Ухвала
від 11.04.2024 по справі 646/6806/17
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1646/24 Справа № 646/6806/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

представника потерпілих ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, про продовження раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, та захисника ОСОБА_8 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського апеляційного суду знаходяться матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, та захисника ОСОБА_8 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2024 року, якою обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №42017220000000945 від 31 серпня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, повернуто прокурору.

На адресу Дніпровського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачуються у скоєнні злочинів, що відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Також зазначає про продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може впливати на потерпілих, свідків, підозрюваних, які на теперішній час не допитані, а також переховуватися від суду, оскільки інкриміновані йому злочини були вчинені ним під час виконання службових обов`язків працівника поліції, раніше вже був оголошений в розшук через ухилення від органів досудового розслідування, а також з 14 серпня 2019 року по 02 грудня 2019 року в судові засідання ОСОБА_7 не з`являвся, у зв`язку з чим ухвалою суду також був оголошений в розшук. Вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Звертає увагу на те, що інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_7 злочини були вчинені із застосуванням та погрозою застосування насильства, тому відсутні підстави для визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання та просив задовольнити, сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання прокурора і просила відмовити в його задоволенні, представник потерпілих підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін кримінального провадження, розглянувши клопотання прокурора та обговоривши його доводи, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою, а згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати абообрати запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Перевіряючи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак, так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, підозра трансформувалась в обвинувачення, обґрунтованість якого на стадії судового розгляду не перевіряється, так як суд до видалення до нарадчої кімнати за результатами розгляду кримінального провадження не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Також, апеляційний суд враховує, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу має оцінити докази вчинення обвинуваченим злочину, однак вважає, що не вправі робити висновки щодо обґрунтованості саме обвинувачення з огляду на те, що оцінка вагомості, достатності та допустимості доказів, наявних у матеріалах провадження, може бути надана лише в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ст. 89 КПК України).

Більш того, якщо суд під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу надасть оцінку доказам, то це викличе обґрунтований сумнів у можливості суду зберегти об`єктивність в подальшому при ухваленні рішення за результатами кримінального провадження.

А тому докази вчинення обвинуваченим злочину є одним з елементів, який може бути оцінений при вирішенні питання про обрання виду запобіжного заходу, однак з огляду на стадії судового провадження він не є визначальним.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Апеляційний суд вважає доведеним наявність ризику переховування від суду обвинуваченого, так як ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, частина з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, і, розуміючи наслідки розгляду кримінального провадження, обвинувачений очевидно може спробувати уникнути суду.

Крім того, на наявність вказаного ризику також свідчить і те, що на стадії досудового розслідування та після призначення підготовчого судового засідання обвинувачений ухилявся віл органів досудового розслідування та суду, у звязку з чим був оголошений у розшук.

Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями захисника, що тяжкість вчинених злочинів, у вчиненні яких підозрюється особа, та суворість можливого покарання, яке може бути йому призначено у випадку визнання його винуватим у їх вчиненні, відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України не можуть бути єдиною підставою для прийняття рішення про продовження строку тримання під вартою, а тим більше для автоматичного продовження такого строку.

В той же час, характер, тяжкість інкримінованих злочинів та суворість ймовірного покарання, як за національним законодавством (ст. 178 КПК України), так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці ризику переховування особи від суду.

Ризик переховуваннявід суду об`єктивнозбільшується зурахуванням введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

За встановлених обставин ризик переховування від суду, в тому числі і на тимчасово непідконтрольній українській владі території, збільшується.

При встановленні продовження існування ризику впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК України порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Таким чином, ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що вони ще не допитані у судовому засіданні, а тому обвинувачений може здійснювати на них незаконний вплив, з метою зміни їх показань.

Доходячи до висновку про продовження існування ризиків, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що обвинувачений може його вчинити і апеляційний суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Таким чином, судом встановлено продовження існування ризиків, визначених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому стосовно обвинуваченого необхідно продовжити раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, вирішуючи питання доцільності продовження найсуворішого запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, який одружений, працює оперуповноваженим ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та має спеціальне звання капітана поліції, раніше не судимий, однак обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, частина з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та які були вчинені із застосуванням і погрозою застосування насильства. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, що в своїй сукупності з ризиками свідчить, що менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатний забезпечити встановлені ризики, суспільне небезпека в даному випадку превалює над правом особи на свободу, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.

Разом з тим, враховуючи, що інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_7 злочини були вчинені ним із застосуванням та погрозою застосування насильства, та з огляду на вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України апеляційний суд вважає за необхідне не визначити останньому розмір застави.

Тому, з метою забезпечення апеляційного перегляду провадження, як складової кримінального провадження, з урахуванням встановлення продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинуваченому слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора пропродовження застосуваннящодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 09 червня 2024 року без визначення розміру застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

СудДніпровський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення11.04.2024
Оприлюднено15.04.2024
Номер документу118319568
СудочинствоКримінальне
КатегоріяІнші справи та матеріали

Судовий реєстр по справі —646/6806/17

Ухвала від 26.09.2024

Кримінальне

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Мельник Ю. А.

Ухвала від 26.09.2024

Кримінальне

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Мельник Ю. А.

Ухвала від 13.09.2024

Кримінальне

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Мельник Ю. А.

Ухвала від 04.09.2024

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Пістун А. О.

Ухвала від 14.08.2024

Кримінальне

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Мельник Ю. А.

Ухвала від 14.08.2024

Кримінальне

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Мельник Ю. А.

Ухвала від 03.07.2024

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Іванченко О. Ю.

Ухвала від 03.07.2024

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Іванченко О. Ю.

Ухвала від 18.06.2024

Кримінальне

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Мельник Ю. А.

Ухвала від 18.06.2024

Кримінальне

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Мельник Ю. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні