Рішення

від 11.04.2024 по справі 904/6816/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2024м. ДніпроСправа № 904/6816/23за позовом Садівницького товариства "Енергетик", м. Дніпро

до ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення 3 641,85грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача: Назаренко Б.М., керівник, витяг з ЄДР

Від відповідача: Задорожній П.І.

С У Т Ь С П О Р У:

Садівницьке товариство "Енергетик" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 3641,85грн, з яких: - основний борг у розмірі 2258,40грн; - пеня у розмірі 163,92грн; - 3 % річних у розмірі 203,25грн; - інфляційні втрати у розмірі 1016,28грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків, передбачених п.5.8., п.п.1.12. п.8.2. Статуту, щодо сплати членських та цільових внесків, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 2021 року по 2023 рік.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань позивачем нараховані 3% річних у сумі 203,25грн за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 та втрати від інфляції у сумі 1016,28грн за січень 2021 року по грудень 2023 року.

Позивач заявляє про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору у розмірі 2684,00грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00грн.

Відповідач, ознайомившись зі змістом позовної заяви, заперечує проти заявлених вимог з огляду на таке. У 2004 році позивач придбав земельну ділянку 1/19 у садовому товаристві. Упродовж 2004 - 2015 років неодноразово звертався до керівництва з приводу слабого напору води під час полива. У 2015 році подав письмову заяву, в якій відмовився від послуг загального поливу, установив автономну систему полива ділянки, тож не має сплачувати за загальне водокористування. Вартість полива для осіб, які не користуються загальним поливом, визначена в розмірі 170,00грн.

Крім того, цільові внески розраховані невірно, приймались від членів садівничого товариства з порушенням вимог Статуту (п.14.4), а саме: бухгалтер видавала квитанції, але не вносила в касову книгу з підписом платника внесків та особовий рахунок платника внесків. Відповідач зазначає, що сплатив повністю членськи внески: 12.11.2019 500,00грн будо передано ОСОБА_2 ; 16.05.2020 200,00грн; 24.05.2021 -300,00грн перераховані на банківський рахунок позивача; 2020 рік 332,00грн (502,00 170,00); 2021 рік - 332,00грн (502,00 170,00); 2022 рік 300,00грн (750,00-450,00). Також повідомляє, що вийшов зі складу членів садівничого товариства, про що подав відповідну заяву 19.06.2023.

Відповідач просить застосувати позовну давність до вимоги про стягнення пені, звертає увагу на положення Закону України № 591-Х, яким продовжено режим воєнного стану та зупинено стягнення пені з 01.06.2020.

05.02.2024 відповідач подав додаткові заперечення до відзиву на позов.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 справу №904/6816/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засіданняна 19.02.2024.

15 лютого 2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 16.02.2024 задоволено заяву позивача про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, повідомлено, що підготовче засідання у справі відбудеться 19.02.2024.З 19.02.2024 оголошувалась перерва до 11.03.2024.

У судовому засіданні 11.03.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 01.04.2024. З 01.04.2024 оголошено перерву до 11.04.2024.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 11.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Садівницьке товариство "Енергетик" створено шляхом об`єднання фізичних осіб для ведення членами Товариства спільної господарської діяльності на підставі згоди громадян про об`єднання їх інтересів по використанню земельної ділянки загальною площею 38,3га, відведеною рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 07.01.1985 (п.1.2. Статуту в редакції, яка затверджена рішенням загальнихї зборів членів товариства від 26.09.2016 ) (номер запису про включення юридичної особи до ЄДР 1 224 120 0000 028653).

Наприкінці 2004 року ОСОБА_1 придбав у приватну власність земельну ділянку (кадастровий номер: 1210100000:09:061:0333) площею 0,0502га, розташовану на території Садівницького товариства "Енергетик", за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, 1, земельна ділянка № 1/019 (перший квартал, земельна ділянка № НОМЕР_1 ).

Згідно рішення правління Товариства від 15 березня 2005 року ОСОБА_1 був прийнятий до складу членів Товариства (а.с.22).

Пунктом 1.4 Статуту визначено, що Товариство є неприбутковим, його фонди формуються за рахунок членських внесків.

Відповідно до п. 5.6 Статуту, розміри членських внесків повинні бути пропорційні розмірам земельних ділянок.

Підпунктом 4 п. 14.1.2 Статуту передбачено, що визначення розмірів вступного і членських внесків віднесено до компетенції загальних зборів учасників Товариства.

Підпунктами 1, 12 п. 8.2 Статуту визначені основні обов`язки членів Товариства, зокрема: дотримання Статуту; регулярна та у встановлені строки (щоквартально) сплата членських внесків, цільових внесків та інших платежів.

Відповідно до п. 5.8 Статуту, періодичні експлуатаційні членські внески сплачуються членами Товариства один раз у квартал.

Рішенням загальних зборів членів Товариства від 24.04.2021, оформлене протоколом № 11 від наведеної дати, було підвищено річний розмір членських внесків, та встановлено плату в сумі 120 гривень за 1 сотку землі, а також визначено розмір цільового внеску - 150 гривень за земельну ділянку (рішення з п`ятого питання порядку денного, а.с.13-14).

Надалі, рішенням засідання правління Товариства від 08.01.2022, оформлене протоколом № 27, було підвищено річний розмір членських внесків, та встановлено членські внески в сумі 150 гривень за 1 сотку землі для користувачів водопостачання та 90 грн за одну сотку для не користувачів водопостачання. У разі підвищення ціни на електроенергію розмір членських внесків повинен бути змінений. Також визначено розмір цільового внеску - 120 гривень за земельну ділянку (для користувачів електроенергії Товариства) (друге питання порядку денного).

03.01.2023 відбулося засідання правління садівницького товариства, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом № 30 від 03.01.2023 про затвердження кошторису 2023 року на утримання товариства та на цій підставі затвердити:

членські внески в сумі 160,0 гривень за 1 сотку землі для користувачів водопостачання та 95 грн за одну сотку для не користувачів водопостачання. Також затверджено цільовий внесок у розмірі 120 гривень за земельну ділянку для користувачів електроенергії Товариства (друге питання порядку денного).

12.09.2022 на адресу члена садівницького товариства Задорожньому П.І. направлено досудове нагадування про необхідність сплатити до 01.10.2022 заборгованість у сумі 2465,00грн, яка виникла за станом на 10.09.2022 бухгалтеру-скарбнику (а.с.28,30). Досудове нагадування отримано відповідачем 24.09.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.31).

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 2258,40грн, яка виникла у відповідача за період з 01.07.2021 до 26.12.2023, пеню у розмірі 163,92грн; 3 % річних у розмірі 203,25грн; інфляційні втрати у розмірі 1016,28грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодекс), в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне явлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, то право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи га фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суд) за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено судом, документ, який регулює діяльність Садівничого товариства є Статут, який є установчим документом, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов`язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності товариства.

Згідно із п.1.5 Статуту членами товариства є громадяни України, які внесли вступний внесок, дотримуються положень Статуту та виконують рішення загальних зборів членів Товариства. це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов`язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об`єднання.

Метою створення та діяльності Товариства є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів Товариства, а також створення умов для ефективного використання землі, яка знаходиться в приватній власності членів Товариства або на умовах оренди, для отримання сільськогосподарської продукції на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат, розвитку їх самоорганізації, самоуправління і самоконтролю (п.4.1. Статуту).

Відповідно до п. 5.1 Статуту джерелами формування майна Товариства є: вступні, членські, цільові внески членів, додаткові внески; майно, добровільно передане Товаристу його членами; грошові, майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб; інші надходження, не заборонені законодавством.

Садівницьке товариствао "Енергетик" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача членських та цільових внесків, розмір та необхідність сплати яких визначені рішеннями загальних зборів членів Товариства та рішеннями правління Товариства.

Членами Товариства є громадяни України, які внесли вступний внесок, дотримуються положень цього Статуту та виконують рішення загальних зборів членів Товариства (п.1.5. Статуту).

Членами Товариства можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 16 років та отримали земельну ділянку згідно з рішенням виконавчого комітету відповідної ради про виділ земельної ділянки, у порядку спадкування, дарування або купівлі-продажу за наявності документів, завірених нотаріально для приватизованих ділянок або завірених правлінням товариства для ділянок на умовах оренди, які визнають Статут товариства та дотримуються його вимог (п.7.1. Статуту).

Членство у Товаристві припиняється, зокрема у разі добровільного виходу з Товариства (підпункт а пункту 7.4. Статуту).

Основними обов`язками членів товариства, відповідно до п.8.2. Статуту, є:

- дотримання Статуту та договору по технічному та санітарному утриманню та обслуговуванню приватних садових ділянок та загальної території Товариства;

- виконання рішень органів управління Товариства;

- дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку Товариства;

- не допускати дій, що порушують нормальні умови праці та відпочинку на сусідніх ділянках товариства;

- дбайливо відноситися до суспільного майна Товариства, не допускати розкрадання електроенергії;

- виконання своїх обов`язків перед Товариством, які пов`язані з майновою участю в діяльності Товариства;

- регулярно та у встановлені строки (щоквартально) сплачувати членські внески, плату за електроенергію, цільові внески та інші платежі;

- сплачувати усі витрати, пов`язані з експлуатацією майна Товариства.

Відповідно до Статуту до керівних органів товариства входять: Загальні збори, правління, керівник (п.14 Статуту).

Загальні збори можуть вирішувати всі питання діяльності Садівничого товариства (п.14.1.2. Статуту).

Правління, як виконавчий орган Товариства:

здійснює управління товариством у період між зборами членів Товариства, забезпечує виконання їх рішень; організовує виконання рішень загальних зборів членів Товариства; вирішує питання щодо вступу в члени Товариства та виключення з нього; укладає угоди між Товариством та іншими особами; планує господарську і фінансову діяльність Товариства; організовує і здійснює штрафні санкції до членів Товариства за невиконання ними вимог зборів членів Товариства і цього Статуту; затверджує порядок використання грошових коштів Товариства і порядок покриття збитків Товариства; діє від імені Товариства в межах, передбачених Статутом Товариства.

Джерелами формування майна Товариства є: вступні, членські та цільові внески його членів, додаткові внески; майно, добровільно передане Товариству його членами; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб тощо (п.5.1. Статуту).

Розмір членських та цільових внесків затверджувалися:

-14.04.2018 - рішенням правління Садівницького товариства "Енергетик" - членські внески - 100 грн. за 1 сотку. Розмір річної плати нараховано відповідно до рішення правління товариства від 14.04.2018 (а.с.98-99);

-24.04.2021 - рішенням загальних зборів Садівницького товариства "Енергетик": членські внески 120 грн. за 1 сотку та цільовий внесок 150 грн. за земельну ділянку (протокол № 11 від 24.04.2021, п`яте питання порядку денного) (а.с.13-14). Рішення загальних зборів від 24.04.2021 набрало чинності з 24.04.2021;

-08.01.2022 - рішенням правління Садівницького товариства "Енергетик" (а.с.15-16):

членські внески у розмірі 150 грн. за одну сотку для користувачів водопостачання (за умовою 1,68 грн. кВт/год)

та 90 грн. за одну сотку для некористувачів водопостачання;

цільовий внесок - 120 грн. для користувачів електроенергії СТ "Енергетик" (протокол № 27 від 08.01.2022, друге питання порядку денного).

-03.01.2023 рішенням засідання правління товариства (а.с.18):

членські внески у розмірі 160 грн. за одну сотку для користувачів водопостачання (за умовою 1,68 грн. кВт/год)

та 95 грн. за одну сотку для некористувачів водопостачання;

цільовий внесок - 120 грн. для користувачів електроенергії СТ "Енергетик" (протокол №30 від 03.01.2023, друге питання порядку денного).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки (кадастровий номер: 1210100000:09:061:0333) площею 0,0502га, розташована на території Садівницького товариства "Енергетик", за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, 1, земельна ділянка № 1/019 (перший квартал, земельна ділянка № НОМЕР_1 ).

Також, членство ОСОБА_1 підтверджується його особистою заявою про прийняття в членство від 15.01.2005 (а.с.19), рішенням правління № 13 від 15.03.2005 (а.с.22-23).

Рішенням загальних зборів Садівницького товариства "Енергетик" від 24.04.2021, оформлене протоколом № 11 від наведеної дати вирішено: боржників СТ "Енергетик" від`єднувати від водопостачання, електроенергії, встановити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений місяць згідно п.5.8. діючого Статуту товариства.

Позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 2258,4грн, пеню у розмірі 163,92грн, 3 % річних у розмірі 203,25грн, інфляційні втрати у розмірі 1016,28грн.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 8.2. Статуту, члени Товариства зобов`язані регулярно та у встановлені строки (щоквартально) сплачувати членські внески, плату за електроенергію, цільові внески та інші платежі.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання зі сплати цільових та членських внесків є таким, що настав:

За 2021 рік: нарахована заборгованість з оплати членських внесків у сумі 552,20грн (100,00грнх5,02 соток землі) за чотири квартали, з яких:

125,5грн І квартал зі строком оплати 31.03.2021,

125,5грн - ІІ квартал зі строком оплати 30.06.2021,

150,6грн ІІІ квартал зі строком оплати 30.09.2021,

150,6грн ІV квартал зі строком оплати 31.12.2021.

24 травня 2021 року сплачено 300,00грн з призначенням платежу - сплата членських внесків за 2021 рік (а.с.63,92).

Тож заборгованість відповідача по сплаті членських внесків складає 252,20грн (552,20грн 300,00грн).

Обов`язок члена садівничого товариства сплачувати цільовий внесок у розмірі 150,00грн встановлено рішенням загальних зборів № 11 від 24.04.2021, тобто, починаючи з 25.04.2021 кожний член товариства має щоквартально сплачувати цільовий внесок (по 37,5грн за квартал).

Таким чином, відповідач зобов`язаний сплатити цільовий внесок за 2021 рік у сумі 77,47грн.

Відповідно, за 2021 рік заборгованість відповідача складає 329,67грн (252,20грн (членські внески) + 77,47грн (цільовий внесок)).

За 2022 рік позивачем нарахована заборгованість з оплати членських внесків у сумі 753,00грн (150,00грнх5,02 соток землі).

Разом з тим, за 2022 рік членські внески для відповідача мають бути нараховані у розмірі 90,00грн за одну сотку, як особи, яка не користується загальним водопостачанням.

За підрахунком суду, відповідач зобов`язаний сплатити за 2022 рік членські внески у сумі 451,80грн (90,00грнх5,02 соток землі), відповідно за І квартал 112,95грн зі строком оплати 31.03.2022, за ІІ квартал - 112,95грн зі строком оплати 30.06.2022, за ІІІ квартал - 112,95грн зі строком оплати 30.09.2022, за ІV квартал - 112,95грн зі строком оплати 31.12.2022.

За 2023 рік позивачем нарахована заборгованість з оплати членських внесків у сумі 803,20грн (160,00грнх5,02 соток землі).

Разом з тим, за 2023 рік членські внески для відповідача мають бути нараховані у розмірі 95,00грн за одну сотку, як особи, яка не користується загальним водопостачанням за період з 01.01.2023 по 19.06.2023 (19.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про вихід зі складу членів садівничого товариства, яка була зареєстрована позивачем 20.06.2023, а.с.64).

За підрахунком суду, розмір членських внесків за 2023 рік для осіб, які не користуються водопостачанням становить 476,9грн (95,00грнх5,02соток землі).

За період з 01.01.2023 по 19.06.2023 відповідач зобов`язаний сплатити: за І квартал 119,23грн, за ІІ квартал 104,82грн (за період з 01.04.2023 по 19.06.2023-80дн).

Отже, за 2023 рік заборгованість складає 224,05грн (119,23грн + 104,82грн).

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті членських внесків за період з 01.01.2021 по 19.06.2023 становить 928,05грн (252,20грн + 451,80грн + 224,05грн) та 77,47грн цільовий внесок, а всього 1005,52грн.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вказує, що сплатив повністю членські внески: 12.11.2019 500,00грн будо передано Гончаренко С.; 16.05.2020 200,00грн; 2020 рік 332,00грн (502,00 170,00); 2021 рік - 332,00грн (502,00 170,00); 2022 рік 300,00грн (750,00-450,00).

Суд відхиляє доводи віповідача щодо відсутності заборгованості, оскільки:

- згідно грошової відомості № 74 від 16.05.2020 ОСОБА_1 сплатив на користь позивача 200,00грн (а.с.24) і цей період не є спірним, тому не досліджується судом; 500,00грн. сплачено 12.11.2019, як зазначає сам відповідач, шляхом передачі готівкових коштів Гончаренко С. (зазначена сума не є спірною, оскільки період стягнення не охоплює 2019 рік). Членські внески у сумі 300,00грн, сплачені 24 травня 2021 року з призначенням платежу - сплата членських внесків за 2021 рік, враховані судом під час обчислення заборгованості за 2021 рік (а.с.63,92).

Також судом враховано, що відповідач не користується централізованим поливом, що підтверджується наступним.

14.05.2015 відповідач подав заяву на ім`я голови садівничого товариства про відмову від користування водою централізованої системи в літньому сезоні, у зв`язку з придбанням обладнання індивідуального поливу (а.с.90).

03.10.2017 відповідач звернувся до позивача із заявою, в якій повідомляв про відмову від централізованого водопостачання, встановлення автономної системи полива (а.с.61). У якості доказів встановлення автономного полива відповідач надав договір №7485042 про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області від 17.04.2009 (а.с.82)

09.11.2019 відповідач звертався до позивача із заявою, якою повідомив про відмову від централізованого водопостачання (а.с.59). На підставі цієї заяви відповідачу було зроблено перерахунок членських внесків за 2015-2019рр.

З урахуванням викладеного, при обчисленні розміру членських внесків за 2022 рік у сумі 451,80грн (90,00грнх5,02 соток землі) суд виходив з розміру 90,00грн за одну сотку, а за 2023 рік з розміру 95,00грн за сотку, як особи, яка не користується загальним водопостачанням.

Окрім заборгованості зі сплати членських та цільового внесків, позивачем нараховано пеню у розмірі 163,92грн за період з 01.07.2021 по 31.12.2021; 3 % річних у розмірі 203,25грн за період з 01.01.2021 по 31.12.2023; інфляційні втрати у розмірі 1016,28грн за період з з 01.01.2021 по 31.12.2023.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін (стаття 1 Закону).

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону).

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, зокрема можуть право пов`язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові КГС ВС від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19, Постанові КГС ВС від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19 та постановах Верховного Суду від 10.04.2018 по справі № 916/804/17 та Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16.

Відповідно - до п. 5.8 Статуту (абз. 2), з членів Товариства, у яких піврічна заборгованість, стягується пеня від суми боргу за кожний прострочений місяць у розмірі, який визначається правлінням Товариства.

Рішенням загальних зборів членів Товариства від 24.04.2021 визначено нарахування членам Товариства пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений місяць згідно п. 5.8. діючого Статуту Товариства.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку штрафної санкції, встановив, що позивачем нарахована пеня на заборгованість 1957,20грн, яка станом на 01.07.2021 не існувала. Крім того, позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання зобов`язання, що не узгоджується з Рішенням загальних зборів членів Товариства від 24.04.2021, яким нарахування пені передбачено за кожний прострочений місяць.

За підрахунком суду сума штрафної санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний місяць прострочення є більшою, тому стягненню підлягає заявлена позивачем сума 163,92грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою розрахунку трьох відсотків річних встановлені тіж самі помилки, що й при обчисленні штрафної санкції у розмірі подвійної облікової ставки, у тому числі невірно визначено період прострочки виконання зобов`язання.

За підрахунком суду 3% річних становлять 44,16грн, виходячи з такого:

на суму 125,5грн за І квартал 2021 року за період з 01.04.2021 по 23.05.2021 (24.05.2021 сплачено 300,00грн) 0,54грн;

на суму 125,5грн за ІІ квартал 2021 року за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 3% не нараховується у зв`язку з оплатою 24.05.2021 - 300,00грн;

на суму 101,60грн (150,6грн-49грн. (300,00грн 125,5грн 125,5грн) за ІІІ квартал 2021 року за період з 01.10.2021 по 31.12.2023- 6,86грн;

на суму 150,5грн за ІV квартал 2021 року за період з 01.01.2022 по 31.12.2023- 9,03грн;

на суму 37,05грн (цільового внеску) за ІІІ квартал 2021 року за період з 01.10.2021 по 31.12.2023-2,53грн;

на суму 37,05грн (цільового внеску) за ІV квартал 2021 року за період з 01.01.2022 по 31.12.2023- 2,25грн

3% річних на заборгованість за 2021 рік становить 21,21грн.

на суму 112,95грн за І квартал 2022 року за період з 01.04.2022 по 31.12.2023 5,94грн;

на суму 112,95грн за ІІ квартал 2022 року за період з 01.07.2022 по 31.12.2023 5,10грн;

на суму 112,95грн за ІІІ квартал 2022 року за період з 01.10.2022 по 31.12.2023- 4,24грн;

на суму 112,95грн за ІV квартал 2022 року за період з 01.01.2023 по 31.12.2023-3,39грн.

3% річних на заборгованість за 2022 рік становить 18,67грн.

на суму 119,23грн за І квартал 2023 року за період з 01.04.2023 по 31.12.2023 2,69грн;

на суму 104,82грн за ІІ квартал 2023 року за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 1,59грн.

3% річних на заборгованість за 2023 рік становить 4,28грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 3% річних у сумі 44,16грн (21,21грн. + 18,67грн + 4,28грн).

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за період з січня 2021 року по листопад 2023 року, суд вважає, що стягненню за цей період підлягають інфляційні втрати у розмірі 170,62 грн, виходячи з розрахунку:

за І квартал 2021 року за період з 01.04.2021 по 24.05.2021 2,51грн (125,5грн х102,0%) -125,5грн);

за ІІ квартал 2021 року інфляційні втрати не нараховуються у зв`язку з оплатою 24.05.2021 - 300,00грн;

на суму 101,60грн (150,6грн-49грн. (300,00грн 125,5грн 125,5грн) за ІІІ квартал 2021 року за період з 01.10.2021 по 31.12.2023 - 36,68грн (101,6грн х136,1%)-101,6грн);

за ІV квартал 2021 року за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 44,67грн (150,5грн х 133,0%)-150,5грн);

цільовий внесок за ІІІ квартал 2021 року за період з 01.10.2021 по 31.12.2023 - 13,54грн (37,5грн х136,1%)-37,5грн);

цільовий внесок за ІV квартал 2021 року за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 12,38грн (37,5грн х133,0%)-37,5грн);

втрати від інфляції на заборгованість за 2021 рік становлять 109,78грн.

за І квартал 2022 року за період з 01.04.2022 по 31.12.2023 26,77грн (112,95грн х123,7%-112,95грн);

за ІІ квартал 2022 року за період з 01.07.2022 по 31.12.2023 15,02грн (112,95грн х113,3%-112,95грн);

за ІІІ квартал 2022 року за період з 01.10.2022 по 31.12.2023 - 10,39грн (112,95грн х109,2%-112,95грн);

за ІV квартал 2022 року за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 5,76грн (112,95грн х105,1%-112,95грн)

втрати від інфляції на заборгованість за 2022 рік становлять 57,94грн.

за І квартал 2023 року за період з 01.04.2023 по 31.12.2023 2,38грн (119,23х102,0%)-119,23грн);

за ІІ квартал 2023 року за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 0,52грн (104,82грнх100,5%)-104,82грн).

втрати від інфляції на заборгованість за 2023 рік становлять 2,90грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають втрати від інфляції у сумі 170,62грн (109,78грн + 57,94грн + 2,90грн).

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково:

стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1384,22грн, з яких, заборгованість по сплаті членських внесків у сумі 928,05грн за період з 01.01.2021 по 19.06.2023, цільового внеску у сумі 77,47грн, штрафні санкції у сумі 163,92грн, 3% річних у сумі 44,16грн, втрати від інфляції у сумі 170,62грн.

В іншій частині позову слід відмовити.

Щодо позовної давності, про застосування якої до вимоги про стягнення штрафних санкцій заявляє відповідач.

Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ч.2 ст. 258 ЦК України.

Позивачем нараховано штрафні санкції за період з 01.07.2021 по 31.12.2021.

Таким чином, перебіг позовної давності щодо стягнення штрафної санкції мав закінчитись 01.07.2022.

Разом з цим, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Також згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З 1 липня 2023 року в Україні завершилася дія карантину та режиму надзвичайної ситуації у зв`язку з пандемією коронавірусу. Це встановлено постановою Кабміну від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS CoV-2".

Позивач звернувся з позовом до суду 28.12.2023.

З урахуванням викладеного, строк позовної давності позивачем не пропущено, відповідно відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про її застосування.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення Закону України № 591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", оскільки положеннями цього закону не передбачено зупинення нарахування пені за прострочення сплати членських та цільових внесків у період з 01.06.2020 до 2024 року.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

У позовній заяві позивач у справі попередньо визначив розмір судових витрат, які поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи: судовий збір у сумі 2684,00грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Сплата судового збору у розмірі 2684,00грн підтверджується платіжним дорученням №535 від 28.12.2023 (а.с.33).

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 1020,15грн(1384,22грн х2684,0грн/3641,85грн).

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем надані: договір № 20/22 про надання правової допомоги від 25.11.2022, укладений між Садівницьким товариством "Енергетик" (Кліент) та ОСОБА_3 (Адвокат) (а.с.100), Додаткова угода № 1 від 25.11.2022 (а.с.105), Акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 06.12.2022 (а.с.107), довідку від 06.12.2022, Ордер на надання правничої допомоги від 26.02.2024 Серія АЕ № 1266330, виданий Адвокатським об`єднанням "Синергія" адвокату Супрун П.О. для представництва інтересів Садівницького товариства "Енергетик" (а.с.109), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 0596 від 07.07.1995 (а.с.111 том 1).

З наданих договору та акта вбачається прийняття Адвокатським об`єднанням "Синергія" (адвокат Супрун П.О.) зобов`язання надати позивачу правову (правничу) допомогу у справі щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3641,85грн.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 25.11.2022 до договору про надання правової допомоги (п.2.), вартість послуг за:

- вивчення та аналіз документів, надання усної консультації з приводу стягнення майнової шкоди 1 година - 200,00грн за годину;

- підготовка позовної заяви про стягнення з Задорожнього П.І. заборгованості зі сплати членських внесків та цільових внесків, а також підготовка додатків до позовної заяви, розрахунків пені, 3% річних та інфляційних збитків 6 годин 300грн за годину.

Актом прийому наданих послуг визначена вартість послуг з правничої допомоги у розмірі 2000,00грн та підтверджено надання правничої допомоги (а.с.107).

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду 27.02.2024, тобто в межах передбаченого законом строку.

Відповідач заперечує щодо суми витрат на професійну правничу допомогу, однак письмових пояснень не надав.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Наданими позивачем доказами підтверджується факт отримання ним конкретного виду професійної правничої допомоги вартістю, що визначена у фіксованому розмірі 2000,00 грн.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" убачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

У частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

З огляду на викладене, оцінюючи розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи критерії, передбачені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також критерії для їх розподілу, передбачені частиною п`ятою статті 129 цього Кодексу, суд доходить висновку, що заявлені позивачем до розподілу 2000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу є тим розміром витрат, який є співмірним із складністю справи й виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, а також розумним, у тому числі й до ціни позову.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначених частинами першою, четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Тому, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 760,17грн (1384,22грн х2000,0грн/3641,85грн).

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовом Садівницького товариства "Енергетик" до ОСОБА_1 про стягнення 3 641,85грн задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Садівницького товариства "Енергетик" (ідентифікаційний код 24240335, вул. Гаванська, буд.1, м. Дніпро, 49127) заборгованість по сплаті членських та цільового внесків у сумі 1005,52грн, штрафні санкції у сумі 163,92грн, 3% річних у сумі 44,16грн, втрати від інфляції у сумі 170,62грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1020,15грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 760,17грн, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.04.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва