23-25 ).

Підписавши зазначені вище договори про надання фінансового кредиту, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Позивач вказав, що ТОВ «ФК «Інвеструм» свої зобов`язання перед відповідачем за договорами виконало та надало йому кредит в розмірі 3 000,00 грн. та 5000,00 грн. відповідно, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Однак, відповідач не виконав зобов`язання щодо повернення коштів у передбачений договором строк та сплати відсотків за користування тощо.

28 липня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено Договір факторингу № 28072023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило ТОВ «Росвен Інвест Україна» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 33-36).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем наявна наступна заборгованість:

- за договором № 16912-12/2022 від 15.12.2022 року, станом на 01 грудня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 12 000,00 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 9 000,00 грн. заборгованість по відсотках;

- за договором № 17820-01/2023 від 14.01.2023 року, станом на 01 грудня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 19 375,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 14 375,00 грн. заборгованість по відсотках.

Загальна заборгованість за договорами складає 31375,00 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 цього ж Закону, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Надання кредиту споживачам здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про споживче кредитування».

Статтею 23 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що надавачі платіжних послуг, визначені в пункті 9 частини першої статті 10 цього Закону, зобов`язані здійснювати ідентифікацію та верифікацію користувачів відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Згідно ст. 27 цього ж Закону, усі документи, що підтверджують надання платіжних послуг (виконання платіжних операцій), зберігаються надавачами платіжних послуг та їх комерційними агентами не менше п`яти років з дня припинення ділових відносин з клієнтом або з дня завершення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтом.

Під час зберігання документів, що містять банківську таємницю або іншу інформацію з обмеженим доступом, надавачі платіжних послуг та їх комерційні агенти забезпечують дотримання вимог, встановлених законодавством для зберігання відповідної інформації.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.

Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.

Згідно ст. 50 Закону України «Про платіжні послуги», небанківські надавачі платіжних послуг забезпечують виконання платіжних операцій користувачів через розрахункові рахунки, відкриті в банках або в розрахунковому банку платіжної системи, учасниками якої вони є.

Розрахунки між небанківськими надавачами платіжних послуг для забезпечення виконання платіжних операцій користувачів (крім платіжних операцій у межах одного надавача платіжних послуг) здійснюються шляхом проведення суми платіжної операції між розрахунковими рахунками небанківських надавачів платіжних послуг, що відкриті в банках (розрахунковому банку платіжної системи).

Банки забезпечують виконання платіжних операцій своїх клієнтів, у тому числі операцій небанківських надавачів платіжних послуг, шляхом виконання міжбанківських платіжних операцій або платіжних операцій, що виконуються в межах одного банку.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронна ідентифікація здійснюється з використанням засобів електронної ідентифікації та процедури автентифікації відповідно до схем електронної ідентифікації.

Відомості про те, що відповідач пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету клієнта із зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту), підтвердив номер мобільного телефону, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Закону України «Про платіжні послуги», матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 1.12. договорів, клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства або в мобільному застосунку, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення.

Однак, будь-який формуляр заяви на отримання кредиту, який би мав бути складеним і підписаним електронним підписом відповідача, електронна ідентифікація (автентифікація) якого здійснена з дотриманням вимог Закону, та який би був підтверджений і сумнівів у суду не викликав, в матеріалах справи також відсутній.

До позовної заяви позивачем надано лише регламентований порядок заповнення анкети та укладання кредитного договору на веб-сайті надавача платіжних послуг Листи про детальний опис дій, вчинених сторонами для укладання договору (а.с. 13, 30).

Саме тільки зазначення в кредитному договорі персональних даних відповідача не підтверджує проходження ним верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства, які б підтверджували електронну ідентифікацію фізичної особи відповідача.

Суд звертає увагу, що посилання позивача на заповнення позичальником - відповідачем форми на сайті товариства і зазначенням власної банківської картки є бездоказовими та нічим не підтвердженими.

Згідно п. 1.7. договорів кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

У той же час, у матеріалах справи відсутні і суду не надано будь-які належні, допустимі і достатні докази перерахування кредитних коштів позичальнику відповідно до вимог ст. ст. 526, 1054, 1088 ЦК України, а також того, що ця картка належить дійсно відповідачу ОСОБА_1 .

Відтак, суду не доведено, що позичальнику надано кредитні грошові кошти в строк, у розмірі та на умовах встановлених договорами.

В договорах про надання фінансового кредиту від 15.12.2022 року та від 14.01.2023 року у розділі «Реквізити та підписи сторін» вказаний номер рахунку позичальника 5355-57хх-хххх-4637. Однак, реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів) в матеріалах справи не міститься.

Тобто, ні в змісті кредитного договору, ні в будь-яких інших документах оформлених при наданні кредитних коштів, всупереч викладених вище вимог Закону, реквізити повного карткового рахунку відповідача не зазначено.

До того ж, суд звертає увагу на те, що номер платіжної картки є частково зашифрованим і всіх позначень 16 значного номеру картки не містить. Банківські реквізити позичальника, згідно матеріалів справи є невизначеними. У той же час, наявної у кредитора інформації щодо карткового рахунку позичальника свого часу було достатньо для виникнення спірних правовідносин та здійснення відповідних платіжних операцій з переказу кредиту, докази про що вже мають існувати у кредитора згідно вимог Закону України «Про платіжні послуги».

Крім того, судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи надано Додаток № 1 до договору факторингу № 28072023 від 28.07.2023 (Витяг з Реєстру боржників № 1), з якого вбачається, що за Кредитним договором № 16912-212/2022 від 15.12.2022 року, де боржником є ОСОБА_1 , первісний кредитор відступив новому кредитору ТОВ «Росвен Інвест Україна» право вимоги кредитної заборгованості в сумі 12000,00 грн., яка складається з: 3 000,00 грн. - сума основного боргу за кредитом; 9000,00 грн. - сума нарахованих процентів (а.с. 22). За кредитним договором № 7820-01/2023 від 14.01.2023 року, де боржником є ОСОБА_1 , первісний кредитор відступив новому кредитору ТОВ «Росвен Інвест Україна» право вимоги кредитної заборгованості в сумі 19 375,00 грн., яка складається з: 5 000,00 грн. - сума основного боргу за кредитом; 14 375,00 грн. - сума нарахованих процентів (а.с. 22, 39).

Сам же реєстр боржників № 1 від 28.07.2023 року взагалі не містить прізвища боржника ОСОБА_1 (а.с. 20, 37)

Таким чином, ТОВ «Росвен Інвест Україна», відповідно до укладеного договору факторингу не підтвердив права грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України), в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі № 287/363/16, вказано, що при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).

Отже позовні вимоги на основі належних, допустимих та достатніх доказів позивачем не доведено, а тому в задоволенні вказаного позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача судових витрат на правову допомогу суд керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати на підставі положень ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625,626, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити ТОВ «Росвен Інвест України» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позивач: ТОВ «Росвен Інвест Україна», код ЄДРПОУ: 37616221, юридична адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. № 6.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ТОВ «Інвеструм», код ЄДРПОУ: 42201361, юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. № 72.

Повний текст заочного рішення суду виготовлено 12 квітня 2024 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: