Рішення

від 12.04.2024 по справі 908/316/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/14/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2024 Справа № 908/316/24

м.Запоріжжя

За позовом: Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», місто Запоріжжя

до відповідача: Приватного малого підприємства багатопрофільна фірма «ГІБАР», місто Запоріжжя

про стягнення суми 5127,07 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (документ сформований в системі «Електронний суд») про стягнення з відповідача: Приватного малого підприємства багатопрофільна фірма «ГІБАР» суми 5127,07 грн боргу.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманих послуг з теплопостачання на об`єкт за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Незалежної України (попередня назва - Сорок років Радянської України), буд. 51, нежитлове приміщення №102 першого поверху (літ. А-5), у період з січня 2021 по квітень 2021, в рамках договору №203618 від 01.10.2012 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, у зв`язку з чим виникла заборгованості. Позов обґрунтовано ст.ст. 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193 ГК України, Законом України «Про теплопостачання», Правилами користування теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за №1198.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 08.02.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/316/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 12.02.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/316/24, присвоєний номер провадження 9/14/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу Приватному малому підприємству багатопрофільна фірма «ГІБАР» відповідно до ст. 165, ст. 251 ГПК України запропоновано надати відзив з документальним обґрунтуванням протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж у строк до 05.03.2024 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Судом вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача - Приватного малого підприємства багатопрофільна фірма «ГІБАР», код ЄДРПОУ 13618233 є: 69032, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, приміщення 102.

Ухвала суду від 12.02.2024 про відкриття провадження у справі, що надсилалась відповідачу ПМП БФ «ГІБАР»» на зареєстровану адресу місцезнаходження, 29.02.2024 була повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов до висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Із змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між Концерном «Міські теплові мережі» (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та Приватним малим підприємством багатопрофільна фірма «ГІБАР» (Споживач, відповідач у справі) був укладений Договір № 203618 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі Договір), за умовами якого Теплопостачальна організація взяла на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно з п. 5.4 - 5.5 Договору межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в Додатку №2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. При відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електричних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, гарячої води, а у випадку їх відсутності відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, гарячої води, розрахованих згідно законодавства та умов договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 Договору).

Пунктом 6.4 Договору встановлено, що споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно з п. 6.7 Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4 документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Пунктом 6.7.1 Договору встановлено, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним дата вручення представнику Споживача, при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області 5 днів, по Україні 7 днів).

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином Акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов`язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийняті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем у судовому порядку (п. 6.7.2 Договору).

З Додатків № № 1, 1а до Договору вбачається, що об`єктом надання послуг є нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України (нова назва - Незалежної України), буд. 51, прим. 102.

01.02.2015 між сторонами була підписана Додаткова угода №1 до договору, умовами якої змінені п. 1.1, п. 2.1, п. 6.10 договору та розділ «Юридичні адреси сторін та платіжні реквізити і підписи сторін».

Як вбачається з матеріалів справи, вказане вище нежитлове приміщення використовувалось відповідачем на підставі договору оренди від 30.09.2004 №1209/д (з урахуванням додаткових угод до нього).

У листі від 23.06.2023 №1656 КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» повідомило, що додатковою угодою від 15.07.2021 пролонговано договір оренди від 30.09.2004 №1209/9, Акт прийому-передачі про повернення комунального майна з орендного користування не підписувався.

Матеріали справи також свідчать, що на виконання умов Договору № 203618 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2012 позивач відпустив відповідачу теплову енергію (послуги з опалення) в період з січня 2021 по квітень 2021 року, на підтвердження чого надано копії Актів приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 5504,59 грн. У примітках вказаних актів зазначено, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим. На оплату спожитої теплової енергії позивачем відповідачу також виставлені відповідні рахунки.

Позивач у позові зазначив, що за вказаний період відповідач частково оплатив надані йому послуги, а саме - в сумі 377,52 грн, внаслідок чого заборгованість склала 5127,07 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 11.05.2023 за вих.№2125/05-юр про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 5127,07 грн, що підтверджується фіскальним чеком від 15.05.2023 (копії містяться в матеріалах справи).

Як зазначив позивач, сума заборгованості у добровільному порядку погашена не була. Вказане стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наведеного вище та наступного.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зі змісту ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України слідує, що цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.275, ч.6 ст.276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до змісту ст. 24 зазначеного Закону основними обов`язками споживача теплової енергії є: додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів.

Згідно з частиною 5 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

В пункті п. 3.2.6 укладеного сторонами договору встановлено, що Споживач зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

За змістом ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 5127,07 грн підтверджується матеріалами справи.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми боргу не надав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5127,07 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

У позовній заяві позивачем викладено клопотання про повернення йому надмірно сплаченого судового збору.

З положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Приймаючи до уваги, що позовна заява сформована позивачем в системі «Електронний суд», розмір судового збору повинен складати 2147,20 грн.

Позивачем до позовних матеріалів додано копію платіжної інструкції №7151 від 21.02.2023 на суму 2684,00 грн.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на наведені вище норми права, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання позивача та повернення йому з Державного бюджету надмірно сплачений судовий сбір в сумі 536,80 грн.

Витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн, відповідно до приписів статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного малого підприємства багатопрофільна фірма «ГІБАР», код ЄДРПОУ 13618233 (69032, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, приміщення 102) на користь Концерну «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458 (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд. 137) суму 5127 (п`ять тисяч сто двадцять сім) грн 07 коп. заборгованості.

Стягнути з Приватного малого підприємства багатопрофільна фірма «ГІБАР», код ЄДРПОУ 13618233 (69032, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, нежитлове приміщення 102) на користь Концерну «Міські теплові мережі» код ЄДРПОУ 32121458 (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд. 137) суму 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повернути Концерну «Міські теплові мережі» , код ЄДРПОУ 32121458 (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд. 137) із Державного бюджету України суму 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп. судового збору (надмірно сплаченого), перерахованого за платіжною інструкцією №7151 від 21.02.2023.

Дане рішення є підставою для повернення Концерну «Міські теплові мережі» , код ЄДРПОУ 32121458 (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд. 137) із Державного бюджету України суми 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп. судового збору, перерахованого за платіжною інструкцією №7151 від 21.02.2023.

Рішення складено та підписано 12.04.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва