Постанова

від 10.04.2024 по справі 161/3202/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/3202/23 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л. В. Провадження № 22-ц/802/380/24 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,

секретар Власюк О. С.

з участю: представника боржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сагайдачного 20» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 лютого 2024 року,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню мотивуючи тим, що матеріали справи не містять доказів того, що 13 червня 2023 року було проголошено рішення у цій справі, тому рішення не набрало законної сили.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 07 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати, ухвалити постанову про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Зазначає, що матеріали справи не містять підтвердження факту проголошення судового рішення 13 червня 2023 року, початку перебігу строку подачі заяви про перегляд заочного рішення та подачі апеляційної скарги, вважає, що рішення суду не набрало законної сили.

Згідно з інформацією ЄДРСР рішення підписано суддею не 13 червня 2023 року, а 14 червня 2023 року.

Вивчивши доводи апеляційної скарги та підстави поданої заяви, дослідивши матеріали справи, оцінюючи матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Луцьким міськрайонним судом 13 червня 2023 року ухвалено заочне рішення у справі № 161/3202/23 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сагайдачного,20» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по утриманню будинку.

За вказаним рішенням було видано виконавчі листи. Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьк Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 , як солідарного боржника, 43138.24 гривні заборгованості на користь ОСББ «Сагайдачного. 20».

Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як роз`яснив ВСС України в інформаційному листі від 01 липня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» у зв`язку з відсутністю чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Отже, закон не передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Судом першої інстанції встановлено про ухвалене судове рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили 14.07.2023 та підлягає виконанню, заявником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів проголошення рішення Луцького міськрайонного суду від 13 червня 2013 року не спростовують висновків суду, оскільки із тексту рішення суду вбачається, що воно ухвалено за відсутності учасників справи, тому відповідно до положень частини 4 статті 268 ЦПК України, суд підписує рішення без проголошення. Отже, строки оскарження заочного рішення належить обчислювати з урахуванням положень статті 284, частини четвертої статті 287 ЦПК України.

Аргументи апеляційної скарги, у якій заявник заперечує ухвалення судом рішення 13 червня 2023 року в даній справі є надуманими та спростовуються як матеріалами цієї цивільної справи, так і відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Зокрема, апеляційним судом шляхом дослідження відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень про ухвалені судові рішення у справі №161/3202/23 встановлено про наявність відомостей в ЄДРСР про ухвалене 13.06.2023 Луцьким міськрайонним судом рішення у цій справі. При переході за посиланням на це рішення, відкривається сторінка, на якій містяться такі відомості : «…

Надіслано для оприлюднення: 14.06.2023. Зареєстровано: 14.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2023.

Дата набрання законної сили: 14.07.2023

Номер судового провадження: 2/161/1634/23».

Нижче опубліковано сам текст рішення суду у справі № 161/3202/23 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сагайдачного,20» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по утриманню будинку.

Ураховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 лютого 2024 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: